23.4. Розслідування вимагань

Вимагання передбачає вимогу передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав або законних інтересів усіх осіб, пошкодження або знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому відомі чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберігати в таємниці (ст. 189 КК України). У останні роки все більше ускладнюються способи вчинення вимагання: від простої вимоги під різноманітного роду погрозами видати гроші і цінності до витончених способів вилучення власності членами злочинних угруповань у комерційних структур та осіб, що займаються підприємницькою діяльністю. Для вимагання характерні такі ознаки, як високий ступінь латентності, організованість і ретельна підготовка злочинних дій

В переважній більшості вимагачами є представники чоловічої статі. За своїм соціальним статусом вимагачів можна поділити на дві групи:

1) явно кримінальні елементи;

2) зовнішньо законослухняні громадяни – працівники комерційних та охоронних структур, банків, акціонерних товариств; студенти вузів, учні технікумів, коледжів та училищ; робітники підприємств; представники спортивних товариств (тренери, інструктори); працівники правоохоронних органів.

Жертви вимагання також можуть бути поділені на дві групи. До першої групи належать законослухняні громадяни – особи, що займаються підприємницькою діяльністю, державні службовці тощо. До другої групи відносяться особи, діяльність яких має протиправний характер:

Найбільш поширеними способами вимагання є:

• пряма передача коштів, цінних паперів на пред'явника або майна потерпілого;

• переведення коштів на визначений вимагачами рахунок у банку;

• переоформлення на ім'я зазначених вимагачами осіб і передача їм документів, що дають право на майно:

• доручень на керування автомобілем із правом його продажу, заповітів, дарчих, договорів купівлі-продажу, генеральних доручень на право вчинення угод із нерухомістю тощо;

• оформлення на користь вимагачів строкових розписок або анулювання боргових розписок, отриманих потерпілим від третіх осіб;

• переадресування на ім'я зазначених вимагачами осіб цінних паперів, наприклад векселів (індосамент);

• оплата нав'язаних послуг, виконуваних організаціями, контрольованими вимагачами, у сумі, що явно перевищує обсяг виконаних робіт;

• вимога на постачання сировини, матеріалів або встановлення каналів збуту готової продукції, виробленої потерпілими, на умовах вимагачів;

• прийняття на роботу зазначених вимагачами осіб за умови одержання ними зарплатні без виконання роботи;

• здача у оренду приміщення за невисоку платню;

• залучення жертви до азартної гри; згода на фінансування її ризикованої угоди з наступними, явно нездійсненними для боржника умовами повернення боргу.

Місцем учинення злочинного діяння виступають: місце, де висловлювалися та здійснювалися погрози; місце, де відбулося викрадення потерпілих (якщо таке мало місце) і де вони утримувалися; місце передачі грошей; місце повернення викрадених людей; місце знищення майна потерпілих; місце затримання вимагачів.

На початковому етапі розслідування вимагання можуть складатися такі типові слідчі ситуації:

1) у правоохоронні органи надійшла інформація про те, що вимагачами сформульовані певні вимоги до потерпілого, висловлені в його адресу погрози або вже початі дії насильницького характеру чи потерпілим дана згода на передачу предмета вимагання, обговорені час і місце передачі;

2) потерпілий погоджується на вимоги вимагачів і передає їм предмет вимагання, після чого звертається із заявою в правоохоронні органи;

3) вимагання має довготерміновий характер, здійснюється організованими злочинними групами, проте жертва не звертається в правоохоронні органи, а про факт вимагання стає відомо з інших, у тому числі оперативних, джерел;

4) отримана інформація свідчить про утримання вимагачами заручників або викрадення ними людей.

Перша ситуація припускає вжиття перевірочних заходів, спрямованих на підтвердження факту вимагання і детальну підготовку до затримання вимагачів «на гарячому». План таких дій передбачає вивчення особи потерпілого і характеру його діяльності, з'ясовування можливих засобів для фіксації злочинних дій вимагачів, документування цих дій.

У другій слідчій ситуації встановлення і затримання вимагачів здійснюється на підставі відомостей про прикмети їхньої зовнішності, що повідомлені заявниками. У випадку виявлення вимагачів проводиться їхнє затримання та особистий обшук

Третя слідча ситуація вважається найскладнішою як в інформаційному, так і в організаційному плані, оскільки мова йде про дії організованої групи вимагачів, відсутність заяв потерпілих або відмову останніх підтвердити факт вимагання через страх перед злочинцями або небажання розголошення власних протиправних або аморальних вчинків. У даній слідчій ситуації необхідно передбачити такі дії та оперативно-розшукові заходи, які б стимулювали потерпілого до офіційного повідомлення про факт вимагання.

У четвертій слідчій ситуації основна увага слідчих органів повинна бути спрямована на визначення місця перебування заручників і планування операції з їх звільнення.