- •Держава і право у релігійно-філософських вченнях стародавньої Індії.
- •2. Політико-правова думка стародавнього Китаю
- •3. Модель ідеальної держави, її основні компоненти, функції та методи управління у вченні Конфуція
- •4.Витоки права у вченнях стародавніх грецьких філософів досократівського періоду
- •5. Обґрунтування права та ідея виникнення держави у вченні Протагора
- •6. Філософсько-правові погляди Сократа
- •7. Критерії класифікації та характеристика форм держави у вченні Платона
- •8. Виникнення, сутність, елементи держави та її форми у вченні Арістотеля
- •9. Правове вчення Арістотеля (поняття право та його складові).
- •10. Вчення про історичні та змішану форми держави Полібія.
- •11. Походження держави її форми та сутність у вченні Цицерона
- •12. Поняття та визначення права у вченні Цицерона
- •13 Підходи до розуміння природи права у римських юристів, види права та їх характеристика
- •14 Вчення про державу і право середньовіччя
- •15. Походження та сутність держави у вченні Августина Блаженного
- •16. Поняття, класифікація та характеристика видів права у вченні Томи Аквінського
- •17. Основні елементи та сутність державної влади у вченні Томи Аквінського
- •18. Вчення про державу і право часів Відродження - загальна характеристика
- •19. Принципи політичного правління у вченні Макіавеллі
- •20. Походження, поняття та ознаки держави у вченні ж.Бодена
- •21. Вчення ж. Бодена про суверенітет: поняття суверенітету та його ознаки.
- •22. Визначення поняття права у вченні Гуго Гроція
- •23. Сутність держави та засоби володарювання в концепції г.Гроція
- •24. Поняття “природне право” та “природний закон” в концепції т. Гобса, порівняльна характеристика
- •25. Форма, мета та функції держави в концепції Томаса Гобса
- •26. Основні положення концепції походження держави Дж. Лока, поняття та функції держави
- •27. Концепція прав людини Дж. Лока
- •28. Дж. Локк про гарантії політичної свободи: визначення та характеристика
- •29. Підходи до розуміння та тлумачення змісту поняття «природне право» у вченнях Античності, Середньовічча та Нового часу – порівняльна характеристика.
- •30. Зміст понять природний, позитивний закон та їх порівняльна характеристика, характер взаємозв’язку природного закону та індивідуальної свободи (за Вольтером)
- •Теорія народного суверенітету ж.-ж. Русо, особистість та її права
- •Походження та розвиток суспільства і держави у вченні ж.-ж.Русо, поняття суспільного договору
- •Право і закон в концепції Монтеск’є, зміст та співвідношення понять.
- •Фізичні та духовні фактори розвитку політико-правових інститутів суспільства, їх характеристика та вплив на розвиток форм держави у вченні Монтеск’є
- •Політико-правові вчення в сша у період боротьби за незалежність: загальна характеристика
- •Поняття та визначення права у філософсько-правовій концепції і. Канта
- •Зміст понять природне право та позитивне, система позитивного права та її характеристика у вченні і.Канта
- •Принципи побудування громадянського суспільства та правової держави у вченні і.Канта, поняття суспільного договору та народного суверенітету. (нет народного суверенитета)
- •Поняття та етапи розвитку свободи і права у вченні ф.Гегеля
- •Громадянське суспільство: поняття та характеристика (за ф.Гегелем)
- •Поняття “держава” у вченні ф.Гегеля: суб’єктивна та об’єктивна сторони держави і їх характеристика
- •Походження та визначення права у вченні р.Ієринга
- •Вчення р.Ієринга про державу
- •Основні положення вчення г. Еллінека про суверенітет
- •Витоки права та його обґрунтування у вченнях представників історичної школи права
- •Правове вчення к.Савіньї
- •Правове вчення г.Пухти: джерело обов’язкової сили права
- •Принцип утилітаризму та обґрунтування права в концепції Дж. Бентама
- •Вчення Дж. Бентама про державу, поняття суверенітету
- •Держава як джерело права у вченні Дж. Остіна
- •Вчення Дж. Остіна про право: визначення права, види права, джерела права
- •Поняття народно-представницької держави у вченні Дж. Мілля та її функції
- •Свобода особистості та її гарантії у вченні Дж. Мілля
- •Походження та типологія суспільства і держави в концепції г. Спенсера
- •Співвідношення держави і особистості у вченні г.Спенсера
- •Функція та форма держави у вченні б.Констана
- •Правове вчення б.Констана, поняття особистої та політичної свободи - характер взаємозв’язку
- •Поняття демократії, свободи та рівності у вченні Алексіса де Токвіля, гарантії свободи особистості у демократичній державі
- •Підхід до розуміння права у вченні о.Конта.
- •Теорія соціократичної держави о.Конта
- •Політико-правові вчення соціалістів-утопістів (Сен-Симон, Фур’є, Оуен)
- •63.Основні положення теорії походження та сутності держави і права к.Маркса і ф.Енгельса.
- •64. Вчення про державу і право в.Ульянова (Леніна)
- •Обґрунтування природного права у вченні є.Трубецького
- •66.Вчення про право г.Шершенєвича: видова ознака правових норм та їх відмінність від норм соціальних; визначення права.
- •67. Поняття права і закону в концепції м.Коркунова.
- •Обґрунтування права в концепції б. Чичеріна.
- •Б. Чичерін про форми людських спілок: види, характеристика.
