- •Держава і право у релігійно-філософських вченнях стародавньої Індії.
- •2. Політико-правова думка стародавнього Китаю
- •3. Модель ідеальної держави, її основні компоненти, функції та методи управління у вченні Конфуція
- •4.Витоки права у вченнях стародавніх грецьких філософів досократівського періоду
- •5. Обґрунтування права та ідея виникнення держави у вченні Протагора
- •6. Філософсько-правові погляди Сократа
- •7. Критерії класифікації та характеристика форм держави у вченні Платона
- •8. Виникнення, сутність, елементи держави та її форми у вченні Арістотеля
- •9. Правове вчення Арістотеля (поняття право та його складові).
- •10. Вчення про історичні та змішану форми держави Полібія.
- •11. Походження держави її форми та сутність у вченні Цицерона
- •12. Поняття та визначення права у вченні Цицерона
- •13 Підходи до розуміння природи права у римських юристів, види права та їх характеристика
- •14 Вчення про державу і право середньовіччя
- •15. Походження та сутність держави у вченні Августина Блаженного
- •16. Поняття, класифікація та характеристика видів права у вченні Томи Аквінського
- •17. Основні елементи та сутність державної влади у вченні Томи Аквінського
- •18. Вчення про державу і право часів Відродження - загальна характеристика
- •19. Принципи політичного правління у вченні Макіавеллі
- •20. Походження, поняття та ознаки держави у вченні ж.Бодена
- •21. Вчення ж. Бодена про суверенітет: поняття суверенітету та його ознаки.
- •22. Визначення поняття права у вченні Гуго Гроція
- •23. Сутність держави та засоби володарювання в концепції г.Гроція
- •24. Поняття “природне право” та “природний закон” в концепції т. Гобса, порівняльна характеристика
- •25. Форма, мета та функції держави в концепції Томаса Гобса
- •26. Основні положення концепції походження держави Дж. Лока, поняття та функції держави
- •27. Концепція прав людини Дж. Лока
- •28. Дж. Локк про гарантії політичної свободи: визначення та характеристика
- •29. Підходи до розуміння та тлумачення змісту поняття «природне право» у вченнях Античності, Середньовічча та Нового часу – порівняльна характеристика.
- •30. Зміст понять природний, позитивний закон та їх порівняльна характеристика, характер взаємозв’язку природного закону та індивідуальної свободи (за Вольтером)
- •Теорія народного суверенітету ж.-ж. Русо, особистість та її права
- •Походження та розвиток суспільства і держави у вченні ж.-ж.Русо, поняття суспільного договору
- •Право і закон в концепції Монтеск’є, зміст та співвідношення понять.
- •Фізичні та духовні фактори розвитку політико-правових інститутів суспільства, їх характеристика та вплив на розвиток форм держави у вченні Монтеск’є
- •Політико-правові вчення в сша у період боротьби за незалежність: загальна характеристика
- •Поняття та визначення права у філософсько-правовій концепції і. Канта
- •Зміст понять природне право та позитивне, система позитивного права та її характеристика у вченні і.Канта
- •Принципи побудування громадянського суспільства та правової держави у вченні і.Канта, поняття суспільного договору та народного суверенітету. (нет народного суверенитета)
- •Поняття та етапи розвитку свободи і права у вченні ф.Гегеля
- •Громадянське суспільство: поняття та характеристика (за ф.Гегелем)
- •Поняття “держава” у вченні ф.Гегеля: суб’єктивна та об’єктивна сторони держави і їх характеристика
- •Походження та визначення права у вченні р.Ієринга
- •Вчення р.Ієринга про державу
- •Основні положення вчення г. Еллінека про суверенітет
- •Витоки права та його обґрунтування у вченнях представників історичної школи права
- •Правове вчення к.Савіньї
- •Правове вчення г.Пухти: джерело обов’язкової сили права
- •Принцип утилітаризму та обґрунтування права в концепції Дж. Бентама
- •Вчення Дж. Бентама про державу, поняття суверенітету
- •Держава як джерело права у вченні Дж. Остіна
- •Вчення Дж. Остіна про право: визначення права, види права, джерела права
- •Поняття народно-представницької держави у вченні Дж. Мілля та її функції
- •Свобода особистості та її гарантії у вченні Дж. Мілля
- •Походження та типологія суспільства і держави в концепції г. Спенсера
- •Співвідношення держави і особистості у вченні г.Спенсера
- •Функція та форма держави у вченні б.Констана
- •Правове вчення б.Констана, поняття особистої та політичної свободи - характер взаємозв’язку
- •Поняття демократії, свободи та рівності у вченні Алексіса де Токвіля, гарантії свободи особистості у демократичній державі
- •Підхід до розуміння права у вченні о.Конта.
