- •Держава і право у релігійно-філософських вченнях стародавньої Індії.
- •2. Політико-правова думка стародавнього Китаю
- •3. Модель ідеальної держави, її основні компоненти, функції та методи управління у вченні Конфуція
- •4.Витоки права у вченнях стародавніх грецьких філософів досократівського періоду
- •5. Обґрунтування права та ідея виникнення держави у вченні Протагора
- •6. Філософсько-правові погляди Сократа
- •7. Критерії класифікації та характеристика форм держави у вченні Платона
- •8. Виникнення, сутність, елементи держави та її форми у вченні Арістотеля
- •9. Правове вчення Арістотеля (поняття право та його складові).
- •10. Вчення про історичні та змішану форми держави Полібія.
- •11. Походження держави її форми та сутність у вченні Цицерона
- •12. Поняття та визначення права у вченні Цицерона
- •13 Підходи до розуміння природи права у римських юристів, види права та їх характеристика
- •14 Вчення про державу і право середньовіччя
- •15. Походження та сутність держави у вченні Августина Блаженного
- •16. Поняття, класифікація та характеристика видів права у вченні Томи Аквінського
- •17. Основні елементи та сутність державної влади у вченні Томи Аквінського
- •18. Вчення про державу і право часів Відродження - загальна характеристика
- •19. Принципи політичного правління у вченні Макіавеллі
- •20. Походження, поняття та ознаки держави у вченні ж.Бодена
- •21. Вчення ж. Бодена про суверенітет: поняття суверенітету та його ознаки.
- •22. Визначення поняття права у вченні Гуго Гроція
- •23. Сутність держави та засоби володарювання в концепції г.Гроція
- •24. Поняття “природне право” та “природний закон” в концепції т. Гобса, порівняльна характеристика
- •25. Форма, мета та функції держави в концепції Томаса Гобса
- •26. Основні положення концепції походження держави Дж. Лока, поняття та функції держави
- •27. Концепція прав людини Дж. Лока
- •28. Дж. Локк про гарантії політичної свободи: визначення та характеристика
- •29. Підходи до розуміння та тлумачення змісту поняття «природне право» у вченнях Античності, Середньовічча та Нового часу – порівняльна характеристика.
- •30. Зміст понять природний, позитивний закон та їх порівняльна характеристика, характер взаємозв’язку природного закону та індивідуальної свободи (за Вольтером)
- •Теорія народного суверенітету ж.-ж. Русо, особистість та її права
- •Походження та розвиток суспільства і держави у вченні ж.-ж.Русо, поняття суспільного договору
- •Право і закон в концепції Монтеск’є, зміст та співвідношення понять.
- •Фізичні та духовні фактори розвитку політико-правових інститутів суспільства, їх характеристика та вплив на розвиток форм держави у вченні Монтеск’є
- •Політико-правові вчення в сша у період боротьби за незалежність: загальна характеристика
- •Поняття та визначення права у філософсько-правовій концепції і. Канта
- •Зміст понять природне право та позитивне, система позитивного права та її характеристика у вченні і.Канта
- •Принципи побудування громадянського суспільства та правової держави у вченні і.Канта, поняття суспільного договору та народного суверенітету. (нет народного суверенитета)
- •Поняття та етапи розвитку свободи і права у вченні ф.Гегеля
- •Громадянське суспільство: поняття та характеристика (за ф.Гегелем)
- •Поняття “держава” у вченні ф.Гегеля: суб’єктивна та об’єктивна сторони держави і їх характеристика
- •Походження та визначення права у вченні р.Ієринга
- •Вчення р.Ієринга про державу
- •Основні положення вчення г. Еллінека про суверенітет
- •Витоки права та його обґрунтування у вченнях представників історичної школи права
- •Правове вчення к.Савіньї
- •Правове вчення г.Пухти: джерело обов’язкової сили права
- •Принцип утилітаризму та обґрунтування права в концепції Дж. Бентама
- •Вчення Дж. Бентама про державу, поняття суверенітету
- •Держава як джерело права у вченні Дж. Остіна
- •Вчення Дж. Остіна про право: визначення права, види права, джерела права
- •Поняття народно-представницької держави у вченні Дж. Мілля та її функції
- •Свобода особистості та її гарантії у вченні Дж. Мілля
- •Походження та типологія суспільства і держави в концепції г. Спенсера
- •Співвідношення держави і особистості у вченні г.Спенсера
- •Функція та форма держави у вченні б.Констана
- •Правове вчення б.Констана, поняття особистої та політичної свободи - характер взаємозв’язку
- •Поняття демократії, свободи та рівності у вченні Алексіса де Токвіля, гарантії свободи особистості у демократичній державі
- •Підхід до розуміння права у вченні о.Конта.
- •Теорія соціократичної держави о.Конта
- •Політико-правові вчення соціалістів-утопістів (Сен-Симон, Фур’є, Оуен)
- •63.Основні положення теорії походження та сутності держави і права к.Маркса і ф.Енгельса.
- •64. Вчення про державу і право в.Ульянова (Леніна)
- •Обґрунтування природного права у вченні є.Трубецького
- •66.Вчення про право г.Шершенєвича: видова ознака правових норм та їх відмінність від норм соціальних; визначення права.
- •67. Поняття права і закону в концепції м.Коркунова.
- •Обґрунтування права в концепції б. Чичеріна.
- •Б. Чичерін про форми людських спілок: види, характеристика.
- •Обґрунтування права в концепції п.Новгородцева.
