1101 Про авторів

XVII ст. та ін. Автор книг: «The Revolution of the Saints: A Study in the Origins of Radical Politics» (1965), «Obligations: Essays on Disobedience, War and Citizenship» (1970), «Political Action» (1971), «Regicide and Revolution» (1974), «Justand Unjust Wars» (1977), «Radical Principles» (1980), «Spheres of Justice» (1983), «Interpretation and Social Criticism» (1987), «The Company of Critics» (1988), «Civil Society and American Democracy» (1992), «Pluralism, Justice and Equality» (у співавторстві з Девідом Міллером, [1995]), «On Toleration» (1991), «Pluralism and Demo­cracy» (1997), «Reason, Politics, and Passion» (1999).

ГАЄК, Фрідріх Август фон (1899-1992) - австрійський еконо­міст, один Із найвизначніших політичних філософів XX ст., член Британської академії наук, лауреат Нобелівської пре­мії з економіки 1974 р.; у 1927 р. був призначений першим директором Віденського інституту економічних досліджень, у 1929-1949 pp. - професор Лондонської школи економіки, у 1950-1962 pp. - професор Чіказького, а у 1963-1968 pp. -Фрайбурзького університетів; з 1968 р. співробітничав із Зальцбурзьким університетом. Серед його праць: «Prices and Production» (1931), «Monetary Theory and the Trade Cycle» (1933), «Monetary Nationalism and International Stability» (1937), «The Pure Theory of Capital» (1941), «The Road to Serfdom» (1944), «Individualism and Economic Order» (1948), «John Stuart Mill and Harriet Taylor: Their Friendship and Subsequent Marriage» (1951), «The Counter-Revolution of Science: Studies on the Abuse of Reason» (1952), «Constitution of Liberty» (1960), «Law, Legislation and Liberty» (трилогія, 1973-1979), «The Fatal Conceit: The Errors of Socialism» (1988).

ГЕЛД, Девід - професор політики і соціології Відкритого уні­верситету (Будапешт, Угорщина), викладач політичних наук Лондонської школи економіки і політичних наук; коло наукових інтересів охоплює теорії демократії та процеси демократизації й глобалізації, модерну політичну і соціальну теорію. Автор книг: «Models of Democracy» (1987), «Political Theory and the Modern State» (1989), «Democracy and the Global Order: From the Modern State to Cosmopolitan Governance» (1995), співавтор «Global Transformations: Politics, Economics and Culture» (1999), «Modernity: An Introduction to Modem Societies» (2000, автор розділів «The Development of the Modern State» та «The 1989 Revolutions and the Triumph of Liberalism»), «Political Theory Today» (1991, автор розділу «Demo­cracy, the Nation-State and the Global System»).

ГОБГАУЗ, Леонард Трелоні (1864-1929) - англійський соціальний і політичний філософ, провідний речник соціал-лібералізму, мав значний ідейний вплив на розвиток ліволіберальної традиції в Англії; журналіст (працював у редакції «Manchester Guardian» та редактором «Tribune»); політичний діяч (активіст

Про авторів

Ліберальної партії, у 1903-1905 pp. - секретар Вільних тред-юніонів); у 1896-1897, 1904 та 1929 pp. читав лекції в Лондонській школі економіки, викладав у Мертонському коледжі та Коледжі «Корпус Крісті», перший професор кафедри соціології Лондонського університету (1907), засновник Товариства соціологів Великобританії (1903), редактор «The Sociological Review». Автор книг: «The La­bour Movement» (1893), «Democracy and Reaction» (1904), «The Theory of Knowledge» (1896), «Mind in Evolution» (1901), «Morals in Evolution» (1906), «Development and Pur­pose» (1913), «Liberalism» (1911), «The Metaphysical Theory of the State» (1918), «The Elements of Social Justice» (1922).

ГОБСОН, Джон Аткінсон (1858-1940) - англійський економіст, журналіст і політичний діяч, один із основоположників (разом з Л. Гобгаузом) «нового лібералізму» едвардіанського періоду (об­ґрунтовував економічну теорію для Ліберальної партії, що базу­валася на відмові від класичних методів laissez-faire на користь інтервенціоністської політики, спрямованої на зміцнення та по­силення соціальної справедливості); у 1887-1897 pp. - читав лек­ції з політичної економії в Оксфорді та Лондонському універси­теті; співпрацював з такими часописами як «The Speaker», «The Nation», «Manchester Guardian», «The Progressive Review». Автор книг: «The Physiology of Industry» (1889), «The Evolution of Modern Capitalism» (1894), «The Problem of the Unemployed» (1896), «Economics of Distribution» (1900), «The Psychology of Jingoism» (1901), «Imperialism: A Study» (1902), «The Industrial System» (1909), «Crisis of Liberalism» (1909), «Work and Wealth» (1914), «Richard Cobden: International Man» (1919).

ГУМБОЛЬДТ, Вільгельм фон (1767-1835) - німецький філо­соф, філолог, мистецтвознавець, правник і державний діяч; засновник Берлінського університету (1809); як політич­ний мислитель залишив по собі слід працею «Ideen zu einem Versuch die Grenzen der Wirksamkeit des Staats zu bes­timmen» (1792). «Деякі ідеї з приводу спроби визначити межі діяльності держави» справили значний вплив на Дж. С. Мілля і саме завдяки останньому стали широко відомими, зокрема в англомовному світі. Гумбольдт вбачав ціль історії у здійсненні ідеалу «гуманності», який полягав у духовному формуванні та розкритті індивідуальності в усій повноті її інтересів і здібностей. Цей естетичний лібералізм Гумбольдта спирався на неповторність особистості та розмаїття життєвих стилів, а тому заперечував законність правових обмежень особистої поведінки. І саме «поступ­ки», які можуть бути доцільно запроваджені, й визначають межі діяльності держави: захищати кордони та внутрішній правопорядок. Обов'язок держави сприяти добробуту своїх підданих призводить до деспотизму, бо хоч би якою

1102 Про авторів

шляхетною була мета держави, вона однаково знищує умови і стимули само­розвитку особи. Але на відміну від пізніших ідей Мілля, Гумбольдт не пов'язу­вав цей саморозвиток з ідеєю політичної свободи: спільна мета загрожує особис­тості нівеляцією, безликістю. Це скидалося на аполітичне поняття свободи, обмежене сферою особистого вдосконалення.

ҐАУЗ, Джералд - професор Тюланського університету (США), науковий співробітник Інституту політичної економіки Мерфі; співредактор «The Australasian Journal of Philo­sophy», «A Journal of Politics Philosophy, and Economics»; фахівець у галузях політичної і соціальної філософії та ети­ки. Автор книг: «The Modern Liberal Theory of Man» (1983), «Value and Justification: The Foundations of Liberal Theory» (1990), «Justificatory Liberalism: An Essay On Epistemology and Political Theory» (1996), «Social Philosophy» (1999), «Political Concepts and Political Theories» (2000), співредак­тор «The Handbook of Political Theory», «Public and Private in Social Life» (1983), «Public Reason» (1998), «The Philosophical Theory of the State and Related Essays by Bernard Bosanquet» (2001).

ҐЕЛСТОУН, Вільям - американський політичний теоретик і політичний діяч; професор Школи громадських справ Універ­ситету Меріленда та директор університетського Інституту фі­лософії й громадянської політики; у перші роки адміністрації Клінтона - помічник з питань внутрішньої політики. У 1973-1982 pp. викладав політичну теорію в Техаському університеті; у 1985-1988 pp. - директор економічних і соціальних програм Roosevelt Center for American Policy Studies (Вашингтон); у 1991-1992 pp. - співробітник Woodrow Wilson International Center for Scholars (Вашингтон); редактор журналу «The Responsive Commu­nity». Автор книг: «Kant and the Problem of History», «Justice and the Human Good» (1980), «Liberal Purposes: Goods, Virtues, and Diversity in the Liberal State» (І991).

ҐРЕЙ, Джон - англійський політичний філософ, професор по­літики Оксфордського університету, викладач історії євро­пейської думки Лондонської школи економіки і політич­них наук, викладач Коледжу Ісуса (Оксфорд); постійний автор «The Guardian», «Times Literary Supplement», «New York Times Book Review» та «New Statesman». Як ліберальний консерватор - ідейний послідовник консерватора Оукшота та ліберала Берліна - мав ідейний вплив на Маргарет Тетчер та рух «нових правих». Сам характеризує себе як постлі-берала. Автор книг: «Liberalism» (1986), «Liberalisms: Essays in Politic Philosophy» (1989), «Hayek on Liberty» (1986), «Mill on Liberty» (1983), «Post-Liberalism: Studies in Political Thought» (1993), «Beyond the New Rights» (1993), «False Dawn: Delusions of Global Capitalism», «The Faces of Liberalism».

