- •1.Предмет та завдання психосематники.
- •2.Етапи становлення психосемантики як окремої галузі психологічної науки.
- •3. Особливості розвитку експериментальної психосемантики у вітчизняній психології (Артем’єва; Петренко; Шмельов)
- •4.Міждисциплінарні зв*язки психосем. З іншими науками
- •5.Методологічні принципи когнітивної організації свідомості.
- •6.Напрямки розвитку експериментальної психосемантики в межах парадигми *суб*активного* підходу.
- •7. Проблема співвідношення смислу та значення у психосемантиці
- •10. Метод підстановки в психосемантичних дослідженнях
- •11. Метод доповнення в психосемантичних дослідженнях.
- •12. Метод незавершених речень в психосемантичних дослідженнях.
- •14.Метод класифікації в психосемантичних дослідженнях.
- •16. Особливості номотетичного підходу у психосемантиці.
- •8. Асоціативний експеримент як метод психосемантичних досліджень.
- •9. Метод семантического радикала
- •10. Метод підстановки в психосемантичних дослідженнях
- •11. Метод доповнення в психосемантичних дослідженнях.
- •12. Метод незавершених речень в психосемантичних дослідженнях.
- •13. Методи опосередкованого (непрямого) дослідження семантики.
- •14.Метод класифікації в психосемантичних дослідженнях.
- •15.Метод суб'єктивного шкалування (градуальних шкал). Метод субъективного шкалирования
- •Методика э. Рош
- •16. Особливості номотетичного підходу у психосемантиці.
- •19. Конотативні та денотативні х-ки
- •20 Фактори сприймання за Осгудом
- •21. Історія виникнення методу семантичного диференціалу.
- •22. Загальна характеристика методу семантичного диференціалу.
- •23. Процедура побудови семантичного диференціалу
- •25.Невербальний сд
- •26 Біполярний семантичний диференціал
- •27. Монополярний семантичний диференціал
- •29. Особливості використання методу семантичного диференціалу в дослідницькій та практичній діяльності
- •30 Форми та види шкал семантичного диференціалу
- •31. Особливості ідеографічного підходу у психосемантиці
- •32 Історія виникнення методу репертуарних рішіток
- •33. Проблема розуміння людьми одним одного в теорії особистісних конструктів Дж. Келлі.
- •35. Ранговые решетки.
- •36. Решетки зависимости
- •37. Оценочные решетки
- •39. Импликативные решетки
- •40. Решетки сопротивления изменениям.
- •41.Техніки викликання конструктів Елементи можуть викликатися декількома способами:
- •42.Процедура та особливості використання техніки мінімального контексту (тріад).
- •43Процедура та особливості використання техніки «Сходинки».
- •44.Процедура та особливості використання техніки «Піраміда».
- •45.Процедура та особливості використання техніки самоперсоніфікації.
- •46.Процедура та особливості використання спеціальних технік викликання конструктів (техніка самоідентифікації, проективні методики).
- •47.Принципи вибору елементів репертуарної решітки.
- •48. Особливості заповнення решіток.
- •49. Способи та методи аналізу даних решіток.
- •50. Методы ручной обработки и анализа репертуарных решеток(частотный анализ, контент-анализ).
- •52 Кореляційний, факторний аналіз та кластер ний аналіз даних реперт. Решіток (Enquire within).
- •53.Комп'ютерні програми обробки та аналізу даних репертуарних решіток (Келлі-98, Келлі-2000, мисс-2000, IngridX).
- •58.Особливості використання психосемантичних методів в політико-психологічних дослідженнях.
- •59.Особливості використання психосемантичних методів в маркетингових дослідженнях.
- •60.Оцінка ефективності комунікативних впливів психосемантичними методами.
- •61.Психосемантичний аналіз професійних та етнічних стереотипів.
- •64.Психосемантичні методи як інструмент дослідження особливостей сприймання мистецтва.
49. Способи та методи аналізу даних решіток.
Основні методи і способи кількісного аналізу даних, отриманих за допомогою ТРР:
1) Для аналізу одиничних решіток використовуються підрахунок частот і збігів, контент-аналіз, аналіз чинника, кластерний аналіз, багатовимірне шкалювання.
2) Для порівняння і аналізу декількох Р.Р., коли декілька чоловік, незалежно один від одного, заповнили їх, що стосуються вивчення проблеми в одній і тій же області, використовуються наступні методи:
а) зчеплення решіток, що мають загальні елементи, і обробка такої однєї "розширеної" решітки конструктів;
б) порівняння решіток, що мають однакові елементи і конструкти, що дозволяє виявити ступінь узгодженості і відмінності сприйняття тих чи інших об'єктів або явищ;
в) аналогічно другому способу, проте з початкових решіток віддаляються найбільш відмінні один від одного елементи і конструкти, тим самим акцент робиться тільки на узгодженості.
50. Методы ручной обработки и анализа репертуарных решеток(частотный анализ, контент-анализ).
Для анализа решеток такого типа Слейтером [39], [40] был предложен целый ряд программ машинной обработки, в частности методы непараметрического факторного анализа. Однако ранговые решетки можно обрабатывать и ручным способом. Баннистер [22] предложил простую процедуру ручной обработки, которая позволяет оценить значимость конструкта, реконатруировать систему взаимосвязей между конструктами и построить пространство первых двух главных компонент. Им же была предложена процедура оценки расстояний между конструктами и элементами и оценка сходства элементов. С помощью этих процедур можно оценить, например, степень идентификации испытуемого с каждым персонажем, включенным в репертуар данной решетки, расстояние между «я» и «идеальным я» и многое другое.
51.Методи оцінки діяльності та візуального фокусування як інструмент аналізу репертуарних реші-ток. Ці два методи призначені переважно для дослідження того, як співвідносяться конструкти або елементи в межах конкретних решіток. Візуальне фокусування - матриця де імена конструктів і елементів опущені, і застосовується не п'ятибальна шкала, а дихотомічна (система "галочка - хрест"). Максимальне число збігів галочки й хреста - 8 (загальна кількість конструктів у ґратах) а мінімальне - 0. Наступний крок - складання матриці, у якій відбиті підрахунки числа збігів між кожною з можливих пар елементів. Там, де є високий ступінь збігу оцінок між двома елементами, можна припускати, що ці елементи розглядаються як схожі. Програма методу головних компонентів Представте, що Ви одержали дев'ять елементів і обчислили кореляції між всіма можливими парами. Аналіз методом главніх компонентів відповідає на запитання: "Скільки незалежних вимірів необхідно, щоб описати всі відносини в межах цієї матриці?". Коли математики говорять про незалежні змінні, вони мають на увазі графічне уявлення, у якому змінні ортогональні (розміщені під прямими кутами одне до одного). Існують очевидні обмеження: можна намалювати реально лише двовимірний малюнок, або тривимірний (з використанням перспективи). Але в ідеалі можна представити простір з будь-яким числом незалежних вимірів. Для аналізу даних решітки доступні кілька програм, що містять метод головних компонентів. Можливо найвідоміша з них це пакет ИНГРИД (INGRID). Відомі багато інших програм аналізу головних компонентів, - як комерційні, так і вільно розповсюджувані. Інтерпретація таких даних містить у собі аналіз відносного положення різних елементів (або конструктів, оскільки подібний аналіз може виконуватися як для конструктів, так і для елементів, і конструкти можуть бути внесені на цей же самий графік). Очевидна перевага методу головних компонентів - легкість, з якого можна показати зміни в решітках.