- •Національний університет водного господарства та природокористування в. М. Москальова
- •Підручник
- •Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-1649 від 13 липня 2004 року)
- •Національний університет водного господарства та природокористування в. М. Москальова
- •Підручник
- •Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-1649 від 13 липня 2004 року)
- •1 Виробничий травматизм
- •1.1. Законодавча та нормативна база у сфері охорони праці
- •1.1.1. Основні положення законодавства про працю та охорону праці
- •1.1.2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1.1.3. Право громадян на охорону праці
- •1.1.4. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.5. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.1.6. Відшкодування шкоди працівникам за ушкодження здоров'я
- •1.1.7. Охорона праці при проектуванні, будівництві та реконструкції об'єктів і засобів виробництва
- •1.1.8. Тривалість робочого часу працівників
- •1.1.9. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов'язки працівника щодо виконання нормативних актів
- •1.1.10. Охорона праці жінок
- •1.1.12. Медичні огляди певних категорій працівників
- •1.1 Лз. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.1.14. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Функції управління охороною праці
- •1.2.4. Управління охороною праці на підприємстві
- •1.2.5. Організація служби охорони праці
- •1.2.6. Наукові дослідження з проблем охорони праці
- •1.3. Навчання з питань охорони праці 1.3.1. Загальні положення
- •1.3.2. Організація навчання з охорони праці
- •1.3.3. Пропаганда знань з питань охорони праці
- •1.3.4. Інструктажі з питань охорони праці
- •1.3.5. Активні методи й засоби навчання охороні праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •1.4.2. Повноваження й права органів державного нагляду за охороною праці
- •1.4.3. Громадський контроль
- •1.4.4. Комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •1.4.5. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •1.5.2. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •1.5.3. Розслідування й облік
- •1.5.4, Розслідування та облік аварій
- •1.6. Аналіз, прогнозування та профілактика травматизму й професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Звітність та інформація про нещасні випадки
- •1.6.2. Аналіз причин травматизму й професійних захворювань
- •1.6.3. Методи аналізу причин травматизму і професійних захворювань
- •1.6.4. Технічні та організаційні заходи
- •2.1.1. Фактори санітано-гігієнічнихумов праці
- •2.1.2, Державне санітарне законодавство
- •2.1.3. Санітарно-епідеміологічний нагляд
- •2.1.4. Відповідальність за порушення санітарного законодавства
- •2.1.5. Загальні відомості про умови та фізіологію праці
- •2.1.6. Вплив характеру праці на функціонування організму
- •2.1.7. Оцінка умов праці
- •2.2. Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці
- •2.2.1. Повітря робочої зони
- •2.2.2. Метеорологічні чинники та їх вплив на організм
- •2.3. Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами
- •2.3.1. Виробничий пил
- •2.3.2. Виробничі отрути та їх вплив на функціонування організму
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Механічна вентиляція
- •2.4.4. Загальнообмінна механічна вентиляція
- •2.4.5. Припливно-витяжна загальнообмінна вентиляція
- •2.4.6. Методи розрахунку систем механічної вентиляції
- •2.5. Освітлення виробничих приміщень
- •2.5.1. Вплив умов освітлення на зорову функцію
- •2.5.2. Основні світлотехнічні терміни
- •2.5.3. Вимоги до виробничого освітлення
- •2.5.4. Види й системи освітлення
- •2.5.5. Природне освітлення
- •2.5.6. Штучне освітлення
- •2,5.7. Характеристика джерел штучного освітлення
- •2.5.8. Освітлювальні установки
- •2.5.9. Методи розрахунку штучного освітлення
- •2.5.10. Прожекторне освітлення
- •2.6. Вібрація
