- •Конспект лекцій Змістовий модуль 1 Тема 1. Предмет, система, завдання, методи криміналістики
- •1.1. Поняття, предмет і завдання криміналістики
- •1.2. Система криміналістики
- •1.3. Методологічні засади криміналістики
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 2. Криміналістична iдентифiкацiя і діагностика
- •2.1. Поняття та види криміналістичної ідентифікації
- •2.2. Об’єкти та суб’єкти криміналістичної ідентифікації
- •2.3. Наукові засади встановлення групової належності
- •2.4. Поняття та класифікація ідентифікаційних ознак
- •2.5. Стадії криміналістичної ідентифікації
- •2.6. Поняття і завдання криміналістичної діагностики.
- •2.7. Стадії криміналістичної діагностики
- •Питання для самоконтролю
- •9. Охарактеризуйте стадії криміналістичної діагностики. Питання для самостійного вивчення
- •Тема 3. Загальні положення криміналістичної техніки
- •3.1. Поняття криміналістичної техніки
- •3.2. Зміст, значення і класифікація криміналістичної техніки
- •3.3. Система криміналістичної техніки
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 4. Криміналістична фотографія і відеозапис
- •4.1. Поняття, значення, система криміналістичної фотографії
- •4.2. Методи фіксуючої фотографії. Фотозйомка під час слідчих дій
- •4.3. Застосування відеозапису в процесі розкриття і розслідування злочинів
- •4.4. Фототехнічна експертиза та експертиза матеріалів і засобів відеозвукозапису
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 5. Трасологія
- •5.1. Загальні положення трасології. Класифікація слідів, їх криміналістичне значення
- •5.4. Сліди злому
- •5.5. Сліди транспортних засобів
- •5.6. Трасологічні експертизи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 6. Криміналістична габітологія
- •6.1. Поняття та класифікація ознак зовнішності людини
- •6.2. Опис зовнішності людини за методом словесного портрета
- •6.3. Методи і засоби збирання інформації про зовнішні ознаки людини
- •6.4. Судово-портретна експертиза
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 7. Криміналістичне зброєзнавство
- •7.1. Класифікація зброї і поняття криміналістичного зброєзнавства
- •7.2. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї
- •7.3. Криміналістичне дослідження патронів
- •7.4. Криміналістичне дослідження слідів пострілу
- •7.5. Вибухові пристрої і сліди їх застосування
- •7.6. Криміналістичне дослідження холодної зброї
- •7.7. Експертизи зі зброєзнавства
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 8. Криміналістичне документознавство
- •8.1. Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів
- •8.2. Слідчий огляд документів
- •8.3. Способи внесення змін до змісту документів
- •8.4. Техніко-криміналістична експертиза документів
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Змістовий модуль 2 Тема 9. Криміналістичне дослідження письма та почерку
- •9.1. Поняття судового почеркознавства
- •9.2. Дослідження буквеного письма і підписів
- •9.3. Дослідження цифрового письма
- •9.4. Дослідження писемної мови
- •9.5. Судово-почеркознавчі експертизи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 10. Криміналістична реєстрація
- •10.1. Криміналістичні обліки і кримінальна реєстрація, їх поняття, сутність, задачі
- •10.2. Види криміналістичних обліків і їх призначення
- •10.3. Об’єкти криміналістичного обліку.
