7.Основні концепції походження стародавніх слов’ян.

Походження словян та їх культури проблема досить складна і суперечлива. Словяни –один із величезних давньоєвропейських етносів, що на відміну від інших народів з певним запізненням включився в сферу історичних подій.В історіографії існує чимало припущень стосовно прабатьківщини словян та їх ку-ри. Умовно всі існуючі концепції з цього питання можна поділити на 4 теорії:1)найдавніша концепція, пов’язана з іменнем літописця Нестора. В «Повісті врємінних літ» він писав, що словяни посіли по Дунаєві, де нині угорська земля і болгарська, і від тих словян розійшлися вони по всій землі. Ця концепція отримала назву дунайської і ввійшла в лі-ру як карпато-дунайська теорія.2)пов’язана з ім.. польських вчених Костишевського та рудницького. Вона наз. Вісло-одерською, тому що їх автори доводили, що словяни проживали між віслою і Одером.3)прихильники 3 концепції намагалися розшити межі території можливого проживання словян між Дніпром і Віслою.4)згідно з 4 концепцією на рубежі 3-2 тис. до н.е. з індо-європейської етнічної спільноти виділилася германо-балто словянська група, яка мешкала на величезній території в межиріччі Одрі і Дніпра. Ця концепція отримала назву дніпро-одерської.

8.Камяний вік на території України. Трипільська культура.

Сучасна наука розділяє такі основні етапи зародження і розвитку ку-ри східних словян: 1)Мізинський, 2)Трипільський, 3)Черняхівський.Деякі вчені висловлювали думку, що вже в епоху пізнього палеоліту(близько 25 тис.р.до н.е.) на території сучасної України існувала ку-ра певного рівня. Про це свідчать стоянки біля сіл Мізин(Чернігівська обл..), Гінці(Полтавська обл.), де було знайдено залишки житла, стоянки мисливців, невеликі статуетки з образами матері і прикраси. В цей час сх..словяни навчилися видобувати вогонь. Головним заняттям було полювання. Вони вийшли із печери і вже вміли споруджувати житло із дерева і слонових кісток. В цей час зявляються перші примітивні релігії (магія, фетишизм, анімізм).В період мезоліту (10-7 тис.р.до н.е.) людина вже навчилася загострювати камяні знаряддя праці. В цей час люди навчилися виготовляти лук і стрілу. Формується матріархат, який став основою суспільного розвитку. Зявляється елементарна ку-ра обробітку і сіяння землі.В епоху неоліту (6-4 тис.р.до н.е.) відбувся перший розподіл праці, хліборобство і скотарство відділилися від мисливства і рибальства, що дало можливість підвищити продуктивність праці. Зявляється багацтво і перші прошарки більш заможніх людей і менш заможних.Цю подію наз. Неолітичною революцією.До періоду неоліту відноситься трипільська ку-ра(5-3 тис. до н.е.)- територія від Дніпра до Карпат і дунаю. Характерні особливості:1)трипільці вели господарство колективно. Основним джерелом існування було хліборобство і скотарство.2)поселення зводили на відкритих місцевостях. Поселення мали форму кола, середина залишалася порожньою і використовувалась як загін для худоби. Хати будували каркасні, алплощею 140 м2, стіни розписували яскравим орнаментом. Хату опалювали зведенною глинянною піччю. В ній могли проживати до 20 осіб. А поселення нараховувало до 500 мешканців.3)трипільці жили великими родами, які очолювали жінки.4)поряд з високою ку-рою землеробства і скотарства у трипільців існував великий інтерес до мистецтва. Вироблялися миски, глечики, декоративна кераміка.5)мали досить розвинені релігійні вірування та поховальні обряди. В їхніх житлах знайдено жертовники, що мали форму хреста.

9.Кочові племена та їх роль у формуванні укр..ку=ри.на формування укр.. етносу помітний влив спричинили індо-європейські племена, що принесли на територію України важливі зміни в суспільну сферу, а саме патріархат, поклоніння сонцю, флективну мову( це мова для якої властиве утворення граматичних форм слів за допомогою зміни їх закінчень або звуків їх основи). Другим творцем асимільованої ку-ри були племена, які прийшли на терит. України з Півночі, тобто країн Прибалтики і Центр. Європи. Сучасній науці відомо, що на ку-ру сх.-словянських племен суттєво вплинули кіммерійці – це перший історично зафіксований народ на терит. Укр.З 10 по 7 ст. до н.е. на території між Доном і Дністром поселилися іракомовні кочові племена, які наз. Кіммерійцями. Вони займалися конярством. Кіммерійці прославилися тим, що вже вміли виготовляти залізні знаряддя праці.На зміну кіммерійцям на укр.. землі прийшли скіфи і мешкали в степах північного причорноморя з 7-3 ст. до н.е. Були прекрасними воїнами, але поганими ремісниками. Шедеврами скіфського мистецтва є відомі вази та інші артефакти, що були знайдені археологами під час розкопок. Скіфи(біла сорочка, слова – топір, собака).Суттєвий вплив на ку-ру стар. Населення справили сармати, що мешкали на схід від Дону, а потім і в півн.причорноморї з 3-4 ст. н.е.(були пережитки матріархату, сарматський курган – Соколова могила на Миколаївщині).