15. Християнство і розвиток літератури в Київській Русі.

Введення християнства значно прискорило розвиток писемності і літератури на Русі. Брати-просвітники Кирило і Мефодій упорядкували слов'янський алфавіт і переклали на церковнослов'янську (староболгарську) мову Євангеліє. На початок XI століття на Русі використовувалися дві системи письма — кирилиця, що базувалася на грецькому алфавіті, і глаголиця — розроблена Кирилом фонетична система, яка була менш популярна. Давньоруська література розвивалася рідною мовоюДо особливостей писемної культури Русі треба віднести утворення двох типів літературної мови: церковнослав'янської і близької до просторіччя давньоруської. З утвердженням християнства велику роль починає відігравати перекладна література. Одним з перших був переклад Євангеліє, виконаний у Києві дияконом Григорієм.Першим самостійним жанром давньоруської літератури стало літописання. Початок його відносять ще на кінець Х століття. «Повість временних літ» є літописним зведенням. Вона була створена на початку XII століття ченцем Нестором на основі декількох більш давніх літописів X—XI століть.

З початком роздробленості Русі літописи складалися в кожному великому феодальному центрі.

17. Специфіка художньої культури Київської Русі.

Провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були мозаїка, фреска, іконопис та книжкова мініатюра.Жанри монументального живопису — фреска і мозаїка — складалися на основі візантійських шкіл. Фресками — розпис водяними фарбами по сирій штукатурці — вкривалися стіни православних храмів. Така техніка вимагала від художника високої майстерності, швидкого і точного нанесення малюнка і фарб. Відповідно всю композицію необхідно виконати протягом одного дня. Мозаїчні зображення складалися зі смальти — кубиків спеціального кольорового скла, секрет виготовлення якого прийшов з Візантії і був втрачений під час монголо-татарського ярма. Колірна гама смальти нараховувала безліч відтінків (наприклад, зелена — понад 30, червона і синя — по 20 і т. д.) У прямому зв'язку з введенням християнства перебуває виникнення і розвиток національної традиції іконописного мистецтва. Ікони писалися на дошках. Дошку вкривали особливим ґрунтом, потім наносили малюнок, по якому писали фарбами, розтертими на яєчному жовтку. Найдавніші з ікон, які збереглися до сьогодні, датуються приблизно часом князювання Володимира Мономаха. Привезена з Візантії ікона «Володимирська Богоматір» послужила основою цілого ряду ікон, які отримали назву «Замилування».

18.Соціально – політична та культурна ситуація на укр..Землях 13-14 ст. Культура Галицько – Волинського князівства.

Галицько – Волинське князівство було засновано князем Романом 1199 і припинило своє існування 1349 р., коли Польща захопила Галичину, а волинські землі відійшли під владу литви.Найбільшого розвитку ку-ра Галицько – Волинського князівства досягла під час князювання Данила Романовича, який гідно продовжував настанови свого родича В.Мономаха і на наскільки міг продовжував традиції князівської держави в своєму князівстві. Після зруйнування татаромонголами Галича, він побудував нову столицю м. Холм. Там він помер і там похований. Все своє життя він підпорядковував зміцненню держави, будував міста, прокладав дороги, розвивав економіку князівства. Найбільшими містами тих чсів були Володимир, Холм, Белч. Турбувався і про розвиток ку-ри, будував багато культових споруд, розвивав дипломатичні відносини , навіть отримав титул короля , брав участь проти походів на монголо-татар під час битви на р. Калка. Все робив для того, щоб продовжити традиції Київсьвої держави.