- •Активний центр – це ділянка фермента, що взаємодіє з S. Активних центрів може бути 2, 4, 6, 8. До кожного входять 7-15 амінокислот, що мають такі функціональні групи:
- •Коферменти
- •Нікотинамідні коферменти
- •Піридоксальфосфат (ПАЛФ)
- •Біоцитин
- •Біоцитин - кофермент карбоксилювання (приєднання молекули СО2 до іншої молекули з подовженням ланцюга на 1 атом вуглецю)
- •Тетрагідрофолієва кислота ( ТГФК )
- •ТГФК бере участь в обміні амінокислот (синтез метіоніну, гомоцистеїну), в синтезі нуклеотидів (тиміділату для ДНК та пуринових ядер аденіну і гуаніну), синтезі інших сполук (холіну, креатину, адреналіну).
- •Метилкобаламін
- •Вітаміни групи К
- •Біологічна роль і механізм дії вітаміну Е
- •Трансмембранний перенос речовин
- •Перетравлення ліпідів та всмоктування продуктів гідролізу
- •Хіломікрони утворюються в слизовій тонкого кишечника, транспортують екзогенні тригліцериди з кишечника в кров через систему лімфатичних судин.
- •Катаболізм триацилгліцеролів
- •Регуляція ліполізу
- •Окислення жирних кислот
- •Окислення гліцеролу (гліцерину)
- •Ліпогенез
- •Біосинтез жирних кислот
- •Послідовність ферментативних реакцій біосинтезу
- •Утворення ненасичених жирних кислот
- •Біосинтез фосфогліцеридів
- •Біосинтез та катаболізм кетонових тіл
- •Патологія ліпідного обміну
- •Ожиріння – це стан, що характеризується надмірним накопиченням триацилгліцеролів в жировій тканині. Розрізняють аліментарне (надмірне споживання їжи) та гормональне (гіпофункція щитовидної залози, кастрація, гіпофізарне, гіпоталамічне).
- •Всмоктування тетрапіролів в кишечнику
- •Патологія пігментного обміну – жовтяниці
- •Хімія та метаболізм нуклеопротеїнів. Молекулярна біологія
- •Номенклатура
- •Будова та функції ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти)
- •Правила Чаргафа
- •Перетравлення нуклеопротеїнів та всмоктування продуктів гідролізу
- •Особливості синтезу пуринових нуклеотидів
- •Катаболізм пуринових нуклеотидів
- •Поняття про гіперурикемію та її характеристика
- •Причини
- •Лікування подагри
- •Біосинтез піримідинових нуклеотидів
- •Особливості синтезу піримідинових нуклеотидів
- •Джерела атомів карбону та нітрогену піримідинового кільця
- •Утворення цитидилових нуклеотидів
- •Синтез дезоксирибонуклеотидів
- •Утворення тимідилових нуклеотидів
- •Інгібітори синтезу дезоксирибонуклеотидів
- •Катаболізм піримідинових нуклеотидів
- •В основному відбуваються в печінці. Кінцевими продуктами обміну піримідинових нуклеотидів є:
- •Генетичний код. Реплікація ДНК
- •Властивості біологічного коду
- •Поняття про реплікацію
- •Значення реплікаціїї: забазпечує рівномірну, серед дочірніх клітин, передачу спадкової інфлрмації при поділі клітин.
- •Механізм реплікації
- •Ферменти і фактори реплікації ДНК в еукаріот
- •Етапи реплікації ДНК у еукаріот
- •Фактори транскрипції еукаріот
- •Механізм транскрипції у еукаріот
- •Інгібітори транскрипції (пригнічують або повністю блокують транскрипцію)
- •Здійснюється на рівні транскрипціі. Виділяють регуляцію двох типів:
- •Регуляція експресії генів у еукаріот
- •І. На рівні структурної організації геному регуляція експресії генів забезпечується особливістю будови хроматину, процесами рекомбінації та ампліфікації генів.
- •Класифікація мутацій
- •Класифікація мутагенів
- •Характеристика мутацій
- •Поняття про репарацію ДНК її механізми та патологію
- •Клітинні комунікаціи. Гормони та інші сигнальні молекули
- •Приклади гормоноподібних речовин
- •Механізми передачі гормонального сигналу
- •Група тропних гормонів аденогіпофіза.
- •Стимулюють функції периферійних ендокринних залоз.
- •Гормони підшлункової залози
- •Гормони як лікарські препарати.