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 11. Загальні положення криміналістичної тактики
- •11.1. Поняття, структура та зміст криміналістичної тактики
- •11.2. Тактичний прийом
- •11.3. Тактичне рішення і тактичний ризик
- •11.4. Криміналістична тактика слідчої дії
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 12. Слідчі версії і планування розслідування
- •12.1. Організація розслідування злочинів
- •12.2. Планування розслідування злочинів
- •12.3. Криміналістична версія
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 13. Тактика слідчого огляду і освідування
- •13.1. Поняття та види слідчого огляду
- •13.2. Організація і тактика огляду місця події
- •13.3. Особливості огляду трупа
- •13.4. Тактика огляду транспортного засобу на місці події
- •13.5. Тактика освідування
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 14. Тактика допиту і очної ставки
- •14.1. Поняття, сутність та види допиту
- •14.2. Зміст тактики допиту
- •14.3. Встановлення психологічного контакту
- •14.4. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного
- •14.5. Викриття неправди в показаннях
- •14.6. Тактика очної ставки
- •14.7. Фіксація результатів допиту
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 15. Тактика затримання підозрюваного
- •15.1. Поняття, підстави, структура та види затримання підозрюваного
- •15.2. Підготовка до затримання підозрюваного
- •15.3. Типові ситуації затримання підозрюваного
- •15.4. Тактичні прийоми затримання підозрюваного
- •15.5. Фіксація ходу та результатів затримання підозрюваного
- •16.1. Поняття, сутність, об’єкти та види обшуку
- •16.2. Підготовка до обшуку
- •16.3. Тактичні прийоми обшуку
- •16.4. Особливості проведення виїмки
- •16.5. Фіксація результатів обшуку та виїмки
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 17. Тактика пред’явлення для впізнання
- •17.1. Поняття та сутність пред’явлення для впізнання
- •17.2. Види пред’явлення для впізнання
- •17.3. Підготовка до пред’явлення для впізнання
- •17.4. Тактика пред’явлення для впізнання людей
- •17.5. Тактика інших видів пред’явлення для впізнання
- •17.6. Фіксація ходу та результатів пред’явлення для впізнання
- •18.1. Поняття та види відтворення обстановки і обставин події
- •18.2. Поняття та види слідчого експерименту
- •18.3. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •18.4. Особливості перевірки показань на місці
- •18.5. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 19. Тактика призначення і проведення судової експертизи
- •19.1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •19.2. Система судово-експертних установ в Україні
- •19.3. Основи підготовки, призначення та проведения судових експертиз
- •20.1. Криміналістична методика як частина науки криміналістики
- •20.2. Положення, загальні для розслідування всіх видів злочинів
- •20.3. Структура окремої криміналістичної методики
- •21.1. Криміналістична характеристика вбивств
- •21.2. Початковий етап розслідування вбивств
- •21.3. Розслідування деяких видів вбивств
- •22.1. Розслідування зґвалтувань
- •22.2. Розслідування насильницьких дій сексуального характеру
- •23.1. Розслідування крадіжок
- •23.2. Розслідування грабежів та розбоїв
- •23.3. Розслідування шахрайства
- •23.4. Розслідування вимагань
- •Питання для самоконтролю
- •24.2. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розслідуванні привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •24.3. Особливості початкового етапу розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •Питання для самоконтролю
- •5. Назвіть особливості початкового етапу розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Питання для самостійного вивчення
- •Тема 25. Методика розслідування службових злочинів
- •25.1. Криміналістична характеристика службових злочинів та обставини, що підлягають встановленню
- •25.2. Початковий етап розслідування службових злочинів
- •25.3. Подальший етап розслідування службових злочинів
- •26.1. Криміналістична характеристика податкових злочинів
- •26.2. Початковий етап розслідування податкових злочинів
- •27.2. Початковий етап розслідування злочинів щодо незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів
- •Питання для самоконтролю
- •1. Дайте поняття наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 28. Методика розслідування комп’ютерних злочинів
- •28.1. Поняття та криміналістична характеристика комп’ютерних злочинів
- •28.2. Початковий етап розслідування комп’ютерних злочинів
- •29.1. Поняття та особливості криміналістичної характеристики злочинів, скоєних організованими групами
- •29.2. Особливості методики розслідування злочинів, скоєних організованими групами
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 30. Методика розслідування злочинів, скоєних неповнолітніми
- •30.1. Поняття та сутність пред’явлення для впізнання
- •30.2. Особливості розслідування злочинів, скоєних неповнолітніми
- •30.3. Особливості тактики допиту неповнолітніх осіб, що скоїли злочини
- •3. Підготувати наукові статті з питань методології криміналістики та криміналістичної техніки.
- •1. Дайте письмову відповідь на наступні питання:
- •2. Підготувати реферати на тему:
- •3. Підготувати наукові статті з питань криміналістичної техніки і тактики.
- •1. Дайте письмову відповідь на наступні питання:
- •2. Підготувати реферати на тему:
- •3. Підготувати наукові статті з питань криміналістичної тактики і загальних положень криміналістичної методики.
