- •Держава і право у релігійно-філософських вченнях стародавньої Індії.
- •2. Політико-правова думка стародавнього Китаю
- •3. Модель ідеальної держави, її основні компоненти, функції та методи управління у вченні Конфуція
- •4.Витоки права у вченнях стародавніх грецьких філософів досократівського періоду
- •5. Обґрунтування права та ідея виникнення держави у вченні Протагора
- •6. Філософсько-правові погляди Сократа
- •7. Критерії класифікації та характеристика форм держави у вченні Платона
- •8. Виникнення, сутність, елементи держави та її форми у вченні Арістотеля
- •9. Правове вчення Арістотеля (поняття право та його складові).
- •10. Вчення про історичні та змішану форми держави Полібія.
- •11. Походження держави її форми та сутність у вченні Цицерона
- •12. Поняття та визначення права у вченні Цицерона
- •13 Підходи до розуміння природи права у римських юристів, види права та їх характеристика
- •14 Вчення про державу і право середньовіччя
- •15. Походження та сутність держави у вченні Августина Блаженного
- •16. Поняття, класифікація та характеристика видів права у вченні Томи Аквінського
- •17. Основні елементи та сутність державної влади у вченні Томи Аквінського
- •18. Вчення про державу і право часів Відродження - загальна характеристика
- •19. Принципи політичного правління у вченні Макіавеллі
- •20. Походження, поняття та ознаки держави у вченні ж.Бодена
- •21. Вчення ж. Бодена про суверенітет: поняття суверенітету та його ознаки.
- •22. Визначення поняття права у вченні Гуго Гроція
- •23. Сутність держави та засоби володарювання в концепції г.Гроція
- •24. Поняття “природне право” та “природний закон” в концепції т. Гобса, порівняльна характеристика
- •25. Форма, мета та функції держави в концепції Томаса Гобса
- •26. Основні положення концепції походження держави Дж. Лока, поняття та функції держави
- •27. Концепція прав людини Дж. Лока
- •28. Дж. Локк про гарантії політичної свободи: визначення та характеристика
- •29. Підходи до розуміння та тлумачення змісту поняття «природне право» у вченнях Античності, Середньовічча та Нового часу – порівняльна характеристика.
- •30. Зміст понять природний, позитивний закон та їх порівняльна характеристика, характер взаємозв’язку природного закону та індивідуальної свободи (за Вольтером)
- •Теорія народного суверенітету ж.-ж. Русо, особистість та її права
- •Походження та розвиток суспільства і держави у вченні ж.-ж.Русо, поняття суспільного договору
- •Право і закон в концепції Монтеск’є, зміст та співвідношення понять.
- •Фізичні та духовні фактори розвитку політико-правових інститутів суспільства, їх характеристика та вплив на розвиток форм держави у вченні Монтеск’є
- •Політико-правові вчення в сша у період боротьби за незалежність: загальна характеристика
- •Поняття та визначення права у філософсько-правовій концепції і. Канта
- •Зміст понять природне право та позитивне, система позитивного права та її характеристика у вченні і.Канта
- •Принципи побудування громадянського суспільства та правової держави у вченні і.Канта, поняття суспільного договору та народного суверенітету. (нет народного суверенитета)
- •Поняття та етапи розвитку свободи і права у вченні ф.Гегеля
- •Громадянське суспільство: поняття та характеристика (за ф.Гегелем)
- •Поняття “держава” у вченні ф.Гегеля: суб’єктивна та об’єктивна сторони держави і їх характеристика
- •Походження та визначення права у вченні р.Ієринга
- •Вчення р.Ієринга про державу
- •Основні положення вчення г. Еллінека про суверенітет
- •Витоки права та його обґрунтування у вченнях представників історичної школи права
- •Правове вчення к.Савіньї
- •Правове вчення г.Пухти: джерело обов’язкової сили права
- •Принцип утилітаризму та обґрунтування права в концепції Дж. Бентама
- •Вчення Дж. Бентама про державу, поняття суверенітету
- •Держава як джерело права у вченні Дж. Остіна
- •Вчення Дж. Остіна про право: визначення права, види права, джерела права
- •Поняття народно-представницької держави у вченні Дж. Мілля та її функції
- •Свобода особистості та її гарантії у вченні Дж. Мілля
- •Походження та типологія суспільства і держави в концепції г. Спенсера
- •Співвідношення держави і особистості у вченні г.Спенсера
- •Функція та форма держави у вченні б.Констана
- •Правове вчення б.Констана, поняття особистої та політичної свободи - характер взаємозв’язку
- •Поняття демократії, свободи та рівності у вченні Алексіса де Токвіля, гарантії свободи особистості у демократичній державі
- •Підхід до розуміння права у вченні о.Конта.