- •2.6.1. Причини виробничої вібрації
- •2.6.2. Характеристика основних параметрів вібрації
- •2.6.3. Дія вібрації на організм
- •2.6.4. Гігієнічне нормування
- •2.6.5. Заходи та засоби захисту від вібрації
- •2.7. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.7.1. Виробничий шум
- •2.7.2. Фізичні та фізіологічні характеристики основних параметрів шуму
- •2.7.3. Дія шуму на організм людини
- •2.7.4. Гігієнічне нормування
- •2.7.5. Методи та засоби захисту
- •2.7.6. Ультразвук
- •2.7.7. Інфразвук
- •2.8. Іонізуюче випромінювання
- •2.8.1. Основні джерела і види іонізуючого випромінювання
- •2.8.2. Властивості іонізуючого випромінювання та одиниці його вимірювання
- •2.8.3. Біологічна дія іонізуючого випромінювання на організм
- •2.8.4. Гігієнічне нормування
- •2.8.5. Методи та засоби захисту
- •2.9. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.9.1. Джерела електромагнітних полів та їх класифікація
- •2.9.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини
- •2.9.3. Гігієнічне нормування
- •2.9.4. Профілактичні заходи щодо захисту
- •2.10.2. Інфрачервоне випромінювання та особливості його дії на організм
- •2.10.3. Гігієнічне нормування і профілактичні заходи
- •2.10.4. Ультрафіолетове випромінювання та особливості його дії на організм
- •2.10.5. Лазерне випромінювання
- •2.11. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, виробничих і допоміжних приміщень
- •2.11.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до території підприємств і розташування будівель та споруд
- •2.11.2. Класи шкідливості підприємств
- •2.11.3. Вимоги до виробничих будівель
- •2.11.4. Вимоги до допоміжних
- •2.11.5. Системи водопостачання та каналізації
- •3.1. Загальні вимоги безпеки
- •3.1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •3.1*2. Механізація і автоматизація технологічних процесів та обладнання
- •3.1.3. Дистанційне спостереження і керування
- •3.1.4. Контрольно-вимірювальні засоби
- •3.1.6. Загальні вимоги до розташування обладнання
- •3.1.7. Організація робочих місць
- •3.2. Безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки
- •3.2.1. Загальні вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.2. Основні причини аварій і несправностей котельного агрегату
- •3.2.4. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •3.2.5. Безпека при експлуатації балонів
- •3.2.6. Безпека при експлуатації кріогенної техніки
- •3.3. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті
- •3.3.1. Заходи безпеки при організації вантажно-розвантажувальних робіт
- •3.3.2. Безпека підіймально-транспортного обладнання. Вимоги безпеки до вантажопідіймальних кранів
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського і внутрішньоцехового транспорту. Внутрішньозаводські проїзди, дороги і тротуари
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.1. Особливості електротравматизму
- •3.4.2. Дія електричного струму на організм людини
- •3.4.3. Чинники, що впливають
- •1111 ІттьПзГті
- •3.4,4. Вплив протікання струму через людину на наслідки ураження
- •3.4.5. Небезпека ураження людини струмом у різних електричних мережах
- •3.4.6. Класифікації виробничих умов за рівнем електробезпеки
- •3.4.7. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.8. Надання допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки
- •4.1.1. Загальні відомості про пожежі
- •4.1.2. Розвиток пожежної справи
- •4.1.3. Основні нормативні акти,
- •4.1.4. Поняття про пожежу та пожежну безпеку
- •4.1.5. Основні причини пожеж
- •4.1.6. Негативні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів та речовин
- •4.2.1. Теоретичні основи процесу горіння
- •4.2.2. Класифікація видів горіння
- •4.2.3. Група горючості матеріалів та речовин
- •4.2.4. Показники поженчної
- •4.2.5. Особливості горіння твердих горючих матеріалів
- •4.2.6. Особливості горіння рідких речовин
