- •1.Культура, її сутність і зміст.Матеріальна і духовна культура.
- •2.Категорії культури та методи дослідження.
- •3. Функції культури, їх зміст.
- •4.Цінності, їх походження, зміст і типологія.
- •7.Основні концепції походження стародавніх слов’ян.
- •8.Камяний вік на території України. Трипільська культура.
- •10. Античні колонії Північного Причорноморя, їх впли на формування ку-ри корінного населення.
- •12. Світоглядні уявлення словян.
- •13.Християнство як чинник нових культурних процесів у Київській державі.
- •14. Особливості архітектури Київської Русі.
- •15. Християнство і розвиток літератури в Київській Русі.
- •17. Специфіка художньої культури Київської Русі.
- •18.Соціально – політична та культурна ситуація на укр..Землях 13-14 ст. Культура Галицько – Волинського князівства.
- •22. Братський рух та його роль у розвитку української культури.
- •19. Особливості української культури в литовсько-польську добу.
- •20. Берестейська унія та її історико – культурні наслідки.
- •25. Українське козацтво як носій особливих форм культури.
- •26. Специфіка національного варіанту барокко.
- •27. Києво – Могилянсьва академія.
- •30. Іконопис і монументальний живопис 17-18 ст.
- •30. Іконопис та монументальний живопис 17-18 ст.?
- •31.Усна народна творчість другої половини 17 ст.?
- •32.Вертеп і вертепна драма в українській культурі?
- •33.Творчість а. Веделя і д. Бортянського в контексті культурного життя України 18 ст.?
- •34.Нові явища в освіті Гетьманщини і Слобожанщини. Харківський колегіум?
- •35.Кирило-Мефодіївське товариство. Перші кроки політизації культурного відродження?
- •36. «Руська трійця» та ії діяльність на ниві української культури?
- •37. Романтизм у літературі та мистецтві. Роль Харківського університету в його розвиткові?
- •38.Т.Г.Шевченко-геніальний український мислитель і митець?
- •39.М.В.Лисенко і с.С.Гулак-Артемлвський-класики української музики?
- •53. Досягнення і втрати української культури 30р хХст.
- •54.Православна церква Укр. У 1917-1921 р.
- •55.Українізація 20 р.. Як соціокультурний процес
- •58.Стан і проблеми народного мистецтва на сучасному етапі.
- •60.Проблеми культурного відродження в умовах державної незалежності
- •61. Традиції і новаторство в українській художній культурі 20 ст.
- •62. Культурний доробок українців діаспори 19-20 ст.
- •64. Реформи Володимира Великого,їх соціально – політичне, військове і культурне значення
- •65. Освіта в Київській Русі : здобутки, проблеми
- •66. «Руська правда» - видатний документ правової культури часів Київської Русі.
- •70.Люблінська унія як чинник посилення соціально-економічного та духовного гніту населення укр..Земель.
- •71.Освіта в у.16-17 ст. Українські полемісти 16-17 ст. Вплив їхніх ідей на розбудову духовного життя суспільства
- •76.Портретне малярство часів козаччини.
- •88 Внесок українських митців у перемогу у ввв(1941-1945рр)
- •88 Внесок українських митців у перемогу у ввв(1941-1945рр)
- •77.Типологія культур,основні критерії її класифікації.
- •76.Портретне малярство часів козаччини.
35.Кирило-Мефодіївське товариство. Перші кроки політизації культурного відродження?
У січні 1846 р. напередодні загальноєвропейської революції в Києві виникло Кирило-Мефодіївське товариство — перша українська нелегальна державницько-політична організація. Саме з цього часу розпочалася політизація українського національного руху, що спочатку розвивався переважно як культурницько-просвітній. Організаторами товариства були професор історії Київського університету Микола Костомаров, службовець канцелярії генерал-губернатора Микола Гулак і випускник Київського університету Василь Білозерський.
Програмні документи і матеріали, публіцистичні та художні твори, наукові праці, практичну громадську й просвітницьку діяльність Кирило-Мефодіївського товариства пронизує ідея національного відродження України. Кирило-Мефодіївці виявили себе справжніми мислителями, послідовними борцями за вільну Україну, інтелектуальною елітою української нації.Політична програма товариства — "Книга буття українського народу" стала надбанням українського національно-визвольного руху XIX—XX ст. Вона посідає чільне місце в історії прогресивної суспільної думки України. На її зміст і політичну спрямованість значний вплив справили твори Тараса Шевченка. Конкретне авторство цього твору не з'ясоване ні слідством, ні пізнішими дослідженнями істориків, хоч чимало їх схиляються до думки, що "Книгу" міг написати М. Костомаров. Національне відродження України кирило-мефодіївці не мислили без просвітництва. Вони виступали поборниками ідеї поширення освіти серед простого народу, бо вбачали в освіті й науці могутній рушій соціального прогресу, важливий засіб для усвідомлення людьми їх підневільного становища, прагнення до волі.
36. «Руська трійця» та ії діяльність на ниві української культури?
На початку 30’х рр. 19 ст. у Львові підіймається нова хвиля національного руху. В цей час починає функціонувати гурток студентської молоді на чолі з “Руською трійцею”, який ставить перед собою задачу “вправлятися в слов’янській і руській мовах, вводити в руських колах розмовну руську мову, піднімати дух народний, просвіщати народ і, протистоячи полонізму, воскресити руську письменність в Галичині”. До складу “Руської трійці” входили Маркіян Шашкевич( Руслан ), Іван Вагилевич( Далибор ), Яків Головацький( Ярослав ). На той час всі вони були студентами-семінаристами.РУСЬКА ТРІЙЦЯ» - громадсько-культурне угруповання демократичного спрямування, що сформувалося серед української студентської молоді Львівського ун-ту і вихованців греко-католицької духовної семінарії у в 1830-х роках. Очолювали «Р.т.» М.Шашкевич, І.Вагилевич і Я.Головацький. Напрям діяльності визначався ідеями романтизму. Діячі «Рт.», наслідуючи приклад літературних сил Наддніпрянської України, ідеологів слов'янського відродження, прагнули сприяти піднесенню освітнього рівня та пробудженню національної свідомості галичан, щоб прислужитися справі відродження національного життя українського народу та входження його в коло вільних і культурних націй Європи, насамперед, слов'янських. Письменники «Р.т.» своєю творчістю поклали початок новій, національній літературі в Галичині і на зх. українських землях. Найістотнішою ознакою нової літератури галицькі романтики вважали народність, яку вони розуміли як національну особливість. Розвиток літератури на народній основі, на їхню думку, забезпечував романтичний фольклоризм. Звідси й така увага до фольклору як предтечі літератури і взірця народності. В їхніх творах уперше в українській літературі зазвучали щира турбота про народ , високі громадянські мотиви, зроблено соціальні . У своїх наукових працях та літературних творах вони з гордістю писали про державну могутність і славу Київської Русі, високо цінували пам'ятки її культури.