5.6. Трасологічні експертизи

Головним завданням трасологічної експертизи є ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об’єктів за матеріально-фіксованими слідами-відображеннями їх слідоутворюючих поверхонь.

Трасологічною експертизою можна також встановлювати факти, які належать до просторових, функціональних, структурних, динамічних і деяких інших характеристик процесу слідоутворення, а також особливостей слідоутворюючих об’єктів.

До виявлення слідчим слідоутворюючих об’єктів перед трасологічною експертизою можуть ставитись питання про наявність на предметах обстановки місця події слідів від взаємодії з іншими предметами, придатність цих слідів для ідентифікації або про наявність в цих слідах ознак, що орієнтують на пошук зазначених об’єктів.

Для вирішення ідентифікаційних завдань експертові необхідно надати:

• предмети зі слідами, а коли вилучити їх неможливо, то копії слідів (зліпки, фотознімки);

• об’єкти, якими, за припущенням слідчого (суду), могли бути залишені ці сліди;

• дані про час виявлення слідів, умови, в яких знаходились об’єкти зі слідами до їх направлення на експертизу.

Якщо експертові надсилається копія сліду на дактилоплівці або інша копія сліду, необхідно надати схему його розміщення на предметі (місцевості). Об’єкти дослідження направляються в упаковці, яка забезпечує їх збереження. Речові докази і порівняльні зразки упаковуються окремо.

Поверхня предмета, на якому розташовані сліди, які легко пошкоджуються, наприклад, сліди рук, різного роду нашарування тощо, не повинна контактувати з матеріалом упаковки.

Порівняльні зразки позначаються індивідуалізуючими позначками і посвідчуються підписом слідчого (судді).

Розрізняються такі основні підвиди трасологічної експертизи:

• експертиза слідів рук людини;

• експертиза слідів ніг і взуття людини;

• експертиза слідів ніг (лап) тварини;

• експертиза зубів (інших частин тіла людини або тварини);

• експертиза слідів знарядь та інструментів;

• експертиза засобів виробництва масових виробів;

• експертиза замикаючих та контрольних засобів;

• експертиза слідів розділу цілого на частини;

• експертиза рельєфних знаків на металі, пластмасі та інших матеріалах;

• транспортно-трасологічна експертиза.

Не виключається можливість проведення трасологічної експертизи за слідами інших слідоутворюючих об’єктів. З приводу можливостей експертиз за такими об’єктами і підготовки матеріалів для їх проведення слід консультуватись з експертом (спеціалістом).

Головним завданням дактилоскопічної експертизи є ідентифікація особи за слідами її рук, які залишені на місці події. Якщо версія про особу, що залишила слід, ще не висунута, а також коли слідчий вважає за потрібне встановити, чи є на предметах обстановки місця події невидимі або слабо видимі сліди, перед експертом може ставитись питання про наявність такого роду слідів і їх придатність для ідентифікації або визначення родової (групової) належності слідоутворюючих об’єктів.

Експертиза слідів рук вирішує і ряд неідентифікаційних завдань, пов’язаних з визначенням механізму слідоутворення, особливостями будови руки, яка залишила слід, деякими іншими характеристиками слідоутворюючого об’єкта.

Об’єктами дослідження з метою ідентифікації людини за папілярними лініями рук є сліди пальців та (або) долонь.

Речові докази, на яких знайдені сліди рук або припускається їх наявність, мають надсилатися експертові в якомога коротші строки.

Експертиза може бути проведена також шляхом дослідження копії сліду на слідокопіювальній плівці, зліпка об’ємного сліду або масштабного фотознімка сліду.

