конспект лекций УМПС все спец

рівні науково-технічної термінології. У цьому випадку вони будуть називатися

термінологічними паралелями.

Термінологічні паралелі сягають приблизно 50% усіх слів науково-технічного тексту Термінологічними паралелями можуть бути як вузькогалузеві терміни, так і загальнонаукові слова.

Можна визначити три типи термінологічних паралелей. Розглянемо ці типи на прикладах порівняння подібних загальнонаукових термінів російської та українськоїмов.

1. Повні термінологічні паралелі – формально схожі термінологічні одиниці різних мов з однаковими значеннями. Розгляньмо приклади.

Значення у російській мові			Значення в українській мові
ПРИРОДА,-ы, ж. р.			ПРИРОДА, -и, ж. р.
1. Все существующее во Вселенной,			1	= 1,
органический и неорганический мир			тобто значення 1. в українській мові
живая природа			відповідає значенню 1. у російській мові
2. Места вне городов			2	= 2
лоно природи
3. Основное свойство, сущность чего-			3	= 3
либо
природа явления
РЕФОРМА, -ы, ж. р.			РЕФОРМА, -и, ж. р.
1.	ІІреобразование,	изменения,	= значенню слова у російській мові
переустройство		чего-либо
политическая реформа
	2. Неповними термінологічними паралелями є ті, в семантичній
структурі яких збігається лише частина значень:
Значення у російській мові			Значення в українській мові
СКЛАД, -а, м. р.			СКЛАД, -у, ч.р.
1.	Специальное помещение для		1	= 1
хранения чего-либо овощной склад
2. Запас товаров, сложенных в одном			2	= 2
месте
склад мебели
3. Образ мыслей, привычек, склад ума			3	= 3
склад ума
			4. Відрізок звукового потоку, що
			складається з одного або кількох звуків
			відкритий склад – рос. слог
			5. Сукупність кого-, чого-небудь, що
			входить до цілого
			склад комісії – рос. состав
ПАРА, -ы, ж. р.			ПАРА, -и, ж. р.
2.Два однородных предмета			1	= 1
пара сапог
2. Два человека, вступивших в брак			2	= 2
друг с другом
супружеская пара
				191

3. Газоподібний стан води

водяна пара – рос. пар

3. Хибні термінологічні паралелі – схожі за зовнішньою формою, але зовсім (всіма своїми значеннями) розбіжні термінологічні одиниці двох порівнюваних мов:

Значення у російській мові				Значення в українській мові
ШАР, -а, м. р.				ШАР, -у, ч. р.
В	мат.:	часть	пространства, 1. Однорідна речовина, що суцільною
ограниченная сферой				масою вкриває що-небудь
радиус шара – укр. куля				сніговий шар – рос. слой
2. Предмет круглой форми
воздушный шар – укр. куля
ЛУНА, – ы, ж. р.				ЛУНА, -и, ж. р.

1.Небесное тело, спутник Земли, 1. Відбиття звукових коливань від

светящийся отраженным светом	перешкоди,відголосок, відгук пішла луна
полет на Луну – укр. Місяць	гаєм – рос. отзвук, отголосок
1.3.1.Спутник любой планеты	2. Слава, популярність добра луна – рос.
десять лун Сатурна – укр. місяць	слава

(За Васенко Л.А. та ін.)

Неповні та хибні термінологічні паралелі стають небезпечними під час перекладання, бо можуть викликати помилки (хибні аналоги). Щоб запобігти цього, слід уточнити значення, здавалося б, відомого і зрозумілого слова мови оригіналу в словнику.

Оволодіння типологією термінологічних паралелей поширює можливості подолання помилок під час застосування певних вузькогалузевих і загальнонаукових термінів у науково-технічному перекладі.

Під час оцінки якості перекладу виходять із чотирьох чинників:

‒точність викладення змісту;

‒правильність вживання термінів і термінологічних словосполучень;

‒правильність викладу матеріалу з точки зору граматики української мови;

‒належне технічне оформлення.