- •Обґрунтування права в концепції п.Новгородцева.
- •71.Тлумачення права в концепції л.Петражицького.
- •Обґрунтування поняття “право” у вченні б.Кістяківського.
- •73.Концепція правової держави б.Кістяківського, принцип побудування, функції, співвідношення права і влади, особистості і держави
- •74. Філософсько-правові погляди г.Сковороди.
- •75.Ідея панслов’янської федерації (м. Костомаров, г. Андрузський), принципи організації та розподілу влади.
- •Поняття політичної свободи та принципи державного устрою у вченні м.Драгоманова.
- •77.Обґрунтування принципу автономії та федералізму в концепції м.Грушевського
- •78.Класократична теорія держави в.Липинського.
- •79.Правові теорії хх ст. загальна характеристика
- •Походження та сутність права в концепції є.Ерліха.
- •81.Поняття право, система права, правопорядок, дійсність та дієвість права у вченні г.Кельзена.
- •82.Неопозитивістська концепція права г.Харта (характеристика понять: первинні та вторинні правила, правило визнання, обов’язковість норм права).
- •Поняття право в концепціях р.Штаммлера і г. Радбруха.
- •Правове вчення ж.Марітена.
- •85.Особливість підходів до розуміння поняття “право” в концепціях юридичного позитивізму Дж. Остіна, г.Кельзена, г. Харта: порівняльна характеристика
- •86. Поняття та основний принцип правової держави в концепції ф. Хайєка.
- •87. Технократичні концепції держави та їх загальна характеристика.
- •88.Теорії держави в. Паретто та г.Моска.
- •89.Концепції плюралістичної демократії та їх загальна характеристика.
- •90.Модель тоталітарної держави та її обґрунтування у фашистський, націонал-соціалістський та більшовицький доктринах (б.Муссоліні, а.Гітлер, й.Сталін, а.Вишинський).
7. Критерії класифікації та характеристика форм держави у вченні Платона
Платон у «Державі» висловлює припущення про перспективи ідеальної держави. Через неминуче псування людської натури її змінять інші форми правління. Як і у випадку з ідеальною державою, чотири збоченого державного ладу (тимократія, олігархія, демократія і тиранія) відповідають видам душевного складу людей.
Тимократія - це держава, заснована на честолюбстві. Вона утворюється внаслідок псування ідеальної держави і появи приватної власності. Замість розумного початку в державі панує лютий дух. Тимократія вічно воюватиме.
Олігархія – цей лад заснований на майновому цензі; при владі стоять багаті, бідняки не беруть участь у правлінні. Олігархія погано пристосована до воєнної небезпеки, оскільки правителі бояться озброїти народ. Але ще гірше те, що тут з’являється маса неімущих, декласованих елементів. У них зріє ненависть проти жадібних і нікчемних багатіїв, що приводить до перевороту в державі і встановленню демократії.
Демократію Платон розцінював як зрівнялівку. Демократія оп’яняється свободою в нерозбавленому вигляді, із неї виростає її продовження і протилежність – тиранія.
Надмірна свобода обертається в надмірне рабство. Тиран добивається влади як «ставленик народу». Тиранія - найгірший вид державного устрою, де панують беззаконня, свавілля і насильство.
8. Виникнення, сутність, елементи держави та її форми у вченні Арістотеля
Стремление человека к общению порождает различ ные виды объединений, каждое из которых имеет определенную цель, направлено к какому-нибудь благу. Первым из них является семья, в которой удовлетворяется тяга к физическому, личному общению (например, к продолжению рода). Второй вид - селение, которое удовлетворяет потребности в экономическом общении (обмен товарами и услугами). Государство (полис) - высшая, совершенная форма объединения граждан, обнимающая собою все остальные, менее совершенные. Государство возникает для общения между семьями и родами для благой жизни.
Итак, цель государства - всеобщее благо, под которым Аристотель понимает высшие духовные ценности.
Элементы государства.
Первым в ряду составных элементов государства является человек, в котором Аристотель, в свою очередь, выделяет тело, душу и разум. Душа властвует над телом как господин, а разум над нашими стремлениями – как государственный муж. Естественно и полезно телу быть в подчинении у души, а душе - быть в подчинении у разума (эту власть Аристотель называет политической). Иначе говоря, человек - это государство на личностном уровне.
В семье, которая одновременно является и формой общения, и элементом государства Аристотель выделяет три парных элемента: господин и раб, муж и жена, отец и дети. Кроме того, элементом семьи является собственность.
Третий элемент государства - селение. Оно представляет собою колонию разросшейся и расселившейся се мьи: жители одного селения - <молочные братья>.
Государство интегрирует все составные элементы, но единство государства не является для Аристотеля самодовлеющей ценностью, как для Платона. Государство предполагает разнообразие входящих в него элементов, ведь одинаковые во всех отношениях люди не могут составить общество.
Форма государства. Концепция гилеморфизма в политическом учении Аристотеля преломилась в классификации государств по формальному и сущностному критериям. По формальному критерию существующие государства различаются по числу правителей (один, меньшинство, большинство). По сущностному критерию различаются правильные и неправильные формы государства: в правильных формах правители имеют в виду общую пользу, в неправильных - только свое личное благо.
Тремя правильными формами государства являются монархическое правление (царская власть), аристократия и полития, а соответствующими ошибочными отклонениями от них - тирания, олигархия (власть богатых) и демократия (власть бедных). Из неправильных форм государства тирания - наихудшая.