- •1. Дайте письмову відповідь на наступні питання:
- •2. Підготувати реферати на тему:
- •3. Підготувати наукові статті з питань методики розслідування окремих видів злочинів. Питання для підготовки до екзамену (пмк)
- •Список літератури
5.6. Трасологічні експертизи
Головним завданням трасологічної експертизи є ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об’єктів за матеріально-фіксованими слідами-відображеннями їх слідоутворюючих поверхонь.
Трасологічною експертизою можна також встановлювати факти, які належать до просторових, функціональних, структурних, динамічних і деяких інших характеристик процесу слідоутворення, а також особливостей слідоутворюючих об’єктів.
До виявлення слідчим слідоутворюючих об’єктів перед трасологічною експертизою можуть ставитись питання про наявність на предметах обстановки місця події слідів від взаємодії з іншими предметами, придатність цих слідів для ідентифікації або про наявність в цих слідах ознак, що орієнтують на пошук зазначених об’єктів.
Для вирішення ідентифікаційних завдань експертові необхідно надати:
предмети зі слідами, а коли вилучити їх неможливо, то копії слідів (зліпки, фотознімки);
об’єкти, якими, за припущенням слідчого (суду), могли бути залишені ці сліди;
дані про час виявлення слідів, умови, в яких знаходились об’єкти зі слідами до їх направлення на експертизу.
Якщо експертові надсилається копія сліду на дактилоплівці або інша копія сліду, необхідно надати схему його розміщення на предметі (місцевості). Об’єкти дослідження направляються в упаковці, яка забезпечує їх збереження. Речові докази і порівняльні зразки упаковуються окремо.
Поверхня предмета, на якому розташовані сліди, які легко пошкоджуються, наприклад, сліди рук, різного роду нашарування тощо, не повинна контактувати з матеріалом упаковки.
Порівняльні зразки позначаються індивідуалізуючими позначками і посвідчуються підписом слідчого (судді).
Розрізняються такі основні підвиди трасологічної експертизи:
експертиза слідів рук людини;
експертиза слідів ніг і взуття людини;
експертиза слідів ніг (лап) тварини;
експертиза зубів (інших частин тіла людини або тварини);
експертиза слідів знарядь та інструментів;
експертиза засобів виробництва масових виробів;
експертиза замикаючих та контрольних засобів;
експертиза слідів розділу цілого на частини;
експертиза рельєфних знаків на металі, пластмасі та інших матеріалах;
транспортно-трасологічна експертиза.
Не виключається можливість проведення трасологічної експертизи за слідами інших слідоутворюючих об’єктів. З приводу можливостей експертиз за такими об’єктами і підготовки матеріалів для їх проведення слід консультуватись з експертом (спеціалістом).
Головним завданням дактилоскопічної експертизи є ідентифікація особи за слідами її рук, які залишені на місці події. Якщо версія про особу, що залишила слід, ще не висунута, а також коли слідчий вважає за потрібне встановити, чи є на предметах обстановки місця події невидимі або слабо видимі сліди, перед експертом може ставитись питання про наявність такого роду слідів і їх придатність для ідентифікації або визначення родової (групової) належності слідоутворюючих об’єктів.
Експертиза слідів рук вирішує і ряд неідентифікаційних завдань, пов’язаних з визначенням механізму слідоутворення, особливостями будови руки, яка залишила слід, деякими іншими характеристиками слідоутворюючого об’єкта.
Об’єктами дослідження з метою ідентифікації людини за папілярними лініями рук є сліди пальців та (або) долонь.
Речові докази, на яких знайдені сліди рук або припускається їх наявність, мають надсилатися експертові в якомога коротші строки.
Експертиза може бути проведена також шляхом дослідження копії сліду на слідокопіювальній плівці, зліпка об’ємного сліду або масштабного фотознімка сліду.