Зверніть увагу на особливості	перекладу з російської мови на			українську.
Запам'ятайте їх:
1. Невідповідність у вживанні роду та числа:
Любви все возрасты покорны – Коханню кожний вік підвладний
2. Міжмовні омоніми:
«чоловік» в українській мові – «муж» в	«неділя»	в	українській	мові	–
російській мові	«воскресенье» в російській мові
«человек» в російській мові – «людина» в	«неделя» в російській мові – «тиждень» в
українській мові	українській мові
3.Невідповідність у вживанні прийменників:
по – за, через, у зв'язку з,	из-за недостатка времени –
після	за браком часу
по приказу – за наказом	в – на, до
по болезни – через хворобу, у зв'язку із	в пользу – на користь
захворюванням	идти в школу – іти до школи
по возвращении – після повернення	вовлечь в работу – залучити до роботи
по всем правилам – за всіма правилами	разорвать в куски – розірвати на
по учебникам – за підручниками	шматки
из-за – через, за	в должности секретаря – на посаді
из-за неосторожности –	секретаря
через необережність
	192

	4.Керування дієслів:
благодарить (кого?) – дякувати (кому?)		упрекать (кого?) – дорікати (кому?)
	5.Звертання:
Іване! Миколо! Андрію! Ніно! Маріє!		Пане полковнику! Іване Петровичу!
Лесю!		Ольго Миколаївно!
	6.Фразеологізми:
‒	какова яблоня, такови и яблочки –	‒	крутиться как белка в колесе –
	яка грушка, така й юшка; яка		крутиться як муха в окропі
	пряжа, таке й полотно; яка	‒ заключить договор – укласти угоду
	пшениця, така й паляниця; яка хата,	‒	заключительное слово – підсумкове
	такий тин		(останнє) слово
‒	в тесноте, да не в обиде – хоч не	‒ сдавать екзамени – складати іспити
	пишно, та затишно	‒ предупреждать пожар – запобігати
			пожежі

4. Вибір синоніма під час перекладу.

Часто під час перекладу науково-технічних текстів з російської мови на українську виникають труднощі, пов'язані з правильним вибором українського терміна або загальновживаного слова. Це може статися у тих випадках, коли в російській мові для кількох понять існує один багатозначний термін (слово), а в українській мові йому відповідає не один термін (слово), а декілька. Щоб уникнути таких помилок, слід уточнювати значення подібних слів у словниках, а також звертати особливу увагу на контекст, в якому знаходяться ці слова. Розглянемо приклади.

Слово «граница» у російській мові має такі значення: «1) то, что разделяет территории соседних государств; 2) то, что отделяет что-либо от чего-то, линия раздела; допустимая норма чего-либо дозволенного, последняя, крайняя степень проявлення чеголибо». Відповідно цим значення в українській мові вживаються слова «кордон» і «межа». Отже, «граница Украйни» перекладатиметься як «кордон України», а в інших випадках слову «граница» відповідатиме в українській мові слово «межа»: межа множини, межа відводу, межа нарізітощо.

Російський термін «емкость» перекладається українською мовою, як ємність, місткість, посудина. Термін «ємність» вживається у фізиці на позначення величини, що характеризує нагромадження заряду, наприклад, ємність акумулятора, в обчислювальній техніці – на позначення характеристики запам'ятовувального пристрою, носія даних, каналу зв'язку, наприклад, ємність у байтах, ємність дисплея. Термін «місткість» в математиці позначає характеристику математичних об'єктів, наприклад, місткість множини, місткість області. Крім того, він також вживається у значенні показника, що характеризує споживання або вміст ресурсів, наприклад, місткість барабана, фільтра. Під словом «посудина» розуміють місткість – виріб, призначений для вміщування чогонебудь, наприклад, гідропосудина.

Термін «жорсткість» вживається у механіці, де позначає здатність тіла або конструкції чинити опір деформуванню, слабку залежність технічної характеристики від інших параметрів (жорсткість конструкції, жорсткість щодо згинання). Термін «твердість» у хімії позначає характеристику концентрації певних домішок у розчині (тимчасова твердість води, карбонатна твердість). А в російській мові на позначення всіх цих понять використовується один термін – «жесткость», наприклад: жесткость конструкции, жесткость воды.

Багатозначне російське слово «область» в українській мові має п'ять відповідників: галузь, ділянка, зона, область, царина. Слово «галузь» позначає певну сферу виробництва, науки тощо, наприклад: галузь інформації, галузь науки. Ділянка – це окрема частина

193

поверхні, площі, простору, яку використовують з якою-небудь метою або відокремлюють за якою-небудь ознакою, наприклад: базова ділянка, ділянка пам'яті. Слово зона в українській мові використовується у значенні простору, у якому поширюється будь-яке явище, що характеризується певними рисами, особливостями, наприклад: зона поширення. У галузі біології термін «зона» позначає місце розташування якого-небудь внутрішнього органа людини або тварини, наприклад: зона серця. Частину території країни, материка, а також адміністративно-територіальні одиниці в деяких країнах називають областю, наприклад: Харківська область. Термін «область» використовується у математиці, де він називає скінченну частину простору або поверхні, наприклад: область дисперсії. Під словом «царина» розуміють сферу діяльності, коло занять, уявлень (царина знань).

