Хайдеггер м. Основні поняття метафізики // Хайдеггер м. Час і буття. - м, 1993 - с. 327– 333.

Сучасне бачення проблеми співвідношення філософії, науки і релігії виразив у визначенні «філософія – нічийна земля між релігією і наукою», даному у вступі у власну «Історію західної філософії», Бертран Рассел (1872 – 1970) - англійський філософ, логік, математик, суспільний діяч, представник неопозитивізму – впливового напрямку у філософії науки XX ст.

4. Питання і завдання:

1. У чому бачить Б. Рассел подібність, з одного боку, між філософією і теологією (релігією), а з іншого боку – між філософією і наукою?

2. Яку різницю між наукою і теологією (релігією) виявляє Б. Рассел?

3. Чи збігається те коло питань, що Б. Рассел залишає вирішувати філософії, із уявленнями про предмет філософії в X. Ортеги-і-Гассета?

4. Як ви думаєте, чи існує принципова різниця тієї ролі, яку відіграє філософія «у нашому століття», від її світоглядної ролі в минулому?

...Філософія, як я буду розуміти це слово, є чимось проміжним між теологією і наукою. Подібно теології, вона полягає в спекуляціях з приводу предметів, щодо яких точне знання виявлялося дотепер недосяжним; але подібно науці, вона прагне скоріше до людського розуму, ніж до авторитету, будь то авторитет традиції або одкровення. Усе визначене знання, на мою думку, належить науці; усі догми, оскільки вони виходять за межі визначеного знання, належать теології. Але між теологією і наукою знаходиться Нічийна Земля, відкрита для атак з обох боків; ця Нічийна Земля і є філософія.

Питання, що більше всього цікавлять розум, на які наука не може відповісти, а самовпевнені відповіді теологів більше не здаються переконливими, як у попередні сторіччя, є предметом філософії. Чи розділений світ на дух і матерію, а якщо так, то що таке дух і що таке матерія?.. Чи є людина тим, чим вона здається астрономові, – малесенькою грудочкою суміші вуглецю і води, що безсило копошиться на маленькій і другорядній планеті? Або ж людина є тим, чим вона уявлялася Гамлету? А може вона є і тим, і іншим одночасно?.. Чи існує така річ, як мудрість, або ж те, що видається таким, – просто максимально рафінована дурість?.. Досліджувати такі питання, якщо не відповідати на них, – справа філософії.

...Наука говорить нам, що ми здатні пізнавати, але те, що ми здатні пізнавати, обмежено, і якщо ми забуватимемо, як багато лежить за цими межами, то втратимо чутливість до багатьох важливих речей. Теологія, з іншого боку, спирається на догматичну віру в те, що ми володіємо знанням там, де фактично ми неосвічені, і тим самим породжує деякого роду зухвалу неповагу до Всесвіту... Учити тому, як жити, не будучи впевненим, і в той же час не бути паралізованим нерішучістю, – це, мабуть, головне, що може зробити філософія в наше століття для тих, хто займається нею.

Рассел Б. Історія західної філософії. – 2-е вид. – Новосибірськ, 1999. – С. 11– 12.

Антична філософія

План

1. Натурфілософія та пошук першоначала.

2. Вчення Платона та Аристотеля.

3. Етика (Сократ, Епікур, Стоїки).

1. Питання і завдання:

1. Хто із стародавніх мислителів першим назвав філософію філософією (любомудрієм), а себе філософом? Як він аргументував свою точку зору?

2. Що, на ваш погляд, у змісті вчень «магів, халдеїв, гімнософістів, друїдів і єгиптян» можна вважати філософськими ідеями, а що – міфологічними і передфілософськими?

3. Який з розглянутих Діогеном Лаертським народів, на вашу думку, найбільшенаблизився саме до виникнення філософії? Обґрунтуйте свою точку зору.

