24.2. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розслідуванні привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

При розслідуванні розкрадань підлягають встановленню такі обставини:

• характеристика об'єкта злочину (галузь, підпорядкованість; вид діяльності, виробництва, послуг; система обліку, звітності, контролю та ін.);

• джерела майна (враховане, невраховане майно; державне, колективне, приватне; належить даному об'єкту, іншим особам);

• вид і розміри (кількість) майна на початку розслідування визначається щодо встановлених документальних даних, показань, висновків експерта и уточнюється в ході розслідування з метою забезпечення відшкодування збитку, заподіяного злочином;

• місце і час виявлення привласненого майна (безпосередньо на місці вчинення злочину: на виробничих дільницях, складах сировини, напівфабрикатів, готової продукції, за місцем мешкання підозрюваного, у службових приміщеннях, місцях зберігання коштів);

• поза місцем вчинення злочину: на інших підприє'мствах, установах, організаціях, у окремих осіб тощо; за місцем реалізації привласненого; при його транспортуванні;

• час створення умов для злочину (створення лишків, збереження цього майна), безпосереднього вилучення (вивозу за межі об'єкта), доставки в місця збереження і реалізації;

• часові періоди злочину (епізоди, виробничий цикл – заготівля сировини, посівний період, збирання врожаю, період переробки сировини та ін.) з уточнениям у межах календарних дат, годин;

• особа злочинця, склад злочинної групи: характеристика співучасників, роль у злочині (демографічні дані, професійна підготовка, пересування по службі, досвід роботи, ділові зв'язки, склад сім'ї, коло знайомих, інтересів (фахових, побутових, кримінальних та ін.);

• спосіб життя (схильність до азартних ігор, зв'язки в кримінальному середовищі та ін.);

• наявність ознак вчинення злочину організованою злочинною групою;

• злочинні способи, прийоми, механізм і технології заволодіння чужим майном (на стадіях підготування, вчинення (вилучення) і приховування коштів та матеріальних цінностей);

• вид і цінність майна, нажитого і привласненого злочинцями, можливі місця його перебування, збереження, використання, вживання заходів щодо легалізації (відмивання).

24.3. Особливості початкового етапу розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

До початку розслідування можуть скластися три види основних типових ситуацій залежно від поінформованості злочинців щодо загрози викриття їхньої злочинної діяльності і можливості використання слідчим «чинника раптовості»:

1) у справах, порушених внаслідок документальної ревізії, інвентаризації, перевірок, які проводяться органами прокуратуру контрольними органами, коли можливий початок розслідування не є раптовим для осіб, які можуть виявитися причетними до зловживань;

2) у справах, порушених внаслідок проведения оперативно-розшукової діяльності та виявлення ознак злочину безпосередньо органом внутрішніх справ (співробітниками державної служби боротьби з економічними злочинами або служби боротьби з організованою злочинністю), коли складається ситуація, при якій запідозрені особи не обізнані щодо можливого початку розслідування, у зв'язку з чим особливого значения набуває «чинник раптовості»;

3) у справах, порушених у випадках затримання на місці злочину співробітниками органів, що не проводили цільові оперативно-розшукові дії (ДАІ, ППС, служби дільничних інспекторів та ін.), осіб за порушення ними певних правил, що викликає підозру в причетності до злочинних дій (перевезення вантажів без належних документів та ін.).

Загальними невідкладними завданнями, що постають перед слідчим на даному етапі і на початку розслідування, незалежно від ситуацій є:

• встановлення номенклатури і місця знаходження документів (ручного і машинного обліку), в яких могли відобразитися ознаки злочину, і забезпечення їх цілості. При цьому слід звернути увагу на необхідність дослідження не тільки документів первинного (оперативного) обліку і бухгалтерської документації, а й планових, технологічних, виробничо-управлінських, статистичних, податкових та інших документів, бланків, етикеток тощо. Велике значения має аналіз змісту неофіційних документів (записок, нотаток, розрахунків, чорнових записів та ін.);

• встановлення місця знаходження сировини, напівфабрикатів, матеріалів, готової продукції, товарів і забезпечення їх цілості;

• виявлення вимірювальних приладів, що використовуються, - вагів, дозаторів, лекал, трафаретів, штампів, лічильників, касових апаратів, їх перевірка, фіксація показань, опечатування (при необхідності – з урахуванням інтересів виробництва);

• перекриття доступу заінтересованим особам до електронно-обчислювальних засобів;

• встановлення місця знаходження грошових коштів і матеріальних цінностей, що належать злочинцям, з метою забезпечення відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином.

Письмовий план є організуючим початком процесу розслідування, особливо у випадках провадження по багатоепізодних справах, пов'язаних з різними об'єктами, джерелами заволодіння майном, складними формами співучасті, необхідністю кваліфікації злочинних діянь за сукупністю. У зв'язку з цим найбільш раціональною є форма плану, складові частини якого розробляються за кожною версією, а після цього зводяться в єдиний план із виділенням у його загальну частину питань, що підлягають з'ясовуванню за всіма версіями.

Під час розслідування розкрадань виникає необхідність у проведенні різних слідчих дій: огляду (місця події, місцевості, приміщень, предметів, документів), відтворення обстановки та обставин події (слідчий експеримент, перевірка показань на місці), обшуку, виїмки, накладення арешту на майно, допиту, очної ставки, пред'явлення для впізнання, одержання зразків для експертного дослідження, призначення судових експертиз.