ПОЗ

Про авторів

ҐРІН, Томас Гіл (1836-1882) - англійський філософ-ідеаліст, представник неогегельянства; один із найвизначніших і най-впливовіших викладачів Оксфорду кінця XIX ст.; відіграв ви­рішальну роль у трансформації лібералізму в соціальний лібе­ралізм. Єдиною метою етики і політики, на його думку, є станов­лення індивіда з моральними якостями, а також узгодження потреб особистості з вимогами суспільства; надання державі позитивних, хоч і обмежених функцій. Відстоюючи ідею «пози­тивної» свободи, прагнув примирити її з рівністю і спільнотою. Грін наголошував на тому, що участь у політиці є громадян­ським обов'язком, а повна моральна участь у соціальному житті є найвищою формою саморозвитку. У центрі його ліберальної філософії лежить також ідея загального добра. До найважливіших творів із соціальної та політичної філософії, які залишив по собі Грін, належать: «Prolegomena to Ethics» (1883), «Lectures on the Principles of Political Obligation» (1879-1880) та лекція про ліберальне законодавство і свободу контракту, що містить найконкретніший виклад його лібералізму (1881).

ГУТМАН, Емі - професор політики Прінстонського універси­тету (декан з 2001 р.) і Університетського центру людських цінностей (директор у 1990-1995,1998-2001 pp.); викладає політичну філософію, демократичну теорію, історію полі­тичної думки та практичної етики; президент Американ­ського товариства політичної та правової філософії, член Американської академії мистецтв і наук, Американської академії політичних наук та Національної академії освіти. Автор книг: «Liberal Equality» (1980), «Democratic Educa­tion» (1987), «Identity Groups in Democracy: A Humanist View» (2002); співавтор та редактор книг (з Д. Томпсоном) «Ethics and Politics: Cases and Comments» (1984), «Democracy and Disagreement» (1997); редактор та співавтор «Freedom of Association» (1999); редактор «Democracy and the Welfare State» (1988).

ДВОРКІН, Рональд - професор права і філософії Нью-Йорк-ського університету, професор юриспруденції в Оксфорді, з 1969 р. - викладач Університетського коледжу Лондона, у 1962-1969 pp. - професор Школи права Єльського університету; член Британської академії та Американської академії мистецтв і наук. Автор книг: «Taking Rights Seriously» (1977), «A Matter of Principle» (1985), «Law's Empire» (1986), «Philosophical Issues in Senile Dementia» (1987), «A Bill of Rights for Britain» (1990), «Life's Dominion: An Argument About Abortion and Euthanasia» (1993), «FreedomsLaw» (1996), а також численних публікацій у політичних та правових журналах (найважливіші з них зібрані у книзі «Sove­reign Virtue. The Theory and Practice of Equality» (2000), зокрема теоретичні дослідження «Equality of Welfare», «Equality of Resources», «The Place of Liberty», «Political Equality», «Liberal Community», «Equality and the Good Life», «Equality and Capability»).

1104

Про авторів

Про авторш

1105

ДОННЕЛІ, Джек - професор політичних наук Університету Денвера (Graduate School of International Studies); викладав в Університеті Північної Кароліни (США), Тюланському університеті (США), в Національному університеті Коста-Ріки та Республіканському університеті Уругваю; член ред­колегії «International Organization» (1991-1996) та «Review of International Studies»; фахівець у галузі теорій прав і міжнародних прав людини. Автор книг: «The Concept of Human Rights» (1985), «Universal Human Rights in Theory and Practice» (1989), «International Human Rights» (1993, 1998), «Realism and International Relations» (2000), спів­редактор (з професором P. Говард) «International Handbook of Human Rights» (1987) та численних публікацій на теми прав людини.

ЗЕЛЦНІК, Філіп - професор права і соціології Каліфорній­ського університету (Берклі, США), представник комунітарист-ського напрямку в сучасній політичній думці. Автор книг: «TVA and the Grass Roots» (1949, 1966, 1980,1984), «The Organization Weapon» (1952, 1960, 1979), «The Moral Commonwealth: Social Theory and the Promise of Community» (1992, 1994), співавтор «Sociology: A Text with Adapted Readings» (1955,1981), «Leader­ship in Administration» (1957, 1984), «Old Age and Political Be­havior» (1959), «Law, Society and Industrial Justice» (1969,1980), «Law and Society in Transition» (1978); до інших важливих досліджень належать «An Approach to a Theory of Bureaucraty» («American So­ciological Review», 1943), «Foundations of the Theory of Organization» («American Sociological Review», 1948), «Foundations of Communitarian Liberalism» («The Responsive Community», 1994), «Social Justice: A Communitarian Perspective» («The Responsive Community», 1996), «Institutionalism, Old and New» («Admi­nistrative Science Quarterly», 1996).

КЕЙНС, Джон Мейнард (1883-1946) - англійський еконо­міст; протягом довгих років займав посаду головного адміні­стратора Кембриджського університету; у 1908 р. отримав посаду в Кінгз-коледжі, викладав на економічному факуль­теті Кембриджського університету; у 1911-1944 pp. вико­нував обов'язки редактора «Economic Journal»; у 1942 p. став членом Палати Лордів як барон Тілтон; у 1943-1944 pp. брав участь у підготовці та прийнятті Бреттон-Вудської угоди про створення МВФ і Міжнародного бан­ку реконструкції та розвитку. До найважливіших праць з економіки належать: «Treatise on Money» (1930) та «The General Theory of Em­ployment, Interest and Money» (1936). Кейнс відкидав радикальний лібералізм laissez-faire, обґрунтовуючи необхідність активної участі держави в регулю­ванні економікою, не відкидаючи приватної власності традиційного капіталізму, він ратував за капіталізм з державним регулюванням, тобто капіталізм з виразни­ми соціально-демократичними рисами.

КЕКЕС, Джон - професор філософії та суспільної політики Нью-Иоркського державного університету в Олбані (США); читав курси з моральної та політичної філософії. У центрі його наукових досліджень - консерватизм і лібе­ралізм, евдемонізм І природа зла, плюралізм і раціональ­ність, чесноти і мудрість. Автор книг: «Facing Evil» (1990), «The Morality of Pluralism» () 993), «Moral Wisdom and Good Lives» (1995), «Against Liberalism» (1997), «A Case for Con­servatism» (1998). У першому розділі своєї критичної праці «Проти лібералізму» Кекес грунтовно реконструює та обґрунтовує базові цінності лібералізму та обговорює його серцевину - автоно­мію (яку розглядає як ідеальну настанову для лібералів, кінцеву мету, у порів­нянні з якою всі Інші цінності є або ЇЇ складниками, або ж засобами її досягнення).

К ИМЛІКА, Віл - професор філософії Королівського універ­ситету (Онтаріо, Канада); викладав політичні науки в універ­ситетах Оттави, Торонто, Барселони та Відня, бере участь у «Na­tionalism Studies Program» Центральноєвропейського універ­ситету в Будапешті. Автор книг: «Liberalism, Community, and Culture» (1989), «Contemporary Political Philosophy» (1990, 2002), «Multicultural Citizenship» (1995), «Politics in the Vernacular: Nationalism, Multiculturalism and Citizenship» (2001); редактор книг «Justice in Political Philosophy» (1992), «The Rights of Minority Cultures» (1995), співредактор (з професором Я. Шапіро) «Ethnicity and Group Rights» (1997), (з професором Норманом) «Citizenship in Diverse Societies» (2000), (з професором Чемберсом) «Alternative Conceptions of Civil Society» (2001), (з професором Опальскі) «Can Liberal Pluralism Be Exported?» (2001). Лібералізм здебільшого характеризують як відносини між індивідом і державою. Але він містить також значно ширший аспект відносин - між індивідом і суспільством. У праці «Лібералізм, спільнота і культура» Віл Кимліка подає ліберальний погляд на природу та цінність куль­тури спільноти, пов'язуючи їх з більш відомими ліберальними уявленнями щодо індивідуальних прав і нейтралітету держави. У своїй теорії Кимліка переконливо доводить, що ідею прав меншин лібералізм, за певних історичних умов, може і мусить прийняти, не поступаючись своїми базовими принципами. Він ствер­джує, що деякі етнічні меншини в сучасних ліберальних суспільствах не зможуть зберегти своєї культури, якщо їм не надаватимуться особливі права, загострю­ючи увагу на тому факті, що збереження культури меншин має фундаментальну вагу для індивідів, оскільки належність до культури створює значущий контекст вибору. Культура, на думку канадського вченого, утворює необхідну для вибору структуру, яка не лише ставить індивіда перед альтернативами, а й наділяє його вибір значенням, що дає індивіду стимули для досягнення своїх цілей і почуття задоволення від їх досягнення. Отже, Кимліка формулює моральні основи прав груп, які є в основі своїй індивідуалістичними, а відтак відповідають суті лібера­лізму. Цінність культури - виправдання надання особливих прав меншинам для підтримки культури - полягає в цінності для індивідів членства в культурній групі.