- •Теорія соціократичної держави о.Конта
- •Політико-правові вчення соціалістів-утопістів (Сен-Симон, Фур’є, Оуен)
- •63.Основні положення теорії походження та сутності держави і права к.Маркса і ф.Енгельса.
- •64. Вчення про державу і право в.Ульянова (Леніна)
- •Обґрунтування природного права у вченні є.Трубецького
- •66.Вчення про право г.Шершенєвича: видова ознака правових норм та їх відмінність від норм соціальних; визначення права.
- •67. Поняття права і закону в концепції м.Коркунова.
- •Обґрунтування права в концепції б. Чичеріна.
- •Б. Чичерін про форми людських спілок: види, характеристика.
- •Обґрунтування права в концепції п.Новгородцева.
- •71.Тлумачення права в концепції л.Петражицького.
- •Обґрунтування поняття “право” у вченні б.Кістяківського.
- •73.Концепція правової держави б.Кістяківського, принцип побудування, функції, співвідношення права і влади, особистості і держави
- •74. Філософсько-правові погляди г.Сковороди.
- •75.Ідея панслов’янської федерації (м. Костомаров, г. Андрузський), принципи організації та розподілу влади.
- •Поняття політичної свободи та принципи державного устрою у вченні м.Драгоманова.
- •77.Обґрунтування принципу автономії та федералізму в концепції м.Грушевського
- •78.Класократична теорія держави в.Липинського.
- •79.Правові теорії хх ст. загальна характеристика
- •Походження та сутність права в концепції є.Ерліха.
- •81.Поняття право, система права, правопорядок, дійсність та дієвість права у вченні г.Кельзена.
- •82.Неопозитивістська концепція права г.Харта (характеристика понять: первинні та вторинні правила, правило визнання, обов’язковість норм права).
- •Поняття право в концепціях р.Штаммлера і г. Радбруха.
- •Правове вчення ж.Марітена.
- •85.Особливість підходів до розуміння поняття “право” в концепціях юридичного позитивізму Дж. Остіна, г.Кельзена, г. Харта: порівняльна характеристика
- •86. Поняття та основний принцип правової держави в концепції ф. Хайєка.
- •87. Технократичні концепції держави та їх загальна характеристика.
- •88.Теорії держави в. Паретто та г.Моска.
- •89.Концепції плюралістичної демократії та їх загальна характеристика.
- •90.Модель тоталітарної держави та її обґрунтування у фашистський, націонал-соціалістський та більшовицький доктринах (б.Муссоліні, а.Гітлер, й.Сталін, а.Вишинський).
3. Модель ідеальної держави, її основні компоненти, функції та методи управління у вченні Конфуція
Конфуций рассматривал государство как большую семью. Управлять им призваны благородные мужи во главе с государем - <сыном неба>, власть которого аналогична власти отца в семье.
В первую очередь - это принцип аристократического правления. Конфуций утверждал, что деление людей на <высших> и <низших>, <старших> и <младших> естественно и не может быть устранено. Однако <высших> (благородных) и <низших> (простолюдинов) Конфуций выделял не по признакам происхождения, а по моральным качествам и знаниям. Таким образом, <благородные мужи> в понимании Конфуция - это управленческая элита, формируемая по морально-деловым качествам и образовательномуцензу.
