29.2. Особливості методики розслідування злочинів, скоєних організованими групами

Розслідування організованої злочинної діяльності кримінального формування починається або за матеріалами, отриманими у результаті оперативно-розвідувального збору даних про зазначену діяльність, чи за результатами дослідчої перевірки відомостей, що надійшли з інших джерел (організацій, засобів масової інформації, окремих громадян і т.ін.), або з виявлення факту злочинного діяння, у якому проглядаються ознаки організованої злочинної діяльності.

При розслідуванні злочинів, учинених організованою злочинною групою, необхідно установити:

• груповий характер злочину (кількість учасників; їхня участь у здійсненні злочинів; тривалість здійснення злочину групою);

• організованість і стійкість злочинної групи (наявність ієрархії в групі; склад групи; планування групою злочинної діяльності; стабільність складу групи; підтримка дисципліни в групі; існування певних правил поведінки; застосування мір заохочення і покарання в групі; чи мали місце випадки виходу з групи; причини такого виходу й ін.);

• мета створення організованої злочинної групи (для здійснення яких злочинів створена група; хто був ініціатором створення групи; чого хотіли досягти злочинці тощо);

• визначальну злочинну діяльність групи (які основні напрямки злочинної діяльності групи; у чому складався основний злочинний бізнес; чи відбувалися нетипові діяння злочинною групою; чи відбувалися діяння допоміжного характеру: спрямовані на забезпечення зброєю, підробленими документами й ін.);

• озброєність злочинної групи (наявність вогнепальної, холодної зброї чи зброї вибухової дії; чи всі учасники групи були інформовані про наявність зброї і її застосування; хто придбав зброю; яким чином зброя використовувалася й ін.);

• керівництво (лідерство) у злочинній групі (хто ініціював здійснення злочинів; хто планував діяльність групи й окремих діянь; хто одержував найбільшу частку злочинних доходів; у кого найбільший злочинний досвід; хто впливав на інших членів групи, у чому воно виражалося і т.п.);

• корумпованість (з якими владними структурами взаємодіяли члени злочинної групи; чи існували зв'язки з працівниками правоохоронних органів; хто в групі відповідав за зв'язки з працівниками владних структур; які кошти використовувалися для коррумпирования посадових осіб і т.ін.);

• використання групою технічних засобів, транспорту (які технічні засоби використовували злочинці: комп'ютерна техніка, засоби зв'язку, прилади нічного бачення, приціли, глушителі; чи використовувався транспорт під час здійснення злочинів; кому належить техніка чи транспорт; коли й у яких випадках використовувався й ін.);

• місце злочинної групи в організованій злочинній діяльності (чи взаємодіяла злочинна група з іншими злочинними угрупованнями; характер відносин з іншими групами; чи входила злочинна група в злочинну організацію; чи існували конфлікти, злочинні «розбирання» з іншими групами і т.п.);

• коло активних учасників злочинної групи (хто користався довірою лідера; хто добровільно входив у групу; які функції активного учасника групи; чи впливав на інших учасників групи; чи мав судимість; дотримував злодійських традицій і ін.);

• причини й умови, що сприяють створенню організованої групи.

Складність розслідування кримінальних справ визначається їх багатоепізодністю та участю у вчиненні злочинів організованої групи. У виді злочинів, що розглядається, обидва зазначені чинники поєднуються. Такі складні справи звичайно розслідуються слідчо-оперативними групами.

Важливе значення при розслідуванні аналізованих злочинів має огляд місця події як першочергова слідча дія. Він часто дозволяє зібрати першу інформацію, що свідчить про здійснення розслідуваної злочинної акції членами організованої злочинної групи. Результати огляду дозволяють одержати дані про кількість осіб, що брали участь у здійсненні злочину, про характер поділу функцій між ними, про ступінь злочинного професіоналізму в діяльності злочинців, про характер технічних засобів, використаних для здійснення злочину й ін.

Не менш важливе значення має допит підозрюваних, найчастіше з числа виконавців злочинних акцій і особливо, якщо затриманий хто-небудь з лідерів групи. Особливості предмета допиту складаються саме у встановленні тих даних, що відносяться до групового суб'єкта злочину, групових дій, даних, що дозволяють не тільки констатувати факт здійснення злочину групою, але й одержати про неї максимально повне уявлення, індивідуалізувати роль і вину кожного з її учасників. Дуже важливо одержати відомості про організаторів і керівників злочинного співтовариства, а від них – про цілі його створення, обсяг злочинної діяльності, його структуру, способи залучення нових членів, корупційні зв'язки і т.ін. Послідовність допиту при декількох затриманих виконавцях визначається з урахуванням наявної про кожного з них оперативно-розшукової і слідчої інформації. Оскільки в таких групах завжди існують сховані чи відкриті розбіжності і конфлікти, між окремими затриманими підозрюваними можуть складатися напружені відносини, що звичайно при їхній затримці ще більш підсилюються через незнання того, як поведеться і які дасть показання інший затриманий. Ці конфлікти можуть бути посилені і слідчим.

Виникнення суперечностей в їхніх показаннях на початковому етапі розслідування доцільно усувати не шляхом проведення очних ставок, а іншими способами, бо стосовно до членів організованих злочинних груп важко прогнозувати усі варіанти їхнього поводження на очній ставці. Очні ставки краще проводити на наступному етапі, коли слідчий досить добре вивчить підозрюваних і поповнить свій доказовий арсенал.

Комплекс слідчих дій включає допити свідків, перевірки показань на місці, очні ставки, допити обвинувачуваних. У розслідуванні даних злочинів може бути потрібним застосування практично всіх традиційних у криміналістиці спеціальних знань шляхом залучення до участі у розслідуванні відповідних фахівців та експертів. До судових експертиз, які призначаються по таких справах, належать: трасологічні, судово-балістичні, судово-почеркознавчі, судово-медичні, судово-психологічні, судово-матеріалознавчі, фоноскопічні та ін. У справах, пов'язаних з діяльністю членів ОЗГ у сфері економіки, можливе проведення економічних експертиз і передусім судово-бухгалтерської, судової товарознавчої та ін. Важливу роль у вирішенні складних питань при переговорах зі злочинцями, які утримують заручників, погрожують підірвати захоплений об'єкт тощо, має залучення фахівців-аналітиків: психологів, психіатрів, соціологів, конструкторів і експлуатаційників відповідних об'єктів та ін.