1106 Про авторів

КОНСТАН, Бенжамен (1767-1830) - французький політич­ний філософ і політичний діяч, один з провідних теоретиків лібералізму кінця XVIII - початку XIX ст., які відстоювали права людини і громадянські свободи. У 1799-1802 pp. - член законодавчого Трибуналу, у 1803-1814 pp. - в еміграції. Після повернення бере участь (за дорученням Наполеона ї) у роз­робці доповнень до конституції. 1819 р. обраний до Палати депутатів, де протягом багатьох років очолював ліберальну опозицію. Під час революції 1830 р. сприяв приходу до влади Луї ФІліпа, в тому ж році був призначений головою Державної ради Франції. Однак ідеалом національного державного устрою для Констана була не республіка, а конституційна монархія англійського типу. Автор книг: «De Vesprit de conquete et de ['usurpation dans leur rapports avec la civilisation еигорёеппе» (1814), «Principes de politique applicables ä tous les governements» (1815), а також найвідомішого і найважливішого твору «De la Liberte desAnciens comparee ä celle des Modernes» (1819). Лекція про свободу є глибоким дослі­дженням з політичної філософії та порівняльно-історичного аналізу. На думку вченого, перенесення інститутів і принципів древніх у сучасну епоху є недореч­ним і згубним для новочасної політики: політична система повинна перебувати у єдності та гармонії з досягнутим рівнем історичного розвитку. Розуміння сво­боди в античності, яке передбачало виразно громадянські пріоритети -розподіл влади між усіма членами спільноти і їхню колективну участь у прийнятті рішень -не гарантувало жодного з особистих прав. А саме останні перебувають у центрі уваги людей новочасної епохи. Свобода у розумінні сучасних людей передбачає цілковитий тріумф індивідуалізму - ідеї особистої безпеки (від надмірних зазіхань з боку влади) і приватності. Рівність перед законом і свобода, яку забез­печувала ця рівність для захисту індивідуальних інтересів, створили зовсім від­мінний від античного соціальний і моральний контекст. Відтак політична свобода древніх - життя громадянина - в сучасних умовах перетворилася лише на засіб вираження індивідуальних прав і свобод, зміщуючи суспільні цінності від громадянства і солідарності до особистої незалежності та звільнення від турбот, від громадянського обов'язку до захисту приватних інтересів.

ЛОКК, Джон (1632-1704) - англійський філософ і політичний діяч, основоположник лібералізму, ідеолог «Славетної ре­волюції» 1688-1689 pp.З 1658 р.-викладач грецької мови і риторики в Оксфорді; у 1668 р. обраний членом Королів­ського товариства. Певний час перебував на дипломатич­ній службі, з 1672 р. - секретар лідера політичної опозиції лорда Ешлі (в майбутньому графа Шефтсбері). З 1682 р. - в еміграції в Голландії. Повернувшись на батьківщину після революції, до 1700 р. займав різноманітні адміністративні посади. Суспільно-політична концепція Локка викладена у його праці «Two Treatises of Government» (1690), де автор проводить характерні для лібералізму розмежування між «індивідом», «суспільством» та «державою», де свобода є вихідним пунктом усіх роздумів. Локк сформулював концепцію

1107

Про авторів

природного стану і невідчужуваних прав людини на «життя, свободу і влас­ність». Іншим важливим ліберальним твором Локка є трактат «A Letter concer­ning Toleration» (1689), в якому він обґрунтував свободу релігії і принципи толе­рантності.

МАЙНОУҐ, Кеннет - професор політичних наук Лондонської школи економіки і політичних наук. Автор книг: «The Liberal Mind» (1963), «Nationalism» (1969).

МАКШТАЙР, Аласдер - американський філософ ірланд­ського походження; до еміграції в США (1970) викладав філософію та соціологію у кількох університетах Англії (Манчестер, Лідс, Оксфорд, Ессекс). У Сполучених Шта­тах працював в Університеті Брендіс (до 1972 року), згодом у Бостонському університеті, Веллеслі-коледжІ (1980-1982), ВандербІлтському, Прінстонському та Дюкському університетах. З 1988 року - професор філософії Універ­ситету Нотр-Дам (Індіана, США); обіймав посаду прези­дента Східного відділення Американської філософської асоціації. Його наукові інтереси охоплюють передусім етику і, зокрема, мораль­ну філософію Арістотеля і Томи Аквінського, а також природу практичної раціо­нальності. Його роботи з етики мали великий вплив, особливо в аспекті відро­дження інтересу до теорій чесноти. Автор книг: «A Short History of Ethics» (1965), «Against the Self-Images of the Age: Essays on Ideology and Philosophy» (1971), «Is Patriotism a Virtue?» (теннерівська лекція 1984 p.), «Whose Justice? Which Rationality?» (1988), «After Virtue. A Study of Moral Theory» (1981).

МАККЕЛЕМ, Джералд - професор політичних наук Віскон-синського університету (США). Автор книг: «Political Philoso­phy» (1986), «Legislative Intent and Other Essays on Law» (1993), а також важливих досліджень «Negative and Positive Freedom» {«Philosophical Review», 76/1976) та «Berlin on the Compatibility of Values, Ideals and "Ends"» («Ethics», 77/1967). Есе Маккелема про негативну та позитивну свободу перекладене на кілька європейських мов і становить важливий етап у теоретичних дискусіях на цю тему. Автор розглядає свободу як тріадні відно­сини між діячем, «запобіжними умовами» (примусом) та діями або умовами характеру чи обставин. На його думку, різниця між позитивною і негативною свободою спричинена плутаниною з приводу концепту свободи, а також неспроможністю повністю збагнути умови, за яких використання кон­цепту свободи має зрозумілий характер. Важливим завданням є визначення кож­ного елементу цих тріадних відносин, а також наполягання на єдиному «кон­цепті» свободи (що дає можливість бачити цікаві й важливі аспекти питань, які розмежовують філософів та ідеології).

МЕННІНҐ, Девід - викладач політичних наук Дюргемського університету (Північна Англія); працював у Техаському (1973) та Тюбінгенському (1976) університетах. Автор книги «The Mind of Jeremy Bentham» (1968), редактор «The Form ofldeolo-

1108 Про авторш

gy» (1980). Книга «Liberalism» вийшла в серії «Модерні ідеології», мета якої -представити найважливіші соціальні та політичні доктрини сучасності. За слова­ми вченого, він прагнув подати лібералізм у комбінації двох відмінних точок зору. Перша з них розглядає ідеологічний характер лібералізму, друга - лібера­лізм як окрему ідеологію. Перший підхід має справу з формою ідеологічного письма у працях ліберальних авторів (символіка, словник, логіка і цілі лібераль­ної політичної теорії та практики). Це філософський підхід. Другий є більш історичним: досліджується еволюція ліберальної думки на фоні інтелектуальної та політичної історії Заходу, розглядаються відгуки ліберальних авторів на по­літичні події, зміни в соціальних та економічних умовах та появу нових інтелектуальних кліматів. Ці два підходи подають всебічний огляд ліберальної традиції ідеологічного мислення. Меннінг наголошує, що його праця - це книга про лібералізм, а не ліберальна книга і його твердження зроблені не на ідео­логічному грунті.

МІЗЕС, Людвіґ фон (1881-1973) - австрійський економіст, філософ і політичний мислитель; один із засновників австрій­ської школи економістів; професор Віденського (1913-1938) та Нью-Йоркського університетів (1945-1969); в еміграції у Швейцарії (Женева) працював в Інституті міжнародних дослі­джень (1934); основоположник Австрійського інституту до­слідження бізнес-циклІв (1926), один із засновників і керів­ників Товариства Монт-Пелерін. Людвіґ фон Мізес належить до найяскравіших постатей серед представників класичного лібералізму в XX ст. Автор книг: «Liberalismus» (1927), «Kritik des Interventionismus» (1929), «Nationalökonomie: Theorie des Handelns und Wirtschaftern» (1940), «Bureaucracy» (1944), «Human Action: A Treatise on Economics» (1949), «Socialism: An Economic and Sociological Analysis» (1951), «Theory and History: An Interpretation of Social and Economic Evolution» (1969), «The Anti-Capitalistic Mentality» (1978).

МІЛЛЬ, Джон Стюарт (1806-1873) - визначний англійський політичний філософ і економіст, провідний ліберальний теоретик XIX ст., журналіст І політичний діяч (у 1865-1868 pp. був незалежним членом Палати Громад від Вест-мінстера). У 1823-1858 pp. служив в Ост-Індській компа­нії. У 1824-1828 pp. активно публікувався в друкованому органі «бентамістів» - «Westminster Review»; у 1830-х pp. співробітничав із журналами «The Jurist» та «The Monthly Repository» та газетою «The Examiner»; у 1840-х pp. - з «The Edinburgh Review»; у 1824-1840 pp. - редактор журналу «The London Review». У творах Мілля найбільш повно сконцентровані ліберальні ідеї нового часу. Як послідовник Бентама (і свого батька Джеймса Мілля) Джон С. Мілль вважав щастя за мету суспільства, а найкращою дорогою до нього - індивідуальну свободу. Свобода, на його думку, є ціллю в собі і засобом досягти розквіту індивідуальності. Мілль був послідовним індивідуа-

1109

Про авторів

лістом, та все ж підкреслював, що люди в суспільному житті мусять зважати на взаємні інтереси (стримувати та дисциплінувати свій егоїзм). Хоча він вважав демократію найкращою формою правління, проте застерігав, що вона має тенденцію обмежувати індивідуальну свободу. А конституційне врядування не може захистити індивіда від деспотизму «суспільства», тобто більшості («ти­ранія більшості», повторював Мілль за Токвілем, є реальною і неминучою загрозою). Отже, слід удосконалювати представницьку форму правління й під­тримувати загальне виборче право. Всі ці думки та ідеї знайшли своє висвітлення у багатьох працях Мілля, які швидко стали класичними та набули неабиякого авторитету та популярності. Його праці «A System of Logic» (1843) та «Principles of Political Econimy» (1848) на середину століття (коли Міллю було 50) вже були затверджені як підручники для всіх університетів; есе про свободу («On Liberty» [1859]) завжди вважалося шедевром і найкращою працею про індиві­дуальну свободу; його дослідження про демократію («Consideration on Repre­sentative Government» [1861]) і по сьогодні залишається найбільш ґрунтовним, а свого часу задало тон усім відповідним дискусіям на багато років уперед; «Utilitarianism» (1863) не відразу, але все ж отримав своє визнання серед праць з етики, а фемінізм своїм майбутнім розвитком завдячує його книзі «On The Subjection of Women» (1869).