Як порівняльні зразки надаються експериментальні відбитки нігтьових фаланг пальців або відбитки долонь осіб, які ідентифікуються. До кола осіб, що перевіряються, слід включати і тих, які не причетні до скоєння злочину, якщо вони могли залишити сліди на місці події, наприклад, мешканців квартири, в якій скоєно крадіжку. Встановлення того факту, що слід залишила саме ця особа, відверне пошук нових підозрюваних і призначення зайвих експертиз. Якщо в процесі слідчого огляду не було встановлено, якою частиною руки залишено слід, експертові направляються експериментальні відбитки всіх трьох фаланг пальців рук, а також відбитки долонь. Коли є дані, які вказують на те, що слід залишено крайньою верхньою ділянкою нігтьової фаланги, крім відбитків нігтьових фаланг, додатково відбираються відбитки цих ділянок. Якщо мається на увазі, що сліди рук після проведення дактилоскопічної експертизи будуть направлені на судово-медичну експертизу (для встановлення групи крові та ін.), про це слід зазначити в постанові про призначення дактилоскопічної експертизи, що дозволить уникнути застосування методів, які виключають у подальшому проведення судово-медичного дослідження об’єкта.

Головними завданнями експертиза слідів ніг людини та взуття є ідентифікація людини за слідами: босих ніг, шкарпеток, панчіх, взуття та встановлення особливостей пересування людини.

Якщо об’єктом експертизи є зліпок об’ємного сліду або відбиток проверхневого сліду босої ноги, слідчий для порівняльного дослідження виготовляє 2 – 3 експериментальні зліпки (відбитки) з босої ноги особи, що ідентифікується. Коли об’єктом експертизи є зліпок (відбиток) сліду взуття, то експертові, крім цього об’єкта, направляється і саме взуття. В цьому випадку порівняльні зразки виготовляються експертом. Якщо об’єктом експертизи є зліпок (відбиток) сліду шкарпеток (панчіх), одягнених на ноги, то на експертизу, крім зазначеного об'єкта, надаються 2 – 3 експериментальні зразки зліпків (відбитків) шкарпеток (панчіх), одягнених на ноги, а також самі шкарпетки або панчохи. Взуття направляється на дослідження в тому вигляді, в якому воно було виявлене. Якщо взуття після події і до моменту вилучення носилось або ремонтувалось, то про це слід повідомити експерта.

Експертиза слідів ніг (лап) та зубів тварин проводиться з метою ідентифікації конкретної тварини по слідах її ніг (лап) та зубів.

На експертизу направляються зліпки слідів ніг (лап), зубів, виявлених на місці події. Як порівняльні матеріали надаються експериментальні зліпки слідів ніг (лап), зубів тварини, яка ідентифікується, якщо слід об'ємний, або відбитки ніг (лап), якщо слід поверхневий.

Головними завданнями експертизи слідів злому, інструментів та засобів виробництва масових виробів є:

• встановлення конкретного екземпляра або виду (характерних особливостей) знаряддя, інструмента, агрегату за слідами його дії;

• встановлення механізму (способу) злому (іншої дії), напрямку, в якому проводився злом перешкоди (з внутрішньої або зовнішньої сторони).

Для дослідження, як правило, експертові надається предмет (предмети) зі слідами. Як виняток, можуть бути надані зліпки з об’ємних об’єктів. Якщо об’єкт є громіздким (наприклад, прес), надаються його слідоутворюючі деталі. Вилучення частин об’єктів доцільно проводити з участю експерта (спеціаліста). Якщо об’єктом дослідження є сліди свердління, розпилювання, роздроблення, експертові слід надавати також стружки, ошурки, тирсу, тріски, що знайдені на місці події, і вказати їх локалізацію відносно перешкоди чи іншого об’єкта. Якщо з обставин справи видно, що згадані частки можуть утворитися внаслідок дії не лише тих знарядь, які перевіряються, про це слід повідомити експерта. На частинах предметів зі слідами необхідно позначити їх просторове положення (верх, низ, зовнішня або внутрішня сторона та ін.). Якщо потрібно встановити напрям зруйнування віконного скла, експертові надається рама з залишками осколків, а також усі осколки з місця події. Якщо завданням експертизи є ідентифікація агрегату (штампа, прес-форми тощо), на якому виготовлено виріб масового виробництва, то експертові бажано надати, крім виробу, також і можливість оглянути агрегат, який ідентифікується.

