Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Додаток 3.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
160.17 Кб
Скачать

Роль сім’ї у профілактиці віл

Сім’я справляє величезний вплив на людину, який триває все життя і зберігається навіть після втрати рідних. Тому саме сім’я може забезпечити формування мотивації до здорового способу життя і зниження ризику поведінки дітей та молоді. Це необхідно враховувати в системі профілактичної роботи щодо запобігання ВІЛ/СНІДу, особливо, якщо взяти до уваги те, що більше половини ВІЛ-позитивних інфіковані в молодому віці (15-24 років).

На жаль, сім’я може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на сексуальну поведінку дитини або вживання нею наркотичних речовин, отже і на ризик інфікування ВІЛ.

Пізніший початок статевого життя, використання контрацепції, менша кількість небажаних вагітностей властива тим підліткам, які відчувають розуміння, підтримку і турботу з боку батьків. Два ключових моменти впливають на підлітків – це віра в те, що батьки знають, з ким вони проводять вільний час і знають, де знаходяться їхні діти поза школою або сім'єю.

Якщо в сім’ї нормою є постійне вживання алкоголю і насильство, то такий стиль поведінки засвоюється дитиною і може проявитися в дорослому віці. Багато людей з алкогольною і наркотичною залежністю виховувалися в сім'ях, де батьки зловживали психоактивними речовинами. Іноді саме батьки першими пропонують дітям маріхуану, алкоголь або першу ін'єкцію наркотику.

Проблемні родини нерідко породжують проблемних дітей. Стрес, бідність, насильство, психологічні травми ведуть до розрізненості, замкнутості, нетерпимості. Фізичне і сексуальне насильство над дітьми і зневага до батьківських обов'язків часто призводять до небезпечної сексуальної поведінки, вживання наркотиків у підлітковому віці й молодості.

Батьки, а також інші члени родини безпосередньо формують погляди, ставлення і цінності дітей та підлітків. Діти наслідують їх поведінку, статеві ролі, у батьків є можливість сприяти формуванню здорової сексуальності підлітка, що не буде наражати його здоров'я і життя на небезпеку.

На жаль, у нашому суспільстві з дітьми не говорять про секс. Але це позбавляє батьків можливості впливати на сексуальну поведінку підлітка, навіть у найтурботливіших батьків сама можливість подібних розмов викликає незручність. При цьому дорослим часто бракує знань з анатомії, фізіології та інших суміжних наук. Для них проблемним є питання про те, в якому віці з дитиною краще говорити про секс, адже існує міф, що подібні розмови можуть підштовхнути молодих людей його спробувати. Самих батьків здебільшого ніхто не інформував ні з питань безпечної поведінки, ні з профілактики ВІЛ/СНІДу. Багатьох батьків питання сексу лякають, оскільки свого часу вони отримали негативні враження.

Дорослі члени родини можуть соромливо уникати будь-яких питань, пов'язаних з профілактикою ВІЛ, оскільки це може привести до розмови про заборонене. Єдине, що при цьому не враховується – це те, що відсутність інформації про секс зумовлює помилкові і небезпечні уявлення про нього. Якщо підлітки не отримають знань вдома, вони будуть шукати їх у ровесників, у журналах і в телепередачах. Зрештою вони засвоять міфи і стереотипи, які зроблять їх вразливими і підштовхнуть до небезпечного сексу.

В більшості випадків діти хотіли б отримати інформацію про секс вдома, від найближчих людей, яким вони довіряють. Тому для підвищення ефективності профілактичної роботи з питань ВІЛ/СНІДу необхідно забезпечити освіту не лише дітей, але й батьків.

Додаток 3.26