HO3IK, Роберт (1938-2002) - американський політичний філософ, професор Гарвардського університету (з 1969 p.); представник лібертаристського спрямування в сучасній політичній філософії; член Американської академії мистецтв і наук, член-кореспондент Британської академії, колишній президент Американської філософської асоціації (Східне відділення). Найважливіша книга американського вченого «Anarchy, State, and Utopia» (1974) являла собою теоретичну відповідь (одну з перших) на «Теорію справед­ливості» Джона Роулза. У цій роботі Нозік розглядає права, захищені «мінімальною» державою, як природні та фундаментальні. «Анархія, держава і утопія» є фундаментальним політико-філософським осмисленням засадничих ідей лібертаризму. Вона викликала не лише значний академічний інтерес, а й безпосередньо вплинула на розвиток політичних дискусій і програм. За своє дослідження Нозік був нагороджений Національною премією за най­кращу книжку року. Він також автор книг: «Philosophical Explanations» (1981), «The Nature of Rationality» (1993), «The Examined Life» (1989), «Socratic Puzzles» (1997).

РІЧІ, Девід Джордж (1853-1903) - англійський філософ-ідеаліст, політичний та соціальний мислитель, представник «нового лібералізму»; у 1878-1894 pp. -науковий співробітник Джизес-коледжу (Оксфорд), згодом професор логіки і метафізики Університету Сент-Ендрюс (Шотландія). Девід Річі належить до тих англійських соціальних і політичних мислителів (Т. Г. Ґрін, Л. Т. Гобгауз), які відіграли провідну роль у трансформації ліберального мислення. Річі

1110

Про авторів

Про авторів

1111

відстоював і обґрунтовував позитивну роль держави; саме йому належить першість у сформулюванні нової ліберальної теорії держави - держави-реформатора, яка своїми законами сприяє виявленню здібностей Індивіда, може впливати на утвердження моралі. Річі органічно поєднував утилітаристський підхід до державних дій з вірою у моральні функції держави (значно ширші за ті, що підтримувалися, як правило, лібералами). Автор книг: «Darwinism and Politics» (1889), «The Principles of State Interference» (1891), «Darwin and Hegel with Other Philo­sophical Studies» (1893), «Natural Rights» (1895).

POPTI, Річард - американський філософ, у 1954-1961 pp. викладав філософію в Єльському університеті та Веллес-лі-коледжІ, у 1957-1958 pp. - у Прінстонському універ­ситеті, з 1983 р. - професор філософії ВІрґінського універ­ситету, з 1998 р. - професор порівняльної літератури Стєн-фордського університету (США). Рорті - яскравий пред­ставник радикального напрямку постмодерністського фі­лософського дискурсу. Автор книг: «Philosophy and the Mirror of Nature» (1980), «Consequences of Pragmatism» (1982), «Contingency, Irony and Solidarity» (1989), «Achieving our Country. Leftist Thought in Twentieth-Century America» (1998).

РОУЛЗ, Джон - американський політичний філософ, про­відний теоретик лібералізму XX ст.; професор Гарвардського університету (з 1979 p.); працював в Корнельському універси­теті та Массачусетському технологічному інституті; у 1974 р. займав посаду президента Східного відділення Американської філософської асоціації. Роулз належить до деонтологічних лібе­ралів. Його фундаментальний внесок у філософію полягає в тому, що він у своїх працях запропонував та обґрунтовував альтернативну утилітаризму етику та сформулював теорію справедливості, адекватну «соціально-ринковій економіці». Ос­новні роботи Роулза «A Theory of Justice» (1971) та «Political Liberalism» (1993) вже багато років є класичними працями з теорії лібералізму, його теорія спра­ведливості викладається в університетських курсах і по сьогодні справляє вели­кий вплив на подальший розвиток політичної філософії, змушуючи інших авторів повсякчас «примірятися» до його теорії у власних пошуках та дослі­дженнях. До інших важливих праць вченого, в яких він уточнював, переглядав та відстоював свої позиції, належать дослідження: «Kantian Constructivism in Moral Theory» (1980), «The Basic Liberties and Their Priority» (теннерівська лекція 1982 p.), «Justice as Fairness: Political not Metaphysical» (1985), «The Idea of an Overlapping Consensus» (1987), «The Priority of Right and Ideas of the Good» (1988) та ін. (всі вони зібрані в одному з останніх видань наукових праць філо­софа: Rawls J. Collected Papers / Edited by Samuel Freeman [1999]).

РУДЖЕРО, Ґвідо ді (1888-1948) - італійський вчений, історик філософії; у 1944 р. -міністр освіти Італії. Автор чотиритомної «Історії філософії» та фундамен­тальної праці з історії європейського лібералізму «The History of European Liberalism» (1925) (англійське видання в перекладі P. Коллінґвуда 1927 р.). У дослідженні про лібералізм, виходячи з неогеґельянських філософських пози­цій, говорить про існування ліберального духу або ідеї свободи, яка пронизує всі модифікації лібералізму в усіх країнах, тактику ліберальних партій, мистецт­во правління та політичну організацію суспільства загалом. Таким чином, уче­ний (у часи кризи ліберальної ідеології) надав нового дихання геґелівській максимі: історія - прогрес духу в усвідомленні свободи. До важливих спо­стережень автора належить також те, що він зафіксував нову форму демократії, яка використовує схожі з ліберальними лозунги. Це означало, на його думку, перетворення політичних структур в бюрократичні, а відтак ідеології свободи на бюрократичну ідеологію соціальної доцільності.

СЕНДЕЛ, Майкл - американський політичний теоретик, про­фесор Гарвардського університету; викладає (з 1980 р.) по­літичну філософію на факультеті мистецтв І наук, а також читає курс із сучасної політичної філософії та історії полі­тичної думки; в Гарвардській школі права - курс «Ринки, моралі і право»; особливої популярності і розголосу набув курс лекцій «Справедливість», який відвідувало понад 800 слухачів. Сендел виступає основоположником сучасної комунітаристської критики лібералізму. Автор книг: «Libe­ralism and the Limits of Justice» (1982, 1997), «Democracy's Discontent: America In Search of a Public Philosophy» (1996), упорядник антології «Liberalism and Its Critics» (1984) та автор численних публікацій в «Atlantic Monthly», «New York Times», «New Republic» (зокрема важливої програмової статті «Morality and Liberal Ideal», 1984).

СКЕНЛОН, Томае - професор природної релігії та моральної філософії Прінстон-ського (1966-1984) та Гарвардського університетів; редактор журналу «Philo­sophy and Public Affairs», Автор численних досліджень з моральної та політичної філософії, до найважливіших з яких належать: «Contractualism and Utilita­rianism» (у кн.: Utilitarianism and Beyond / Eds. A. Sen, B. Williams [1982]), «Freedom of Expression and Categories of Expression» (у кн.: Pornography and Censorship / Eds. D. Copp, S. Wendell [1983]), «The Significance of Choice» (тенне­рівська лекція 1986 p.).

CMIT, Адам (1723-1790)-шотландський економісті філософ, засновник класичної школи політичної економії; з 1748 р. читав лекції в Едінбурзькому університеті, у 1751 р. - отримав кафедру логіки в Університеті Глазго, наступного року -кафедру моральної філософії, де викладав до 1764 р. Автор двох визначних праць «The Theory of Moral Sentiments» (1759) та «An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations» (1773). В історії політичної думки Сміт займає почесне місце передусім як моральний філософ: його погляди на етику і право стали найважливішими і найпоширенішими. Йому належать дві фрази, вага

1112

Про авторів

Про авторів

1113

яких в історії ідей значно перевищує їхнє майже побіжне використання самим автором. Йдеться про «невидиму руку» і «систему природної свободи» у праці «Багатстві народів». У цій книзі Сміт детально розглядає політику меркантилізму і виступає проти основної тези фізіократів про виключність продуктивності лише сільськогосподарської праці. Сміт прагнув показати, що безперешкодне переслідування індивідом своїх особистих інтересів в умовах конкуренції може створити гармонійний соціальний порядок: Інтерес окремого громадя­нина не суперечить інтересам суспільства загалом. Необхідно лише дозволити йому досягати своїх цілей, не порушуючи при цьому норм закону і правил суспільної моралі. Проте Сміт, як і більшість лібералів після нього, не поділяв крайніх поглядів на laissez-faire. Держава, вважав він, так само породжується природним плином речей. Спільна для всіх влада, на яку погоджуються люди, покликана забезпечувати мир, порядок, справедливість, збереження майна громадян, їхню свободу у досягненні своїх цілей. І навіть в режимі природної свободи держава зберігає чимало функцій: забезпечувати ті умови та послуги, які є неможливими чи невигідними для приватних осіб. Найважливіше те, що держава мусить підтримувати режим природної свободи, тобто на законодавчому та економічному рівнях підтримувати свободу конкурен­ції та відмовлятися від надання чи підтримки монополій.

