4.5.4. Пожежна сигналізація

Швидке повідомлення пожежної команди про виникнення по­жежі є однією з головних умов успішної її ліквідації. Пристрої, при­значені повідомляти про пожежу, повинні працювати цілодобово й мати максимально спрощену сигналізацію.

Для виклику пожежної частини на кожному об'єкті повинен бу­ти телефонний чи радіозв'язок. Щоб мати якнайшвидше оповіщення про пожежу, облаштовують електричну пожежну сигналізацію, яка виявляє займання на ранній стадії, що забезпечує успішну боротьбу з вогнем за мінімальних зусиль. Використовують автоматичні систе­ми пожежної сигналізації різних типів: теплові, димові, світлові й комбіновані. При доборі системи пожежної сигналізації враховують категорійність об'єкта, його архітектурно-планувальні особливості, а також кількість, розташування й вид горючих речовин і матеріалів.

Теплова автоматична сигналізація реагує на підвищення темпе­ратури навколишнього середовища. Теплові датчики мають вигляд біметалевих пластинок, спаяних легкоплавким припоєм терморезис-торів, термопар та ін.

Димові оповісники реагують на появу диму, вони мають фото­елементи або іонізаційну камеру з радіоактивними речовинами.

Теплові або димові оповісники встановлюють у приміщеннях, де виготовляють і зберігають вироби з деревини, синтетичних смол і волокон, полімерних матеріалів, целулоїду, гумово-технічні виро­би та ін. Такі оповісники встановлюють у приміщеннях, де зберіга­ють вогнетривкі матеріали в легкозаймистій упаковці, тверді горю­чі матеріали.

Комбіновані оповісники здатні одночасно реагувати на підви­щення температури навколишнього середовища й появу диму.

Світлові оповісники мають фотоелемент, який реагує на ульт­рафіолетову або інфрачервону частину спектра полум'я. Світлові оповісники встановлюють у приміщеннях, де виробляють і зберіга­ють лужні метали, металеві порошки та ін., а також у приміщеннях, де виготовляють і зберігають лаки, фарби, розчинники, легкозайми­сті та горючі рідини.

Ефективність і надійність використання пожежних оповісників залежить від оптимального добору типу оповісника, його установки та умов експлуатації. Димові оповісники не можна використовувати у місцях, де вони можуть покриватися росою чи інеєм, де під час технологічного процесу може виділятися дим, вихлопні гази, або там, де працюють пристрої для зволоження повітря чи високочас­тотні установки. Теплові оповісники не слід використовувати в тих приміщеннях, де швидкість зміни температури оточуючого середо­вища більша за градієнт температури спрацювання оповісника (ко­тельні та ін.), а також у приміщеннях з підвищеною вологістю.

Світлові оповісники не використовують там, де будівельні конструкції приміщення чи об'єкти, що перебувають у ньому, мо­жуть закривати поле зору оповісника, або в тих приміщеннях, де є

джерело мерехтливого чи пульсуючого світла (сонячні промені, що відбиваються від металевих частин та ін.).

Світлові пожежні оповісники встановлюють на стелі примі­щення, стінах або інших будівельних конструкціях, а також на об­ладнанні. Кожну точку приміщення, яке потребує захисту від по­жежі, повинні контролювати не менш як два автоматичних пожеж­них оповісники.

Кількість пожежних оповісників у приміщенні визначають, ви­ходячи з необхідності виявлення загоряння по всій площі. У кожно­му приміщенні слід встановити не менш як два автоматичних по­жежних оповісники.

Допустима висота установки пожежних оповісників не повинна перевищувати: теплових — 9 м, димових — 12 м, комбінованих про­меневих — 20 м, світлових — 30 м.

Періодично оповісники перевіряються на справність: теплові — не рідше одного разу на рік, димові й комбіновані — один раз на місяць.