Як порівняльні зразки надаються експериментальні відбитки нігтьових фаланг пальців або відбитки долонь осіб, які ідентифікуються. До кола осіб, що перевіряються, слід включати і тих, які не причетні до скоєння злочину, якщо вони могли залишити сліди на місці події, наприклад, мешканців квартири, в якій скоєно крадіжку. Встановлення того факту, що слід залишила саме ця особа, відверне пошук нових підозрюваних і призначення зайвих експертиз. Якщо в процесі слідчого огляду не було встановлено, якою частиною руки залишено слід, експертові направляються експериментальні відбитки всіх трьох фаланг пальців рук, а також відбитки долонь. Коли є дані, які вказують на те, що слід залишено крайньою верхньою ділянкою нігтьової фаланги, крім відбитків нігтьових фаланг, додатково відбираються відбитки цих ділянок. Якщо мається на увазі, що сліди рук після проведення дактилоскопічної експертизи будуть направлені на судово-медичну експертизу (для встановлення групи крові та ін.), про це слід зазначити в постанові про призначення дактилоскопічної експертизи, що дозволить уникнути застосування методів, які виключають у подальшому проведення судово-медичного дослідження об’єкта.
Головними завданнями експертиза слідів ніг людини та взуття є ідентифікація людини за слідами: босих ніг, шкарпеток, панчіх, взуття та встановлення особливостей пересування людини.
Якщо об’єктом експертизи є зліпок об’ємного сліду або відбиток проверхневого сліду босої ноги, слідчий для порівняльного дослідження виготовляє 2 – 3 експериментальні зліпки (відбитки) з босої ноги особи, що ідентифікується. Коли об’єктом експертизи є зліпок (відбиток) сліду взуття, то експертові, крім цього об’єкта, направляється і саме взуття. В цьому випадку порівняльні зразки виготовляються експертом. Якщо об’єктом експертизи є зліпок (відбиток) сліду шкарпеток (панчіх), одягнених на ноги, то на експертизу, крім зазначеного об'єкта, надаються 2 – 3 експериментальні зразки зліпків (відбитків) шкарпеток (панчіх), одягнених на ноги, а також самі шкарпетки або панчохи. Взуття направляється на дослідження в тому вигляді, в якому воно було виявлене. Якщо взуття після події і до моменту вилучення носилось або ремонтувалось, то про це слід повідомити експерта.
Експертиза слідів ніг (лап) та зубів тварин проводиться з метою ідентифікації конкретної тварини по слідах її ніг (лап) та зубів.
На експертизу направляються зліпки слідів ніг (лап), зубів, виявлених на місці події. Як порівняльні матеріали надаються експериментальні зліпки слідів ніг (лап), зубів тварини, яка ідентифікується, якщо слід об'ємний, або відбитки ніг (лап), якщо слід поверхневий.
Головними завданнями експертизи слідів злому, інструментів та засобів виробництва масових виробів є:
встановлення конкретного екземпляра або виду (характерних особливостей) знаряддя, інструмента, агрегату за слідами його дії;
встановлення механізму (способу) злому (іншої дії), напрямку, в якому проводився злом перешкоди (з внутрішньої або зовнішньої сторони).
Для дослідження, як правило, експертові надається предмет (предмети) зі слідами. Як виняток, можуть бути надані зліпки з об’ємних об’єктів. Якщо об’єкт є громіздким (наприклад, прес), надаються його слідоутворюючі деталі. Вилучення частин об’єктів доцільно проводити з участю експерта (спеціаліста). Якщо об’єктом дослідження є сліди свердління, розпилювання, роздроблення, експертові слід надавати також стружки, ошурки, тирсу, тріски, що знайдені на місці події, і вказати їх локалізацію відносно перешкоди чи іншого об’єкта. Якщо з обставин справи видно, що згадані частки можуть утворитися внаслідок дії не лише тих знарядь, які перевіряються, про це слід повідомити експерта. На частинах предметів зі слідами необхідно позначити їх просторове положення (верх, низ, зовнішня або внутрішня сторона та ін.). Якщо потрібно встановити напрям зруйнування віконного скла, експертові надається рама з залишками осколків, а також усі осколки з місця події. Якщо завданням експертизи є ідентифікація агрегату (штампа, прес-форми тощо), на якому виготовлено виріб масового виробництва, то експертові бажано надати, крім виробу, також і можливість оглянути агрегат, який ідентифікується.
