Практичне заняття №2 Новелістика Гі де Мопассана

План

1. Гі де Мопассан – класик соціально-психологічної новели.

2. Художня мікромодель французького суспільства періоду Франко-прусської війни у новелі «Пампушка».

   1. Історія створення новели.

   2. Особливості композиції.

   3. Система образів.

   4. Майстерність психологічної деталі та роль пейзажу в новелі.

3. Глибина психологізму у створені персонажів новели «Мадемуазель Фіфі».

4. Проблема материнства у новелі «Мати виродків».

5. «Намисто» як зразок оповідання-міркування.

6. Вплив французького письменника на розвиток жанру новели.

Завдання

1. Опрацювати визначення новели за «Літературознавчою енциклопедією: У двох томах. Т. 2 / Авт.-уклад. Ю.І.Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С. 128 – 129.

2. Підготувати повідомлення на тему:

2. 1. «Жанр новели у світовій літературі».

2.2. Роман Гі де Мопассана «Любий друг». Особливості проблематики.

3. Прочитайте новелу П. Мериме «Арсена Гійо». У чому спільність та відмінність «Арсени Гійо» Меріме та «Пампушки» Мопассана.

4. Прочитайте висловлювання Ф. Ніцше та О. Вайльда про Гі де Мопассана. На які особливості таланту французького письменника вони звернули особливу увагу?

«Я отнюдь не вижу, в каком столетии истории можно было бы собрать столь интересных и вместе с тем столь деликатных психологов, как в нынешнем Париже: называю наугад – ибо их число совсем не мало – господа Поль Бурже, Пьер Лоти, Анатоль Франс, Жюль Леметр или, чтобы назвать одного из сильной расы, истого латинянина, котрому я особенно предан – Ги де Мопассан»

Фридрих Ницше

«Ги де Мопассан, обладающий тонкой, язвительной иронией и ярким, живым стилем, срывает с жизни последние лоскутки, еще скрывающие ее убожество, и показывает ее гноящиеся язвы. Он пишет мрачные маленькие трагедии, в которых все действующие лица нелепы и смешны, или горькие комедии, заставляющие смеяться вот уже поистине до слез»

Оскар Уайльд

5. Прокоментуйте висловлювання Е.Золя та А.Чехова про Гі де Мопассана.

«Мы знавшие его, сохраним в нашей душе его яркий и трагически образ. А впоследствии те, которые будут знать его только благодаря его произведениям, полюбят его за вечную песнь любви, которую он пел жизни».

Эмиль Золя

«Он, как художник, поставил такие огромные требования, что писать по старинке сделалось уже невозможным»

Антон Чехов

Література

1. Градовський А. Сповідь двох жуїрів. «Любий друг» Мопассана і «Місто» Підмогильного // Зарубіжна література в середніх навчальних закладах України. – 1999. – №3. – С. 16 ‑ 19.

2. Гузь О. Новела Гі де Мопассана «Пампушка» / О. Гузь // Всесвітня література та культура. – 2008. – № 10. – С. 23 – 26; Всесвітня література та культура. – 2011. – № 6. – С. 37 – 39.

3. Данилин Ю. Мопассан. Критико-биографический очерк. – М.: Худож. лит., 1951. – 236 с.

4. Евнина Е.М. Мопассан // Евнина Е.М. Западноевропейский реализм на рубеже ХIХ – ХХ векав: М.: Наука, 1967. – С. 42 – 80.

5. Каніболоцька О.А. Використання аудіокниг у процесі вивчення прецедент них художніх творів світової літератури. На матеріалі новели Гі де Мопассана «Намисто» // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2012. – № 6. – С. 24 – 27.

6. Лану А. Мопассан. –М.: Молодая гвардия, 1971. – 392 с.

7. Матвіїшин В. «Гірка правда» Гі де Мопассана і розвиток психологічної прози в Україні // Український літературний європеїзм : Монографія / В.Матвіїшин. – К., 2009. – С. 233 – 240.

8. Матюшкіна Т. Жанр новели у світовій літературі //Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2012. – №6. – С. 2 – 13.

9. Мениаль Э. Ги де Мопассан / Э. Мениаль; Перевод с французского А. Чеботаревской. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. – 320 с.

10. Раскин Б. Ги де Мопассан // Писатели Франции. – М.: Просвещение, 1964. – С. 520 – 544.

11. Соловцова І. Гі де Мопассан – неперевершений майстер реалістичної новели другої половини ХІХ ст. // Зарубіжна література. – 2004. – №11 – 12. – С. 20 – 26.

12. Трыков В. Новелла Мопассана «Пышка» / Трыков В. Зарубежная литература конца ХІХ – начала ХХ веков: Практикум / Отв. ред. В.А. Луков. – М.: Флинта: Наука, 2001. – С. 19 – 18.

13. Філатова О., Теребей А. Прагматичні моделі буття Жоржа Дюруа та Степана Радченка (на матеріалі романів Гі де Мопассана і В. Підмогильного) / О. Філатова, А. Теребей // Науковий вісник Миколаївського державного педагогічного університету : Збірник наукових праць. – Миколаїв, 2009. – Випуск 22 : Філологічні науки. – С. 173 – 179.

14. Штейн А.Л. Мопассан // Штейн А. История французской литературы. – М.: Просвещение, 1988. – С. 246 – 251.