- •Національний університет водного господарства та природокористування в. М. Москальова
- •Підручник
- •Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-1649 від 13 липня 2004 року)
- •Національний університет водного господарства та природокористування в. М. Москальова
- •Підручник
- •Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-1649 від 13 липня 2004 року)
- •1 Виробничий травматизм
- •1.1. Законодавча та нормативна база у сфері охорони праці
- •1.1.1. Основні положення законодавства про працю та охорону праці
- •1.1.2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1.1.3. Право громадян на охорону праці
- •1.1.4. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.5. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.1.6. Відшкодування шкоди працівникам за ушкодження здоров'я
- •1.1.7. Охорона праці при проектуванні, будівництві та реконструкції об'єктів і засобів виробництва
- •1.1.8. Тривалість робочого часу працівників
- •1.1.9. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов'язки працівника щодо виконання нормативних актів
- •1.1.10. Охорона праці жінок
- •1.1.12. Медичні огляди певних категорій працівників
- •1.1 Лз. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.1.14. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Функції управління охороною праці
- •1.2.4. Управління охороною праці на підприємстві
- •1.2.5. Організація служби охорони праці
- •1.2.6. Наукові дослідження з проблем охорони праці
- •1.3. Навчання з питань охорони праці 1.3.1. Загальні положення
- •1.3.2. Організація навчання з охорони праці
- •1.3.3. Пропаганда знань з питань охорони праці
- •1.3.4. Інструктажі з питань охорони праці
- •1.3.5. Активні методи й засоби навчання охороні праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •1.4.2. Повноваження й права органів державного нагляду за охороною праці
- •1.4.3. Громадський контроль
- •1.4.4. Комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •1.4.5. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •1.5.2. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •1.5.3. Розслідування й облік
- •1.5.4, Розслідування та облік аварій
- •1.6. Аналіз, прогнозування та профілактика травматизму й професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Звітність та інформація про нещасні випадки
- •1.6.2. Аналіз причин травматизму й професійних захворювань
- •1.6.3. Методи аналізу причин травматизму і професійних захворювань
- •1.6.4. Технічні та організаційні заходи
- •2.1.1. Фактори санітано-гігієнічнихумов праці
- •2.1.2, Державне санітарне законодавство
- •2.1.3. Санітарно-епідеміологічний нагляд
- •2.1.4. Відповідальність за порушення санітарного законодавства
- •2.1.5. Загальні відомості про умови та фізіологію праці
- •2.1.6. Вплив характеру праці на функціонування організму
- •2.1.7. Оцінка умов праці
- •2.2. Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці
- •2.2.1. Повітря робочої зони
- •2.2.2. Метеорологічні чинники та їх вплив на організм
- •2.3. Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами
- •2.3.1. Виробничий пил
- •2.3.2. Виробничі отрути та їх вплив на функціонування організму
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Механічна вентиляція
- •2.4.4. Загальнообмінна механічна вентиляція
- •2.4.5. Припливно-витяжна загальнообмінна вентиляція
- •2.4.6. Методи розрахунку систем механічної вентиляції
- •2.5. Освітлення виробничих приміщень
- •2.5.1. Вплив умов освітлення на зорову функцію
- •2.5.2. Основні світлотехнічні терміни
- •2.5.3. Вимоги до виробничого освітлення
- •2.5.4. Види й системи освітлення
- •2.5.5. Природне освітлення
- •2.5.6. Штучне освітлення
- •2,5.7. Характеристика джерел штучного освітлення
- •2.5.8. Освітлювальні установки
- •2.5.9. Методи розрахунку штучного освітлення
- •2.5.10. Прожекторне освітлення
- •2.6. Вібрація
- •2.6.1. Причини виробничої вібрації
- •2.6.2. Характеристика основних параметрів вібрації