- •Теорія соціократичної держави о.Конта
- •Політико-правові вчення соціалістів-утопістів (Сен-Симон, Фур’є, Оуен)
- •63.Основні положення теорії походження та сутності держави і права к.Маркса і ф.Енгельса.
- •64. Вчення про державу і право в.Ульянова (Леніна)
- •Обґрунтування природного права у вченні є.Трубецького
- •66.Вчення про право г.Шершенєвича: видова ознака правових норм та їх відмінність від норм соціальних; визначення права.
- •67. Поняття права і закону в концепції м.Коркунова.
- •Обґрунтування права в концепції б. Чичеріна.
- •Б. Чичерін про форми людських спілок: види, характеристика.
- •Обґрунтування права в концепції п.Новгородцева.
- •71.Тлумачення права в концепції л.Петражицького.
- •Обґрунтування поняття “право” у вченні б.Кістяківського.
- •73.Концепція правової держави б.Кістяківського, принцип побудування, функції, співвідношення права і влади, особистості і держави
- •74. Філософсько-правові погляди г.Сковороди.
- •75.Ідея панслов’янської федерації (м. Костомаров, г. Андрузський), принципи організації та розподілу влади.
- •Поняття політичної свободи та принципи державного устрою у вченні м.Драгоманова.
- •77.Обґрунтування принципу автономії та федералізму в концепції м.Грушевського
- •78.Класократична теорія держави в.Липинського.
- •79.Правові теорії хх ст. загальна характеристика
- •Походження та сутність права в концепції є.Ерліха.
- •81.Поняття право, система права, правопорядок, дійсність та дієвість права у вченні г.Кельзена.
- •82.Неопозитивістська концепція права г.Харта (характеристика понять: первинні та вторинні правила, правило визнання, обов’язковість норм права).
- •Поняття право в концепціях р.Штаммлера і г. Радбруха.
- •Правове вчення ж.Марітена.
- •85.Особливість підходів до розуміння поняття “право” в концепціях юридичного позитивізму Дж. Остіна, г.Кельзена, г. Харта: порівняльна характеристика
- •86. Поняття та основний принцип правової держави в концепції ф. Хайєка.
- •87. Технократичні концепції держави та їх загальна характеристика.
- •88.Теорії держави в. Паретто та г.Моска.
- •89.Концепції плюралістичної демократії та їх загальна характеристика.
- •90.Модель тоталітарної держави та її обґрунтування у фашистський, націонал-соціалістський та більшовицький доктринах (б.Муссоліні, а.Гітлер, й.Сталін, а.Вишинський).
-
Право і закон в концепції Монтеск’є, зміст та співвідношення понять.
Подобно теоретикам естественного права, Монтескье различает право и закон. Право - это то, что предшествует закону и определяет его. Право является выражением справедливости.
Только справедливое, согласно Монтескье, может быть правом.
На стадии соединения людей в общество человек <доходит до приобретения познаний>, становится разумным существом, что приводит к изменению былых законов природы, а именно: мир заменяется войной, слабость - силою, а вместе с этим появляются законы, созданные людьми при помощи разума. Возникшее право Монтескье определяет как <человеческий разум, поскольку он управляет всеми народами Земли>.
