- •Держава і право у релігійно-філософських вченнях стародавньої Індії.
- •2. Політико-правова думка стародавнього Китаю
- •3. Модель ідеальної держави, її основні компоненти, функції та методи управління у вченні Конфуція
- •4.Витоки права у вченнях стародавніх грецьких філософів досократівського періоду
- •5. Обґрунтування права та ідея виникнення держави у вченні Протагора
- •6. Філософсько-правові погляди Сократа
- •7. Критерії класифікації та характеристика форм держави у вченні Платона
- •8. Виникнення, сутність, елементи держави та її форми у вченні Арістотеля
- •9. Правове вчення Арістотеля (поняття право та його складові).
- •10. Вчення про історичні та змішану форми держави Полібія.
- •11. Походження держави її форми та сутність у вченні Цицерона
- •12. Поняття та визначення права у вченні Цицерона
- •13 Підходи до розуміння природи права у римських юристів, види права та їх характеристика
- •14 Вчення про державу і право середньовіччя
- •15. Походження та сутність держави у вченні Августина Блаженного
- •16. Поняття, класифікація та характеристика видів права у вченні Томи Аквінського
- •17. Основні елементи та сутність державної влади у вченні Томи Аквінського
- •18. Вчення про державу і право часів Відродження - загальна характеристика
- •19. Принципи політичного правління у вченні Макіавеллі
- •20. Походження, поняття та ознаки держави у вченні ж.Бодена
- •21. Вчення ж. Бодена про суверенітет: поняття суверенітету та його ознаки.
- •22. Визначення поняття права у вченні Гуго Гроція
- •23. Сутність держави та засоби володарювання в концепції г.Гроція
- •24. Поняття “природне право” та “природний закон” в концепції т. Гобса, порівняльна характеристика
- •25. Форма, мета та функції держави в концепції Томаса Гобса
- •26. Основні положення концепції походження держави Дж. Лока, поняття та функції держави
- •27. Концепція прав людини Дж. Лока
- •28. Дж. Локк про гарантії політичної свободи: визначення та характеристика
- •29. Підходи до розуміння та тлумачення змісту поняття «природне право» у вченнях Античності, Середньовічча та Нового часу – порівняльна характеристика.
- •30. Зміст понять природний, позитивний закон та їх порівняльна характеристика, характер взаємозв’язку природного закону та індивідуальної свободи (за Вольтером)
- •Теорія народного суверенітету ж.-ж. Русо, особистість та її права
- •Походження та розвиток суспільства і держави у вченні ж.-ж.Русо, поняття суспільного договору
- •Право і закон в концепції Монтеск’є, зміст та співвідношення понять.
- •Фізичні та духовні фактори розвитку політико-правових інститутів суспільства, їх характеристика та вплив на розвиток форм держави у вченні Монтеск’є
- •Політико-правові вчення в сша у період боротьби за незалежність: загальна характеристика
- •Поняття та визначення права у філософсько-правовій концепції і. Канта
- •Зміст понять природне право та позитивне, система позитивного права та її характеристика у вченні і.Канта
- •Принципи побудування громадянського суспільства та правової держави у вченні і.Канта, поняття суспільного договору та народного суверенітету. (нет народного суверенитета)
- •Поняття та етапи розвитку свободи і права у вченні ф.Гегеля
- •Громадянське суспільство: поняття та характеристика (за ф.Гегелем)
- •Поняття “держава” у вченні ф.Гегеля: суб’єктивна та об’єктивна сторони держави і їх характеристика
- •Походження та визначення права у вченні р.Ієринга
- •Вчення р.Ієринга про державу
- •Основні положення вчення г. Еллінека про суверенітет
- •Витоки права та його обґрунтування у вченнях представників історичної школи права
- •Правове вчення к.Савіньї
- •Правове вчення г.Пухти: джерело обов’язкової сили права
- •Принцип утилітаризму та обґрунтування права в концепції Дж. Бентама
- •Вчення Дж. Бентама про державу, поняття суверенітету
- •Держава як джерело права у вченні Дж. Остіна
- •Вчення Дж. Остіна про право: визначення права, види права, джерела права
- •Поняття народно-представницької держави у вченні Дж. Мілля та її функції
- •Свобода особистості та її гарантії у вченні Дж. Мілля
- •Походження та типологія суспільства і держави в концепції г. Спенсера
- •Співвідношення держави і особистості у вченні г.Спенсера
- •Функція та форма держави у вченні б.Констана
- •Правове вчення б.Констана, поняття особистої та політичної свободи - характер взаємозв’язку
- •Поняття демократії, свободи та рівності у вченні Алексіса де Токвіля, гарантії свободи особистості у демократичній державі
- •Підхід до розуміння права у вченні о.Конта.
- •Теорія соціократичної держави о.Конта
- •Політико-правові вчення соціалістів-утопістів (Сен-Симон, Фур’є, Оуен)
- •63.Основні положення теорії походження та сутності держави і права к.Маркса і ф.Енгельса.
- •64. Вчення про державу і право в.Ульянова (Леніна)
- •Обґрунтування природного права у вченні є.Трубецького
- •66.Вчення про право г.Шершенєвича: видова ознака правових норм та їх відмінність від норм соціальних; визначення права.