СПЕНСЕР, Герберт (1820-1903) - англійський філософ і соціолог, один Із засновників позитивізму та органічної школи в соціології; поборник негативістської, або мініма­лістської концепції держави, індивідуалізму і доктрини laissez-faire; речник приватної ініціативи, який в усіх своїх творах відстоював індивідуальну свободу та невтручання держави у приватну сферу індивідів; останній представник «філософських радикалів» XIX ст. Автор численних і бага­тотомних книг: «The Proper Sphere of Government» (1843), «Social Statics» (1851), «Essays Scientific, Political and Speculative» (у 3-х тт., 1858-1863), «First Principles» (1862), «The Study of So­ciology» (1873), «The Principles of Sociology» (y 3-х тт., 1874-1896), «The Prin­ciples of Ethics» (у 2-х тт., 1879-1893), «The Man versus the State» (1884), «The Factors of Organic Evolution» (1893).

TAMIP, Яель - професор філософії Тель-Авівського універ­ситету; працювала в Прінстонському, Нью-Йоркському (у 1979-1984 pp. - координатор досліджень Centre of Middle East Peace and Development) та Гарвардському університетах (США), в Європейському університеті у Флоренції та Центрально­європейському університеті в Будапешті; член Міжнародної асоціації політичних наук, Американської філософської асоціа­ції та Ізраїльської асоціації громадянських прав. Автор книги «The Liberal Nationalism» (1993).

ТЕЙЛОР, Чарлз - професор філософії та політичних наук Університету Мак-Ґілла (Монреаль, Канада); викладав у Прін­стонському та Каліфорнійському університетах, у Новій школі соціальних досліджень (Нью-Йорк), Королівському універси­теті (Онтаріо, Канада) та Школі соціальних наук Прінстонсько-го інституту передових досліджень; представник комунітарист-ського напрямку в сучасній політичній філософії. Автор книг: «The Explanation of Behaviour» (1964), «Hegel» (1975), «Hegel and Modern Society» (1979), «Social Theory As Practice» (1983), «Human Agency and Language: Philosophical Papers 1» (1985), «Philosophy and the Human Sciences: Philosophical Papers 2» (1985; у 2-му томі зібрані важливі есе Тейлора з політичної філософії та соціальних наук: «Neutrality in Political Science», «Social Theory as Practice», «Rationality», «Atomism», «What's Wrong with Negative Liberty», «The Diversity of Goods», «The Nature and Scope of Distributive Justice» та ін.), «Sources of the Self: The Making of the Modern Identity» (1989), «The Ethics of Authenticity» (1991), «Philosophical Arguments» (1995).

ФРІДЕН, Майкл - викладач політичних наук Менсфілдського коледжу (Оксфорд­ський університет), редактор «Journal of Political Ideologies»; досліджує модерні політичні ідеології, історію політичної думки у Британії XIX і XX ст., ліберальну теорію і теорії прав. Автор книг: «The New Liberalism: An Ideology of Social Reform» (1978), «Liberalism Divided: A Study in British Political Thought 1914-1939» (1986), «Reappraising J. A. Hobson: Humanism and Welfare» (1990), «Rights» (1991), «Ideologies and Political Theory: A Conceptual Approach» (1996, 1998); редактор «J. A. Hobson: A Reader» (1988), «Minutes of the Rainbow Circle 1894-1924» (1989).

ФУКУЯМА, Френсіс - професор політичних наук Університету МеЙсона (Ферфакс, Вірджінія), у 1979-1980, 1983-1989, 1995-1996 pp. - науковий співробітник

ФРЇДМАН, Мілтон - американський економіст, професор Чі-казького університету (1947-1977), лауреат Нобелівської премії з економіки 1976 p.; працював у Гуверівському інституті революції, війни і миру (при Стенфордському університеті); виступав консультантом уряду США щодо плану Маршала та радником з економічних питань Б. Ґолдвотера, Р. Ніксона і Р. Рейгана; в минулому прези­дент Американської економічної асоціації, Західної еко­номічної асоціації, Товариства Монт-Пелерін, член Аме­риканського філософського товариства та Національної академії наук. Фрідман є одним із найяскравіших сучасних представників кла­сичного лібералізму, апологетів вільного ринку та монетаризму. Автор числен­них книг з економіки та визначних праць (написаних у співавторстві з Розою Фрідман) «Capitalism and Freedom» (1962) та «Free to Choose» (1980), «Tyranny of the Status Quo» (1984).

1114

Про авторів

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

Управління політичних досліджень корпорації RAND, у 1981— 1982 та 1989 pp. входив до складу групи з політичного плану­вання Державного департаменту США (заступник директора відділу з проблем Близького Сходу та колишнього Радянського Союзу); працював у Школі передових міжнародних досліджень Університету Джона Гопкінса, викладав в університетах Калі­форнії та Лос-Анжелеса. Світову популярність у наукових колах здобув завдяки публікації 1989 р. в журналі «The National Inte­rest» статті «Кінець історії?». Автор книг: «The End of History and the Last Man» (1992), «Trust. The Social Virtues and the Creation of Prosperity» (1996), «The End of Order» (1997), «The Great Disruption: Human Nature and the Reconstitution of Social Order» (1999).

ШПРАҐЕНС, Томас - професор політичних наук Дюкського університету (Північна Кароліна, США); співредактор журналу «The Responsive Community»; коло наукових інте­ресів охоплює модерні політичні теорії та сучасні теорії ліберальної демократії. Автор книг: «The Dilemma of Con­temporary Political Theory: Toward a Post-Behavioral Science of Politics», «The Politics of Motion: The World of Thomas Hobbes», «Understanding Political Theory». У своїй роботі «The Irony of Liberal Reason» досліджує вплив змінних кон-цепцІЙ раціональності на ліберальну традицію. Продов­жує цю тему у книзі «Reason and Democracy», де розглядає взаємовідносини між раціональними практиками і демократичними інститутами.

Август (ОктавІан) - 420

Августин Аврелій - 362, 798

Адаме, Джейн - 754

Адлер, Альфред - 191

Акбар Великий - 424

Аккерман, Брюс - 119,356,363,373,764,770

Актон, Джон (лорд) - 19, 34, 53, 508, 565

Александр Македонський - 728

Алківіад- 156

Алпорт. Гордон В. - 215

Алчян, Армен Альберт - 885

Амброзій Св. - 543, 574

Ананд, Дж. - 700

Андерсон, Елізабет - 789, 792

Андерсон, Малкольм - 957

Андропов, Ю. В.- 1040

Антіфон - 506

Аншутц, Р. П. - 199

Арендт, Ганна - 365

Арістотель -165,166,170, 192,201,206,237,

340,342, 346,347,351, 507, 522,691,719,

763,798,859,865,866, 1074 Арнолд, Меттью - 685 Архімед - 267, 270, 272-274, 284, 326, 343,

374,965 Асквіт, Герберт Г. - 714

Байрон, Джордж Гордон - 49 Бакстон,К. Р.-707, 717 Бандер, Андреас- 616, 617 Банді - 802 Барбер-351 Барендт, Ерік - 997 Баркер, сер Ернст - 53, 63 Баркер, Родні - 129 Барнет, С. А. - 697, 698, 700, 713 Баррі, Браєн - 763, 839, 840, 842 Бастіа, Клод Фредерік - 729 Батлер, Джудіт - 404 Баттерфілд, Герберт - 511 Бейлі, Самюель - 91

Бейнер, Рональд- 119

Беккер, Карл - 353

Бекон, Френсіс - 197, 685

Белламі, Річард - 957, 974

Беллок, Г - 714

Бем, Франц- 26

Бен. Стенлі- 122. 126,595

Бенедикт Св. - 351

Бенедикт, Рут - 953

Бентам, Джеремі - 3, 20, 50, 62, 63, 78, 80, 81, 90, 149, 165, 180-182, 185, 197, 208, 213,214,228,354,485,510,511,544,551, 567,574,585,599,600,604,606,691,705, 708, 712, 714, 724, 725, 727, 728, 734,736, 932, 963

Бергер, Т. - 395

Берджес, Ентоні -615

Берія, Лаврентій - 1034

Берк, Едмунд-- 19,46,64, 105,347,357,504, 507,510,513,515,518,536,551,557,560, 566, 567, 574, 725, 727, 734, 963

Берлін, сер Ісайя-62, 68, 112. 113, 118, 126, 368, 531, 573, 574, 576, 577, 584-605, 765,920

Берне, Дж. Г. - 90

Бернштайн, Едуард - 95

Бєлінський, В. Г. - 536

Бікель, Олександр - 266

Біконсфілд, лорд (Дізраелі, Бенжамін) - 660

БІсмарк, Отто фон - 706

Біткер, Борис - 871

Воаз, Девід- 33

Боббіо, Норберто - 1051

Бозанке, Бернард - 141, 199-201. 204-210, 212-224, 228, 373, 552, 574, 712

Болл, Сідней - 690, 691, 699, 706, 716, 721

Бор, Нільс- 754

Брадні, Деніел - 792

Брайс, ДжеЙмс (лорд) - 1036

Брайт, Джон-695, 710

Брандт, Р. В.-791

Бредлі, Ф. Г.-211,552, 574

Брежнєв, Л, І. - 1045

1116

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

1117

Брендейс, суддя - 1007 Буржуа, Леон - 99 Буркхардт, Якоб- 10 Бут, Чарлз - 683 Бухарін, Микола - 544, 574 Буш, Джордж Герберт - 1086 Б'юкенен, Джеймс М. - 833

