- •1.Предмет та завдання психосематники.
- •2.Етапи становлення психосемантики як окремої галузі психологічної науки.
- •3. Особливості розвитку експериментальної психосемантики у вітчизняній психології (Артем’єва; Петренко; Шмельов)
- •4.Міждисциплінарні зв*язки психосем. З іншими науками
- •5.Методологічні принципи когнітивної організації свідомості.
- •6.Напрямки розвитку експериментальної психосемантики в межах парадигми *суб*активного* підходу.
- •7. Проблема співвідношення смислу та значення у психосемантиці
- •10. Метод підстановки в психосемантичних дослідженнях
- •11. Метод доповнення в психосемантичних дослідженнях.
- •12. Метод незавершених речень в психосемантичних дослідженнях.
- •14.Метод класифікації в психосемантичних дослідженнях.
- •16. Особливості номотетичного підходу у психосемантиці.
- •8. Асоціативний експеримент як метод психосемантичних досліджень.
- •9. Метод семантического радикала
- •10. Метод підстановки в психосемантичних дослідженнях
- •11. Метод доповнення в психосемантичних дослідженнях.
- •12. Метод незавершених речень в психосемантичних дослідженнях.
- •13. Методи опосередкованого (непрямого) дослідження семантики.
- •14.Метод класифікації в психосемантичних дослідженнях.
- •15.Метод суб'єктивного шкалування (градуальних шкал). Метод субъективного шкалирования
- •Методика э. Рош
- •16. Особливості номотетичного підходу у психосемантиці.
- •19. Конотативні та денотативні х-ки
- •20 Фактори сприймання за Осгудом
- •21. Історія виникнення методу семантичного диференціалу.
- •22. Загальна характеристика методу семантичного диференціалу.
- •23. Процедура побудови семантичного диференціалу
- •25.Невербальний сд
- •26 Біполярний семантичний диференціал
- •27. Монополярний семантичний диференціал
- •29. Особливості використання методу семантичного диференціалу в дослідницькій та практичній діяльності
- •30 Форми та види шкал семантичного диференціалу
- •31. Особливості ідеографічного підходу у психосемантиці
- •32 Історія виникнення методу репертуарних рішіток
- •33. Проблема розуміння людьми одним одного в теорії особистісних конструктів Дж. Келлі.
- •35. Ранговые решетки.
- •36. Решетки зависимости
- •37. Оценочные решетки
- •39. Импликативные решетки
- •40. Решетки сопротивления изменениям.
- •41.Техніки викликання конструктів Елементи можуть викликатися декількома способами:
- •42.Процедура та особливості використання техніки мінімального контексту (тріад).
- •43Процедура та особливості використання техніки «Сходинки».
- •44.Процедура та особливості використання техніки «Піраміда».
- •45.Процедура та особливості використання техніки самоперсоніфікації.
- •46.Процедура та особливості використання спеціальних технік викликання конструктів (техніка самоідентифікації, проективні методики).
- •47.Принципи вибору елементів репертуарної решітки.
- •48. Особливості заповнення решіток.
- •49. Способи та методи аналізу даних решіток.
- •50. Методы ручной обработки и анализа репертуарных решеток(частотный анализ, контент-анализ).
- •52 Кореляційний, факторний аналіз та кластер ний аналіз даних реперт. Решіток (Enquire within).
- •53.Комп'ютерні програми обробки та аналізу даних репертуарних решіток (Келлі-98, Келлі-2000, мисс-2000, IngridX).
- •58.Особливості використання психосемантичних методів в політико-психологічних дослідженнях.
- •59.Особливості використання психосемантичних методів в маркетингових дослідженнях.
- •60.Оцінка ефективності комунікативних впливів психосемантичними методами.
- •61.Психосемантичний аналіз професійних та етнічних стереотипів.
- •64.Психосемантичні методи як інструмент дослідження особливостей сприймання мистецтва.
45.Процедура та особливості використання техніки самоперсоніфікації.
