Кореляція факторів моделі

Variable	Х1	Х2	Х3	У
Х1	1,000000	0,4265	0,6649	0,6649
Х2	0,425665	1,000000	0,7137	0,2983
Х3	0,6649	0,7137	1,000000	0,3641
У	0,3470	0,2983	0,3641	1,000000

За табл. 3.5, можна зробити висновок, що фактори майже не корелюють, що позитивно впливає на вірогідність моделі, виключенням є більш істотний вплив обсягу чистого прибутку на коефіцієнт фінансової стійкості, тому що при зростанні прибутку покращується фінансовий стан в цілому.

Оскільки побудована багатофакторна регресійна модель є адекватною і статистично значущою як по окремим параметрам, так і в цілому, то отримане рівняння залежності чистого прибутку від коефіцієнту фінансової стійкості, ВОК та запасів, ВОК та валюти балансу може використовуватись для прогнозу.

Прогнозний обсяг чистого прибутку відповідно до моделі складе:

Y= 18500+0,679*0,79+0,46*0,566+0,65*3,074 (3.3)

Y = 18500*(0,4794*0,026*1,99) + 18500 = 18958,87 тис. грн. (3.4)

Відповідно обсяг чистого прибутку на 2015 рік складе 18958,87 тис. грн. при зростанні власного оборотного капіталу та запасів 79%, власного оборотного капіталу та валюти балансу 56,6%, коефіцієнта фінансової стійкості на рівні 30,7%.

Варто зазначити, що модель може лише у деяких випадках виявити точний прогноз, тому знайдемо довірчі інтервали прогнозу за формулою:

Yпр - ∆Yпр ≤ Yпр ≤ Yпр + ∆Yпр

(3.5)

де – зворотня матриця;

t_p – табличне значення критерію Стьюдента;

– середньоквадратичне відхилення фактичних значень валютного курсу від теоретичних;

Х_пр – матриця прогнозного Х;

– транспонована матриця Х_пр.

∆Yпр = 1,85

18958,87 – 1,85 ≤ Yпр ≤ 18958,87 +1,85

18957,02 ≤ Yпр ≤ 18960,72 (3.6)

Таким чином, проведений кореляційно-регресійний аналіз виявив взаємозв’язок між чистим прибутком та коефіцієнтом власного оборотного капіталу та запасів, власного оборотного капіталу та валюти балансу, коефіцієнта фінансової стійкості. Коефіцієнт кореляції показав, що 87% загальної зміни чистого прибутку пояснюється змінами обсягів коефіцієнта фінансової стійкості, а також коефіцієнта власного оборотного капіталу та запасів.

Запропонована модель може бути використана для передбачення розміру чистого прибутку та поточного прогнозування; в короткостроковому прогнозуванні може виступати робочою гіпотезою в емпіричних дослідженнях таких суб’єктів господарювання як підприємства, банки, інвестиційні компанії, інші фінансові установи тощо.

Наступним кроком для побудови моделі комплексної оцінки фінансового розвитку є обґрунтування оптимальних меж цих показників.

Першим показником є коефіцієнт співвідношення власного оборотного капіталу та запасів. Окремі автори, як, наприклад, Артеменко В. Г. та Беллендир М. В., Лахтіонова Л. А., Крамаренко Г. О., пропонують розраховувати співвідношення власного оборотного капіталу та запасів, що називають коефіцієнтом забезпечення матеріальних запасів. При цьому наводяться оптимальні значення 0,6 – 0,8.

Значення показника, що не перевищує 1, свідчить про те, що підприємство перебуває в абсолютно стійкому фінансовому становищі, а саме такого стану і повинно прагнути підприємство. На нашу думку, виходячи із проведеного аналізу, нормативне значення співвідношення власного оборотного капіталу та запасів необхідно встановити на рівні 1 та, відповідно, чим вищим є його величина, тим краще. Отже, х1 > 1.

Коефіцієнт фінансової стійкості або, як його називає Філімоненков О.С. коефіцієнт фінансової стабільності, повинен мати мінімальне значення 1, що свідчитиме про стійкий фінансової стан підприємства та його відносну незалежність від зовнішніх фінансових джерел. Проте виходячи з тверджень інших авторів, співвідношення власного та залученого капіталу може коливається в межах від 0,5 до 9,5. При цьому середнє арифметичне значення становить 5. Саме тому вважаємо доцільним встановити оптимальне значення коефіцієнта фінансової стійкості (х3) на рівні 5. Таке значення і вище підтверджуватиме абсолютну стійкість підприємства.

Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку, яка спрямовується на розвиток виробництва. Методичні рекомендації з виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій щодо приховування банкрутства, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства пропонують оптимальне значення коефіцієнта Бівера, яке рівне 0,4. Отже, х4 < 0,4.

Стосовно частки власного оборотного капіталу в майні підприємства, то сучасна література не пропонує оптимальних значень даного показника. Проте, виходячи з логіки фінансового аналізу, можна стверджувати, що позитивним є зростання даного коефіцієнта. Для розрахунку оптимальної межі використаємо результати проведеного вище дослідження та виведену нами формулу взаємозв'язку чистого прибутку та показників фінансової стійкості. При цьому, значення чистого прибутку прирівняємо до 0. Отже, одержимо такий результат:

у = 1,85+0,679192*Х1+0,467737*Х2+0,656641*Х3

0 = 1,85+0,679192*1 +0,656641*1 (3.7)

0,467737Х2 = 1,85+0,679192*1++0,656641

-693789 х2 = -169963,6

Х2 = 0,24

Отже, значення коефіцієнта співвідношення власного оборотного капіталу та валюти балансу (х2) в точці беззбитковості повинно наближатись до 0,24. Саме тому, на нашу думку, оптимальним значенням даного показника є рівень0,24.

Для комплексної оцінки фінансової стійкості підприємств ми пропонуємо застосовувати таку модель:

Z = х1*х2*х3*х4 (3.8)

де, Z – це інтегрований показник оцінки фінансової стійкості підприємства.

Добуток оптимальних значень коефіцієнта співвідношення власного оборотного капіталу та запасів (х1), коефіцієнта співвідношення власного оборотного капіталу та валюти балансу (х2), коефіцієнта фінансової стійкості (х3) та коефіцієнта Бівера (х4) становить:

1*0,27*5*0,4 = 0,54

У такий спосіб, оптимальне значення Z-показника повинно бути не менше 0,54. Це свідчитиме про абсолютно стійке фінансове становище підприємства. Відхилення від норми в меншу сторону свідчитимуть про порушення фінансової стійкості.

Під час розрахунку значення інтегрованого показника не можна повністю покладатись на цифру 0,54 і поділяти підприємства на стійкі й нестійкі. Для визначення типу фінансової стійкості необхідно враховувати значення кожної складової запропонованої моделі, адже від'ємні значення окремих коефіцієнтів при добутку можуть утворювати додатні, що свідчитиме про абсолютну стійкість підприємства. Виходячи саме з таких міркувань, ми визначили такі види фінансової стійкості:

1) абсолютний вид фінансової стійкості (інтегрований показник Z > 0,54 за умови, що всі факторні ознаки мають значення > 0). Даний тип свідчить про те, що підприємство забезпечене власним оборотним капіталом, діяльність є прибутковою, а власних коштів є значно більше, аніж залучених;

2) нормальний вид фінансової стійкості (інтегральний показник Z коливається в межах від 0 до 0,54, а факторні ознаки х1, х2, та х4 мають позитивне значення). Даний тип стійкості свідчить про те, що підприємство недостатньо забезпечене власним оборотним капіталом, працює прибутково, проте значення окремих показників нижче від оптимального;

3) нестійкий за структурою капіталу (інтегрований показник Z > 0, проте факторні ознаки х1 та х2 мають від'ємне значення). Даний тип фінансової стійкості свідчить про те, що підприємство працює прибутково, проте структура капіталу не є задовільною, про що свідчить відсутність власного оборотного капіталу;

4) нестійкий за результатом діяльності (інтегрований показник Z < 0, при цьому факторні ознаки х1 та х2 мають додатне значення, а х4 – від'ємне). Цей вид стійкості показує, що підприємство працює збитково, але має в наявності власний оборотний капітал;

5) кризовий вид фінансової стійкості (інтегрований показник Z < 0, при цьому факторні ознаки х1, х2 та х4 мають від'ємне значення). Даний вид стійкості вказує на те, що підприємство працює збитково, має незадовільну структуру капіталу, в тому числі нестачу власних оборотних коштів.