Синонімічний вибір слова

Лексика української мови дуже різноманітна. Найбільш уживаними в текстах різних типів є синоніми. При перекладі слід грамотно підходити до вибору слів (див.

табл. 16).

Синоніми (гр. synonymos – однойменний) – слова, що співвідносяться з тим самим поняттям, мають одне загальне лексичне значення, але різняться відтінками лексичного значення, стилістичним забарвленням, сполучуваністю з іншими словами. Синоніми, як правило, належать до однієї частини мови.

Таблиця 16

Слова і словосполучення, вживання яких викликає труднощі у професійному спілкуванні

	Слова		Значення
Відносини (дружні, міжнародні, погані)			Взаємини, зв’язки між кимось, між державами
Відношення (математичні, об’єктивні)			Зв’язок між поняттями у математиці,
			мовознавстві, філософії, архітектурі
Стосунки (між людьми)			Стосунки між кимось
Виділяти	(найважливіші	функції	Акцентувати увагу на чомусь головному
організму)
Відокремлювати (уточнювальні		члени	Відділяти від основного
речення)
Виклик (суспільству)			Зневажання
Викликання (на збори)			Запрошення
Винятково (це питання має виняткове			Дуже особливо, надзвичайно
значення)
Виключно (для членів правління)			Лише, тільки
Вираз (обличчя)			Зовнішній вигляд
Вираження, вираз (алгебраїчне)			Формула, що виражає математичні відношення
Висловлювання, вислів (образне)			Зворот мовлення
Виявлення (грошове) вартості			Зовнішній прояв чогось
Відбиття (дійсності)			Віддзеркалення
Завдання (важке, складне, бойове,			Те, що заплановано для виконання
політичне, економічне)
Задача (важка, складна задача з			Питання, переважно математичного характеру,
математики, тригонометрії)			яке розв’язується за допомогою обчислень
Запитання (студентів)			Пряме значення
Питання (складне питання)			Переносне значення (проблема, справа)
Заснований (університет)			Створений, розпочатий
Оснований (на реальних фактах)			Той, що базується на чомусь
Застава (майна, грошей)			Забезпечення обов’язків, позики під щось
			194

	Слова		Значення
Запорука (успіху, дружби, відродження)			Доказ, забезпечення чого-небудь
Заступник (директора)			Посада у штатному розкладі
Замісник (чергового)			Тимчасово виконуючий обов’язки
Належати (до певного класу, розряду)			Входити до складу чогось
Ставитися (приязно до когось)			Проявляти відношення
Стосуватися (чогось, якогось питання)			Мати відношення
Торкатися (чогось, якогось питання)			Мати відношення
Наступний (день, тиждень, зупинка)			Конкретні, визначені поняття
Подальший, дальший (життя, доля,			Абстрактні процесуальні поняття
робота)
Область (Донецька область)			Певна адміністративна територія
Сфера (постачання, послуг)			Те, що стосується напрямку постачання або
			виробництва
Галузь (виробництва, хімічна галузь)			Те, що стосується напрямку постачання або
			виробництва
Первинний	(первинна	продукція;	Початковий, що з’явився раніше вторинного;
організація, ознака, якість)			початкова ланка якоїсь структури.
Первісний (стан, первісна епоха; задум;			Який існував у найдавніші періоди; існував
матеріал; форма)			спочатку
Писемний (писемна форма мовлення,			Абстрактні, процесуальні поняття
писемна людина)
Письмовий (твір)			Конкретні, визначені поняття
Рахувати (рахувати до десяти)			Називати числа у певній послідовності,
			визначати кількість
Вважати (я вважаю, що...)			Робити якийсь висновок, визнавати
Підлягати обліку (зняти з обліку)			Реєстрація з занесенням до чогось
Робітник (електрозварювального цеху)			Той, що працює фізично на робітничих
			підприємствах
Робочий (робоча людина, сила)			Який живе зі своєї праці
Працівник (апарату управління, села,			Той, що працює, співробітник
заводу)
Становище (міжнародне становище,			Обстановка, ситуація, обставини життя,
знайти вихід з цього становища, моє			суспільства і людини
становище, офіційне становище)
Положення («Положення про вибори»,			Зведення правил і законів
вертикальне положення)
Стан (стан фінансів, стан справ, стан			Сума якостей чогось на певний момент часу
хворого, за станом на ...)
Стержень (синій, червоний, загострений)			Деталь здебільшого з осьовою або опорною
			частиною механізму
Стрижень (ідейний, класовий)			Головна частина чогось; серединна частина
			чогось у рослинному організмі
Теперішній час (дієслова)			Граматична категорія
Сьогодні	(загострилися	проблеми	Час, при якому відбувається дія у даний
екології)			момент
Частина (невід’ємна, органічна, апарата,			Складна одиниця чогось, деталь механізму,
двигуна, мотора, літака)			споруди
Частка (особиста, моя; праці, провини)			Внесок людини, народу, суспільства у загальну
			справу
			195

