ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

узгодження податкового обов’язку. Якщо платіж стягується за рішенням суду (арбітражного суду), строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Заявинаповерненнязайвосплаченихподатків, зборів(обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати чи одержання права на таке відшкодування.

Граничністрокидляподанняподатковоїдекларації, заявпроперегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення зайво сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) підлягають подовженню керівником податкового органу (його заступником) на підставі письмового запиту платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

—перебував за межами України;

—перебував у плаванні на морських судах за кордоном України

вскладі команди (екіпажу) таких судів;

—перебував у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

—мав обмежену свободу пересування у зв’язку з позбавленням волі чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин нездоланної сили, підтверджених документально;

—буввизнанийзарішеннямсудубезвіснозниклимабоперебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством.

Контрольні питання

1.Поняття податкового обов’язку.

2.Виникнення, зміна і припинення податкового обов’язку.

3.Виконання податкового обов’язку.

4.Податковий борг.

5.Строки давності.

96

Глава 18

Забезпечення виконання обов’язку по сплаті податків

і зборів

§1. Гарантії забезпечення виконання обов’язку по сплаті податків і зборів

Особливостіправовогорегулюванняподатковихвідносин, імперативніметоди, щовизначаютьвідносинивладиіпідпорядкуваннявподатковомуправі, передбачаютьустановленнячіткогомеханізмузабезпечення виконання податкового обов’язку платниками податків.

Забезпечення виконання податкового обов’язку має певні принципові особливості.

1.Механізм забезпечення виконання податкового обов’язку спрямований винятково на сплату податків і зборів. Якщо податковий обов’язок у широкому розумінні охоплює обов’язок по веденню податкового обліку, сплаті податків і зборів, поданні податкової звітності, то способи забезпечення виконання податкового обов’язку стосуються гарантій реалізації податкового обов’язку лише в частині сплати сум податків і зборів.

2.У системі гарантій, що забезпечують надходження податків

ізборівдобюджетів, винятковемісценалежитьуповноваженійстороні — державі як власнику податкових надходжень, що забезпечує підстави належного і безумовного виконання певних дій зобов’язаною стороною — платником податків.

3.Виконання обов’язків по сплаті податків і зборів забезпечується саме додатковими гарантіями податкових органів, що примушують платникаподатківдовиконанняподатковогообов’язкуповноюмірою й у встановлений строк.

4.Забезпечення виконання обов’язку по сплаті податків і зборів можливо за рахунок коштів і майна платника податків.

5.Способи, щозабезпечуютьсплатуподатківізборів, містятьусобі як суми безпосередньо податкових платежів, так і компенсацію втрат бюджетів від несвоєчасної сплати податків і зборів, а також витрат на примусове виконання податкового обов’язку.

97

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Таким чином, підставами застосування способів забезпечення податкового обов’язку є:

1)порушенняплатникомподатківстроківподанняподатковоїзвітності;

2)невиконання платником податків обов’язку безпосередньо по сплаті податків і зборів;

3)здійснення податкової перевірки у зв’язку з припиненням діяльності платника податків.

Способами забезпечення виконання обов’язку по сплаті податків

ізборів є:

1.Податкова застава.

2.Податкова порука.

3.Пеня.

4.Адміністративний арешт активів платника податків.

§2. Податкова застава

Уразі зміни строків виконання обов’язків по сплаті податків і зборів цей обов’язок може бути забезпечений податковою заставою.

Податкова застава — один з найбільш ефективних способів забезпечення виконання обов’язку, тому що в даному випадку обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном, що,

усвоючергу, негативнопозначаєтьсяназдійсненніподальшоїфінансовогосподарської діяльності платника податків. Законом України від 21 грудня 2000 року (п. 8.1) встановлено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаютьсявподатковузаставу. Правоподатковоїзаставивиникає відповідно до закону і не вимагає письмового оформлення.

Підставами виникнення податкової застави є:

– неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової декларації;

– порушення строку сплати суми податкового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації;

– порушеннястрокусплатисумиподатковогозобов’язання, визначеної контролюючим органом.

Право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, що перебували в його власності (повному госпо-

дарськомувіданні) уденьвиникненнятакогоправа, атакожнабудь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбут-

98

Глава 18. Забезпечення виконання обов’язку по сплаті податків і зборів

ньому, до моменту погашення його податкових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого або нерухомого майна, а податковий орган зобов’язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу в державному реєстрі застав нерухомого майна за умови строку дії такої застави більше десяти днів.