- •67. Поняття права і закону в концепції м.Коркунова.
- •Обґрунтування права в концепції б. Чичеріна.
- •Б. Чичерін про форми людських спілок: види, характеристика.
- •Обґрунтування права в концепції п.Новгородцева.
- •71.Тлумачення права в концепції л.Петражицького.
- •Обґрунтування поняття “право” у вченні б.Кістяківського.
- •73.Концепція правової держави б.Кістяківського, принцип побудування, функції, співвідношення права і влади, особистості і держави
- •74. Філософсько-правові погляди г.Сковороди.
- •75.Ідея панслов’янської федерації (м. Костомаров, г. Андрузський), принципи організації та розподілу влади.
- •Поняття політичної свободи та принципи державного устрою у вченні м.Драгоманова.
- •77.Обґрунтування принципу автономії та федералізму в концепції м.Грушевського
- •78.Класократична теорія держави в.Липинського.
- •79.Правові теорії хх ст. загальна характеристика
- •Походження та сутність права в концепції є.Ерліха.
- •81.Поняття право, система права, правопорядок, дійсність та дієвість права у вченні г.Кельзена.
- •82.Неопозитивістська концепція права г.Харта (характеристика понять: первинні та вторинні правила, правило визнання, обов’язковість норм права).
- •Поняття право в концепціях р.Штаммлера і г. Радбруха.
- •Правове вчення ж.Марітена.
- •85.Особливість підходів до розуміння поняття “право” в концепціях юридичного позитивізму Дж. Остіна, г.Кельзена, г. Харта: порівняльна характеристика
- •86. Поняття та основний принцип правової держави в концепції ф. Хайєка.
- •87. Технократичні концепції держави та їх загальна характеристика.
- •88.Теорії держави в. Паретто та г.Моска.
- •89.Концепції плюралістичної демократії та їх загальна характеристика.
- •90.Модель тоталітарної держави та її обґрунтування у фашистський, націонал-соціалістський та більшовицький доктринах (б.Муссоліні, а.Гітлер, й.Сталін, а.Вишинський).
-
Походження та визначення права у вченні р.Ієринга
Ключевым моментом происхождения и бытия права, по Иерингу, является интерес (как синоним Иеринг употребляет также понятие <цель>).
Если явления природы подчинены причинности, то причиной действия человека является поставленная им цель. <Камень падает не для того, чтобы упасть, а потому что он должен падать, то есть потому, что он в данном случае лишен точки опоры; человек же, совершающий деяние, совершает его не потому что, а для того, чтобы, - для того, чтобы деянием достигнуть того или другого>.
само <право есть система социальных целей, гарантируемых принуждением>. Следует отметить, что эту позицию Иеринга справедливо подвергали критике как его современники, так и последующие поколения ученых-юристов. Действительно, цель провозглашалась и истоком, и, одновременно, сущностью права, что нелогично.
Право выходит из рук общества, но не всякого, а только государственно-организованного. Вот почему единственным источником права является государство. Соединение социологического и позитивистского подхода к праву привело Иеринга, в конечном итоге, к такому определению права: <Право есть совокупность жизненных условий общества, обеспечиваемых внешним принуждением, т.е. государственной властью>. Таким образом, право включает в себя три важнейших элемента:
зависимость от принуждения, норму, социальную цель.
-
Вчення р.Ієринга про державу
Бытие права и государства Иеринг увязывает при помощи категории цели. Государство необходимо для охраны интересов общества против эгоистических интересов индивидов. <Государство есть само общество как держава организованной принудительной власти>. Иеринг стоял за сильную государственную власть. <Бессилие, немощь государственной власти, - смертный грех государства, не подлежащий отпущению, грех, который общество не прощает, не переносит: государственная власть без власти - непримиримое в самой себе противоречие>. По мнению Иеринга, даже самая невыносимая форма государственного состояния все-таки лучше полного отсутствия ее.
В то же время Иеринг не был апологетом государства как такового. Он много размышлял над поднятой его современниками проблемой правового государства. Для достижения правового состояния общества требуется, чтобы государственная власть признавала издаваемые ею
нормы обязательными и для самой себя. <Право в полном смысле слова есть двустороннеобязательная сила закона, подчинение самой государственной власти издаваемым ею законам>.
Но каким же образом государство может подчиняться праву, если государство, во-первых, выступает как правотворческий агент, а во-вторых, над государством нет никакой принудительной власти? Правовое государство обусловлено мотивами самого государства, гарантиями и законодательно определенными границами государственной власти.
По мнению Иеринга, подчинение праву находится в интересах самого государства. Собственный интерес государства, <эгоизм заставляет власть вступить на путь права> уже по той причине, что <одна норма заменяет для власти тысячи индивидуальных повелений>. Еще важнее то, что при помощи права обеспечиваются защита общих интересов, выполнение целей права и государства. <Право есть разумно понятая политика власти>.
Далее, подчинение государства праву обеспечивается гарантиями внутреннего и внешнего свойства: правосознанием и юстицией. Прочность правового порядка, сила и значение законов зависят от уровня народного правосознания. Иеринг неустанно доказывает, что право - есть завоевание народа, следствие трудной, нередко кровавой борьбы за право, в которой выковывается уважение к праву, чувство обеспеченности правомсвоих интересов.