- •Активний центр – це ділянка фермента, що взаємодіє з S. Активних центрів може бути 2, 4, 6, 8. До кожного входять 7-15 амінокислот, що мають такі функціональні групи:
- •Коферменти
- •Нікотинамідні коферменти
- •Піридоксальфосфат (ПАЛФ)
- •Біоцитин
- •Біоцитин - кофермент карбоксилювання (приєднання молекули СО2 до іншої молекули з подовженням ланцюга на 1 атом вуглецю)
- •Тетрагідрофолієва кислота ( ТГФК )
- •ТГФК бере участь в обміні амінокислот (синтез метіоніну, гомоцистеїну), в синтезі нуклеотидів (тиміділату для ДНК та пуринових ядер аденіну і гуаніну), синтезі інших сполук (холіну, креатину, адреналіну).
- •Метилкобаламін
- •Вітаміни групи К
- •Біологічна роль і механізм дії вітаміну Е
- •Трансмембранний перенос речовин
- •Перетравлення ліпідів та всмоктування продуктів гідролізу
- •Хіломікрони утворюються в слизовій тонкого кишечника, транспортують екзогенні тригліцериди з кишечника в кров через систему лімфатичних судин.
- •Катаболізм триацилгліцеролів
- •Регуляція ліполізу
- •Окислення жирних кислот
- •Окислення гліцеролу (гліцерину)
- •Ліпогенез
- •Біосинтез жирних кислот
- •Послідовність ферментативних реакцій біосинтезу
- •Утворення ненасичених жирних кислот
- •Біосинтез фосфогліцеридів
- •Біосинтез та катаболізм кетонових тіл
- •Патологія ліпідного обміну
- •Ожиріння – це стан, що характеризується надмірним накопиченням триацилгліцеролів в жировій тканині. Розрізняють аліментарне (надмірне споживання їжи) та гормональне (гіпофункція щитовидної залози, кастрація, гіпофізарне, гіпоталамічне).
- •Всмоктування тетрапіролів в кишечнику
- •Патологія пігментного обміну – жовтяниці
- •Хімія та метаболізм нуклеопротеїнів. Молекулярна біологія
- •Номенклатура
- •Будова та функції ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти)
- •Правила Чаргафа
- •Перетравлення нуклеопротеїнів та всмоктування продуктів гідролізу
- •Особливості синтезу пуринових нуклеотидів
- •Катаболізм пуринових нуклеотидів
- •Поняття про гіперурикемію та її характеристика
- •Причини
- •Лікування подагри
- •Біосинтез піримідинових нуклеотидів
- •Особливості синтезу піримідинових нуклеотидів
- •Джерела атомів карбону та нітрогену піримідинового кільця
- •Утворення цитидилових нуклеотидів
- •Синтез дезоксирибонуклеотидів
- •Утворення тимідилових нуклеотидів
- •Інгібітори синтезу дезоксирибонуклеотидів
- •Катаболізм піримідинових нуклеотидів
- •В основному відбуваються в печінці. Кінцевими продуктами обміну піримідинових нуклеотидів є:
- •Генетичний код. Реплікація ДНК
- •Властивості біологічного коду
- •Поняття про реплікацію
- •Значення реплікаціїї: забазпечує рівномірну, серед дочірніх клітин, передачу спадкової інфлрмації при поділі клітин.
- •Механізм реплікації
- •Ферменти і фактори реплікації ДНК в еукаріот
- •Етапи реплікації ДНК у еукаріот
- •Фактори транскрипції еукаріот
- •Механізм транскрипції у еукаріот
- •Інгібітори транскрипції (пригнічують або повністю блокують транскрипцію)
- •Здійснюється на рівні транскрипціі. Виділяють регуляцію двох типів:
- •Регуляція експресії генів у еукаріот
- •І. На рівні структурної організації геному регуляція експресії генів забезпечується особливістю будови хроматину, процесами рекомбінації та ампліфікації генів.
- •Класифікація мутацій
- •Класифікація мутагенів
- •Характеристика мутацій
- •Поняття про репарацію ДНК її механізми та патологію
- •Клітинні комунікаціи. Гормони та інші сигнальні молекули
- •Приклади гормоноподібних речовин
- •Механізми передачі гормонального сигналу
- •Група тропних гормонів аденогіпофіза.
- •Стимулюють функції периферійних ендокринних залоз.