- •4.2.7. Особливості горіння пилоповітряної суміші
- •4.2.8. Особливості горіння газів
- •4.2.9. Умови самозаймання речовин
- •4.3. Пожежовибухонебезпечність об'єктів
- •4.3.1. Пожежовибухонебезпечні властивості матеріалів і речовин та сфера їх використання
- •4.3.2. Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.3.3. Обгрунтування категорії вибухопожежонебезпечності приміщень
- •4.3.4. Класифікація приміщень за Правилами облаштування електроустановок
- •4.3.5. Вимоги щодо вибухо- і пожежобезпеки при використанні електроустановок
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1. Призначення та засади системи попередження пожеж
- •4.4.2. Вимоги до системи попередження пожеж
- •4.4.3. Захист від блискавки
- •4.5. Система пожежного захисту
- •4.5.1. Суть і складові системи пожежного захисту
- •4.5.2. Заходи щодо попередження розповсюдження пожежі
- •4.5,3. Ступінь вогнестійкості будівель та споруд
- •4.5.4. Пожежна сигналізація
- •4.5.5. Способи і засоби пожежогасіння
- •4.5.6. Протипожежне водопостачання
- •4.5.7. Стаціонарні засоби гасіння пожеж
- •4*5.8. Евакуація людей
- •4.5,9. Протидимний захист
- •4.6. Система організаційно-технічних заходів
- •4.6.1. Організаційно-технічне забезпечення пожежної безпеки
- •4.6.2. Обов'язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •4.6.3. Обов'язки посадових осіб та громадян щодо забезпечення пожежної безпеки
- •4.6.4. Державний пожежний нагляд
- •4.6.5. Пожежна охорона та організація гасіння пожеж
- •4.6.6. Інструкції про заходи пожежної безпеки
- •4.6.7. Дії персоналу під час виникнення пожежі
- •4.6.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів
- •Ярошевська в.М. Та інші
- •"Вд "Професіонал", 2004. - 256 с.
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів
2.1.1. Фактори санітано-гігієнічнихумов праці
Сучасний етап історичного розвитку характеризується посиленим впливом виробничих та інших негативних чинників на гігієнічні показники й санітарний стан умов праці.
Подолання цих кризових явищ щодо запобігання професійним захворюванням та охорона здоров'я людей забезпечується системою соціально-економічних заходів. У здійсненні цього важливого завдання велику роль відіграє гігієна як профілактична наука та санітарія як її практичне втілення.
Гігієна — наука, що вивчає закономірності впливу оточуючого середовища на організм людини й суспільне здоров'я з метою обґрунтування гігієнічних нормативів, санітарних правил та заходів, реалізація яких забезпечує оптимальні умови для життєдіяльності, укріплення здоров'я та запобігання захворюванням.
Запобігання захворюванням, поліпшення умов праці та відпочинку здійснюється шляхом вдосконалення досягнень гігієнічної науки, гігієнічних нормативів та санітарно-гігієнічного законодавства.
Складовою частиною загальної гігієни є гігієна праці, предметом вивчення якої є:
• трудові процеси й певні зумовлені ними зміни в організмі;
вплив на організм людини чинників виробничого середовища з метою усунення їх несприятливої дії на здоров'я людини;
розробка гігієнічних нормативів.
Завдання санітарії (від лат. запіїаз — здоров'я) — практичне втілення в життя гігієнічних нормативів, правил та заходів. Санітарія — це сукупність практичних заходів та засобів, що ґрунтуються на наукових досягненнях гігієни, спрямованих на поліпшення умов праці та побуту населення.
Отже, гігієна — це наука про збереження та поліпшення здоров'я людини, а санітарія — практична діяльність, за допомогою якої досягається поставлена мета.
Завдання санітарії полягає в практичному втіленні наукових гігієнічних положень та нормативів у виробничу, побутову та інші сфери існування людини, щоб «розвиток людини був найбільш досконалим, згасання життя — найменш швидким, життя — найбільш сильним, а смерть -— найбільш віддаленою» (Е. А. Паркес) шляхом зміцнення здоров'я та зниження рівня загальної та професійної за-хворюванності.
