22. Братський рух та його роль у розвитку української культури.

Велику роль у розповсюдженні культури на укр..землях, а також освіти і знань в цілому відіграли братства. Так називали релігійні організації православної спрямованості , які спочатку надавали допомогу обездоленим, бідним, і соціальні роботи серед православного населення . При них створювалися брацькі школи для навчання дітей з православних родин.Першою братською школою була школа при Львівському успенському братстві (1588). Її засновниками були міщани Юрій Рогатинець та Дмитро Краговський, першим ректором був Арсеній Еласонський – відомий педагог, грек за походженням. Він розробив порядок шкільний, перший шкільний устав, що набув визнання у всій Європі. Потім була створена братська школа при Київському Богоявленському монастирі. В цій школі викладали такі знамениті вчені і педагоги Йов Борецький ( 1 ректор), Мелетій Смотрицький. Цю школу підтримував Сагайдачний і кожного козака примусив вносити 6 грошей відступних.

19. Особливості української культури в литовсько-польську добу.

Після занепаду Київської Русі литовське проникнен-ня, польська експансія, татарська агресія суттєво вплину-ли на перебіг подій в українських землях. У XIV--XVI ст. відбулися значні зміни в усіх сферах суспільного життя. Неоднозначні процеси були притаманні у цей час культур-ному розвитку України. Дестабілізуючими культурний процес чинниками стали падіння Візантійської імперії в XV ст,татарська агресія. Піднесенню ук-раїнської культури сприяли технічний і технологічний прогрес; виникнення та розвиток власного друкарства, що давало змогу швидше, точніше і ширше розповсюджувати знання та інформацію; Вза-ємодіючи, ці чинники докорінно змінили культурне об-личчя українських земель.Певні зрушення в XIV--XVI ст. відбулись у політичній культурі. Європейський спалах Відродження дав поштовх розвитку гуманістичної думки в Україні. Носіями нових ідей стали Юрій Дрогобич, Павло Русин із Кросна, Лукаш із Нового Міста, Станіслав Оріховський та ін. Значні зміни в XIV--XVI ст. відбулися у сфері правової культури. Го-ловними документами, що регулювали правові відносини, стали Литовські статути: Старий (1529), Волинський (1566), Новий (1588), в основу яких було покладено тради-ційні норми місцевого звичаєвого і писаного («Руська правда») права. Крім цієї правової системи, в українських землях у багатьох містах діяло Магдебурзьке право, а в сільській місцевості західних земель -- Волоське право. Певні зрушення відбулися і в побутовій культурі україн-ських земель. Цивілізованішими стають сімейні та родинні стосунки. В українських землях тривалий час існував громадян-ський шлюб, заснований на народних весільних звичаях і традиціях. У XVI--XVII ст. церква вста-новлює контроль над процесом одруження. З цього часу тільки через обряд вінчання шлюб ставав дійсним.Народна творчість звертається насамперед до оспівування традицій Київської Русі.

20. Берестейська унія та її історико – культурні наслідки.

На духовне життя укр..народу у складі Вел. Литовського князівства великий вплив відіграла Берестейска унія, підписана 1596 р., згідно з нею православне населення на правобережжі України помимо його волі було змушене сповідувати католицизм. Цю унію підписала верхівка православних діячів без згоди з народом, тим самим це викликало незадоволення серед вірян.Наслідки унії: утворилася Українська греко – католицька церква, яка обстоювала національну ідентичність українців і чинила опір покатоличенню; почалася боротьба православних із греко – католиками, в українському суспільстві загострилися релігійні суперечності; не відбулося обіцяне зрівняння в правах уніатів із католиками.

