- •2. Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці
- •1917 Рік
- •1918 Рік
- •1918 Рік
- •1919 Рік
- •1939 Рік
- •1941 Рік
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •1990 Р.
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Isbn 966-7767-03-5 (укр.)
- •Книготорговельним організаціям та оптовим покупцям звертатися за тел.: (044) 537-63-61, 537-63-62, 234-80-43. E-mail: sales@books.Com.Ua http://www.Books.Com.Ua
- •Книготорговельним організаціям та оптовим покупцям звертатися за тел.: (044) 537-63-61, 537-63-62, 234-80-43. E-mail: sales@books.Com.Ua http://www.Books.Com.Ua
Тема 10
чверть усіх забруднень. На ліквідацію наслідків аварії у 1988—1990 pp. було витрачено в тогочасному масштабі цін понад 20 млрд крб. Краще зрозуміти цю проблему допоможуть маловідомі документи про аварію на ЧАЕС. Тут також важливо наголосити, що демократизація українського суспільства відбувалася в умовах загострення політичної боротьби (страйки, мітинги, голодування) та активного спротиву комуністичної номенклатури (морально-психологічний тиск і відверті погрози, часто необ'єктивне висвітлення історичних фактів і реабілітація сталінізму, обмеження правдивого слова і закриття популярних телепрограм, дискредитація нових перетворень на заході України і прямий саботаж економічних реформ).
На закінчення варто розповісти про національно-культурне відродження в 1 989—1991 pp., звернувши увагу на зростання самосвідомості та духовності українського народу, відродження історичної пам'яті, повернення забутих імен діячів культури і мистецтва, переорієнтацію української культури на загальнолюдські цінності, відновлення греко-католицької та автокефальної православної українських церков.
При цьому, вивчаючи процес культурного і духовного відродження, проаналізуйте його досягнення і невдачі. Адже попри всі декларації, значна частина задекларованого відродження залишилася міфом. За даними на 1990 p., ті 7155 архітектурних споруд, що перебувають у нас на обліку, є ледве не найнижчим показником в Європі.
Порівняйте такі дані. Всього в Україні близько 140 тис. пам'яток історії й культури, узятих на державний облік. З них 53 501 — пам'ятки історії,у тому числі 42 900 — пам'ятники Великої Вітчизняної війни; 8 248 — пам'ятки монументального мистецтва, у тому числі — 5 015 пам'ятників Леніну (значну частину їх демонтовано); близько 56 000 — пам'ятки археології; — І решта — пам'ятки архітектури та містобудівництва.
Наприклад, у Польщі тільки пам'яток архітектури 44 000, у Чехії і Сло-1 ваччині — 36 000, і тільки в одній землі Баварії, що в Німеччині, їх понад 80 000. Лише протягом перебування М. Хрущова при владі в країні було ліквідовано понад 10 000 унікальних пам'яток церковної архітектури, з них найбільше в Україні. Тільки у Львівській області понині не взято на облік понад 700 пам'яток історії.
Як порівняти з духовним і культурним відродженням той факт, що починаючи з 1991 р. і в наступні роки виїхало понад 7 млн громадян внаслідок різкого падіння життєвого рівня?
У 1990 р. Україна мала єдину Українську православну церкву — нині їх три (УПЦ, УАПЦ і УПЦ КП). Дайте відповідь на запитання: чи сприяє духовному відродженню така релігійна ситуація?
У 1990 р. в Україні випускалось на рік понад ЗО—40 повнометражних художніх фільмів — нині 1 — 2. Чим це пояснити?
Дайте відповідь і на таке запитання: чому починаючи з 1991 р. стало все менше випускатися книжок українською мовою, особливо класики? І яки-
346
Україна в 1945—1991 pp.: трансформації суспільного розвитку
ми причинами пояснити той факт, що книжковий ринок поступово стала заповнювати продукція як російськомовна, так і західних видавництв?
Всю цю інформацію рекомендується аналізувати в контексті як періоду "перебудови", так і часів незалежності.
Підсумовуючи, слід зробити висновок, у якому зазначити, що побудувати "гуманний демократичний соціалізм", який мав, за задумом М. Горбачова і його прибічників, поєднати ринок з централізованим плануванням, політичний плюралізм з керівною роллю КПРС, суверенітет республік зі збереженням єдиної союзної держави, так і не вдалося. До то ж М. Горбачов підпав під сильний вплив західних країн, які не були зацікавлені у реформуванні СРСР.
Основні терміни і поняття
"Відлига" (термін запроваджено відомим радянським письменником і громадським діячем І. Еренбургом) — характеризує час керівництва КПРС та СРСР М.С. Хрущовим, коли відбувалось "потепління" політичного і суспільного життя в СРСР та УРСР та зроблено перші в СРСР спроби реформувати радянське суспільство.
Депортація населення (від лат. depoztatio — вигнання, заслання) — політика вигнання, примусове заслання державними органами частини населення.
Десталінізація — офіційний курс СРСР та система партійно-державних засобів із викриття культу особи Й. Сталіна та його наслідків.
Догма (від гр. думка, вчення) — положення, визнане як незаперечна істина, вічна і незмінна, яка приймається без доказів.
Еволюційний (від лат. розгорнутий) — безперервний, поступовий, той, що розвивається поступово.
Канонізація (від гр. підпорядковую правилу) — узаконення, перетворення якого-небудь правила на обов'язкове.
Утопія (від гр. неіснуюче місце) — мрія, вигадка, химера.
Фетиш (від фр. поклоніння) — річ або людина, яку обожнюють, поклоняються їй.
"Холодна війна" — термін, що означав політичний курс США, СРСР та їх союзників, проводився ними з часу закінчення Другої світової війни до кінця 90-х pp.
Шістдесятники — національно-культурна течія опозиційного руху в Україні другої половини 50—80-х pp., нова генерація борців за порятунок нації, її духовності, культури та мови, названих за часом розквіту їх мистецького таланту "шістдесятниками", а за рішуче неприйняття панівної ідеології — "дисидентами".
347