- •Гормони підшлункової залози
- •Гормони як лікарські препарати.
- •1.Замісна гормонотерапія: інсулін при цукровому діабеті. 2. Стимулююча гормонотерапія – гормон росту. 3. Блокуюча або гальмівна гормонотерапія – інгібітори синтезу статевих гормонів при деяких онкозахворюваннях.
- •Препарати крові
- •Функції крові
- •Хімічний склад крові
- •Фізико-хімічні константи крові
- •Види алкалозу
- •Біохімія еритроцитів
- •Дихальна функція еритроцитів
- •Білки плазми (сироватки) крові
- •Функції білків плазми крові.
- •Структурно-функціональні особливості нирок
- •Кліренс визначають за формулою
- •Ниркова регуляція артеріального тиску
- •Індуктори ферментів метаболізму ксенобіотиків
- •Метаболічна активація ксенобіотиків
- •І фаза метаболізму ксенобіотиків
- •ІІ фаза метаболізму ксенобіотиків
- •Основні реакції кон’югації
ІІ. По типу репресії (розглянемо наприкладі гістидинового або триптофанового оперону).
При відсутності в середовищі амінокислот гістидину або триптофану ген-регулятор синтезує білок-репресор в неактивному стані. Останній не взаємодіє з оператором і тому відсутні перешкоди для руху РНК-полімерази до структурних генів, їх транскрипції, синтезу мРНК та відповідно білків-ферментів, які забезпечують синтез амінокислот гістидину або триптофану.
За умов наявності в середовищі амінокислот гістидину або триптофану, вони зв’язуються з білком-репресором, активують його. Активний білок репресор сполучається з оператором, що викликає порушення руху РНК-полімерази до структурних генів. Пригнічується транскрипція останніх, синтез мРНК і відповідно білків-ферментів, необхідних для синтезу гістидину або триптофану.
Регуляція експресії генів у еукаріот
Набагато складніша ніж у прокаріот та багаторівнева (на рівнях структурної організації геному, транскрипції, трансляції).
І. На рівні структурної організації геному регуляція експресії генів забезпечується особливістю будови хроматину, процесами рекомбінації та ампліфікації генів.
1. Особливості будови хроматину.
Розрізняють гетеро-та еухроматин. В гетерохроматині містяться неактивні гени, а в еухроматині - активні гени.
2.Рекомбінації – це переміщення генів в межах хромосоми або між хромосомами.
Веукаріот рекомбінації лежать в основі наступних процесів:
∙Кросинговенру – це обмін ідентичними ділянками між гомологічними хромосомами при їх коньюгації під час мейозу.
∙Виникнення більш корисних генних комбінацій в еволюційному процесі.
∙Формуванні різноманітності антитіл (імуноглобулінів): IgG, IgA, IgM, IgD, IgE.
∙диференціації Т-лімфоцитів.
3.Ампліфікація – це процес збільшення кількості копій певних генів внаслідок
вибухової (що часто повторюється) реплікації. Значення
Ампліфікація лежить в основі:
∙резистентності до протипухлинної дії метотрексату
∙компенсаторної реакції у відповідь на потрапляння в організм важких металів (відбувається ампліфікація гену металотіонеїну, і відповідно індукується синтез даного білка, який зв’язує важкі метали).
∙полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР)- це процес отримання великої кількості копій необхідних ділянок ДНК in vitro (в пробірці) внаслідок ампліфікації. Вона використовується для діагностики спадкових, інфекційних, вірусних та грибкових
хвороб, для ідентифікації особистості, батьківства в судово-медичній експертизі.
II. На рівні транскрипції. В акцепторній (лідерній) зоні транскриптона знаходяться насттупні ділянки ДНК:
∙Енхансери – при зв’язуванні з ними регуляторних речовин відбувається посилення транскрипції.
∙Сайленсери – при взаємодії з ними регуляторних речовин відбувається блокування активності транскрипції.
До регуляторних речовин, що взаємодіють з енхансерами або сайленсерами відносять: стероїдні гормони, ретиноєву кислоту, кальцитріол, гормони щитовидної залози, інсулін та ін.
III. На рівні трансляції:
Відбувається шляхом фосфорилування фактору ініціації трансляції eІF-2 (в цій формі він неактивний) і дефосфорилування (в цій формі eІF-2 активний). Цей процес здійснюється каскадно і активується цАМФ-протеїнкіназою.