Особа, яка призначила експертизу, повинна з’ясувати, чи не піддавався агрегат, який ідентифікується, ремонту або налагодженню, і при позитивній відповіді на це питання – повідомити експерта, в чому полягав ремонт (налагодження), зокрема, які деталі замінювались. В цих випадках бажано надати вироби, виготовлені на даному агрегаті до його ремонту.

Об’єктами експертизи замикальних та запобіжних (контрольних) пристроїв є замки та інші замикальні пристрої, пломби, контрольні пристрої.

Головними завданнями експертизи є встановлення факту і способу відмикання (зламу) пристрою, видів предметів, що були використані для цього, ідентифікація цих предметів, а для пломб, крім того, - ідентифікація пломбувальних лещат.

Якщо об’єктом дослідження є замки, експертові, крім них, направляються відмички й інші предмети, які могли використовуватись для відкривання або зламу замка, а також усі ключі від цих замків.

Замки надаються на дослідження в тому стані, в якому вони знайдені на місці події та вилучені. Встромляти у замкову щілину будь-які предмети (в т. ч. штатні ключі), а також проводити інші експерименти із замками до їх експертного дослідження забороняється. Вилучення замків з сейфів та інших сховищ доцільно доручати експертові (спеціалістові).

Для вирішення питання, чи не розкривалась пломба, експертові надається сама пломба, пломбувальні лещата, якими її повинні були пломбувати, або експериментальні пломби, обтиснені цими лещатами. Щоб забезпечити проведення експертних експериментів, слід надати експертові 10 – 15 необтиснених пломб, аналогічних тим, що досліджуються, а також зразки матеріалів (дріт, шпагат, шнур), які використовувались при опломбовуванні.

Експертизою цілого за частинами встановлюється, чи мають частини предмета (знайдені уламки, шматки, осколки тощо) спільну лінію розділення, тобто чи становили вони раніше одне ціле. На експертизу надаються всі знайдені частини, які, можливо, раніше складали один предмет.

В більшості випадків об’єктами досліджень експертизи вузлів є обв’язувальні матеріали (вірьовки, ремені тощо), зав’язані вузлами. Перед направленням об’єкта на експертизу доцільно сфотографувати вузол з протилежних сторін за правилами масштабної зйомки, що усуне труднощі дослідження у випадках, коли в процесі експертизи провадитимуться експерименти (розв’язування і зав’язування вузла тощо). Слідчому розв’язувати вузол забороняється. Коли знімають петлю з трупа, вірьовку розрізають, не пошкоджуючи вузол. Кінці вірьовки в місцях відрізу перев’язують мотузком.

Об’єктами досліджень експертизи рельєфних знаків можуть бути відновлені спиляні (забиті), слабо видимі номери та інші рельєфні зображення на різного роду виробах. Експертизою встановлюються факт та спосіб змінення зображень. Вироби, які підлягають дослідженню, не можна очищати від забруднень, фарби чи іржі.

Головним завданням транспортно-трасологічної експертизи є:

• ідентифікація за слідами, залишеними транспортним засобом, певного його екземпляра або встановлення його типу, моделі;

• визначення взаємного розташування транспортних засобів під час їх зіткнення;

• визначення місця зіткнення транспортних засобів і місця наїзду на перешкоду (потерпілого), встановлення механізму утворення слідів.

Вирішення цих завдань здійснюється шляхом дослідження слідів, залишених ходовими та тими, що виступають, частинами транспортних засобів на дорозі та елементах дорожньої обстановки. Тому призначати транспортно-трасологічну експертизу доцільно лише тоді, коли є можливість надати експертові об’єкти, які перебували в контакті, або матеріали справи, в яких зафіксовано сліди.

Для вирішення зазначених питань експертові надаються самі слідоутворюючі об’єкти (шини, деталі, що виступають, тощо) або експериментальні зліпки цих об’єктів (експериментальні відбитки шин на папері); предмети, на яких залишились сліди зазначених об’єктів, або зліпки (масштабні фотознімки) цих слідів, а також протоколи огляду місця події з усіма додатками до них. Якщо досліджуються сліди транспортного засобу на одязі (взутті) потерпілого, надається також акт судово-медичного дослідження пошкоджень на його тілі.