- •1.Культура, її сутність і зміст.Матеріальна і духовна культура.
- •2.Категорії культури та методи дослідження.
- •3. Функції культури, їх зміст.
- •4.Цінності, їх походження, зміст і типологія.
- •7.Основні концепції походження стародавніх слов’ян.
- •8.Камяний вік на території України. Трипільська культура.
- •10. Античні колонії Північного Причорноморя, їх впли на формування ку-ри корінного населення.
- •12. Світоглядні уявлення словян.
- •13.Християнство як чинник нових культурних процесів у Київській державі.
- •14. Особливості архітектури Київської Русі.
- •15. Християнство і розвиток літератури в Київській Русі.
- •17. Специфіка художньої культури Київської Русі.
- •18.Соціально – політична та культурна ситуація на укр..Землях 13-14 ст. Культура Галицько – Волинського князівства.
- •22. Братський рух та його роль у розвитку української культури.
- •19. Особливості української культури в литовсько-польську добу.
- •20. Берестейська унія та її історико – культурні наслідки.
- •25. Українське козацтво як носій особливих форм культури.
- •26. Специфіка національного варіанту барокко.
- •27. Києво – Могилянсьва академія.
- •30. Іконопис і монументальний живопис 17-18 ст.
- •30. Іконопис та монументальний живопис 17-18 ст.?
- •31.Усна народна творчість другої половини 17 ст.?
- •32.Вертеп і вертепна драма в українській культурі?
- •33.Творчість а. Веделя і д. Бортянського в контексті культурного життя України 18 ст.?
- •34.Нові явища в освіті Гетьманщини і Слобожанщини. Харківський колегіум?
- •35.Кирило-Мефодіївське товариство. Перші кроки політизації культурного відродження?
- •36. «Руська трійця» та ії діяльність на ниві української культури?
- •37. Романтизм у літературі та мистецтві. Роль Харківського університету в його розвиткові?
- •38.Т.Г.Шевченко-геніальний український мислитель і митець?
- •39.М.В.Лисенко і с.С.Гулак-Артемлвський-класики української музики?
- •53. Досягнення і втрати української культури 30р хХст.
- •54.Православна церква Укр. У 1917-1921 р.
- •55.Українізація 20 р.. Як соціокультурний процес
- •58.Стан і проблеми народного мистецтва на сучасному етапі.
- •60.Проблеми культурного відродження в умовах державної незалежності
- •61. Традиції і новаторство в українській художній культурі 20 ст.
- •62. Культурний доробок українців діаспори 19-20 ст.
- •64. Реформи Володимира Великого,їх соціально – політичне, військове і культурне значення
- •65. Освіта в Київській Русі : здобутки, проблеми
- •66. «Руська правда» - видатний документ правової культури часів Київської Русі.
- •70.Люблінська унія як чинник посилення соціально-економічного та духовного гніту населення укр..Земель.
- •71.Освіта в у.16-17 ст. Українські полемісти 16-17 ст. Вплив їхніх ідей на розбудову духовного життя суспільства
- •76.Портретне малярство часів козаччини.
- •88 Внесок українських митців у перемогу у ввв(1941-1945рр)
- •88 Внесок українських митців у перемогу у ввв(1941-1945рр)
- •77.Типологія культур,основні критерії її класифікації.
- •76.Портретне малярство часів козаччини.
25. Українське козацтво як носій особливих форм культури.
Духовна культура українського народу досягла високого рівня в період існування козацької держави (1648—1781 pp.). Запорозьке козацтво впродовж трьох століть визначало напрями економічного, політичного і культурного розвитку України. Високорозви-нута самобутня культура Січі домінувала тут у XVI —XVIII ст. і мала величезний вплив на національну самосвідомість українського народу. Культура Запорозької Січі формувалась у руслі українських генетичних джерел. В її основі містилися глибокі традиції українського народу .Козацька культура — унікальне і неповторне явище. її феномен має барокове забарвлення. "Химерний" стиль був породжений непростими, бурхливими соціально-історичними обставинами. Визвольна війна середини XVII ст., постійні військові походи, перебування на межі життя і смерті породили в козацькому середовищі типово бароковий світогляд..Запорожці були професійними воїнами й одним із головних завдань вважали оборону церкви та віри. Звідси — засвоєння чернечих звичаїв, традицій. Релігійність і духовність були надзвичайно вагомими критеріями відбору в козацьке середовище,. Двічі на рік козаки вирушали на прощу до Києво-Печерського, Самарського, Мотронинського, Ме-жигірського та інших православних монастирів.Найшанованішими церковними святами були Різдво, Великдень, Покрова..В багатогранному та змістовному художньому житті Запорозької Січі чільне місце належало музиці, співу і танцям. В духовній культурі козацької держави високого розвитку досягло хорове мистецтво. Особливою популярністю в козацькому середовищі користувалися танці. Найулюбленішим з них був гопак
26. Специфіка національного варіанту барокко.
Бароко - стиль в мистецтві кінця 16 – середини 18 ст. Виявився в архітектурі, живопису, літературі та музиці Характерною особливістю бароко є проникнення світського світогляду в усі сфери художньої діяльності. Для бароко характерні урочистість і вражаючі ефекти, динамічність композиції й декоративна пишність. В архітектурі це виявилось у примхливих планах, великих контрастах об’ємів, перевантажених скульптурних оздобах, світлотіньових і кольорових ефектах. Перші його прояви помітні на Україні на межі 16 і 17 століть.[1] Для стилю бароко в музиці характерні величність, пишність, декоративність, драматизм, заглиблення у внутрішній світ людських почуттів, Період другої половини 17 – 18 століття називають епохою староукраїнської культури, тобто тієї, що передувала новій, створеній за останні два століття. Мистецтво тієї доби розвивається в стилі бароко, котрий проникає в усі культурні сфери і набуває свого розквіту у 18 столітті як відоме всьому світові “українське бароко”. Новий стиль виявляється у житловій, громадській, культовій забудовах, яким притаманне органічне поєднання рис професійної та народної архітектури. Споруди приваблюють своїми пишними формами, складними конструкціями, відзначаються багатством декору. Результатом розвитку власне української традиції стають хрещаті в плані храми, тобто такі будівлі, що в плані являли собою хрест, між кінцями якого вбудовувалися квадратні виступи.