Положительные законы - это по Монтескье, определения разума. Разумное, а, значит и правовое, всегда в той или иной мере присутствует в положительных законах, но степень их разумности различна.
-
Фізичні та духовні фактори розвитку політико-правових інститутів суспільства, їх характеристика та вплив на розвиток форм держави у вченні Монтеск’є
Происхождение общества и его политико-правовых институтов. Не будучи сторонником договорной теории происхождения государства, Монтескье в то же время был приверженцем естественно-правовой школы. Естественными Монтескье считал законы, по которым человек жил во времена, предшествовавшие образованию общества. Он насчитывает четыре таких закона.
Страх является первичным мотивом поведения человека, отсюда вытекает первый естественный закон - стремление к самосохранению, т.е. к миру (здесь Монтескье полемизирует с тезисом Гоббса о наличии в естественном состоянии <войны всех против всех>). Наряду с чувством страха человек испытывает чувство голода, откуда - второй естественный закон: стремление добывать себе пищу. Осознание взаимности страха вызывает к жизни третий естественный закон - стремление человека к общению с себе подобными. Разум человека приводит к осознанию четвертого естественного закона - желанию жить в обществе.
Образование общества приводит к уничтожению естественного равенства и инициирует войну между народами и между отдельными лицами. Появление этих двух видов войны побуждает людей установить положительные законы. Международное право регулирует отношения между народами, а гражданское (в современной терминологии - национальное) право регулирует отношения граждан между собой.
Физические и моральные факторы политико-правовых институтов. Закономерности общественной жизни Монтескье раскрывает через понятие общего духа нации. Согласно его точке зрения, на общий дух, нравы и законы нации воздействует ряд причин. Они делятся на две группы: физические и моральные.
Физические причины определяли общественную жизнь в ту эпоху, когда люди находились в состоянии дикости или только начинали выходить из этого состояния. К таким причинам относятся: климат, состояние почвы, размеры и положение страны, численность населения и др. Например, на юге климат жаркий, там люди изнежены, ленивы и работают только из страха наказания. Поэтому в жарких странах царит деспотизм. В то же время, на севере, где климат суровый и преобладают бесплодные земли, люди закалены, храбры и свободолюбивы. Для северных народов характерны умеренные формы правления. Таким образом, ведущую роль среди физических причин Монтескье отводил географическому фактору (такое объяснение общественного развития называют географическим детерминизмом). В нем мыслитель видел
одну из первопричин исторического развития. Конечно, многие рассуждения философа о роли географического фактора в социальной истории человечества с позиций современной науки не выдерживают критики, но сама постановка проблемы о значении географической среды в жизни общества была плодотворной и выдержала проверку временем.
Моральные причины вступают в действие позднее, отмечал Монтескье, с развитием цивилизации. К их числу относятся: принципы политического строя, религиозные верования, нравственные убеждения, обычаи и др. Моральные причины воздействуют на законодательство народов сильнее, чем физические и постепенно вытесняют их.
Физические условия страны, а также духовные характеристики народа составляют то, что Монтескье назвал духом законов. <Многие вещи управляют людьми: климат, религия, законы, принципы правления, примеры прошлого, нравы, обычаи; как результат всего этого образуется общий дух народа>. Дух законов уникален для каждого народа: <Вообще законы должны настолько соответствовать характеру народа, для которого они созданы, что следует считать величайшей случайностью, если законы одной нации могут оказаться пригодными для другой>.
В условиях современной политической и правовой глобализации эта мысль Монтескье, на первый взгляд, кажется устаревшей. Между тем, к мнению великого ученого следует прислушаться, дабы не совершить ошибок, проистекающих из бездумного <пересаживания> на
национальную почву иноземного, пусть и прогрессивного, опыта.