Метод самоперсоніфікації. Цей метод — варіант методу тріад. Відмінність полягає в тому, що в кожну тріаду в якості одного з елементів входить елемент «Я сам». Цей метод дозволяє виявляти найбільш індивідуально-релевантні конструкти
46.Процедура та особливості використання спеціальних технік викликання конструктів (техніка самоідентифікації, проективні методики).
Метод самохарактеризации
Испытуемому дается следующая инструкция:«Я хочу, чтобы вы описали характер Гарри Брауна— предположим, что он главное действующее лицо в пьесе. Составьте это описание от имени его друга, симпатизирующего ему и хорошо его знающего, возможно, даже лучше, чем кто-нибудь другой. Начните, например, с высказывания: «Гарри Браун — это...».Испытуемый, конечно, представит себя вместо мифического Гарри Брауна.
47.Принципи вибору елементів репертуарної решітки.
Выбор элементов
Элементы следует выбирать так, чтобы они представляли репрезентативную выборку относительно исследуемой области. Если это сфера межличностных отношений, то лучше всего в качестве элементов выбирать людей. Сделать это можно различными способами, например просто предложив испытуемому взять наугад нескольких своих знакомых или подобрать конкретных людей к определенному набору ролевых
персонажей.
Райл и Ланхи (186) придумали, безусловно, очень полезный тип элементов. Каждый элемент — это отношение между двумя конкретными людьми. в качестве элементов, как и в простой диадической решетке, берутся единичные отношения. При выборе элементов для решетки необходимо учитывать два важных фактора:
а) Элементы должны находиться в диапазоне пригодности используемых конструктов.
б) Элементы должны репрезентировать выборку, из которой они взяты.
Репрезентативность элементов ролевого списка исследовал Митсос (150). У одной группы людей он выявил конструкты1, используя ролевой список Келли, а у другой — список имен личных друзей испытуемого.
48. Особливості заповнення решіток.
Метод реп-их решіток. Цей термін запропонований автором методу і теорії конструктов Джорджем Келлі. РР є матрицею, яка заповнюється або самим випробовуваним, або експериментатором в процесі обстеження або бесіди. Стовпцям матриці відповідає певна група об'єктів (званих в даній традиції елементами). Як об'єкти можуть виступати люди, предмети, поняття, відносини, звуки, кольори - все, що цікавить психодіагноста. Рядки матриці є конструкти - біполярні ознаки, параметри, шкали. Конструкти або задаються дослідником, або виявляються у випробовуваного за допомогою спеціальних прийомів і процедур виявлення.
В процесі заповнення репертуарних решіток випробовуваний повинен оцінити кожен об'єкт по кожному конструкту або якимсь іншим чином поставити у відповідність елементи конструктам. Визначення репертуарна означає, що елементи вибираються по певних правилах, так, щоб вони відповідали якій-небудь одній області і всі разом були зв'язані осмисленим чином (контекстом) аналогічно репертуару ролей в п'єсі. Передбачається, що, змінюючи репертуар елементів, можна “настроювати” методики на виявлення конструктов різного рівня спільності і що відносяться до різних підсистем. Другий сенс цього визначення полягає в тому, що в техніці РР часто елементи задаються у вигляді узагальнених інструкцій (“чоловік, ровесник, до якого ви відноситеся позитивно ”, “людина, що зробила сильний вплив на ваші погляди ”), репертуару ролей, на місце яких кожна конкретна людина в думках підставляє своїх знайомих людей або конкретні предмети, якщо як елементи задані назви предметів.
Аналіз РР дозволяє оцінити силу і спрямованість зв'язків між конструктамі людини, що заповнила її, виявити найбільш важливі і значущі параметри (глибинні конструкти), лежачі в основі конкретних оцінок і відносин, побудувати цілісну підсистему конструктів, що дозволяє описувати і передбачати оцінки і відносини людини (своєрідну індивідуальну семантичну карту). Деякі типи РР дозволяють виявляти ієрархічні відносини між конструктами.