... Заняття філософією, як деякі думають, почалися вперше у варварів, а саме: у персів були їхні маги, у вавілонян і ассірійців – халдеї, в індійців – гімнософісти, у кельтів і галлів – так звані друїди і семнофеї <...>.

(Маги – у греків жерці древньоіранської зороастрійської релігії, халдеї – жерці у Вавілоні, гімнософісти (голі мудреці) – індійські жерці-брахмани, що називалися так у зв'язку з прийнятим у них аскетичним способом життя, семнофеї – жерці кельтської релігії).

І все-таки це велика помилка – приписувати варварам відкриття еллінів: адже не тільки філософи, але і весь рід людський бере початок від еллінів ...

Прихильники варварського походження філософії описують і те, який вигляд вона мала у кожного з народів.

Гімнософісти і друїди, за їхніми словами, говорили загадковими висловами, учили шанувати богів, не робити зла і вправлятися в мужності; гімнософісти нехтували навіть смертю ...

Халдеї займалися астрономією і пророкуваннями.

Маги проводили час у служінні богам, жертвоприношеннях і молитвах, думаючи, що боги прислухаються тільки до них; міркували про сутність і походження богів, вважаючи богами вогонь, землю і воду; відкидали зображення богів, особливо ж розрізнення богів чоловічої і жіночої статі. Вони складали твори про справедливість; стверджували, що віддавати небіжчиків вогневі – нечестиво, жити разом з матір'ю або дочкою – не нечестиво ..; займалися гаданнями, пророцтвом і стверджували, начебто боги являються їм вочевидь, та й узагалі повітря повне видимостей, витікання або здіймання, які помітні для пильного ока. Вони не носили золота і прикрас, одяг у них був білий, постіллю їм служила земля, їжею – овочі, сир і грубий хліб, ціпком – очерет; очеретом же вони проколювали і підносили до рота шматочки сиру за їжею ...

Єгиптяни у своїй філософії міркували про богів і справедливість. Вони стверджували, що початком усього є речовина, з неї виділяються чотири стихії й на завершення з’являються всілякі живі істоти. Богами вони вважають сонце і місяць, перше під ім'ям Осиріса, другий під ім'ям Ісіда, а натяками на них служать жук, змій, шуліка й інші тварини.., яким єгиптяни і створюють культи і храми, тому що обличчя бога їм невідоме. Вони вважають, що світ кулястий, що він породжений і смертний; що зірки складаються з вогню і вогонь цей, зменшуючись, дає життя усьому, що є на землі; що затьмарення місяця бувають від того, що місяць попадає в тінь землі; що душа переживає своє тіло і переселяється в інше; що дощ утворюється з перетвореного повітря... А в своїй турботі про справедливість вони установили в себе закони і приписали їх самому Гермесу. Корисних для людини тварин вони вважають богами; говорять також, начебто вони винайшли геометрію, астрономію й арифметику. От що відомо про відкриття філософії.

Філософію філософією [любомудрієм], а себе філософом [любомудром] уперше став називати Піфагор, коли сперечався в Сикіоні з Леонтом, тираном Сикіона або Фліунта...; мудрецем же, за його словами, може бути тільки бог, а не людина. Тому передчасно було б філософію називати «мудрістю», а того, хто вправляється в ній – «мудрецем», ніби він загострив уже свій дух до межі; а філософ [«любомудр»] – це просто той, хто має потяг до мудрості...

Філософія ж має два початки: одне – від Анаксимандра, а інше – від Піфагора; Анаксимандр учився у Фалеса, а наставником Піфагора був Ферекід. Перша філософія називається іонійсьою, тому що вчитель Анаксимандра Фалес її був іонійцем, як уродженець Мілета; друга називається італійською, тому що Піфагор займався нею головним чином в Італії (Кн. 1. Вступ).

Діоген Лаертський. Про життя, вчення та висловлення знаменитих філософів. - 2 вид.- М., 1986. - С. 55 - 58.