В

Вебб, Сідней - 693, 695, 705, 720

Вебер, Макс - 102, 136, 333, 364, 692

Вебстер, Деніел - 19

Вейнштейн В. Л. - 583, 595

Вел, А. - 968

Веллс, Г. Дж. - 134, 135

Верная, Жан-П'єр - 366

Верной, Річард - 957

Версінг, P. - 390

Віздом, Джон - 883

Віко, Джамбаттіста - 379

Вікторія (королева) - 721

Віллє, Мішель - 538

Вільєрс, Брум - 712

Вільсон, Томас Вудро - 497

ВІльямс, Бернард - 899

Вільямс, Ендрю - 957

Вімз, лорд - 694

Вінсент, Р. Джон - 936

Вітгенштайн, Людвіг - 64, 233

Вітмен, Волт - 797

ВітнІ, Вільям Двайт - 754

Властос, Грегорі - 115

Волдрон, Джеремі - 64,835,963,964,966,968

Волцер, Майкл - 72, 119, 230, 351, 383, 894

Вольтер, Франсуа Марі - 19, 20, 49, 496

Вордсворт, Вільям - 213

Вормут, Ф. Д.-519

Вотлі, архієпископ - 729

Вільсон, Томас Вудро - 497

Вулф, Роберт Пол -217, 890, 1018

Вулф, Сьюзен-351

Габермас, Юрґен - 364, 365, 776

Гавел, Вацлав - 138

Гаек, Фрідріх Август фон - 19, 39, 50, 54,

56, 104, 105. 118, 138, 140,485,491,592, 599, 601, 742, 875, 876, 887, 920, 958

Гайне, Генріх - 531

ГакІнсон -727

Гантінгтон, Семгоел - 1036

Гарді, Kiep - 695

Гаркорт, сер Вільям Верной - 688, 691

Гарт, Герберт Л. А. - 590, 783

Гаттон, Джеймс - 508

Геббельс- 165

Гегель, Ґеорґ Вільгельм Фрідріх - 68, 100, 192, 193,218, 230, 340,443,445,446,450, 452, 500, 534, 547, 548, 550, 552, 560, 564, 574,702,776,952,1033, 1044, 1047, 1074

Геєр, Р. М. - 839, 840

Гейзінга, Йоган - 529

Гейл, сер Метью - 504, 507

Гексар, Вініт - 227, 228

Гелберт, Марк - 265

Гелд, Девід - 978, 991, 1044, 1074, 1075

Гельвецій, Клод Адріан - 534, 544

Геммонд, Дж. Л. - 714

Гемпшир, Стюарт - 121, 126

Гемфрі, Губерт- 806

Гемфрі, Джон П. -943

Гердер, Йоган Ґотліб - 369, 547, 574

Прет, П.- 139,970

Прет, Ф. В. -707, 714, 716

Гітлер, Адольф - 26, 165

ГоббсДомас-72,74, 103, 108, 167,170, 172, 175,178-181,183,190,191,215,235,238, 246, 247,333, 364, 505, 507, 521, 536, 562, 574,577,590,599,600, 604-606, 608,609, 612, 617,618, 727, 772, 776, 798, 831, 833, 842,865,930, 1018

Гобгауз, Леонард Трелоні - 50, 51, 55, 93, 200-202,205-210,214,215,218-222,224, 354,373,458, 675, 691-693, 695, 702-706, 709,710,714,717-722,986

Гобсон, Джон Аткінсон - 94, 685, 691, 699-704,706,710,712,717-723

Говард, Р. - 938

Голанд, Генрі Скот - 706

Голден, Р. Б.-694, 713

Голдсворт, В. С - 507

Голмс, Олівер Вендел - 997,998, 1002,1010, 1014,1018

Гомер - 342

Горацій - 547

Горбачов, М. С - 1034, 1040, 1045

Горні, де - 728

Гортарі, Карлос Салінас де - 1035

Гофелд, В.-888

Гоффман, Пол - 348, 792

Грайс, Пол - 794

Гукер, Річард - 170

Гумбольдт, Вільгельм фон - 3, 49, 54, 95,

109,151,152,163,221,508,588,599,631, 691,695

Г'юм, Девід - 3, 19, 24, 33, 264, 265, 276-278, 281, 284, 328, 329, 330, 331, 353, 362, 364,366, 504, 506, 510, 513, 518. 522, 724-727, 864, 937

Ґанді, Раджив - 572

ГандІ Соня- 380

Гарфорт,Ф. В.-213, 228

Ґауз, Джералд - 199, 373

Ґевірт, Алан - 119, 362

Гелнер, Ернест - 390

Ґелстоун,ВільямА.-88, ПО, 121, 138,763

Ґіґінз, Розалін - 946

Ґідденс, Ентоні - 1056-1063, 1065, 1067

Ґізо, Франсуа - 98

Ґінґріч, Ньют - 35

Гінзберг, М. - 177,718

Гірц, Кліфорд - 370, 937, 938, 953

Ґладстон, Вільям - 19, 49, 51, 661, 690, 705, 710,714

Ґодвін, Вільям - 181, 505, 725, 727

Ґор.Ел- 138

Ґотьє, Девід-119, 833

Ґрант, Ален - 692

Грачі, А. Дж.-497

Грей, Джон - 583

Ґрін, Томас Пл - 51, 52, 54, 56, 60, 63, 92, 93, 103, 201-205, 208-214, 217,218,221, 223-225, 227, 228, 354, 373,441,471, 472, 500,541,553,574,659,694,702,704,709-713,717-719,986

Грінліф, В. Г. - 129

Ґросман, Ален - 295

Гунн, Річард- 957

Ґутман, Емі-212, 340

Ґьодель, Курт - 60

д

Д'Арженсон- 727

Д'Ейтель-91

Даєр, Генрі-690, 69 t

Дайсі, Альберт Венн - 485, 710,762

Дал, Роберт- 1076

Даміко, Альфонсо Дж. - 210

Данн, Джон - 134

Дарвін, Чарлз- 60, 508, 513,726, 727, 731, 733

Дворкін, Джералд - 122, 1021

Дворкін, Рональд - 44, 65, 66, 74, 81, 86, 119, 229-233,304-309,311-314,316, 326, 373, 385, 391, 398, 593, 764, 770, 789, 802, 829, 831, 832, 834. 845-858, 867, 927, 958, 964,965, 969, 980, 1004, 1006,1010

Девлін, Патрік (лорд) - 390, 391, 392, 398

ДеЙ, Дж. П. - 583, 589

Декарт, Рене - 169, 362, 363, 506, 514, 792, 794

Дел, Р. - 693

Дерріда, Жак - 404

Джевонз, Вільям Стенлі - 694, 708

Джеймс, Вільям - 207, 495, 542, 898

Дженкінс, Рой - 806

Джефферсон, Томас-33, 34, 38, 41,48, 103, 505,511,536,574

Джонс, сер Вільям - 508

Джоне, Генрі - 692

Джоне, ПІтер - 957

Джонсон, Ліндон - 802

Джонсон, Семюел- 186, 725

Джордж, Генрі-701, 888

Дікінсон, Г Лоуз - 707

Ділк, Чарлз - 696, 706

Діоген - 728

Дісай, Радхіка- 136

Дойл, Майкл-351, 1040

Доннелі, Джек-919, 953, 1069

Дорр, А. - 392

Достоєвський, Федір - 520, 774

Дюгі, Леон - 99

Дюркгайм, Еміль - 100, 986

Дьюї, Джон - 40, 43, 56, 103, 199, 201, 202, 205-210,213-215,218-220,222,224-227, 229,230,233, 343, 373, 498, 771

Е

Еванс-Прітчард, Е. Е. - 506

Евклід - 60

Едісон, Томас Алва - 754

Ейлвін, ПатрісІо - 1035

Ейнштайн, Альберт - 60, 754

Еліс, Хевлок - 695

Емдюр, Роберт - 351

Емерсон, Ралф Волдо - 797

Емерсон, Томас - 1012

Енгельс, Фрідріх - 488, 967, 1065

Епіктет-543, 545, 574

Епікур - 547

Еразм Роттердамський - 537, 574

Етерлі-Джонс, Л. А. - 689, 695

Етціоні, Емітаї - 138

1118

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

1119

Зелцнік, Філіп -40

І

Ісократ-415

Й

Йосип II-539

К

Кавур, КамІлло Бенсо ді - 51

Какуллос, Енн Р. - 201, 204, 225

Каллінікос, Алекс - 1044, 1051-1056, 1062, 1063,1065

Канінг, Джордж - 705

Кант, Імануїл - 19, 24, 25, 45, 63, 70. 75, 76, 101, 109,111,201,216,230-233,255,256, 258-260,262-266,272, 275, 281-284, 286, 290,294,300,301,309,313,319,326,328, 332,333,342,344,345,353,362,443,445, 450,452,457,531,543,544,549,551,554, 555, 557, 566, 574, 588, 594,599,765-769, 792,796,797, 800, 812, 831, 832,936,938, 952,978, 1016, 1018, 1074, 1077