- •2.6.3. Дія вібрації на організм
- •2.6.4. Гігієнічне нормування
- •2.6.5. Заходи та засоби захисту від вібрації
- •2.7. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.7.1. Виробничий шум
- •2.7.2. Фізичні та фізіологічні характеристики основних параметрів шуму
- •2.7.3. Дія шуму на організм людини
- •2.7.4. Гігієнічне нормування
- •2.7.5. Методи та засоби захисту
- •2.7.6. Ультразвук
- •2.7.7. Інфразвук
- •2.8. Іонізуюче випромінювання
- •2.8.1. Основні джерела і види іонізуючого випромінювання
- •2.8.2. Властивості іонізуючого випромінювання та одиниці його вимірювання
- •2.8.3. Біологічна дія іонізуючого випромінювання на організм
- •2.8.4. Гігієнічне нормування
- •2.8.5. Методи та засоби захисту
- •2.9. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.9.1. Джерела електромагнітних полів та їх класифікація
- •2.9.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини
- •2.9.3. Гігієнічне нормування
- •2.9.4. Профілактичні заходи щодо захисту
- •2.10.2. Інфрачервоне випромінювання та особливості його дії на організм
- •2.10.3. Гігієнічне нормування і профілактичні заходи
- •2.10.4. Ультрафіолетове випромінювання та особливості його дії на організм
- •2.10.5. Лазерне випромінювання
- •2.11. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, виробничих і допоміжних приміщень
- •2.11.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до території підприємств і розташування будівель та споруд
- •2.11.2. Класи шкідливості підприємств
- •2.11.3. Вимоги до виробничих будівель
- •2.11.4. Вимоги до допоміжних
- •2.11.5. Системи водопостачання та каналізації
- •3.1. Загальні вимоги безпеки
- •3.1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •3.1*2. Механізація і автоматизація технологічних процесів та обладнання
- •3.1.3. Дистанційне спостереження і керування
- •3.1.4. Контрольно-вимірювальні засоби
- •3.1.6. Загальні вимоги до розташування обладнання
- •3.1.7. Організація робочих місць
- •3.2. Безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки
- •3.2.1. Загальні вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.2. Основні причини аварій і несправностей котельного агрегату
- •3.2.4. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •3.2.5. Безпека при експлуатації балонів
- •3.2.6. Безпека при експлуатації кріогенної техніки
- •3.3. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті
- •3.3.1. Заходи безпеки при організації вантажно-розвантажувальних робіт
- •3.3.2. Безпека підіймально-транспортного обладнання. Вимоги безпеки до вантажопідіймальних кранів
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського і внутрішньоцехового транспорту. Внутрішньозаводські проїзди, дороги і тротуари
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.1. Особливості електротравматизму
- •3.4.2. Дія електричного струму на організм людини
- •3.4.3. Чинники, що впливають
- •1111 ІттьПзГті
- •3.4,4. Вплив протікання струму через людину на наслідки ураження
- •3.4.5. Небезпека ураження людини струмом у різних електричних мережах
- •3.4.6. Класифікації виробничих умов за рівнем електробезпеки
- •3.4.7. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.8. Надання допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки
- •4.1.1. Загальні відомості про пожежі
- •4.1.2. Розвиток пожежної справи
- •4.1.3. Основні нормативні акти,
- •4.1.4. Поняття про пожежу та пожежну безпеку
- •4.1.5. Основні причини пожеж
- •4.1.6. Негативні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів та речовин
- •4.2.1. Теоретичні основи процесу горіння
- •4.2.2. Класифікація видів горіння
- •4.2.3. Група горючості матеріалів та речовин
- •4.2.4. Показники поженчної
- •4.2.5. Особливості горіння твердих горючих матеріалів
- •4.2.6. Особливості горіння рідких речовин
- •4.2.7. Особливості горіння пилоповітряної суміші
- •4.2.8. Особливості горіння газів
- •4.2.9. Умови самозаймання речовин
- •4.3. Пожежовибухонебезпечність об'єктів