Второй важный компонент модели идеального государства - признание божественного Неба высшей направляющей силой государственного развития. Культ Неба зародился в период Чжоу, который для Конфуция был идеалом общественного и государственного состояния, что во многом и объясняет его обращение к этому верованию. Небо, по мысли Конфуция, контролировало не только деяния простолюдинов, но и поступки правителя.
В понимании Конфуция к важнейшим функциональным характеристикам государства относились обеспечение страны продовольствием, организация обороны и завоевание доверия народа.
Конфуций был горячим сторонником ненасильственных методов управления, предпочитая убеждение, воспитание и позитивный личный пример принуждению.
Конфуций призывает к умеренности в эксплуатации ресурсов народа.
Государю вменялось в обязанность относиться к подданным, как к своим детям. Он должен заботиться о достатке продовольствия в стране, защищать ее оружием и воспитывать народ. Воспитание подданных - важнейшее государственное дело, и осуществлять его надо силой личного примера.
В свою очередь, народ обязан проявлять сыновнюю почтительность к правителям, беспрекословно им повиноваться. Прообразом организации государственной власти для Конфуция служило управление в семейных кланах и родовых общинах.
4.Витоки права у вченнях стародавніх грецьких філософів досократівського періоду
В определении типовых аспектов идеи справедливости и права античная философская мысль до Сократа исходила из трех взглядов:
- идея справедливости понималась как закон бытия и развития Космоса в целом;
- идея справедливости мыслилась как основа морального космоса человека;
- как основа бытия и развития индивидуализма.
Первый подход мы находим у Анаксимандра и Гераклита, второй у Пифагора и пифогорейцев, третий у софистиков.
Анаксимандр Герклит в основу взглядов о праве положено метафизическое учение о сущности вещей согласно которому из космоса как общей субстанции выделяются индивидуальные вещи которые просуществовав определенное время возвращаются обратно туда откуда возникли на основе незменного общего закона. При этом как утверждает Гераклит все вещи постояно пребывают в состоянии изменения в следствии того что они состоят из противоположностей, объеденеых в целое на основе гармонии. Сам же порядок изменений не произвольный, он установлен божественым разумом и вечной справедливостью и представляет собой вечный космический закон. Последний понимается как основной закон, источник права и справедливости..Пифагор и пифагорейцы. Основу общественного порядка и права составляют гармоническое равенство устраняющее в сфере морали анархию страстей и справедливость как количественное равенство воздаяние равним за равное.
Софистика Ее методологической основой выступало метафизическое учение Гераклита об изменении вещей, но в отличии от последнего софысты утверждали, что такое изменение происходит не на основе твердого порядка , а любым способом.
Вторым важным принципом софыстики который метолдологически выплывает из первого есть принцип Протагора «человек мера всех вещей». Отсюда вывод о принципиальной относительности истины и ее субъективном характере. Отрицая истину в науке софысты отрицали ее и в жизни. Здесь в о взнгядах Протагора впервые встречает попытка научного обоснования природного права. Следуя из этих положений Протагор утверждает что право происходит не от бога и разума, а зависит от воли того кто его установил. Право есть установление природной силы. Право, закон и государство являются договорными учреждениями установлеными в результате взаимного договора. для защиты от сильного. Таким образом законы гос. произвольно установленые принцыпы в интересах большинства, слабых а вся идея права стратегический прием против сильных.Подобный взгляд разделяли и епикурейцы. утверждал что различные объеденения людей в том числе и гос. не существуют по природе а возникают на основе произвольного объеденения в виду необходимости защиты от взаимных обид. Отличие от софыстики в том что у последних государство возникает как сговор слабых против сильных сила является правом, а в эпикурейцев не только слабый но и любой человек имеет потребность устанавливать нормы социальных отношений. Для удовлетворения этой потребности нужен договор. Поскольку потребность эта является природной то и справедливость имеет естественную основу.