- •Структура залікового кредиту з курсу
- •Підручники до курсу „Історія Філософії”
- •І модуль. Антична філософія Питання та завдання семінарських занять
- •Специфіка філософського світогляду
- •Література:
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Грецька натурфілософія
- •Література:
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Філософія платона
- •Література:
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Філософія арістотеля
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Елліністично – римська філософія
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Питання для модульного контролю (Питання колоквіуму)
- •Філософія Стародавньої індії
- •Література:
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Філософія стародавнього китаю
- •Література:
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Питання для модульного контролю (Питання колоквіуму)
- •Теми індивідуальної роботи
- •Екзаменаційні питання з курсу
- •Короткий словник термінів
- •Зразок тестового завдання
- •Тема 1. Специфіка філософського світогляду.
- •1. Питання і завдання:
- •2. Питання і завдання:
- •1. У чому мислитель бачить основні відмінності між філософією і наукою? Чому наука не може цілком задовольнити людину?
- •2. З якої причини філософія продовжує бути необхідною людині, як вважає е. Гуссерль?
- •3. Чи закладена потреба у філософії в самій людині, чи вона є потребою, без якої людина може і обійтися?
- •Гуссерль е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія // Вопр. Философии. – 1992. – №7. – с. 138 – 140.
- •3. Питання і завдання:
- •Хайдеггер м. Основні поняття метафізики // Хайдеггер м. Час і буття. - м, 1993 - с. 327– 333.
- •4. Питання і завдання:
- •Вчення Платона і Арістотеля
- •2. Питання і завдання:
- •Платон. Держава // Зб. Тв: у 4 т. - м., 1994. - т. 3. - с. 295-298.
- •3. Питання і завдання:
- •1. Які два начала містяться в сутностях? Яке з начал можна вважати активним, а тому первинним, а яке – пасивним?
- •2. Назвіть чотири види причин за Аристотелем. Яка з зазначених Аристотелем причин є найбільш істотною для предмета?
- •3. Що таке «першодвигун»? Визначите основні властивості «першодвигуна». Якою з 4-х причин стосовно світу виступає першодвигун?
- •Аристотель. Метафізика // Соч 4 т - м, 1975 - т. 1. - с. 70, 146, 157, 189; Аристотель. Фізика // Соч. У 4т - м, 1981.- т 3 - с. 76-77, 234-235, 242, 262. Антична етика (Сократ, Епікур, стоїки)
- •4. Питання і завдання:
- •Ксенофонт. Спогади про Сократа. - м., 1993. - с. 119 – 123.
- •5. Питання і завдання:
- •Епікур [Лист до Менекея] // Діоген Лаертський. Про життя, вчення і висловлювання знаменитих філософів. - 2-вид - м, 1986 - с. 402-405
- •Діоген Лаертський. Про життя, вчення і висловлювання знаменитих філософів. - 2е вид. - м., 1986. - с. 440.
- •6. Питання і завдання:
- •Сенека. Про щасливе життя // Римські стоїки: Сенека, Епіктет, Марко Аврелій. - м., 1995. - с. 169, 171, 183. Філософія Стародавнього сходу План
- •Заповніть таблицю, прочитавши міркування Теннісона і Басьо
- •Судзукі д.Т. Лекції по дзен-буддизму . – к., 1992 – с. 8 - 10
- •Фромм е. Мати або бути. – 2 вид. - м, 1986. - с. 23-25.
- •2. Філософсько – релігійне вчення буддизму
- •2. Питання і завдання:
- •4. Китайська філософія. Конфуціанство.
- •4. Питання і завдання:
- •2. Який моральний принцип Конфуцій вважає головним? Які з принципів конфуціанської моралі носять універсальний загальнолюдський характер, а які – специфічно китайський?
- •5. Питання і завдання:
- •1. Що, на думку Конфуція, повинне лежати в основі ідеального державного і суспільного ладу – дотримання людиною принципів доброчинності чи втілення в життя якихось особливих соціальних принципів?
- •2. Прихильником якого – демократичного чи монархічного – державного устрою виступає Конфуцій? Яким методам керування державою віддає він перевагу?
5. Питання і завдання:
1. Що, на думку Конфуція, повинне лежати в основі ідеального державного і суспільного ладу – дотримання людиною принципів доброчинності чи втілення в життя якихось особливих соціальних принципів?
2. Прихильником якого – демократичного чи монархічного – державного устрою виступає Конфуцій? Яким методам керування державою віддає він перевагу?
[СОЦІАЛЬНІ СТАНИ]
Учитель сказав: «Якщо керувати народом за допомогою законів і підтримувати порядок за допомогою покарань, народ буде прагнути ухилитися від [покарань] і не буде переживати сорому. Якщо ж керувати народом за допомогою доброчинності і підтримувати порядок за допомогою ритуалу, народ буде знати сором і виправиться» (гл. 2, 3).
[Чиновник з царства Лу.] Цзи Кан-цзи запитав: «Як зробити народ шанобливим, відданим, старанним?» Учитель відповів: «Якщо ви будете в спілкуванні з народом строгі, то народ буде шанобливий. Якщо ви проявите шанобливість сина до своїх батьків і будете милостиві [до народу], то народ буде відданий. Якщо ви будете висувати доброчесних людей і наставляти тих, хто не може бути доброчесним, то народ буде старанним» (гл. 2, 20).
[Правитель царства Лу] Дин-гун запитав: «Яким чином правитель використовує чиновників, а чиновники служать правителю?» Учитель відповів: «Правитель використовує чиновників, дотримуючись ритуалу, а чиновники служать правителю, ґрунтуючись на відданості» (гл. 3, 19).
[Учень] Цзи-гун запитав про керування державою. Учитель відповів: «[У державі] повинно бути досить зброї і народ повинний довіряти [правителеві]». Цзи-гун запитав: «Чим насамперед з цих трьох [речей] можна пожертвувати, якщо виникне крайня необхідність?» Учитель відповів: «Можна відмовитися від зброї». Цзи-гун запитав: «Чим насамперед можна пожертвувати з того, що залишилося, якщо виникне крайня необхідність?» Учитель відповів: «Можна відмовитися від їжі. Зі стародавніх часів ще ніхто не міг уникнути смерті. Але без довіри [народу] держава не зможе вистояти» (гл. 12, 7).
[Учень] Цзи-чжан запитав Кун-цзи: «Яким чином варто керувати [державою]? Учитель відповів: «Керуванням варто займатися, шануючи п'ять прекрасних [якостей] і викорінюючи чотири огидні [якості]»...
Цзи-чжан запитав: «Що називається чотирма огидними [якостями]»? Учитель відповів: «Якщо [народ] не повчати, а убивати – це називається жорстокістю. Якщо [народ] не попереджати, а потім [виразити невдоволення], побачивши результати [праці], – це називається брутальністю. Якщо наполягати на швидкому закінченні [роботи], колись давши вказівку не поспішати, – це називається розбоєм. Якщо обіцяти нагороду, але поскупитися її видати, – це називається жадібністю» (гл. 20, 2). Конфуцій. Бесіди і висловлювання // Стародавньокитайська філософія. Зб. текстів у 2 т. - М., 1972. - Т. 1. - С. 139-174.
.
.