10. Античні колонії Північного Причорноморя, їх впли на формування ку-ри корінного населення.

Давньогрецькі міста виникли в Північному причорноморї в кінці 7 ст. до н.е., коли почплося активне розселення греів по узбережжях Середземноо і Чорного морів.Причинами колонізації стали: перенаселення Греції в 1 тис. до н.е., нестача орної землі, нестача зерна, пошук нових джерел сировини, передусім металів, пошук ринків збуту своїх товарів. Засновувалися поселення переважно в гирлах річок. Найбільші міста: Ольвія (Поблизу Миколаїва), Тіра (Білгород- Дністровський), Херсонес( Севастополь), Патіканпей ( Керч), Керкінікіда ( Євпаторія).Основні заняття: землеробство, виноробство, риболовля, ремесла( гончарство, ткацтво, виготовлення виробів зі скла, дерева, кістки, ювелірна справа). Важливе місце посідала торгівля. Політичний устрій. Античні міста- держави копіювали грецькі міста – держави. Частина з них була рабовласницькими республіками, в управлінні якики могли брати участь усі вільні громадяни, частина – монархіями ( Боспорське царство). Культура та релігія. Греки зберігали традиції своеї батьківщини в питаннях освіти, організації вільного часу, надання медичних послуг. В усіх містах були школи, театри.Значення античного впливу длч населення укр.. земель:Залучення до досягнень античної цивілізації ( технології обробки землі, ремесла, товарно – грошових відносин), ознайомлення з демократичним устроєм, античні колонії сприяли поширенню християнства на укр. Землях.

11. Культура антів та її особливості.3 етапом розвитку культури сх.. словян була Черняхівська культура. Населення наз. Антами. Історики вважають, що анти були безпосередніми попередниками праукраїнців. Вони мешкали на території України з 2-5 ст. н.е. Займалися хліборобством, жили окремими родами, вели осілий спосіб життя , були хліборобами, войовничими племенами. Громадсько – політичний устрій антів нагадував демократію грецького типу, тобто аристократичну республіку. Від антів сучасна укр.. культура перехопила одяг чоловіків та жінок прикрашали вишиванками, дівчата носили вінки, орнаментом прикрашали побутові речі і зброю.

12. Світоглядні уявлення словян.

Серцевиною ку-ри стародавніх словянських племен був їх світогляд. Певні уявлення про світогляд ст.. словян дають їх релігійні вірування, культи та міфологія. В первісних релігіях ст.. словян відображається шанобливе ставлення людини до навколишнього середовища, перш за все до сонця, води, землі, дерев, особливо до тварин і птахів. Ранніми віруваннями були анімізм, фетишизм, магія, тотемізм, землеробські культи.Анамізм – це одухотворення, віра в наявність у людини, тварин, рослин, предметів душі.Фетишизм – це віра в надприродні властивості різних об’єктів та предметів, яким приписуються надприродні властивості. У словян – це стріла, чача, меч.Магія – чаклунство. Це віра в існування надприродних засобів впливу (дій, слів на природу та людину).. У ст.словян це було ворожбицтво, заклинання. Тотемізм – це віра в те, що людина має родинні зв’язки з певним видом рослин чи тварин. Тотем вважали покровителем роду, його шанували. Землеробські культи – це поклоніння богам – покровителям землеробства, тваринництва та інших господарських занять. Особливо у ст.. словян шанувалися богині, що впливали на родючість полів, розвиток рослинного і тваринного світу.Шаманство – це віра в методи екстатичного спілкування з надприродними силами спеціально визнаних для цього людей.