Особа, яка призначила експертизу, повинна з’ясувати, чи не піддавався агрегат, який ідентифікується, ремонту або налагодженню, і при позитивній відповіді на це питання – повідомити експерта, в чому полягав ремонт (налагодження), зокрема, які деталі замінювались. В цих випадках бажано надати вироби, виготовлені на даному агрегаті до його ремонту.
Об’єктами експертизи замикальних та запобіжних (контрольних) пристроїв є замки та інші замикальні пристрої, пломби, контрольні пристрої.
Головними завданнями експертизи є встановлення факту і способу відмикання (зламу) пристрою, видів предметів, що були використані для цього, ідентифікація цих предметів, а для пломб, крім того, - ідентифікація пломбувальних лещат.
Якщо об’єктом дослідження є замки, експертові, крім них, направляються відмички й інші предмети, які могли використовуватись для відкривання або зламу замка, а також усі ключі від цих замків.
Замки надаються на дослідження в тому стані, в якому вони знайдені на місці події та вилучені. Встромляти у замкову щілину будь-які предмети (в т. ч. штатні ключі), а також проводити інші експерименти із замками до їх експертного дослідження забороняється. Вилучення замків з сейфів та інших сховищ доцільно доручати експертові (спеціалістові).
Для вирішення питання, чи не розкривалась пломба, експертові надається сама пломба, пломбувальні лещата, якими її повинні були пломбувати, або експериментальні пломби, обтиснені цими лещатами. Щоб забезпечити проведення експертних експериментів, слід надати експертові 10 – 15 необтиснених пломб, аналогічних тим, що досліджуються, а також зразки матеріалів (дріт, шпагат, шнур), які використовувались при опломбовуванні.
Експертизою цілого за частинами встановлюється, чи мають частини предмета (знайдені уламки, шматки, осколки тощо) спільну лінію розділення, тобто чи становили вони раніше одне ціле. На експертизу надаються всі знайдені частини, які, можливо, раніше складали один предмет.
В більшості випадків об’єктами досліджень експертизи вузлів є обв’язувальні матеріали (вірьовки, ремені тощо), зав’язані вузлами. Перед направленням об’єкта на експертизу доцільно сфотографувати вузол з протилежних сторін за правилами масштабної зйомки, що усуне труднощі дослідження у випадках, коли в процесі експертизи провадитимуться експерименти (розв’язування і зав’язування вузла тощо). Слідчому розв’язувати вузол забороняється. Коли знімають петлю з трупа, вірьовку розрізають, не пошкоджуючи вузол. Кінці вірьовки в місцях відрізу перев’язують мотузком.
Об’єктами досліджень експертизи рельєфних знаків можуть бути відновлені спиляні (забиті), слабо видимі номери та інші рельєфні зображення на різного роду виробах. Експертизою встановлюються факт та спосіб змінення зображень. Вироби, які підлягають дослідженню, не можна очищати від забруднень, фарби чи іржі.
Головним завданням транспортно-трасологічної експертизи є:
ідентифікація за слідами, залишеними транспортним засобом, певного його екземпляра або встановлення його типу, моделі;
визначення взаємного розташування транспортних засобів під час їх зіткнення;
визначення місця зіткнення транспортних засобів і місця наїзду на перешкоду (потерпілого), встановлення механізму утворення слідів.
Вирішення цих завдань здійснюється шляхом дослідження слідів, залишених ходовими та тими, що виступають, частинами транспортних засобів на дорозі та елементах дорожньої обстановки. Тому призначати транспортно-трасологічну експертизу доцільно лише тоді, коли є можливість надати експертові об’єкти, які перебували в контакті, або матеріали справи, в яких зафіксовано сліди.
Для вирішення зазначених питань експертові надаються самі слідоутворюючі об’єкти (шини, деталі, що виступають, тощо) або експериментальні зліпки цих об’єктів (експериментальні відбитки шин на папері); предмети, на яких залишились сліди зазначених об’єктів, або зліпки (масштабні фотознімки) цих слідів, а також протоколи огляду місця події з усіма додатками до них. Якщо досліджуються сліди транспортного засобу на одязі (взутті) потерпілого, надається також акт судово-медичного дослідження пошкоджень на його тілі.