5. Переклад термінів.

Незважаючи на близьку спорідненість, і російська, і українська мови мають специфічні синтаксичні традиції, які слід враховувати при перекладі. Справа перекладу ускладнюється тим, що в українській мові наявні майже всі слова, що входять до складу термінологічних виразів російської мови,проте буквальний переклад сприймається як протиприродний.

Російська мова має значно більше книжних елементів порівняно з мовою українською, що зумовлено історичними обставинами. Українська наукова мова ближча до загальнонародної, тому калькування часто є ненадійним підходом до перекладу.

Наприклад: носить характер – характеризуватися, получает распространение – поширюватися, провести сравнение – порівняти.

Однак, у науково-технічних текстах, що перекладалися з російської останнім часом, не бракує і випадків буквального перекладу, які так само варто виявляти та аналізувати зі студентами. Наприклад: трапециевидный – трапецієвидний (треба трапецієподібний), прямоточное движение – прямоточне переміщення (треба прямоструминний рух), по направляющим линиям – по направляючим лініям (треба по напрямних лініях), методика по устранению недостатков – методика по усуненню недоліків (треба методика для усунення недоліків), начинает совершать колебания – починає чинити коливання ( треба починає коливатись).

6. Особливості редагування наукового тексту. Помилки у змісті й будові висловлювання.

Редагування як соціально необхідний процес опрацювання тексту існує в житті суспільства вже близько двох з половиною тисяч років, проте редагування як наука виникла досить недавно – менше століття тому, і окремих досліджень, присвячених його розвитку, поки що мало. Редагування тексту – це своєрідний вид літературної діяльності, в процесі якої редактор завжди вирішує творчі завдання, але, водночас, виступає у ролі дослідника. Редагування визначають як перегляд (іншими словами аналіз, контроль) і виправлення повідомлень. На думку більшості дослідників предметом редагування є приведення об’єкта редагування у відповідність до чинних у певний час і конкретному суспільстві норм, а також його творча оптимізація, метою якої є отримання заданого соціального ефекту. Процес редагування полягає у перевірці інформації з метою удосконалення або виправлення її структури, змісту, відповідності, завершеності, логічної послідовності, методів презентації. Редагування перекладу, тобто вдосконалення вже існуючого його варіанту, буває двох типів.

По-перше, це авторське редагування, коли редактором свого тексту виступає сам перекладач. По-друге, це редагування готового тексту, яке здійснює інша людина, тобто редактор. Виникає питання, наскільки необхідно залучати до перевірки редактора, який є сторонньою особою, а редагування може здійснити сам перекладач. На жаль, для забезпечення перекладу високої якості не достатньо лише авторського редагування. Авторське редагування не відрізняється нічим істотним від пошуків нових варіантів у процесі перекладу. Проблема полягає в тому, що перекладач не може дати адекватну, об’єктивну оцінку свого тексту, йому важко уявити механізми сприйняття, які будуть у реципієнтів, лише тому, що він є автором тексту. Редактор завжди є першим реципієнтом повідомлення і наче випробовує його сприйняття на самому собі. Редагування повідомлення редактором-професіоналом є об’єктивно необхідним та обов’язковим. Із цього, звичайно не випливає категоричне заперечення можливості саморедагування. Саморедагування, здійснене автором, та редагування того ж повідомлення редакторомпрофесіоналом, повинні доповнювати одне одного, адже обидва види правок спрямовані на поліпшення якості тексту, досягнення його довершеності. Редагування має свої