- •71.Тлумачення права в концепції л.Петражицького.
- •Обґрунтування поняття “право” у вченні б.Кістяківського.
- •73.Концепція правової держави б.Кістяківського, принцип побудування, функції, співвідношення права і влади, особистості і держави
- •74. Філософсько-правові погляди г.Сковороди.
- •75.Ідея панслов’янської федерації (м. Костомаров, г. Андрузський), принципи організації та розподілу влади.
- •Поняття політичної свободи та принципи державного устрою у вченні м.Драгоманова.
- •77.Обґрунтування принципу автономії та федералізму в концепції м.Грушевського
- •78.Класократична теорія держави в.Липинського.
- •79.Правові теорії хх ст. загальна характеристика
- •Походження та сутність права в концепції є.Ерліха.
- •81.Поняття право, система права, правопорядок, дійсність та дієвість права у вченні г.Кельзена.
- •82.Неопозитивістська концепція права г.Харта (характеристика понять: первинні та вторинні правила, правило визнання, обов’язковість норм права).
- •Поняття право в концепціях р.Штаммлера і г. Радбруха.
- •Правове вчення ж.Марітена.
- •85.Особливість підходів до розуміння поняття “право” в концепціях юридичного позитивізму Дж. Остіна, г.Кельзена, г. Харта: порівняльна характеристика
- •86. Поняття та основний принцип правової держави в концепції ф. Хайєка.
- •87. Технократичні концепції держави та їх загальна характеристика.
- •88.Теорії держави в. Паретто та г.Моска.
- •89.Концепції плюралістичної демократії та їх загальна характеристика.
- •90.Модель тоталітарної держави та її обґрунтування у фашистський, націонал-соціалістський та більшовицький доктринах (б.Муссоліні, а.Гітлер, й.Сталін, а.Вишинський).
-
Свобода особистості та її гарантії у вченні Дж. Мілля
Свобода личности. Индивидуальная свобода, в трактовке Милля, означает абсолютную независимость чело-века во всем, что прямо касается только его самого и не причиняет обществу >вред. Милль вычленяет три грани индивидуальной свободы: свобода мысли, чувства, мнения и слова; свобода выбора и преследования жизненных целей и самостоятельное устроение личной судьбы; свобода объединения с другими индивидами. Особое внимание уделяет Милль свободе мысли и слова. Не случайно его трактат <О свободе> современники сравнивали с <Ареопагитикой> великого английского поэта Джона Мильтона, в которой впервые было сформулировано понятие свободы слова. Милль утверждает, что даже все человечество, вместе взятое, не имеет право душить свободное мнение одного-единственного оппозиционера. Общество, в котором существует свободное об-суждение идей, является единственно пригодным для свободного человека. В трактовке индивидуальной свободы Милль далеко отошел от утилитаризма своих духовных наставников. Он не возражал против общественной полезности свободы, но главным качеством индивидуальной свободы для него была ее само ценность.
Свобода - это надлежащее условие существования ответственной нравственной личности. Жить своей собственной жизнью, развивая свои собственные прирожденные способности - в понимании Милля не способ достижения счастья, а само счастье. Свобода в его трактовке - не только индивидуальное, но и социальное благо, а насилие над свободой одно-го человека означает насилие и над обществом. И наоборот, удел свободного человека – подвижничество ради счастья других, самоотверженное служение обществу.
Милль ни в коем случае не отождествляет индивидуальную свободу с самочинностью, вседозволенностью и прочими асоциальными вещами. И государство, и общественное мнение вправе осуществлять юридическое и моральное принуждение в отношении индивида, наносящего вред другим людям или обществу в целом. Милль полагает, что государство, гарантирующее все виды индивидуальных свобод, способно установить у себя и надлежащий порядок. В узком смысле слова он (порядок) означает повиновение. Повиновение вообще является, на
взгляд Милля, первым признаком всякой цивилизации. Свободная личность, по Миллю, есть вместе с тем личность законопослушная.
Гарантии свободы личности. Милль рассматривал историю человечества как историю борьбы за свободу.
В древности главным врагом индивидуальной свободы выступала тирания правителей. <Поэтому в те времена главная цель, к которой направлялись все усилия патриотов, состояла в том, чтобы ограничить власть политических правителей. Такое ограничение и называлось свободой>. Милль называет два исторически сформировавшихся способа ограничения государственной власти: во-первых, это признание правителем <льгот, называвшихся политическою свободой или политическим правом, нарушение которых со стороны правителя считалось нарушением обязанности и признавалось законным основанием к сопротивлению и общему восстанию>; во-вторых, <установление конституционных преград> действиям правителя. Эти гарантии свободы основаны на предпосылках отчуждения государства от общества
и личности, враждебности государственной власти свободе личности.
Современное государство носит народно-представительный характер; <вследствие этого борьба за свободу утратила прежнее свое значение борьбы управляемых против правителей и стала борьбой за установление таких правительств, которые избирались бы на определенное время самими управляемыми>. Теоретически свободе индивида больше ничто не угрожает. Но в реальности установление демократии породило новую опасность - тиранию большинства, которая <страшнее всевозможных политических тираний, потому что хотя она и не опирается на какие-нибудь крайние уголовные меры, но спастись от нее гораздо труднее, - она глубже проникает во все подробности частной жизни и кабалит самую душу>. Вот почему Милль, во-первых, отстаивает идею законодательного ограничения вмешательства не только государства, но и общественного мнения в частную жизнь индивида, во-вторых, требует гарантий прав меньшинства.