- •4.3.1. Пожежовибухонебезпечні властивості матеріалів і речовин та сфера їх використання
- •4.3.2. Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.3.3. Обгрунтування категорії вибухопожежонебезпечності приміщень
- •4.3.4. Класифікація приміщень за Правилами облаштування електроустановок
- •4.3.5. Вимоги щодо вибухо- і пожежобезпеки при використанні електроустановок
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1. Призначення та засади системи попередження пожеж
- •4.4.2. Вимоги до системи попередження пожеж
- •4.4.3. Захист від блискавки
- •4.5. Система пожежного захисту
- •4.5.1. Суть і складові системи пожежного захисту
- •4.5.2. Заходи щодо попередження розповсюдження пожежі
- •4.5,3. Ступінь вогнестійкості будівель та споруд
- •4.5.4. Пожежна сигналізація
- •4.5.5. Способи і засоби пожежогасіння
- •4.5.6. Протипожежне водопостачання
- •4.5.7. Стаціонарні засоби гасіння пожеж
- •4*5.8. Евакуація людей
- •4.5,9. Протидимний захист
- •4.6. Система організаційно-технічних заходів
- •4.6.1. Організаційно-технічне забезпечення пожежної безпеки
- •4.6.2. Обов'язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •4.6.3. Обов'язки посадових осіб та громадян щодо забезпечення пожежної безпеки
- •4.6.4. Державний пожежний нагляд
- •4.6.5. Пожежна охорона та організація гасіння пожеж
- •4.6.6. Інструкції про заходи пожежної безпеки
- •4.6.7. Дії персоналу під час виникнення пожежі
- •4.6.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів
- •Ярошевська в.М. Та інші
- •"Вд "Професіонал", 2004. - 256 с.
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів
4*5.8. Евакуація людей
Щодо будівель і споруд будь-якого призначення найважливішою вимогою є забезпечення найбільш сприятливих умов для евакуації людей у випадку виникнення пожежної небезпеки.
Евакуація — це вимушений рух людей із зони можливого впливу небезпечних чинників пожежі.
Під час пожежі найбільш небезпечними чинниками є такі:
наявність критичної для людини температури — 60 °С;
критичний вміст кисню в атмосфері (менше 14 %);
концентрація вуглекислого газу до критичних величин;
досягнення межі вогнестійкості будівельних конструкцій;
незадовільна видимість через значне задимлення.
Зазначені небезпечні чинники зумовлюють необхідність евакуації людей, які знаходяться в будівлі, до досягнення критичних величин. Найменший час досягнення цих критичних величин і є допустимим часом евакуації. Рух людей у таких випадках називається вимушеною евакуацією.
Щоб забезпечити успішну евакуацію людей і матеріальних цінностей у разі пожежі необхідно передбачити:
створення відповідної довжини й ширини евакуаційних виходів;
відповідну пропускну здатність дверних отворів запорами, які легко відкриваються;
необхідну кількість сходових кліток і зовнішніх пожежних драбин;
відсутність захаращення на евакуаційних виходах, у переходах та коридорах.
Згідно з нормативами евакуаційними виходами є такі, що ведуть:
з приміщення першого поверху надвір, коридор або у вестибюль чи на сходову клітку;
з приміщення будь-якого поверху, крім першого, у коридор або перехід, що веде до сходової клітки або безпосередньо на сходову клітку, що має самостійний вихід назовні;
з приміщення в сусіднє приміщення на цьому ж поверсі, якщо воно забезпечене виходами, які відповідають вимогам пунктів «а» і «б».
Евакуаційні виходи мають бути розосередженими, а максимальна відстань € між найбільш віддаленими виходами визначається за формулою:
/>1,5л/Р, (4.31)
де Р — периметр приміщення, м.
Безпечна евакуація людей забезпечується завдяки функціонуванню щонайменше двох евакуаційних виходів; потоки людей, що рухаються через них, мають бути прямими й не повинні перетинатися.
При пожежі на процес евакуації значною мірою впливає страх, що виникає внаслідок усвідомлення реальної загрози. Нервове збудження мобілізує фізичні ресурси людини, однак звужує її свідомість, унаслідок чого дії стають неадекватними щодо обставин і виникає панічна реакція.