Проаналізувавши показники фінансової стійкості за інтегрованим показником, можна стверджувати про стійке становище на підприємстві. У 2011, 2012 роках взагалі товариствоюи відносилося до I класу, найкрашого, який свідчить про стабільну ситуацію, про здатність розраховуватися із своїми зобов’язаннями та вважається неплатоспроможності.

Матриця парних коефіцієнтів кореляції показує, що між чистим прибутком та всіма факторами спостерігається прямий зв'язок, тобто чим вищим є значення кожного окремого фактора, тим вищим є чистий прибуток.

Отже, розглянемо модель комплексної оцінки фінансової стійкості на ПАТ «Кредмаш» за 2010 – 2012 роки (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Розрахунок інтегрального показника фінансової стійкості

ТОВ «ТД ИРБИС» за 2012 – 2014 роки.

Показник	Роки
	2010 рік					2011 рік					2012 рік
	I	II	III	IV	I		II	III	IV	I		II	III	IV
Х1	0,35	0,12	1,96	2,63	2,64		5,65	2,84	3,25	3,04		3,04	3,04	3,04
Х2	11,52	11,52	11,52	11,52	13,78		13,78	13,78	13,78	13,2		13,2	13,2	13,2
Х3	-0,92	-1,77	-1,77	1,77	-0,56		-0,56	-0,56	-0,56	0,33		0,33	0,33	0,33
Х4	-0,41	-0,58	-0,32	0,05	-0,09		-0,09	-0,13	-0,13	0,29		0,29	0,29	0,29
Z	1,52	1,41	1,97	2,68	1,83		3,92	2,85	3,26	3,84		3,84	3,84	3,84

Виходячи з даних таблиці, можна зробити висновок, що за аналізований період на ПАТ «Кредмаш» інтегральний показник фінансової стійкості з кожним роком покращувався. У 20 10- 2012 роках показник знаходився в межах від 0 до 0,54, і становив 1,52-3,84, а факторні ознаки х1, х2, та х4 мали позитивне значення.

Таким чином, у 2010-2012 роках спостерігається абсолютний вид фінансової стійкості, який свідчить про те, що підприємство достатньо забезпечене власним оборотними коштами, працює прибутково, значення всіх показників вище оптимального.

У 2010 – 2012 роках на ПАТ «Кредмаш» спостерігається додатній інтегрований показник, тобто Z > 0, при цьому факторні ознаки х1 та х2 мають додатне значення, але в деяких випадках х3 та х4 – від'ємне. Це свідчить про стійкий вид фінансової стійкості, високу прибутковість та наявність власного оборотного капіталу.

Дана ситуація цілком відповідає відносним показникам фінансової стійкості, які розраховані в пункті 2.3 дипломної роботи, а також абсолютним, які у 2010, 2011 і 2012 роках свідчили про абсолютну фінансову стійкість. На зниження значення інтегрального показника більшою мірою вплинув коефіцієнт Бівера.

Проаналізувавши фінансову стійкість за моделлю комплексної оцінки фінансової стійкості, можна зробити висновок, що у 2010, 2011 і 2012 роках підприємство мало абсолютний вид фінансової стійкості, що в першу чергу зумовлене високим значенням чистого прибутку. Також необхідно відмітити, що результати проведених розрахунків відповідають відносним показникам фінансової стійкості та аналізу фінансового стану ПАТ «Кредмаш» в цілому, які свідчили про стабільну ситуацію на підприємстві [35].

Таким чином, дана модель, на нашу думку, відповідає дійсному стану підприємства, а також є досить простою у використанні, не потребує складних розрахунків, значної кількості інформації (достатньо лише двох форм фінансової звітності) та дає змогу прослідкувати причини зміни фінансової стійкості в залежності від характеру змін величин кожної складової запропонованої формули, а, виявивши причини, можна коригувати та спрямовувати діяльність для підвищення фінансової стійкості.

Отже за абсолютними показниками та інтегральною методикою оцінки фінансової стійкості можна зробити висновок про абсолютну фінансову стійкість підприємства у 1010- 2012 роках.