21. Початок книгодрукування на Україні.Як відомо, книгодрукування народилося в Німеччині у 1440-х pp. Його батьком вважають І. Гутгенберга. Перша ж книжка українського автора «Передбачальне судження» вийшла у Римі латинською мовою 1483 р. її написав Юрій Котермак із Дрогобича, що якийсь час був ректором Болонського університету. Але на східнослов'янських землях книгодрукування розпочалося щойно в 2-й пол. XVI ст. Першою точно датованою російською книжкою є «Апостол», видрукуваний у московській друкарні за велінням царя Івана IV Грозного Іваном Федоровим та його помічником Петром Мстиславцем 1 березня 1564 р. Безпідставно переслідувані світськими й духовними властями як єретики, Федоров з Мстиславцем утекли з Москви до Литви. 1572 р. Федоров перебрався до Львова, де заснував друкарню на Краківській вул. 1574 р. він здійснив тут друге видання «Апостола», а також опублікував свій знаменитий «Буквар». Ці книжки дали початок книгодрукуванню в Україні.23. Острозький культурно – освітній центр.В ІІ пол. 16 ст. в Україні зароджуються перші навчальні заклади. Серед них особливе місце посдав Острозький культурно – освітній центр, який був заснований у 1576-1580 рр. в м.Острозі на кошти волинського магната, князя Констянтина Острозького. До Острозького центру входила колегія, літературно – науковий гурток, бібліотека і друкарня.Тут працювали знамениті на той час укр.. вчені , культурні діячі Герасим Смотрицький ( 1 ректор), Христофор Філалет, Василь Суразький , Іван Вишенський, Демян Наливайко, Клірик острозький , Гаврило і Данило Дорофієвичі. Вихованцем цієї школи був знаменитий гетьман Петро Сагайдачний . В цій школі викладалися, крім релігійних, світські предмети, такі як: філософія, математика, астрологія, діалектика і логіка, старослов’янська, польська, грецька та латинська мова. За високий рівень викладацької діяльності цей центр назвали академією. Тут друкувалися також підручники старослов’янською та іншими мовами В Острозькому центрі створювали свої роботи Смотрицький, Христофор Філалет, Клірик Острозький, Василь Суразький, однак полемістом № 1 серед них був Іван Вишенський.

24. Гуманістичний характер творчості Ю.Дрогобича, П.Русина, С.Оріховського – Роксолана, І.Туробинського – Рутиинця, Г.Чуй- Русина.Зачинателем укр.. гуманізму був Юрій дрогобич ( Котерман) – (1450-1494). З його наукової спадщини збереглося лише 4 праці. Всі вони з астрономії. Найбільш відома – «Прогнозтична оцінка поточного 1483». Підсумовуючи характеристику ідеї Дрогобича слід зазначити, що в них чітко сформульована концепція його поглядів на світ, людину . Він доводив, що людина здатна пізнавати світ і ця її здатність обумовлена наявністю в природі законів, що історія людства не є реалізацією наперд визначеного Божого промислу, а постає людською драмою в дії, де головне місце належить людині. Ю.Дрогобич був першим вітчизняним автором друкованої книги.Павло русин( Прецелєр) – (1470-1517). Був першим укр.. поетом-гуманістом, хоча і писав свої вірші латиною. У 1509 р. була видана його збірка віршів «Пісні Павла Скросного». З особливою повагою Павло ставиться до знання і підкреслює, що людина повинна працювати над собою все своє життя , поглиблювати світогляд і інтелект. Для нього книжка – це світлий образ правди та істини, вона яскравіша золота і дорожча всіх коштовностей.Станіслав Оріховський – Роксолан – (1512-1566) – талановитий оратор, філософ, публіцист, історик. Це була найвидатніша постать серед вітчизняних гуманістів. За унікальні ораторські здібності у Зах.Європі його називали т рутенським Демосфеном, то сучасним Ціцероном..Найвидатніші праці: «Слово перше та друге», «Про целібат» , «Про природне право «.В цих творах з позиції гуманізму ним висловлювалися думки з проблем етики, політики, права. Тому переважна більшість вчених вважає Оріховського засновником полемічної лі-ри.