196

спеціальні методи виконання. Методи редагування – це послідовність процедур, які дають змогу відшукати в окремих компонентах повідомлення відхилення від норм та виправити їх. Редагування складається з двох повністю рівноправних процедур – аналізу (контролю) та виправлення (реконструкції) тексту. Стосовно цих процедур можна сказати, що аналіз (контроль) – це процедура пошуку, фіксації та локалізації помилок у повідомленні, а виправлення (реконструкція) – це процедури видалення у повідомленні помилок, виявлених у процесі контролю.

Виділяють три аспекти перекладу, які потрібно перевірити редактору:

‒ступінь формальної відповідності оригіналу тексту,

‒ступінь формальної відповідності у кінцевій мові,

‒ступінь смислового навантаження та прийнятності для цільової аудиторії.

Аналіз ступеня формальної відповідності оригінальному тексту можна здійснювати двома способами: або ретельним порівнянням структур, що співвідносяться, або оцінкою загальних відмінностей у перекладі та оригіналі. Завданням редактора є виявлення ступеня зрозумілості значення, змісту повідомлення. Дані аспекти визначають специфіку редагування перекладів, яка тісно пов’язана з використанням знань із контрастивної лінгвістики. Більшість тексту передається за допомогою позамовних засобів, створюється культурний фон оповідання, а це, у свою чергу, викликає труднощі при перекладі. Переклад практично базується на знанні контрастивної лінгвістики та типології двох мов. Під час перекладу перекладач використовує порівняльний аналіз як метод вибору форми, яка найбільш адекватно передає і зміст, і попередньо обрану форму. Тому редагування, так само як і переклад, пов’язане з такими розділами знань як мова та мислення, мова та культура, психота соціолінгвістика. У цьому і полягає специфіка професії редактора перекладів. Оскільки перед редактором стоїть вирішення не однієї задачі, його робота має бути організованою та систематизованою.

Процес редагування та перевірки можна поділити на такі етапи:

1)ознайомлення з текстом оригіналу та перекладу, що включає в себе сканування тексту, яке спрямоване на визначення тематики, стилістичних особливостей, якості вжитої

удокументі мови; ідеї щодо можливостей покращення тексту.

2)звірення тексту перекладу з вихідним текстом, а це послідовна, ретельна перевірка відповідності кожного слова, кожної фрази перекладу вихідному тексту, єдності використаної термінології, логіки викладу, а також порівняння смислового значення. Даний етап включає в себе роботу зі словниками, довідниками, мережею Інтернет, консультації колег та спеціалістів тієї чи іншої галузі. Редактору необхідно мати лист для нотаток, де б зазначались власні назви, термінологія, а також помилки та виправлення, що дасть змогу забезпечити однорідність вжитої термінології.

3)внесення смислових і стилістичних правок; перевірка тексту на наявність граматичних, орфографічних, пунктуаційних, синтаксичних та ін. помилок. Виправити помилку недостатньо, адже необхідно узгодити все речення, перевірити його завершеність, не забувати при цьому про індивідуальний стиль перекладача.

4)завершальний етап – порівняння попереднього тексту з його новим варіантом, остаточна перевірка тексту.

Одним з допоміжних засобів для редактора може стати контрольний лист, у якому зазначені головні елементи, на які необхідно звертати увагу під час редагування для забезпечення чіткості та точності перекладу: орфографія, пунктуація, граматика,

відповідність термінології, єдність термінології, власних назв, повтори, пропуски, синтаксис, стилістична послідовність, структурна організація, логічність викладу.

Завдання, які постають перед редактором, вимагають від нього досконалого і точного знання мови та граматики, бездоганного почуття стилю, редактор повинен постійно розвивати свою пам'ять та увагу та бути обізнаним з сучасними нормами редагування та дійсними стандартами. Крім того редактор повинен бути компетентним у знанні мови, з якої виконувався переклад, та у знанні мови, на яку перекладалось, у

197

термінології певної галузі, до якої належить даний переклад, крім того редактор має вміти працювати з допоміжною літературою. Редакторам необхідні регулярний тренінг, постійна робота над собою. Професійний редактор повинен поглиблювати свої знання у кожній галузі, з якою йому доводиться стикатися, а це передбачає нескінченний навчальний процес протягом усієї кар’єри.

