4.1.6. Негативні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами

Аналіз статистичних даних свідчить про те, що кількість пожеж постійно зростає. Різке збільшення обсягів використання, зберігання та транспортування вибухопожежонебезпечних речовин призводить одночасно до зростання економічних та екологічних втрат та кіль­кості жертв через наслідки пожеж. Процес неконтрольованого горін­ня супроводжується появою значної кількості токсичних речовин, небезпечних та шкідливих як для людей, що ліквідують пожежу, так і для тих, що перебувають у зоні її впливу.

Причиною підвищеного рівня дії небезпечних та шкідливих чинників, пов'язаних з пожежами, є зростання енергонасиченості виробництв, збільшення щільності інженерно-транспортних комуні­кацій, підвищення рівня температур та тиску в технологічному устат­куванні, використання нових видів полімерних матеріалів з підви­щеним рівнем пожежної небезпеки. Усе це збільшує масштабність пожеж та тяжкість їх наслідків.

Тяжкість впливу негативних та шкідливих чинників, пов'язаних з пожежами, зумовлена зростанням концентрації горючих або легко­займистих речовин і матеріалів, що припадають на одиницю площі (пожежне навантаження), а також недостатньою захищеністю ви­робничих будівель системами протипожежного захисту та сигналі­заційними оповісниками.

Причиною зростання кількості жертв на пожежах стає те, що технічні можливості пожежної охорони значно відстають від сучас-

них вимог і недостатньо укомплектовані засобами пожежогасіння та засобами для рятування людей.

Великою небезпекою для людей на пожежах є відкритий во­гонь, іскри, підвищена температура повітря, дим, токсичні продукти горіння речовин та матеріалів, пожежна концентрація кисню, руйну­вання будівельних конструкцій через втрату вогнестійкості.

Відкрите полум'я під час горіння — це наслідок розжарення вогнетривких продуктів. Полум'я являє собою оболонку із змінною температурою. У найбільш гарячій частині полум'я температура становить 1100-1300 °С.

Випромінювання тепла під час горіння може викликати больові відчуття та опіки шкіри, які починають проявлятися вже через З секунди. Больові відчуття не виникають, якщо відстань до полум'я становить більш як 1,6//, де Ь — висота полум'я.

Час, протягом якого людина може дістати опіки другого ступе­ня, в умовах пожежі становить усього 20 с при температурі середо­вища 71 °С, 15 с — при температурі 100 °С та всього 7 с — при тем­пературі 176 °С. У людини, що дістала опіки другого ступеня на значній частині поверхні тіла, дуже мало шансів вижити. Тривалість часу, протягом якого людина може переносити критичні значення променевих потоків, становить 10-15 с.

Більшість людей гине під час пожеж унаслідок отруєння ток­сичними продуктами горіння. За токсичністю продуктів горіння полімерні матеріали поділяють на надзвичайно небезпечні (з по­казником токсичності до 13 г/м³); високонебезпечні (з показником токсичності до 40 г/м³); помірно небезпечні — до 120 і малонебез-печні — понад 120 г/м³.

Під час пожежі внаслідок горіння полімерних та токсичних ма­теріалів виділяється іноді до сотні різних видів хімічних сполук — оксиди вуглецю, сірки, аміак, газоподібна содова та синильна кисло­ти й т. ін. Однак найбільше людей гине під час пожеж унаслідок от­руєння оксидом вуглецю.

Оксид вуглецю небезпечний тим, що він у 200-300 разів силь­ніше, ніж кисень, реагує з гемоглобіном крові, через що червоні кро­в'яні тільця втрачають здатність забезпечувати організм людини киснем. Кисневе голодування організму призводить до особливого стану запаморочення, коли людину охоплює цілковита байдужість, у неї помітно послаблюється інстинкт самозбереження, з часом зу­пиняється дихання, і, якщо потерпілому вчасно не надано допомогу, настає смерть. Концентрація СО 6 мг/л вважається смертельною че­рез 5-10 хв., а 2,4 мг/л є небезпечною через 30 хв.

При концентрації СОг 150-180 мг/л настає втрата свідомості й смерть, а при 360 мг/л відбувається параліч життєвих центрів.

Велику небезпеку для людей становить виникнення диму — су­міші дрібних твердих аерозольних продуктів згоряння з повітрям. Вміст диму в 1 м³ при згорянні 1 кг речовини різний: 1 кг паперу — 4,2; деревини — 4,9; ацетону — 8,1; гуми — 10,8; бензину — 12,6; гасу — 12,8 мг/л.

За димоутворюючою здатністю матеріали поділяються на три групи:

• з малою димоутворюючою здатністю (Д < 50);

• з помірною димоутворюючою здатністю (50 <Д < 500);

• з високою димоутворюючою здатністю {Д > 500). Визначають димоутворюючу здатність шляхом реєстрації послаблення освітленості при проходженні світлового променя через задим­лений простір.

У задимлених приміщеннях різко знижується видимість. Втрата видимості через задимлення створює загрозу й перешкоду для здійс­нення швидкої евакуації людей, що знаходяться в зоні горіння. Під час евакуації людина повинна бачити показники виходів та евакуа­ційні шляхи. Через задимленість така можливість втрачається, орга­нізований рух порушується, стає хаотичним, унаслідок паніки кожна людина починає рухатися в довільному напрямі, що нерідко призво­дить до трагічних наслідків.

Під час великих пожеж висока температура та задимленість мо­жуть бути небезпечними навіть у проміжках між будівлями, на при-

будинковій території та в інших віддалених місцях. Задимленість та висока температура є особливо небезпечними в підвалах та на верх­ніх поверхах будівель. У зоні задимленості при видимості менше Ю м входити в зону горіння небезпечно.

Під час пожежі внаслідок горіння різних речовин і будівельних конструкцій у повітрі знижується концентрація кисню. Зниження в повітрі концентрації кисню лише на ЗО % призводить до погіршення координації рухів і розумової діяльності, інших негативних наслід­ків. Небезпечним під час пожежі вважається зниження концентрації кисню до 14-16 %. При вмісті кисню 10-12 % смерть настає протя­гом кількох хвилин.

Небезпечним для людини під час пожежі є вдихання нагрітого до 60 °С навіть незадимленого повітря. Вплив на людину повітря, нагрітого під час пожежі до температури понад 100 °С, призводить До втрати свідомості, а відтак і загибелі вже через кілька хвилин. Вдихання розігрітого повітря призводить до некрозу верхніх ди­хальних шляхів та опіків легеневої тканини. Небезпечною для люди­ни температурою повітря під час пожежі в приміщеннях вважають температуру, що перевищує 55 °С.

І, нарешті, будівельні конструкції, обладнання й матеріали при відповідній температурі за межею вогнестійкості втрачають механі­чну міцність і руйнуються, унаслідок чого можливе травмування людей уламками або навіть їх загибель.

Отже, пожежі на виробництві не тільки призводять до матеріаль­них збитків, а й можуть стати причиною смерті та нещасних випадків унаслідок опіків, удушення або отруєння продуктами горіння.