- •Структура залікового кредиту з курсу
- •Підручники до курсу „Історія Філософії”
- •І модуль. Антична філософія Питання та завдання семінарських занять
- •Специфіка філософського світогляду
- •Література:
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Грецька натурфілософія
- •Література:
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Філософія платона
- •Література:
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Філософія арістотеля
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Елліністично – римська філософія
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Питання для модульного контролю (Питання колоквіуму)
- •Філософія Стародавньої індії
- •Література:
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Філософія стародавнього китаю
- •Література:
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Питання для модульного контролю (Питання колоквіуму)
- •Теми індивідуальної роботи
- •Екзаменаційні питання з курсу
- •Короткий словник термінів
- •Зразок тестового завдання
- •Тема 1. Специфіка філософського світогляду.
- •1. Питання і завдання:
- •2. Питання і завдання:
- •1. У чому мислитель бачить основні відмінності між філософією і наукою? Чому наука не може цілком задовольнити людину?
- •2. З якої причини філософія продовжує бути необхідною людині, як вважає е. Гуссерль?
- •3. Чи закладена потреба у філософії в самій людині, чи вона є потребою, без якої людина може і обійтися?
- •Гуссерль е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія // Вопр. Философии. – 1992. – №7. – с. 138 – 140.
- •3. Питання і завдання:
- •Хайдеггер м. Основні поняття метафізики // Хайдеггер м. Час і буття. - м, 1993 - с. 327– 333.
- •4. Питання і завдання:
- •Вчення Платона і Арістотеля
- •2. Питання і завдання:
- •Платон. Держава // Зб. Тв: у 4 т. - м., 1994. - т. 3. - с. 295-298.
- •3. Питання і завдання:
- •1. Які два начала містяться в сутностях? Яке з начал можна вважати активним, а тому первинним, а яке – пасивним?
- •2. Назвіть чотири види причин за Аристотелем. Яка з зазначених Аристотелем причин є найбільш істотною для предмета?
- •3. Що таке «першодвигун»? Визначите основні властивості «першодвигуна». Якою з 4-х причин стосовно світу виступає першодвигун?
- •Аристотель. Метафізика // Соч 4 т - м, 1975 - т. 1. - с. 70, 146, 157, 189; Аристотель. Фізика // Соч. У 4т - м, 1981.- т 3 - с. 76-77, 234-235, 242, 262. Антична етика (Сократ, Епікур, стоїки)
- •4. Питання і завдання:
- •Ксенофонт. Спогади про Сократа. - м., 1993. - с. 119 – 123.
- •5. Питання і завдання:
- •Епікур [Лист до Менекея] // Діоген Лаертський. Про життя, вчення і висловлювання знаменитих філософів. - 2-вид - м, 1986 - с. 402-405
- •Діоген Лаертський. Про життя, вчення і висловлювання знаменитих філософів. - 2е вид. - м., 1986. - с. 440.
- •6. Питання і завдання:
- •Сенека. Про щасливе життя // Римські стоїки: Сенека, Епіктет, Марко Аврелій. - м., 1995. - с. 169, 171, 183. Філософія Стародавнього сходу План
- •Заповніть таблицю, прочитавши міркування Теннісона і Басьо
- •Судзукі д.Т. Лекції по дзен-буддизму . – к., 1992 – с. 8 - 10
- •Фромм е. Мати або бути. – 2 вид. - м, 1986. - с. 23-25.
- •2. Філософсько – релігійне вчення буддизму
- •2. Питання і завдання:
- •4. Китайська філософія. Конфуціанство.
- •4. Питання і завдання:
- •2. Який моральний принцип Конфуцій вважає головним? Які з принципів конфуціанської моралі носять універсальний загальнолюдський характер, а які – специфічно китайський?
- •5. Питання і завдання:
- •1. Що, на думку Конфуція, повинне лежати в основі ідеального державного і суспільного ладу – дотримання людиною принципів доброчинності чи втілення в життя якихось особливих соціальних принципів?
- •2. Прихильником якого – демократичного чи монархічного – державного устрою виступає Конфуцій? Яким методам керування державою віддає він перевагу?
Вчення Платона і Арістотеля
Найвищими досягненнями античної фізики, безсумнівно, варто вважати філософські вчення Платона й Аристотеля. Найбільш відомий виклад Платоном свого погляду на світ в пізньому діалозі «Держава», за яким у літературі міцно закріпилася назва «Міф про печеру». У ньому Платон бачить світ розділеним на дві частини – «світ ідей», або ейдосів, що представляє собою сукупність ідеальних прообразів реально існуючих матеріальних предметів, і «світ речей», що доступний безпосередньому почуттєвому сприйняттю людини. Пізнання світу ідей уявлялося Платоном як анамнез (пригадування) того, що бачила людська душа у світі ідеального буття, коли після смерті переселялася в нове тіло, щоб повернутися в земний «світ речей».
2. Питання і завдання:
1. Що являє собою світ, у якому ми живемо, за Платоном?
2. Що говориться про ідеї? Яка природа ідей: матеріальна чи духовна?
3. Чому «в'язні печери» приймають за істину тіні, що проносяться повз предмети? Що, на вашу думку, хотів сказати цим Платон?
4. Яким шляхом ми можемо одержувати знання про ідеї?
5. Порівняйте теорію ідей Платона з попередними уявленнями про першооснову.
... люди ніби знаходяться в підземеллі подібному до печери, де на всю її довжину тягнеться широкий просвіт. З малих років у них там на ногах і на шиї окови, так що людям не зрушити з місця, і бачать вони тільки те, що в них прямо перед очима, тому що повернути голову вони не можуть через ці окови. Люди повернуті спиною до світла, що виходить від вогню, який горить далеко у височині, а між вогнем і в'язнями проходить верхня дорога, обгороджена – глянь-бо - невисокою стіною, подібно до тієї ширми, за якою фокусники поміщають своїх помічників, коли поверх ширми показують ляльок.
— Це я собі уявляю.
— Так уяви ж собі й те, що за цією стіною інші люди несуть різну утвар, тримаючи її так, що її видно поверх стіни; проносять вони і статуї, і всілякі зображення живих істот, зроблені з каменю і дерева. При цьому, як водиться, одні з них розмовляють, інші мовчать <...>.
Коли з когось з них знімуть окови, змусять його раптом встати, повернути шию, пройтися, глянути нагору – убік світла, йому буде боляче виконати все це, він не в силах буде дивитися при яскравому світлі на ті речі, тінь від яких він бачив раніше. І як ти думаєш, що він скаже, коли йому почнуть говорити, що раніше він бачив дрібниці, а тепер, наблизившись до буття і звернувшись до більш справжнього, він міг би знайти правильний погляд? Та ще якщо стануть вказувати на ту або іншу річ, що перед ним мерехтить і ставити запитання, що це таке, до того ж змусять його відповідати! Чи не вважаєш ти, що це вкрай буде складно для нього і він подумає, начебто набагато більше правди в тому, що він бачив раніше, ніж у тому, що йому показують тепер?
— Звичайно, він так подумає.
— А якщо змусити його дивитися прямо на саме світло, хіба не заболять у нього очі, і не повернеться він зразу до того, що він у силах бачити, вважаючи, що це дійсно достовірніше тих речей, що йому показують?
— Так, це так <...>.
— Отож, ... це уподібнення варто застосувати до усього, що було сказано раніше: область, що охоплюється зором, подібна темниці, а світло від вогню уподібнюється в ній могутності Сонця. Сходження і споглядання речей, що знаходяться у височині, – це звернення душі в область умоосяжного ...