Підсумовуючи, хотілось зазначити, що перекласти текст недостатньо для того, щоб вірно передати зміст міжкультурного повідомлення. Для того, щоб отримати в результаті переклад відмінної якості до роботи залучаються не лише тематичні перекладачі, а також спеціалісти-редактори, які ретельно перевіряють перекладений матеріал, узгоджуючи його з людьми, для яких текст, що перекладається, є частиною національної культури та професії. Отже, перевірка перекладу – це останній крок в процесі отримання адекватного, повноцінного перекладу. Тому з впевненістю можна стверджувати, що редагування – це найважливіший етап виробничого процесу при виконанні письмового перекладу, що забезпечує контроль якості перекладу шляхом ретельної перевірки перекладу на відсутність помилок та його відповідність вихідному тексту. Такі технологічні кроки дозволяють забезпечити відмінну якість перекладу для клієнтів, а відмінний переклад – це, перш за все, запорука позитивного іміджу.

Редакторська праця потребує великого вміння, досвіду й такту. Перед редактором постають два завдання – перевірити текст на наявність помилок і, разом з тим, виявити виняткову чутливість до творчого почерку перекладача. Порушувати манеру авторського письма і не враховувати стильових особливостей викладу не можна.

198

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1.Абревіатури, графічні скорочення, номенклатурні назви у текстах професійних документів.

2.Види службових листів та їхні особливості.

3.Види та трансформація планів.

4.Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.

5.Визначення стратегії усного професійного спілкування.

6.Визначення та характеристика наукових понять.

7.Вимоги до реферування текстів.

8.Вимоги до складання анотації.

9.Вимоги до тезового запису тексту лекції, доповіді. Правила конспектування.

10.Вимоги до текстів професійних документів: об'єктивність викладу, послідовність, чистота, мовне багатство, доречність.

11.Гендерні аспекти спілкування.

12.Дискусія. «Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми. Технології проведення «мозкового штурму».

13.Діалог, монолог у професійній сфері спілкування.

14.Довідково-інформаційні документи.

15.Документація з кадрово-контрактних питань.

16.Доповідь. Мистецтво виголошення доповіді.

17.Етикет службового листування

18.Збори як форма прийняття колективного рішення. Нарада.

19.Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Співбесіда з роботодавцем.

20.Історія і сучасні проблеми української термінології.

21.Класифікація документів.

22.Композиція фахових текстів.

23.Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Техніка і тактика аргументування. Психологічні прийоми впливу на партнера.

24.Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування.

25.Мова як засіб професійного спілкування. Мовні норми.

26.Мовленнєві, стилістичні, композиційні і комунікативні принципи презентації.

27.Мовне законодавство та мовна політика в Україні. Державна мова в Україні.

28.Наради, збори, перемовини, дискусії як форми колективного обговорення.

29.Національний стандарт України. Склад реквізитів документів.

30.Невербальні компоненти спілкування. Слухання і його роль у комунікації.

31.Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт.

32.Основні способи термінотворення у професійному мовленні.

33.Основні характеристики наукового стилю і його підстилів як основи мови професійного спілкування.

34.Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень.

35.Особливості телефонної розмови у професійній сфері спілкування.

36.Оформлювання результатів наукової діяльності.

37.Парадигма мовних формул. Вибір мовних одиниць у мовленні.

38.План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.

39.Поняття професійного спілкування. Стилі та моделіпрофесійного спілкування.

40.Поняття комунікації, типи комунікацій, перешкоди та бар’єри комунікації.

41.Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.

199

42.Поняття про мовний етикет, його реалізація через мовну поведінку.

43.Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.

44.Правила оформлення цитат, посилань, бібліографії.

45.Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій.

46.Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.

47.Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Види публічного мовлення.

48.Рецензія, відгук: структура та види.

49.Різновиди та форми мовленнєвого етикету усного професійного спілкування.

50.Словники у професійному мовленні. Типи словників.

51.Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.

52.Стратегії мовленнєвого спілкування.

53.Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.

54.Сучасний етикет українського наукового мовлення.

55.Текст як форма існування наукових знань.

56.Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.

57.Термінологічна лексика. Класифікація термінів. Професіоналізми.

58.Типи наукових професійно орієнтованих текстів.

59.Фразеологізми у професійному мовленні, їх особливості. Сталі словосполучення.

60.Функціональні стилі сучасної української літературної мови.

200