30.3. Особливості тактики допиту неповнолітніх осіб, що скоїли злочини

Перед початком допиту треба заздалегідь підготувати запитання, які необхідно з’ясувати у неповнолітнього. Вони мають бути простими, доступними для розуміння допитуваного. Виконання такого завдання забезпечується складанням плану допиту.

У процесі допиту неповнолітнього слідчому необхідно встановити з ним психологічний контакт. Для цього рекомендується провести бесіди на загальні теми (спорт, навчання, ігри, нові фільми, книжки та ін.), продемонструвати знання його потреб та інтересів.

При допиті неповнолітнього підозрюваного або обвинуваченого слідчий повинен триматись спокійно, доброзичливо, але й достатньо твердо. Така манера поведінки сприяє встановленню необхідного контакту з підлітком, навертає його на відверту бесіду. Нервозність слідчого, його зриви скоріше, ніж при допиті дорослих, приведуть до того, що допитуваний озлобиться чи замкнеться, від переляку і хвилювання почне плутатися і брехати. Страх перед слідчим може спонукати до самообмови.

Неповнолітньому допитуваному слід допомогти у формуванні правдивих показань. Слідчий не повинен використовувати постановку запитань, що мають елементи навіювання (навідні питання). Дуже обережно слід застосовувати оголошення показань інших осіб. Постановка навідних питань нерідко є причиною виникнення добросовісних помилок у показаннях. Неправдиві ж показання неповнолітнього можуть бути наслідком помилкового розуміння «геройства», «товариськості».

Специфічними тактичними прийомами, що можуть застосовуватися при допитах неповнолітніх, є:

• роз’яснення важливості повідомлення правдивих показань;

• демонстрація поінформованості про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси;

• роз’яснення сутності і значення пред’явлених і оголошених матеріалів;

• роз’яснення неправильно зайнятої позиції.

З огляду на швидку стомлюваність дитини, її нездатність довгий час зосереджується на тому самому об’єкті, слідчий не повинен затягувати допит. Якщо допит усе-таки виявляється тривалим, то доцільно влаштовувати спеціальні перерви, під час яких малолітнім варто надати можливість відволіктися, відпочити за грою, заспокоїтися.

Неправдиві показання неповнолітніх у віці до 14 років, крім свідомого відмовлення говорити правду, можуть пояснюватися самонавіянням, підвищеним впливом дорослих, чого неповнолітні не усвідомлюють, можуть бути плодом їхньої фантазії чи наслідком невмотивованого бажання збрехати. При фантазуванні в показаннях неповнолітніх неправда мішається з правдою чи придуманими нелогічними подробицями.

Основним засобом викриття в неправді малолітніх є прийоми емоційного впливу, тому що засоби логічного переконання можуть виявитися малоефективними як унаслідок нерозуміння допитуваним самого факту викриття, так і в силу «духу протиріччя», властивого дітям, і призводять до впертого повторення явно безглуздої неправди.

Ефективним може виявитися і повторний допит з урахуванням наступних моментів. Якщо на повторному допиті дитина (підліток) слово в слово повторює раніше дані показання, уживаючи при цьому вираження, не властиві його віку, слідчий вправі припустити, що такі показання є результатом впливу дорослого. Істотні відмінності в деталях указують на фантазування дитини; вигадані деталі звичайно погано утримуються в пам’яті і заміняються новими. Однак слідчий повинний при цьому враховувати і вплив власних питань, тому особливо важливо правильно формулювати питання і визначати їхню послідовність.

Питання для самоконтролю

1. Які групи неповнолітніх осіб, що вчинили злочини, Ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

2. Назвіть особливості криміналістичної характеристики злочинів, скоєних неповнолітніми.

3. Які обставини підлягають доказуванню у справах про злочини, вчинені неповнолітніми?

4. Назвіть особливості тактики допиту неповнолітніх осіб, що вчинили злочини.

Питання для самостійного вивчення

1. Особлисвості початкового етапу розслідування справ про злочини, вчинені неповнолітніми.

2. Встановлення втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Завдання на індивідуальну роботу

Змістовий модуль 1

1. Дайте письмову відповідь на наступні питання:

• Орієнтовний перелік питань, вирішуваних фототехнічною експертизою.

• Орієнтовний перелік питань, вирішуваних технічною експертизою матеріалів та засобів відеозвукозапису експертизою.

• Схема описової частини протоколу огляду предмета зі слідами рук

• Схема описової частини протоколу огляду слідів ніг людини

• Орієнтовний перелік питань, вирішуваних дактилоскопічною експертизою.

• Орієнтовний перелік питань, вирішуваних експертизою слідів ніг людини та взуття.

• Орієнтовний перелік питань, вирішуваних експертизою слідів злому, інструментів та засобів виробництва масових виробів.

• Орієнтовний перелік питань, вирішуваних експертизою замикальних та запобіжних (контрольних) пристроїв.

• Орієнтовний перелік питань, вирішуваних експертизою цілого за частинами.

• Орієнтовний перелік питань, вирішуваних транспортно-трасологічною експертизою.

• Орієнтовний перелік питань, вирішуваних судово-портретною експертизою.

• Орієнтовний перелік питань, вирішуваних судово-балістичною експертизою.

• Орієнтовний перелік питань, вирішуваних експертизою вибухових пристроїв.

• Орієнтовний перелік питань, вирішуваних експертизою вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу).

• Орієнтовний перелік питань, вирішуваних експертизою холодної зброї.

• Схема протоколу огляду документа.

• Орієнтовний перелік питань, вирішуваних техніко-криміналістичною експертизою документів.

2. Підготувати реферати на тему:

• Історія дактилоскопії.

• Державна дактилоскопічна реєстрація: закордонний досвід і Україна.

• Використання дерматогліфіки в боротьбі зі злочинністю.

• Сліди знарядь злому.

• Сліди транспортних засобів.

• Сліди ніг та взуття.

• Криміналістичне значення волосся.

• Метод М.М. Герасимова.

• Дослідження текстів, залитих барвником.

• Дослідження спалених документів.

• Дослідження документів, виготовлених за допомогою принтерів.

• Дослідження поліграфічної продукції.

• Криміналістичне дослідження печаток та штампів.