Розділ охорони праці, що вивчає можливість впливу на працівників шкідливих виробничих чинників, які можуть призвести до професійних захворювань, називається виробничою санітарією.
Виробнича санітарія — це система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають дії шкідливих виробничих чинників на організм людини або зменшують її.
Система організаційних заходів передбачає правильну організацію праці на робочих місцях, дотримання відповідного режиму, організацію навчання та інструктажів з охорони праці, а також постійний контроль та нагляд за дотриманням санітарних норм і правил під час зберігання й застосування речовин і матеріалів, дотримання правил у процесі будівництва виробничих споруд та організації робочих місць.
Система технічних засобів спрямована на розробку та застосування спеціальних колективних та індивідуальних засобів захисту людей від шкідливих виробничих чинників.
ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ
Характер умов праці, санітарні особливості виробничих процесів відображаються на функціонуванні організму та його окремих систем.
Фактори, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, чинять постійний вплив на здоров'я людини через фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні чинники. Крім цього, на людину як на істоту соціальну безпосередньо впливає психогенний (інформативний) чинник — через засоби масової інформації, окреме слово або мову, звуки або музику, колір або зображення й т. ін.
У реальному житті ці чинники можуть впливати на організм людини одночасно або окремо, бути малопомітними або чинити суттєву дію — сприятливу або шкідливу — аж до смертельних наслідків. Характер впливу цих чинників на організм людини залежить від умов праці та побуту, навчання, виховання, харчування та всього того, що складає разом поняття санітарно-гігієнічного та соціально-економічного укладу суспільства.
Оптимізація чинників, що безпосередньо чинять ту чи іншу дію на організм людини, перебуває в прямій залежності від поліпшення соціально-економічних та санітарно-гігієнічних умов праці та побуту.
На виробництві для забезпечення сприятливих умов праці використовуються гігієнічні нормативи та санітарні рекомендації.
Гігієнічні нормативи — це визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормальної життєдіяльності та здоров'я людини.
Об'єкти гігієнічного нормування умовно можна поділити на дві групи.
До першої групи належать чинники антропогенного походження, здатні завдати шкоду організму людини, — тому вони не потрібні для нормальної життєдіяльності (виробничий шум, пил, вібрація, іонізуюче випромінювання й т. ін.).
До другої групи належать чинники природного середовища, що у відповідних межах необхідні для життєдіяльності, — мікроклімат, освітлення, сонячна радіація, ультрафіолетове опромінення й т. ін.
Абсолютно безпечним впливом виробничих чинників на організм людини вважають такий, що не завдає жодної шкоди в генетичному розумінні.
Шляхом гігієнічного нормування встановлюються гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих хімічних домішок у повітрі робочої зони (воді, ґрунті, продуктах харчування), гранично допустимі рівні (ГДР) і гранично допустимі дози (ГДД) шкідливо діючих на людину чинників, оптимальні й допустимі параметри мікроклімату, освітлення, опромінення і т. ін.
Гранично допустимим нормативом (ГДК, ГДР, ГДД) шкідливих виробничих чинників вважається такий, який при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин або іншої тривалості, але не більш як протягом 41 години на тиждень, упродовж усього робочого стажу не може викликати змін у стані здоров'я працівника або його нащадків.
Допустимі рівні, дози, концентрації шкідливих чинників встановлюються шляхом гігієнічного нормування й узагальнюються в соціальних документах, що називаються санітарними нормами. Санітарні норми використовуються при проектуванні та організації виробництва, контролі стану охорони праці на робочих місцях, проведенні паспортизації, впровадженні стандартів, а також при розробці конкретних заходів щодо нормалізації умов праці.
Оптимальні умови праці в будь-якій виробничій діяльності людини забезпечуються шляхом розробки санітарно-гігієнічних заходів. Впровадження санітарно-гігієнічних заходів у будь-яку сферу існування людини ґрунтується та забезпечується завдяки чинному законодавству, -і