Процес вимушеної евакуації людей можна класифікувати так: рух людей може бути поодиноким і масовим; невпорядкованим і керованим; вільним й ущільненим.
Коли рух вільний, кожна людина може змінити швидкість і напрям руху, не перешкоджаючи іншим людям. У разі ущільненого руху індивідуальна свобода дій обмежується людьми, що рухаються в потоці.
Люди при вимушеній евакуації повинні покинути приміщення з гарантією повної безпеки, протягом короткого терміну, що називається часом евакуації. Залежно від часу евакуації рух буває тривалим і короткочасним, нормальним і вимушеним. Нормальний рух відповідає робочому режиму підприємства, а вимушений порушує його (коли будівлю необхідно покинути через пожежу, яка загрожує безпеці людей).
Евакуація людей з будівель відбувається в три етапи:
Рух людей від найбільш віддаленої точки приміщення до евакуаційного виходу.
Рух людей від евакуаційного виходу з будівлі до виходу назовні.
Рух людей від виходу з будівлі й розсіювання їх у міському потоці чи на заводській території.
Найбільш важливим є перший етап евакуації, оскільки на цьому етапі людина перебуває в безпосередній близькості від джерела пожежної небезпеки. Перший етап повинен завершитися в дуже короткий проміжок часу, щоб відвести людей від джерела небезпеки до розвитку пожежі.
Другий етап евакуації може бути більш тривалим, тому що він менш небезпечний.
Тривалість третього етапу евакуації залежить від транспортних і вантажних потоків підприємства.
При розрахунках евакуаційних шляхів враховуються такі параметри: ширина людських потоків, щільність людських потоків, довжина кроку, швидкість руху, пропускна здатність виходів.
Людські потоки бувають одинарними (елементарними), первинними та комплексними. Одинарні потоки в залах формуються в рядах крісел, а у виробничих приміщеннях — між виробничою апаратурою та обладнанням. Одинарні потоки об'єднуються в проходах у первинні потоки. У межах фойє, евакуаційних коридорах первинні потоки об'єднуються в комплексні.
Ширина потоків визначається розмірами евакуаційних шляхів. Експериментально встановлено, що ширина одинарного потоку коливається від 0,62 м до 0,66 м в умовах нормального руху, а в умовах примусового руху — від 0,45 м до 0,5 м.
Ширина евакуаційних виходів (дверей) з приміщення залежить від загальної кількості людей, які будуть здійснювати евакуацію через ці двері, і кількості людей на 1 м ширини виходу.
Люди, що рухаються в одному напрямку, створюють людський потік. Рух людей у потоці характеризується щільністю потоку Д яка вимірюється в м/люд. (лінійна щільність В{) і люд./м2 (щільність на одиницю площі) еквівалентного шляху — кількістю людей, що припадає на 1 м2 евакуаційного шляху (Д).
Важливе значення має відносна щільність Д?:
В{ -а
П0=~-> (4-32)
де а — ширина людини, м;
/— площа проекції однієї людини,/ = я (а ■ с) 14; с — товщина людини, м.
Для обчислення швидкості руху людей суттєве значення має довжина кроку. Середня довжина кроку дорослої людини дорівнює приблизно 0,7 м.
Довжину кроку при щільності менше 0,8 м на людину можна визначити за формулою:
4-^-0,1. (4.33)
Швидкість руху залежить від ділянки руху: горизонтальна вона чи похила, відбувається рух у проходах чи в прорізах. Швидкість руху залежить від щільності потоку. Зі збільшенням щільності потоку швидкість зменшується. Аналітично швидкість руху можна визначити за формулою:
К = /і-^ = /ї(£>,-0,1), (4.34)
де п — число кроків за хвилину — частота руху, м/хв.
Експериментально встановлено, що швидкість руху по горизонталі можна брати 16 м/хв., а при русі по сходах — 8 м/хв.