- •1.Замісна гормонотерапія: інсулін при цукровому діабеті. 2. Стимулююча гормонотерапія – гормон росту. 3. Блокуюча або гальмівна гормонотерапія – інгібітори синтезу статевих гормонів при деяких онкозахворюваннях.
- •Препарати крові
- •Функції крові
- •Хімічний склад крові
- •Фізико-хімічні константи крові
- •Види алкалозу
- •Біохімія еритроцитів
- •Дихальна функція еритроцитів
- •Білки плазми (сироватки) крові
- •Функції білків плазми крові.
- •Структурно-функціональні особливості нирок
- •Кліренс визначають за формулою
- •Ниркова регуляція артеріального тиску
- •Індуктори ферментів метаболізму ксенобіотиків
- •Метаболічна активація ксенобіотиків
- •І фаза метаболізму ксенобіотиків
- •ІІ фаза метаболізму ксенобіотиків
- •Основні реакції кон’югації
Денатурація (плавлення) ДНК — процес розкручування ниток і формування одноланцюгових молекул. При денатурації залишається лише первинна структура ДНК, всі інші руйнуються. Відбувається при підвищенні температури (біля 70°С), репликації і транскрипції (у окремих ділянках). При поступовому зниженні температури відмічається ренатурація – відновлення вторинної та третинної структур ДНК.
Третинна структура ДНК – просторове розташування всьго полінуклеотидного ланцюга. В ядрі молекула ДНК знаходиться у складі хроматину. Останній складається з білків (гістонових та негістонових) на які намотана дволанцюгова ДНК.
Функції ДНК: зберігання, відтворення і передача по спадку генетичного матеріалу, експресія генів.
Будова та функції РНК (рибонуклеїнової кислоти)
На відміну від ДНК являється одноланцюговою, замість тиміну містить урацил, а на місті дезоксирибози — рибоза. РНК буває декількох типів — і (м)РНК (інформаційна або матрична), рРНК (рибосомальна), тРНК (транспортна), гяРНК (гетерогенна ядерна), мяРНК (мала ядерна).
Вторинна структура містить як спіралізовані так і неспіралізовані ділянки. В молекулі тРНК вторинна структура нагадує форму «листа конюшини», має різнофункціональні ділянки:
∙антикодон (для зв’язування з кодоном мРНК);
∙акцепторну ділянку для сполучення з амінокислотою;
∙псевдоуридилову для утворення зв’язків з рибосомою;
∙дигідроуридилову гілку необхідну для розпізнавання тРНК специфічним ферментом аміноацил-тРНК-синтетазою.
Функції основних РНК:
∙м(і)РНК – містить інформацію про амінокислотну послідовність в білку і відповідно є матрицею для синтезу білка.
∙тРНК – переносить амінокислоти з цитоплазми в рибосому для синтезу білка.
∙рРНК – формує рибосоми
Перетравлення нуклеопротеїнів та всмоктування продуктів гідролізу
Вшлунку нуклеопротеїни під впливом ферментів та соляної кислоти розпадаються на поліпептиди, які спочатку в шлунку, а потім в кишечнику розпадаються до амінокислот, та нуклеїнові кислоти.
Втонкій кишці нуклеїнові кислоти під впливом ДНК-аз та РНК-аз панкреатичного соку гідролізуються до олігонуклеотидів. Останні розпадаються до мононуклеотидів за участю фосфодіестераз слизової кишечника. Фосфатази (нуклеотидази) відщеплюють від мононуклеотиду фосфорну кислоту і утворюються нуклеозиди, які за участю нуклеозидаз розщеплюються до пентози та азотистої основи, які всмоктуються слизовою тонкої кишки в кров.
Метаболізм пуринових та піримідинових нуклеотидів Біосинтез пуринових нуклеотидів.
Біосинтез проходить у цитоплазмі клітин всіх тканинах, але найвища активність відмічається у печінці.
Особливості синтезу пуринових нуклеотидів
1.Пуринові нуклеотиди de novo не синтезуються в еритроцитах і поліморфноядерних лейкоцитах, оскільки вони не здатні синтезувати 5- фосфорибозиламін.
2.Синтез пуринових нуклеотидів починається з рибозо-5-фосфату, джерелом якого є пентозофосфатний цикл, на якому і відбувається синтез пуринового кільця шляхом послідовного приєднання речовин, що є донорами атомів вуглецю і азоту пуринового кільця.