- •1.Предмет та завдання психосематники.
- •2.Етапи становлення психосемантики як окремої галузі психологічної науки.
- •3. Особливості розвитку експериментальної психосемантики у вітчизняній психології (Артем’єва; Петренко; Шмельов)
- •4.Міждисциплінарні зв*язки психосем. З іншими науками
- •5.Методологічні принципи когнітивної організації свідомості.
- •6.Напрямки розвитку експериментальної психосемантики в межах парадигми *суб*активного* підходу.
- •7. Проблема співвідношення смислу та значення у психосемантиці
- •10. Метод підстановки в психосемантичних дослідженнях
- •11. Метод доповнення в психосемантичних дослідженнях.
- •12. Метод незавершених речень в психосемантичних дослідженнях.
- •14.Метод класифікації в психосемантичних дослідженнях.
- •16. Особливості номотетичного підходу у психосемантиці.
- •8. Асоціативний експеримент як метод психосемантичних досліджень.
- •9. Метод семантического радикала
- •10. Метод підстановки в психосемантичних дослідженнях
- •11. Метод доповнення в психосемантичних дослідженнях.
- •12. Метод незавершених речень в психосемантичних дослідженнях.
- •13. Методи опосередкованого (непрямого) дослідження семантики.
- •14.Метод класифікації в психосемантичних дослідженнях.
- •15.Метод суб'єктивного шкалування (градуальних шкал). Метод субъективного шкалирования
- •Методика э. Рош
- •16. Особливості номотетичного підходу у психосемантиці.
- •19. Конотативні та денотативні х-ки
- •20 Фактори сприймання за Осгудом
- •21. Історія виникнення методу семантичного диференціалу.
- •22. Загальна характеристика методу семантичного диференціалу.
- •23. Процедура побудови семантичного диференціалу
- •25.Невербальний сд
- •26 Біполярний семантичний диференціал
- •27. Монополярний семантичний диференціал
- •29. Особливості використання методу семантичного диференціалу в дослідницькій та практичній діяльності
- •30 Форми та види шкал семантичного диференціалу
- •31. Особливості ідеографічного підходу у психосемантиці
- •32 Історія виникнення методу репертуарних рішіток
- •33. Проблема розуміння людьми одним одного в теорії особистісних конструктів Дж. Келлі.
- •35. Ранговые решетки.
- •36. Решетки зависимости
- •37. Оценочные решетки
- •39. Импликативные решетки
- •40. Решетки сопротивления изменениям.
- •41.Техніки викликання конструктів Елементи можуть викликатися декількома способами:
- •42.Процедура та особливості використання техніки мінімального контексту (тріад).
- •43Процедура та особливості використання техніки «Сходинки».
- •44.Процедура та особливості використання техніки «Піраміда».
- •45.Процедура та особливості використання техніки самоперсоніфікації.
- •46.Процедура та особливості використання спеціальних технік викликання конструктів (техніка самоідентифікації, проективні методики).
- •47.Принципи вибору елементів репертуарної решітки.
- •48. Особливості заповнення решіток.
- •49. Способи та методи аналізу даних решіток.
- •50. Методы ручной обработки и анализа репертуарных решеток(частотный анализ, контент-анализ).
- •52 Кореляційний, факторний аналіз та кластер ний аналіз даних реперт. Решіток (Enquire within).
- •53.Комп'ютерні програми обробки та аналізу даних репертуарних решіток (Келлі-98, Келлі-2000, мисс-2000, IngridX).
- •58.Особливості використання психосемантичних методів в політико-психологічних дослідженнях.
- •59.Особливості використання психосемантичних методів в маркетингових дослідженнях.
- •60.Оцінка ефективності комунікативних впливів психосемантичними методами.
- •61.Психосемантичний аналіз професійних та етнічних стереотипів.
- •64.Психосемантичні методи як інструмент дослідження особливостей сприймання мистецтва.
14.Метод класифікації в психосемантичних дослідженнях.
Метод класифікації. Піддослідним пропонують класифікувати представлену множину об´єктів (стимулів), розбити їх на групи (здебільшого кількість груп і об´єктів у групі не обумовлюють). Метод класифікації застосовують не лише до слів, а й і до зображень та інших найрізноманітніших об´єктів (наприклад, може йтися про знайомі постаті чи твори мистецтва) Метод класифікації застосовують і для виявлення індивідуальних розбіжностей у процесах категоризації. У цьому разі основним є не лише склад, а й кількість груп, що свідчать про стратегії, які піддослідні використовують у процесі класифікації.
15.Метод суб'єктивного шкалування (градуальних шкал).
Метод субъективного шкалирования.Метод субъективного шкалирования состоит в том, что испытуемым предлагается количественно оценить сходство предлагаемых им слов (значений) по заданной шкале.
Методика Э. Рош.Элеанор Рош, создательница теории прототипов, предлагала испытуемым оценить по 7-балльной шкале такие предметы (понятия), как шкаф, стул, стол и многие другие, с точки зрения того, являются ли они хорошими примерами мебели.
Усредненные и выстроенные по рангу ответы большого числа испытуемых образовали последовательность, в которой первые места заняли стул, стол и некоторые другие понятия, которые испытуемые нашли типичными представителями мебели; в середине списка оказались менее типичные представители (скамейка, лампа, табуретка, пианино); в конце списка очутились телевизор, полка, мусорная корзина, холодильник и т. п.
16. Особливості номотетичного підходу у психосемантиці.
Номотетический (от лат. Norma – образец) подход – измерение индивидуально-психологических особенностей, требующее соотнесения с нормой.
Основание |
Номотетический подход |
Понимание объекта измерения |
Понимание личности как набора свойств |
Направленность измерения |
Выявление и измерение общих для всех людей свойств личности |
Методы измерения |
Стандартизованные методы измерения, требующие сопоставления с нормой |
8. Асоціативний експеримент як метод психосемантичних досліджень.
Є одним з найбільш розроблених методів психосемантики і психолінгвістики. Застосував вперше Гальтон. Розробка методу активно продовжувалася і поступово набула контури стандартизованої процедури, відомою рід назвою вільних асоціацій Хента-Розанова. Процедура асоціативного експерименту передбачає як індивідуальне, так і групове дослідження.
Види асоціативного експерименту:
- вільний асоціативний експеримент
- спрямований(реакції семантичного класу)
- ланцюговий(за певний проміжок часу)
Залежно від умов проведення, аналіз отриманих результатів дозволяє виокремити:
синтагматичні ( напр.трава зелена, сонце світить) і парадигматичні( напр.брат-сестра, вилка-ложка).
Чим менше відрізняється слова-стимули і слова-реакції за складом семантичних компонентів, тим більша вірогідність актуалізації асоціацій. (Принцип мінімального контрасту).
Асоціативні процедури використовуються: маркетингових дослідженнях, в політико-психологічних дослідженнях.
На думку Б.Ю. Городецького, парадигматичні асоціації відображають відносини на рівні мови, а синтагматичні на рівні мовлення.
Як окремі види слів-реакцій в психосемантиці виділяють:
- стереотипні асоціації або мовні кліше
- особистісні асоціації
- асоціації фонетично-подібних до слів-стимулів
- асоціації, що відображають видові відносини.