- •Активний центр – це ділянка фермента, що взаємодіє з S. Активних центрів може бути 2, 4, 6, 8. До кожного входять 7-15 амінокислот, що мають такі функціональні групи:
- •Коферменти
- •Нікотинамідні коферменти
- •Піридоксальфосфат (ПАЛФ)
- •Біоцитин
- •Біоцитин - кофермент карбоксилювання (приєднання молекули СО2 до іншої молекули з подовженням ланцюга на 1 атом вуглецю)
- •Тетрагідрофолієва кислота ( ТГФК )
- •ТГФК бере участь в обміні амінокислот (синтез метіоніну, гомоцистеїну), в синтезі нуклеотидів (тиміділату для ДНК та пуринових ядер аденіну і гуаніну), синтезі інших сполук (холіну, креатину, адреналіну).
- •Метилкобаламін
- •Вітаміни групи К
- •Біологічна роль і механізм дії вітаміну Е
- •Трансмембранний перенос речовин
- •Перетравлення ліпідів та всмоктування продуктів гідролізу
- •Хіломікрони утворюються в слизовій тонкого кишечника, транспортують екзогенні тригліцериди з кишечника в кров через систему лімфатичних судин.
- •Катаболізм триацилгліцеролів
- •Регуляція ліполізу
- •Окислення жирних кислот
- •Окислення гліцеролу (гліцерину)
- •Ліпогенез
- •Біосинтез жирних кислот
- •Послідовність ферментативних реакцій біосинтезу
- •Утворення ненасичених жирних кислот
- •Біосинтез фосфогліцеридів
- •Біосинтез та катаболізм кетонових тіл
- •Патологія ліпідного обміну
- •Ожиріння – це стан, що характеризується надмірним накопиченням триацилгліцеролів в жировій тканині. Розрізняють аліментарне (надмірне споживання їжи) та гормональне (гіпофункція щитовидної залози, кастрація, гіпофізарне, гіпоталамічне).
- •Всмоктування тетрапіролів в кишечнику
- •Патологія пігментного обміну – жовтяниці
- •Хімія та метаболізм нуклеопротеїнів. Молекулярна біологія
- •Номенклатура
- •Будова та функції ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти)
- •Правила Чаргафа
- •Перетравлення нуклеопротеїнів та всмоктування продуктів гідролізу
- •Особливості синтезу пуринових нуклеотидів
- •Катаболізм пуринових нуклеотидів
- •Поняття про гіперурикемію та її характеристика
- •Причини
- •Лікування подагри
- •Біосинтез піримідинових нуклеотидів
- •Особливості синтезу піримідинових нуклеотидів
- •Джерела атомів карбону та нітрогену піримідинового кільця
- •Утворення цитидилових нуклеотидів
- •Синтез дезоксирибонуклеотидів
- •Утворення тимідилових нуклеотидів
- •Інгібітори синтезу дезоксирибонуклеотидів
- •Катаболізм піримідинових нуклеотидів
- •В основному відбуваються в печінці. Кінцевими продуктами обміну піримідинових нуклеотидів є:
- •Генетичний код. Реплікація ДНК
- •Властивості біологічного коду
- •Поняття про реплікацію
- •Значення реплікаціїї: забазпечує рівномірну, серед дочірніх клітин, передачу спадкової інфлрмації при поділі клітин.
- •Механізм реплікації
- •Ферменти і фактори реплікації ДНК в еукаріот
- •Етапи реплікації ДНК у еукаріот
- •Фактори транскрипції еукаріот
- •Механізм транскрипції у еукаріот
- •Інгібітори транскрипції (пригнічують або повністю блокують транскрипцію)
- •Здійснюється на рівні транскрипціі. Виділяють регуляцію двох типів:
- •Регуляція експресії генів у еукаріот
- •І. На рівні структурної організації геному регуляція експресії генів забезпечується особливістю будови хроматину, процесами рекомбінації та ампліфікації генів.