Кантійон, Річард - 508

КапотортІ, Ф. - 390

Кардинал, Гарольд - 396

Карл І Великий - 424

КарлИ-433

Карлайль, Томас - 90, 470, 553, 574

Картер, Джиммі - 803, 821

Катон Молодший - 506

Катон Старший - 106

Каундо- 1071

Квайн Вілард ван Орман - 231

КвеснІ - 728

Кейнс, Джон Мейнард - 138, 724

Кейтеб, Джордж - 797

Кекес, Джон - 107

Келлі, Джордж - 767

Келмен, Герберт - 953

Кельзен, Ганс - 494, 504

Кемпбелл, Т. - 957, 967, 968

Кеннан, Едвін - 730

Кеннеді, Джон Фіцджеральд - 753, 802

Кеннеді, Пол- 1047

Кеннеді, Тед - 38

Керкап, Т. - 690

Кернз, лорд (Маккелмонт, Г'ю) - 668

Керне, Джон С. - 730

Кестлрі, лорд (Роберт Стівард) - 49

Кимліка, Віл - 121, 375, 385, 399, 824

Кінг, Д. - 966, 968

Клінтон, Біл- 138, 1084

Кліфф, Тоні- 1053

Коббетт, Вільям - 727

Кобден, Річард-464, 695, 701, 704

Коен, Маршал - 588

Коен, Роберт- 1047

Козеллек, Р. - 101

Коліні, С - 378

Колрідж, Семюел Тейлор - 90, 727

Колумб, Кристофор - 754

Колінгвуд, Робін Джордж - 211

Кольбер, Жан-Батіст - 727

Коммонз, Дж. Р. - 498

Кондільяк, Етьєн Боно де - 505

Кондорсе, - 19, 353, 354, 362, 363, 413, 504,

538,564

Коннолі, Вільям Е. - 404, 589, 593, 854, 855 Констан, Бенжамен - 19, 49, 55, 62, 95-99,

109, 354,411, 504,505,517,535,536,560-

563,574,782,973, 1026 Константин (імператор) - 137, 138, 140 Конт, Огюст- 91, 427, 553, 574 Коук, сер Едвард - 507 Коул, Дуглас - 532, 533 Краутгаммер, Чарлз - 36 Крейн, Едвард Г. - 38 Кренстон, Моріс - 491, 920 Крімерман, Леонард - 879 Крістєва, Юлія - 404 Крістол, Ірвін - 776, 875, 876 Кромвель, Олівер - 197 Кроулі, Герберт - 103 Ксенофонт-415 Кун, Томас - 61, 62

Л

Лакло, Ернесто - 136 Лао-ци - 37 Лармор, Чарлз - 121 Ласкі, Гарольд Дж. - 494, 740 Лассаль, ФердІнанд - 537 Лежанр - 727 Лемонт, Корліс - 201, 488 Ленін, В. І.- 1034, 1036, 1052 Леонардо да Вінчі - 187 Леслет, Пітер - 920 Леслі, Кліф - 728

Лестер, лорд (Коук, Томас Вільям) - 668 Лі Пен- 1034

Лі Хант, Джеймс - 49

Лібер, Френсіс - 504

Лілі, Стюарт А. - 36

Ліндсей - 63

Лінкольн, Авраам - 41, 491

Ліотар, Жан-Франсуа - 230, 234

Ліпман, Волтер - 358

Ліпсет, Сеймур Мартін - 59

Ллойд Джордж, Девід - 720

Лойола, Ігнатій - 495

Локк, Джон - 25,33,37,38,49-54,64,73,77, 80,89,108,170,171,174,175,177,179,189, 195,235,236,238,247,248,256,352-354, 356,358,446^48,456,459,510, 521,535, 536,551,574,575,580,581,599,621,724, 725, 727,782, 831, 832, 865,885,887-893, 919-934, 950, 959, 969, 970, 982, 1049

Лукес, Стівен - 81, 375

Люкс, Стівен -351

Лютер, Мартін - 357

Ляйбніц, Готфрід - 754, 792, 794, 978

Льоса, Маріо Варгас - 3035

Льюїс.Г, Д.-201, 225

Льюїс, Клайв С, - 587

М

Маблі, Габріель Боно де, абат-417, 418

Магомет - 462, 941

Мазруї, Алі - 939

Майноуг, Кеннет- 165

Макговерн, Джордж - 803

Макдоналд, М. - 372

Макдоналд, Рамсей - 95, 699

Макдонел, П. Дж. - 714

Макіавеллі, Нікколо - 173, 174,510,865,971,

991, 1074 Макіїпанр, Аласдер - 107, 119, 229, 340-

342,345-348,351,859 Макінтош, сер Джеймс - 508 Маккарті, Лео - 991 МаккеЙ, Джон Генрі - 879 Маккелем, Джералд К. - 568, 586-588 Маккелем, Р. Б. - 511 Маккеллох, Джон Рамсей - 734 Маккі, Джон - 828 Маккормік, Сайрес Гол - 754 Маккормік, Нейл - 962, 963 Макнамара - 802 Маколей, Томас Бебінгтон - 19 Макферсон, К. Б. - 236, 919, 923, 924, 926,

928, 929, 950

Маленков, Г. - 1034

Маліновський, Броніслав - 499, 508

Мальтус, Томас Роберт- 508, 727, 728

Мандевіль, Бернард - 183, 504

Мандела, Ентоні Джон - 662

Мандельбаум, Моріс - 221

Мані, Л. Г К. - 700, 705, 706

Мао Цзедун - 940

Маркс, Карл - 37, 64, 81, 192, 193, 197, 230, 340, 547, 548, 550, 564, 574, 603, 608^ 866,898,901,902,904,906-908,912,926, 934,950,963, 967, 968,1052-1057, 1065, 1067,1077

Маркузе, Герберт - 359, 360

Марсет, Джейн - 729

Мартін, P. - 842

Мартіно, міс-727, 728

Маршал, Альфред - 730, 733

Маршал, Джон - 19

Маршал, Томас Гемфрі - 688, 966, 983-987

Мастермен, К. Ф. Г - 706, 707

МаццінІ, Джузуппе - 369

Меддокс, ВІльям С - 36

Медісон, Джеймс - 19, 47, 54, 358, 360, 512, 742,1074, 1077

Мейклджон, Александр - 807, 1002, 1007-1009, 1011

Мейн, сер Генрі - 62, 63

Мейтленд, Ф. В. - 506, 518

Мелден, А. І. - 920

Мелло, Фернандо Колло де - 1035

Менгер, Карл - 508

Менем, Карлос - 1035

Меншім, Девід - 49

Менсон, Чарлз -616, 617

Мерфі, Артур Е. - 225

Месінгем, Генрі Вільямс - 696, 716, 717

Местр, Жозеф де - 368

Меттерніх, Клеменс Венцель Лотар - 465

Мізес, Людвіг фон - 3,476,485, 506, 739,920

Міллер, Девід - 957

Мілль, Джеймс -91, 180,215, 354

Мілль, Джон Стюарт - 38, 46, 49-52, 54, 55, 57, 59, 62, 63, 78, 87-93, 95-97, 99, 109,118,151,191, 199-201, 205, 206,20&-215,219-221,224-226,228,255-258,352, 354,358,360,362,363,366,368,373,382, 397,424,468,469,471,511,535-539,545, 552, 556, 558-561, 563, 565, 566, 571, 574, 588, 594, 595, 599,603,604,634,656,657,

1120

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

1121

676,690,691,700,701,705-709,719,730,

742-744,773,796,797,799,800, 807,897, 932, 954, 955, 957, 961, 997-1002, 1004, 1006,1011, 1016-1019, 1021-1024, 1030, 3049, 1050,1066

Мілн, Дж. М.-217, 228

Мілтон, Джон - 754, 997

Монтегю, Френсіс - 63

Монтеск'є, Шарль Луї де - 49, 53, 54,58,368,

417,491,492,504,505,510, 511, 574 Мореллі - 49 Морлі, Джон - 701 Мун, Дж. Дональд - 47 Мур, Берінґтон - 948 Мур, Джордж Едвард - 211 Мур, Маргарет - 119, 121 Мхваназі, Ф. - 396 Мюрхед, Дж. Г. - 699

Н

Наверсон, Ян - 850

Найт, Франк Г. - 493

Найтінгейл, Флоренс - 754

Наполеон І Бонапарт- 165, 465, 553

Наполеон III - 49

Науман, Йозеф Фрідріх - 102

Нґвема, Масіас - 935

Нейджел, Томас - 119

Нератій - 506

НІбур, Рейнгольд- 358

Ніцше, Фрідріх - 230, 342

Нозік, Роберт - 73,118, 134, 235, 236, 240, 245,246,250-252,340,356,771,861-865, 869, 897, 909, 920, 960, 969, 980, 981

