1.1.3. Право громадян на охорону праці

Основні трудові права та обов'язки працівників щодо вільного вибору професії, роду занять і праці забезпечуються КЗпП при укла­данні трудового договору.

При влаштуванні на роботу між працівником і роботодавцем укладається трудовий договір, на підставі якого працівник зобов'я­зується виконувати роботу, визначену договором, а власник — ви­плачувати йому заробітну плату та забезпечувати відповідні умови праці (ст. 21).

Працівник має право укладати трудовий договір на одному або одночасно на декількох підприємствах, якщо інше не передбачене законодавством або угодою сторін.

Умови праці можуть бути викладені в трудовому або колектив­ному договорі, а також у договорі, складеному в усній формі. Вказа­ні документи не можуть містити положень, які не відповідають стат­тям КЗпП, що регламентують питання, пов'язані з охороною праці (тривалість робочого дня, відпусток та ін.)

Укладання трудового договору оформляється наказом чи розпо­рядженням власника про зарахування працівника на роботу. Однак трудовий договір вважається укладеним навіть тоді, коли наказу не було, але працівник фактично був допущений до роботи.

Особливою формою трудового договору є контракт, у якому встановлюється термін його дії, права, обов'язки, умови матеріаль­ного забезпечення, а також умови розірвання договору.

Трудовий договір може бути:

• безстроковим, що укладається на невизначений термін;

• укладеним на визначений термін, встановлений за погодженням сторін;

• таким, що укладається на час виконання певної роботи. Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі.

Дотримання письмової форми є обов'язковим у разі організованого набору працівників, при укладанні контракту або коли працівник на­полягає на письмовій формі укладання трудового договору.

З метою перевірки ділових якостей людини в трудовому дого­ворі може обумовлюватися термін випробування. Термін випробу­вання встановлюється на термін від одного до трьох місяців, а в окремих випадках — до шести місяців. Коли термін випробування закінчився, а людина продовжує працювати, то вона вважається та­кою, що витримала випробування, і розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

Якщо протягом терміну випробування встановлено, що якості людини не відповідають посаді, власник може розірвати трудову угоду. Робітник має право оскаржити розірвання договору в комісії по трудових спорах.

Термін випробування при прийнятті на роботу не встановлю­ється для осіб, вік яких не досяг 18 років, а також для тих, хто щой­но закінчив професійно-технічне училище, молодих спеціалістів піс­ля закінчення вищих і середніх учбових закладів та звільнених у за­пас із армії.

До початку роботи, за укладеним договором, власник має озна­йомити працівника з правилами внутрішнього розпорядку, колек­тивним договором, визначити його робоче місце, провести інструк­таж з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці й пожеж­ної безпеки.

Працівники, які приймаються на роботу, проходять навчання та інструктаж з питань охорони праці, надання першої допомоги потер­пілим від нещасних випадків, правил поведінки при можливій аварії. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання з питань охорони праці, забороняється.

Власникам також забороняється укладати трудові угоди з пра­цівниками, яким за медичним висновком протипоказана запропо­нована робота за станом здоров'я. Власник не має права вимагати від працівника виконання тих робіт, які не обумовлені трудовим договором.

Згідно із законодавством власник має право припинити дію тру­дового договору лише в таких випадках:

• при зміні або ліквідації виробництва, його перепрофілюванні, скороченні чисельності або штату працівників;

• при досягненні працівником пенсійного віку за наявності права на повну пенсію по старості;

• при виявленні невідповідності працівника займаній посаді або порушенні правил внутрішнього трудового розпорядку, якщо до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стяг­нення;

• прогулу протягом трьох годин без поважних причин;

• невідвідування роботи понад чотири місяці підряд унаслідок тимчасової непрацездатності;

• при поновленні на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

• при появі на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

• за розкрадання державного майна за вироком суду.

Крім цих випадків, договір може бути розірваний і тоді, коли керівник одноразово грубо порушив трудові обов'язки, втратив до­вір'я, або скоїв аморальний вчинок, не сумісний з продовженням да­ної роботи. Розірвати трудовий договір можна лише за попередньою згодою профспілкового органу.

Основним документом про трудову діяльність людини є трудо­ва книжка. У день звільнення власник має оформити працівникові трудову книжку і провести з ним повний розрахунок. Записи про причини звільнення повинні бути викладені відповідно до статті чинного законодавства.

Чинне законодавство гарантує права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.

Якщо з'ясується, що на виробництві умови праці становлять не­безпеку для здоров'я працівника, то він має право відмовитися від дорученої роботи. Підтвердження цього факту проводиться спеціа­лістами з охорони праці, представниками профспілки та уповнова­женим трудового колективу.

Підтвердження такої виробничої ситуації дає підставу робітнику розірвати трудовий договір та отримати вихідну допомогу, розмір якої не може бути нижчим від тримісячного середнього заробітку.

Якщо працівник за станом здоров'я не може виконувати робо­ту, на яку наймався, він має право на переведення за його згодою на легшу роботу відповідно до медичного висновку (ЛКК). При переве­денні на нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів. Якщо праців­ник потребує тимчасового переведення на легшу нижчеоплачувану роботу внаслідок травми, власник, перевівши його, зберігає за ним середньомісячний заробіток на термін, визначений ЛКК. За відсут­ності такої роботи потерпілому виплачується середньомісячний за­робіток.

У разі тимчасової непрацездатності внаслідок професійного захворювання робітник має таке саме право, як і при травмуван­ні, щодо переведення на іншу роботу. Коли нова робота оплачу­ється нижче, ніж попередня, працівнику видається допомога за листком непрацездатності за весь час переведення, але не біль­ше двох місяців.

Згідно із Законом «Про охорону праці» на час простою підпри­ємства за працівником зберігається місце роботи, а за період прос­тою нараховується середній заробіток.

Важливим чинником правового захисту робітників є обов'язко­ве соціальне страхування від нещасних випадків і професійних за­хворювань.