2.11.3. Вимоги до виробничих будівель

Виробничі будівлі основного та допоміжного призначення пови­нні забезпечувати раціональне виконання технологічного процесу, сприятливу виробничу обстановку та усувати пожежну небезпеку.

Кожна виробнича будівля повинна бути надійною в експлуата­ції, довговічною і задовольняти протипожежні вимоги.

Виробничі будівлі основного призначення можуть мати будь-яку форму й розміри, обумовлені виробничими вимогами й вимога­ми пожежного нагляду. Однак із санітарно-гігієнічної точки зору (освітлення, вентиляція) найбільш доцільними є будівлі, що мають форму прямокутника.

Конструкція виробничих будівель, їх розмір і поверховість обу­мовлюються технологічним циклом, ступенем пожежо- і вибухоне-безпеки та наявністю шкідливих викидів. Виробничі будівлі класи­фікуються за їх призначенням:

• будівлі виробничого призначення, де виробляється основна продукція підприємства;

• підсобно-виробничі, складські й допоміжні будівлі;

• будівлі, які постачають підприємству енергію, тепло, холод, стиснене повітря та ін.;

• будівлі та інженерні споруди транспортного й санітарно-техніч­ного призначення: гаражі, депо, станції водопостачання, спору­ди з очищення стічних вод та ін.

Планування виробничих приміщень повинно здійснюватися з урахуванням норм корисної площі для працюючих, а також норма­тивних площ для розташування обладнання й проходів, що забезпе­чує безпеку робіт і зручність обслуговування.

Висота приміщення встановлюється залежно від характеру технологічного процесу і має бути не меншою ніж 3 м. Об'єм при­міщення на одного працюючого становить 15 м³, а площа — не менше 4,5 м².

Виробничі приміщення з надлишковими тепло- й газовиділен­нями, слід розташовувати біля зовнішніх стін загальних цехів та в одноповерхових будівлях.

Для технологічних процесів, які супроводжуються виділен­ням пилу та газів, шумом чи вібрацією необхідно передбачити ізоляцію.

У виробничих приміщеннях площею понад 100 м" на одного працюючого параметри мікроклімату нормуються тільки на постій­них робочих місцях.

Найбільш раціональним об'ємно-планувальним рішенням є вза­ємне розташування приміщень, яке передбачає послідовний процес виробничих операцій та усуває перетинання технологічних потоків.

Благоустрій виробничих будівель залежить переважно від конс­трукцій стін, стелі, підлоги й т. ін. Там, де використовують агресив­ні середовища, стіни виконують з кислотостійких природних матері­алів, а за умов виділення отруйних речовин стіни покривають емаля­ми або плиткою так, щоб вони мали заокруглені кути в місцях сти­ковки стін з підлогою і стелею.

До підлог висуваються різні вимоги залежно від характеру ви­робництва й призначення приміщення. Вони повинні бути досить міцними з малою теплопровідністю й простим покриттям. Залежно від технологічного процесу використовуються підлоги з жорстких плит, асфальтового покриття, кераміки та ін. Поверхня підлоги по­винна бути зручною для очистки, горизонтальною і рівною, без по­рогів і виступів, не слизькою і міцною на удар і стирання.

Для безпечного пересування працюючих і зручності транспор­тування вантажів у цехах передбачають окремі виходи для людей і транспорту. Двері й ворота повинні відкриватися назовні, щоб при русі з приміщення вони не були перешкодою.

На виході необхідно облаштувати повітряні теплові завіси або тамбури з подвійними дверима.

Ворота для автотранспорту повинні мати ширину не менше ши­рини автомашини плюс 0,5 м, але не менше 2,5 м.

Марші сходів повинні мати не більше 18 східців, за якими йде майданчик. Кут нахилу сходових маршів не повинен перевищувати 35°, ширина східців — 270 мм, висота — не більше 180 мм.

Надійну експлуатацію будівлі можна забезпечити лише завдяки систематичному нагляду за її станом, правильним доглядом за нею та проведенням своєчасного ремонту. Технічний огляд будівель

проводиться регулярно з метою виявлення характеру, обсягів і тер­міну наступного ремонту. Періодичні огляди здійснюються, як пра­вило, два рази на рік (весною та восени).