- •Класифікація мутацій
- •Класифікація мутагенів
- •Характеристика мутацій
- •Поняття про репарацію ДНК її механізми та патологію
- •Клітинні комунікаціи. Гормони та інші сигнальні молекули
- •Приклади гормоноподібних речовин
- •Механізми передачі гормонального сигналу
- •Група тропних гормонів аденогіпофіза.
- •Стимулюють функції периферійних ендокринних залоз.
- •Гормони підшлункової залози
- •Гормони як лікарські препарати.
- •1.Замісна гормонотерапія: інсулін при цукровому діабеті. 2. Стимулююча гормонотерапія – гормон росту. 3. Блокуюча або гальмівна гормонотерапія – інгібітори синтезу статевих гормонів при деяких онкозахворюваннях.
- •Препарати крові
- •Функції крові
- •Хімічний склад крові
- •Фізико-хімічні константи крові
- •Види алкалозу
- •Біохімія еритроцитів
- •Дихальна функція еритроцитів
- •Білки плазми (сироватки) крові
- •Функції білків плазми крові.
- •Структурно-функціональні особливості нирок
- •Кліренс визначають за формулою
- •Ниркова регуляція артеріального тиску
- •Індуктори ферментів метаболізму ксенобіотиків
- •Метаболічна активація ксенобіотиків
- •І фаза метаболізму ксенобіотиків
- •ІІ фаза метаболізму ксенобіотиків
- •Основні реакції кон’югації
Нуклеозид = азотиста основа (АО) + пентоза (рибоза або дезоксирибоза). Пентоза приєднується N-глікозидним зв'язком до азотистої основи.
Нуклеотид = нуклеозид + 1–3 залишки фосфорної кислоти. Отже нуклеотид складається з азотистої основи, цукру (пентози) і залишків фосфорної кислоти.
Номенклатура
Азотиста основа |
Нуклеозид |
Нуклеотид |
Пурини |
|
|
аденін |
аденозин* |
Аденозин монофосфат (АМФ)*; |
гуанін |
гуанозин |
гуанозин монофосфат (ГМФ) . |
|
|
|
Піримідіни |
|
|
урацил |
уридин |
уридин монофосфат (УМФ) . |
цитозин |
цитидин |
цитидин монофосфат (ЦМФ) . |
тимін |
тимідин |
тимідин монофосфат (ТМФ) . |
* - якщо пентоза - дезоксирибоза, то назва - дезоксиаденозин, д (d)АМФ.
Біологічна роль нуклеотидів:
∙є універсальними джерелами енергії в клітині (АТФ, ГТФ);
∙активатори і переносники мономерів (наприклад, УДФ-глюкоза, ЦДФ-
холін);
∙аллостеричні регулятори активності ферментів;
∙входять до складу коферментів (НАД+, НАДФ+, ФАД, КоАSH);
∙циклічні мононуклеотиди (цАМФ, цГМФ) є вторинними посередниками дії гормонів і інших сигналів на клітку;
∙є мономерами у складі нуклеїнових кислот.
Будова та функції ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти)
До складу ДНК входять 4 типи АО: А, Т, Г, Ц та пентоза дезоксирибоза.
Під первинною структурою ДНК розуміють послідовність нуклеотидів в одному полінуклеотидному ланцюгу. Зв'язок між нуклеотидами в ДНК утворюється за участю 3'-ОН- групи рибози одного нуклеотида і 5'-залишком фосфорної кислоти іншого. Таким чином первинна структура укріплюється 3'–5'-фосфодіефірним зв'язком.
Вторинна структура ДНК – це просторове розташування ділянки полінуклеотидного ланцюгу. Розшифрували у 1953 р. Д. Уотсон, Ф. Крік. Вона має форму подвійної правозакрученої спіралі, яка укріплюється переважно водневими зв’язками що утворюються між протилежно розташованими комплементарними основами ДНК (аденін комплементарний тиміну, гуанін - цитозину).
Правила Чаргафа
1.Кількість пуринів дорівнює кількості піримідинів: А+Г=Т+Ц
2.А=Т; Г=Ц
3.А+Г=Т+Ц