Пропускна здатність евакуаційних виходів — це добуток питомої потужної здатності виходу і його ширини:
а = 6-Чі (4.35)
де 3 -— ширина виходу, м;
ц — питома пропускна здатність виходу, люд./хв. * м.
Питома пропускна здатність виходу — це кількість людей, які проходять через вихід шириною 1 м за 1 хв. Питома пропускна здатність визначається відношенням ширини людських потоків до ширини виходу:
9 = /-*-Д,^-. (4.36)
де <5„ — ширина людського потоку, м.
Якщо щільність потоку вимушеної евакуації менша, ніж горизонтальне значення, тоді пропускна здатність евакуаційних шляхів обчислюється за формулою:
й=У-Вк-8т (4.37)
де V— швидкість руху людського потоку в прорізі.
При розрахунках для потоків з граничною щільністю припускають, що пропускна здатність для дверей і сходів шириною 1,5 м дорівнює 50 люд./м • хв.; шириною понад 1,5 м — 60 люд./м ■ хв.
Нормування процесу евакуації людей здійснюється за двома принципами:
регламентується допустимий час евакуації;
регламентується розмір шляхів евакуації та евакуаційних виходів.
Перший принцип розповсюджується переважно на громадські споруди місткістю понад 600 чоловік, а другий — на більшість об'єктів масового будівництва. За першим принципом розміри евакуаційних шляхів та виходів визначають шляхом розрахунків, а за другим вони задаються нормами на проектування.
Довжина шляхів евакуації залежить від призначення будівель. За призначенням будівлі поділяються на виробничі, цивільні та сільськогосподарські.
У виробничих будівлях евакуаційні шляхи залежать від їх поверховості та відстані від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу, а також ступеня вогнестійкості будівлі.
У житлових і громадських будівлях нормується відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до евакуаційних виходів.
Сумарна ширина евакуаційних шляхів і виходів визначається з розрахунку не менш як 0,6 м ширини шляхів чи виходів на 100 чоловік та обчислюється за формулою:
де N — розрахункова кількість людей з найбільш заселеного поверху; встановлюється залежно від призначення будівлі. Евакуаційних виходів повинно бути не менше двох. Таке положення приймається на випадок, якщо під час пожежі один вихід стане непридатним для евакуації.
У житлових, секційних будинках і в приміщеннях місткістю до 50 осіб допускається один евакуаційний вихід.
Розмір дверей і сходів встановлюється залежно від ширини потоку. Пропускна здатність дверей шириною 0,9-1,0 м дорівнює 48-52 люд./м • хв.; при ширині 1,35-1,4 м — 58-60 люд./м ■ хв.; при ширині 1,7-1,8 м — 62 люд./м ■ хв.
Щоб зберегти ритм руху людей, який був у них на горизонтальних ділянках шляху, необхідно, щоб висота східців була не меншою за 15 см і не більшою за 18 см.
Найбільший нахил шляхів евакуації людей в будівлях громадського призначення для сходових маршів має бути 1:2, для пандусів усередині — 1:6, для пандусів ззовні — 1:8.
Методика розрахунку часу на евакуацію
Визначення часу евакуації людей дозволяє прогнозувати цей процес та передбачати необхідні умови безпеки при проектуванні будівель та споруд, особливо з масовим перебуванням людей.
Розрахунок починають з визначення розрахункового часу евакуації, який надалі буде нормою. Розрахунковий час евакуації ТР має бути меншим або дорівнювати необхідному часу евакуації Тнб.
гр<тнб. (4.39)
Якщо ця умова витримується, то евакуаційні шляхи й виходи сплановано правильно. У протилежному випадку проектне рішення змінюється й розрахунок переглядається.
Розрахунок часу евакуації поділяється на два етапи:
розрахунок гР — розрахункового часу евакуації;
розрахунок хнб — необхідного часу евакуації.