Нок, Альберт Джей - 38

Нокс, Джон - 156

Нортон, Девід Л. - 203, 204, 212, 226

Ньютон, Ісаак- 58, 59, 60, 61, 754

О

О'Ніл, Онора-958,992

Ойкен, Вальтер - 760

Окін, Сьюзен Молер - 351

Оккам, Вільям - 537, 538, 574

Онкен, Август - 727

Оппенгейм, Л. - 943

Оппенгейм, Фелікс - 569, 583, 589, 590, 598

Ортега-і-Гасет, Хосе - 54, 56

Оукшот, Майкл - 21, 173, 229

Офстад, Гарольд - 492

П

Павло Св., апостол - 137, 138, 442, 443. 445,

446,450,452,454,793,942 Парент, В. А. -583,589 Парето, Вільфредо - 880 Парфіт, Дерек - 794 Паскаль, Блез - 179, 906-908 Пастернак, Борис - 754 Патнем, ГІларі - 234 Пауел, суддя - 867 Пейлі, Вільям - 312, 504, 724-728 Пейн, Томас-33, 34, 38, 178, 181,353,354,

505,536,574,927,934,935 Перек, Жорж - 381 Перікл- 156,415, 1042 Перрі, Джон - 794 Перрі, Льюїс - 879 Піл, Роберт-660, 661,705 Піночет, Августо - 1035 Пламенац, Джон -51, 204, 711 Платон - 169, 174, 192, 193, 202, 205, 210,

212-214,222,357,360,442,443,450,507,

545,564,574, 581, 585, 587,769,798, 895,

1074

Подже, Томас В.-842 ПоллІс, Адаманта - 919 Поппер, Карл - 39, 169 Прайс, Річард-505, 510 Пратт, Джеймс - 571 ПребІш, Рауль - 1035 Прістлі, Джозеф - 505

Раєн, Ален - 593

Ранхель, Карлос - 1035

Раскін, Джон - 715

Рассел, Бертран - 978

Раунтрі, Вільям - 683

Рафаель, Девід Д. - 211, 945

Рац, Джозеф - 113, 121, 127, 373, 382, 383,

392,393,959,961-963 Рей, Джон- 132, 689, 695, 702, 709, 710, 713 Рейган, Рональд- 35, 1037, 1049 Ренан, Ернест - 384, 394, 511 Ренд, Ейн-39, 891 Решдел, Г.-891 Рід, Леонард - 39 Рікардо, Девід - 3, 726, 728 Рісман, Девід- 175 Ріхтер, М. -709, 711

Річі, Девід Дж.-656, 699,711, 712,717 Скенлон, Томас -345, 1005, 1006,1009,1010

Робертсон, Дж. М. - 694. 697,698, 701 Скіннер, Б. - 515

Робесгт'єр, Максиміліан -507, 531 Скіннер, Квентін-971, 991

Робсон, Дж. М. - 213 Смарт, Пол - 957

Роджерс, Дж. Г. - 692 Сміт, Адам -3,19, 20, 33, 38, 49, 54, 56, 81,

Ройс, Джосая - 215 354,363, 504-506,509,510, 536,626,725,

Рорті, Річярд - 229 727-729, 742, 745, 906, 931, 959, 960

Россітер, Клінтон - 500 Сократ - 72, 212, 420, 555, 585, 588, 591,

Ростоу, Волт Вітмен - 802 1042, 1049

Роузбері, лорд (Праймроуз, Арчібальд Сото, Ернандо де-1035

Філіп) - 697 Софокл - 545

Роулз, Джон - 42, 47, 74, 76, 77, 79, 80, 109, Спенсер, Герберт - 358, 466, 653, 657, 658, ИЗ, 117-119,121,126, 134,201, 208-211, 692, 694, 709, 731, 750

214-218, 223-227, 229-232, 265-277, Спіноза, Бенедикт- 172. 175,547,550, 551, 280-295, 298-304, 306-309, 312-319, 574,594

320-333,335,340-345,347,350,351,360- Сталін, Йосип Віссаріонович - 972

363, 373, 374,385-389, 397,398,586, 587, Стенлі, Едвард Генрі (лорд Дербі) - 437, 668

590, 591, 594, 763,764,771,773, 779, 816, Стерлінг-470

824-846, 848,850,852,853,855-858,861- Стівен, Джеймс Фіцджеймс - 538

865,869, 882, 890,903,915,921,927,958, Стівен, Леслі - 727

964, 965, 978, 989, 1018 Стюарт, Дугалд - 508

Руджеро, Ґвідо ді - 58, 708, 1026 Сузман, Гелен - 38

Рузвельт, Франклін Д.-41,491, 571, 572 Сухарто - 1071 Руссо, Жан-Жак - 19, 62, 63, 75, 95. 97, 98,

109, 192, 193,198, 202, 211, 248, 359, 416- Т

418, 504, 507, 531, 534, 544, 545, 549, 551, Такер, Джосайя - 312, 504

554,561,562, 574,587,603,608,724,725, Такк, Річард - 77

727, 782, 831, 832, 937, 950, 971, 1029, Талмон, Дж. Л. - 504, 505

1075, 1077 ТамІр, Яель-368

РушдІ, Салман - 989 Тарскі, Альфред - 60

Тафте, Дж. Г.-210

С Тейлор,Чарлз- 119, 235,322,323,340,376, Саймон, Дж. А. - 714, 715 391, 603, 767

Саймоне, Генрі Кальверт - 485, 760, 761 Телмон, Якоб - 62

Сакс, Девід-801 Тетчер, Маргарет - 134, 138, 1037, 1049

Самнер, ВІльям Ґрегш - 54 ТойнбІ, Арнольд - 699, 700

Сартр, Жан-Поль - 348 Токвіль, Алексіс де - 19, 49, 51, 54, 59, 81, 90, Селларс, Вілфрід - 232 91,96-98,163,360,367,503-505,515, 535,

Селцер-388 563,574,588,599,603,799, 1031, 1050

Семюел, Герберт - 695, 716 Толстой, Лев - 678

Сен, Амартья - 842, 850, 880-882 Тома Аквінський - 195, 798

Сендел, Майкл - 79,119, 231,232, 255, 340- Томас, Лоренс - 801

351,791 Томасон, Ф.-714

Сен-Жюст, Луї Антуан - 507 Томпсон, I. - 966

Сеніор, Нассау Вільям - 743 Томсон, Деніс - 351

Сен-Сімон, Клод Анрі де Ревруа-49,91,531 Торквемада, Томас де - 462

Сет, Дж. - 211 Торо, Генрі Девід - 797, 876

Сетон-Вотсон, Г'ю - 390 Тоуні, Річард Генрі - 566

Сиджвік, Генрі - 201, 204, 282, 728 ТраЙчке, Генріх фон - 369

Сійєс, Емануель Жозеф, абат - 506 Тревельян, Г. М. - 707

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

1122

Трюдо - 394

Тюрго, Анн Робер Жак - 505

Тюрінг, Алан - 60

Тьєр, Адольф - 51

Унґер, Роберто - 229, 340, 348, 351

Ф

Фаге, Еміль -461

Фейнберґ, Дж. - 596

Ферґюсон, Адам - 504, 506, 867

Філімор, Дж. С. - 714

ФІлліпс, Г. Б. -491

Філмер, Роберт-930

Фінніс, Дж. - 959

Фіхте, Йоган Готліб -211,369,372,531,549,

552-554, 574, 594, 600 ФІш, Стенлі - 45 Фішер, Ф. В. - 714 Фішман, Роберт М. - 1040 Форд, Генрі - 754, 875 Форд, Джералд Р - 821 Фосдік, Д.-498 Фосіт, Дж. - 946 Фостер, В. - 662 Франклін, Бенджамін - 728 Франс, Анатоль - 41 Фрейзер, сер Джон Дж. - 508 Фріден, Майкл - 84, 688 Фрідман, ДевІд - 890 Фрідман, Мілтон - 39, 360, 363, 483, 753 Фрідріх II Великий - 539 Фройд, Зигмунд - 357 Фуйє, Альфред - 99, 100 Фукуяма,Френсіс-1033, 1047-1052,1056,

1062,1063, 1065, 1067 Фур'е, Франсуа Марі Шарль - 49, 890

X

Хомський, Ноам - 233, 879 Хрущов. М. С - 1034 Хуан Карлос (король) - 1040 Хусейн, Саддам - 1038

ц

Ціцерон, Марк Тулій - 506

Ш

Шапіро, Ян-919, 982

Шауер, Ф. - 1008

Шварц, Бернард - 394, 395, 396

Швейцер, Альберт - 754

Шекспір, Вільям - 535, 754

Шеллі, Персі БішІ - 49, 213

Шеллінг, Фрідріх Вільгельм Йозеф - 369, 531

Шкляр, ДжудІт - 351

ШмІт, Карл - 26

Шопенгауер, Артур - 546

Шоу, Джордж Бернард - 520

Шпраґенс, Томас А. - 352

Штраус, Лео - 919, 920, 922

Шу, Генрі - 930

Шумейкер, Сідні - 794

Шумпетер, Йозеф - 38, 1036

Чемберлайн, Вілт - 877-880 Чемберлен, Джозеф - 689, 695, 696, 701 Черненко, К. У. - 1040 ЧерчІль, Вінстон - 490 Чжао Цзиян - 1034

Я

Яків ПІ (король) - 460 Янг, Майкл - 903

Наукове видання Серія «Політичні ідеології»

ЛІБЕРАЛІЗМ

антологія

Підписано до друку 25.06.2002. Формат 70х1007₁₆. Папір офсетний. Друк офсетний. Зам. 2-165. Тираж 3000 прим.