Для проведення відповідних розрахунків необхідно знати об'єм приміщення (IV, м3), кількість людей, що перебувають у приміщенні (ТУ, люд.), категорію виробництва за пожежною та вибуховою небезпекою, схему шляхів евакуації, вид приміщення (промислове, громадське, допоміжне), висоту поверху, площу поверху, ступінь і межу вогнестійкості будівлі, ширину коридорів, проходів, пору року (тепла +10 °С або холодна — нижче +10 °С).
Після визначення необхідного часу евакуації треба переконатися, що тР і тнб задовольняють вимоги формули. Коли виявиться, що розрахунковий час евакуації тР більший за необхідний тнб, тоді розрахунковий час слід взяти як необхідний і провести перерахунок шляхів евакуації в будівлі по довжині та ширині.
Інтенсивність руху людського потоку — це кількість людей, що проходить через 1 м ширини шляху або проходу за одиницю часу (питома пропускна здатність). Експериментальне значення інтенсивності руху у двірній щілині при щільності потоку 0,9 і більше дорівнює 8,5 м/хв. Вона встановлена для дверей шириною 1,6 м і більше. Для дверей меншої ширини інтенсивність руху визначають за відповідними формулами.
Кількість людей, що підлягають евакуації (ТУ), визначається відповідно до кількості працюючих у найбільш завантажену зміну.
Розрахунковий час евакуації людського потоку тРі хв, визначають як суму часу руху людей на окремих ділянках шляху за формулою:
= тІ + т2 + тз+.-.+ Тб (4.40)
де ті — час руху людського потоку на початковій ділянці, хв;
г2...г/ — час руху людського потоку на кожній з наступних ділянок після початкової, хв.
Час руху людського потоку на першій ділянці шляху визначають за формулою:
т,~, (4.41)
де У\ — значення швидкості руху людського потоку на горизонтальному шляху першої ділянки, залежить від щільності потоку Д м/хв.;
/ — відстань від найбільш віддаленої людини до найближчого виходу, м.
Щільність людського потоку П на першій ділянці шляху довжиною /і та шириною 3\ визначають за формулою:
А=ІІ!_А (4.42)
де N— кількість людей на першій ділянці;
/—середня площа горизонтальної проекції людини.
Горизонтальна проекція людини (м2/люд.) залежить від пори року. Для дорослої людини в домашньому одязі вона становить 0,100, у зимовому одязі — 0,125, для підлітка — 0,07.
Швидкість руху людського потоку на наступних, після першої, ділянках шляху, розраховують залежно від значення інтенсивності руху У\ на кожній із цих ділянок, які треба визначити, у тому числі і для дверних прорізів, за формулою:
Чх
= Ні-х
м, (4.43)
де #ь ?м — значення інтенсивності руху людського потоку на ділянці шляху, що розглядається, і попередня, м/хв.; Зи <5м — ширина розглянутої та попередньої ділянок шляху, м. Значення інтенсивності руху людського потоку на першій ділянці шляху Ці = ді визначають за значенням щільності людського потоку В за формулою (4.43).
Якщо значення 3\ визначене за формулою, менше або дорівнює значенню <7шш:, то час руху на ділянках / - 1 шляху визначають за формулою:
(4.44)
Якщо значення #ь визначене за формулою, буде більшим за #ШШг, тоді ширину 5\ даної і - 1 ділянки шляху потрібно збільшити на величину, щоб витримувалася умова:
Яі<Чтах- (4.45)
При злитті на початку ділянки двох і більше людських потоків інтенсивність руху визначається за формулою:
Чі
=
'
'
> (4-46)
Зі
де <ум — інтенсивність руху людських потоків, що злилися на початку ділянки.
Якщо значення #ь визначене за формулою, більше за цтах, тоді ширину даної ділянки шляху після злиття потоків треба збільшити.
Визначивши час руху людського потоку по кожній ділянці шляху евакуації, визначають розрахунковий час евакуації гР з даної виробничої будівлі й порівнюють його з необхідним часом евакуації тнб. Необхідний час евакуації визначають за таблицями, беручи до уваги ступінь вогнестійкості будівель, їхній об'єм, категорію виробництва за вибухопожежною небезпечністю.