З метою захисту інтересів кредиторів платник податків, активи якогоперебуваютьуподатковійзаставі, зобов’язанийписьмовоповідомити наступних кредиторів про податкову заставу та про характер ірозмірзабезпеченихцієюзаставоюзобов’язань, атакожвідшкодувати збитки кредиторів, що можуть виникнути у разі неподання зазначеного повідомлення.

Закон України від 21 грудня 2000 року (п. 8.6 ст. 8) визначає процедуруузгодженняпроведенняопераційзактивамиплатникаподатків, що перебувають у податковій заставі.

Податковазаставаєтимчасовоюпримусовоюмірою, спрямованою назабезпеченняналежноговиконанняподатковогообов’язкупосплатіподатківізборівдобюджетівідержавнихцільовихфондів. Пунктом 8.7 Закону України від 21 грудня 2000 року передбачені підстави припинення податкової застави.

§ 3. Податкова порука

Специфічним способом забезпечення виконання податкового обов’язку є податкова порука.

Порука як спосіб забезпечення виконання податкового обов’язку може бути використана у випадках, передбачених податковим законодавством. Данийспосібзабезпеченнявиконанняподатковогообов’язку тісно пов’язаний із податковою заставою, про що свідчить закріплення механізму податкової поруки в п. 8.8 ст. 8 «Податкова застава» Закону України від 21 грудня 2000 року.

Податковий орган зобов’язаний відмовитися від права податкової застави активів платника податків, у випадку якщо банк-резидент поручається за нього.

Сторони договору податкової поруки — банк-поручитель і податковий орган. За договором податкової поруки банк-поручитель зобов’язується перед податковим органом відповідати за належне ви-

99

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

конання платником податків обов’язків по погашенню його податкового зобов’язання або податкового боргу у встановлений строк та за процедурою, визначеною Законом України «Про порядок погашення зобов’язаньплатниківподатківпередбюджетамиідержавнимицільовимифондами». Увипадкуневиконанняплатникомподатківобов’язків по погашенню податкового зобов’язання чи податкового боргу банкпоручитель приймає на себе відповідальність за таке погашення у такому ж обсязі, як і платник податків.

Договір податкової поруки набирає сили після його повідомчої реєстраціїуподатковомуорганізамісцезнаходженням(місцемподаткової реєстрації) платника податків, яка здійснюється на підставі наданняподатковомуорганунотаріальнозасвідченогодоговорупоруки. З дня видачі довідки про реєстрацію договору податкової поруки ор- ганомдержавноїподатковоїслужбибанк-поручительнабуваєвсіхправ і обов’язків платника податків щодо строків погашення узгодженого податкового зобов’язання такого платника податків чи його податкового боргу, а також по оскарженню дій податкового органу.

§ 4. Пеня

Пунктом 1.4 Закону України від 21 грудня 2000 року пеня визначається як плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання.

Порядок нарахування пені регулюється ст. 16 Закону України від 21 грудня 2000 року. Пеня нараховується на суму податкового боргу після закінчення встановлених строків погашення погодженого податкового зобов’язання.

Законодавець визначає певні особливості нарахування пені. Її нарахування починається:

1)при самостійному нарахуванні суми податкового зобов’язання платникомподатків— відпершогоробочогодня, наступногозаостаннім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання;

2)принарахуваннісумиподатковогозобов’язанняконтролюючими

органами — від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничногострокусплатиподатковогозобов’язання, визначеногоуподатковому повідомленні.

Увипадкуякщоплатникподатківдопочаткуйогоперевіркиконтролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового

100

Глава 18. Забезпечення виконання обов’язку по сплаті податків і зборів

зобов’язанняіпогашаєйого, пеняненараховується. Виняткомзцього правила є випадки:

а) неподання платником податків податкової декларації за період, протягом якого відбулося таке заниження;

б) якщо судом доведено вчинення посадовими особами платника податківабофізичноюособою-платникомподаткуумисногоухилення від сплати зазначеного податкового зобов’язання.

У разі коли керівник податкового органу (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.

Нарахування пені закінчується в день прийняття обслуговуючим банкомплатіжногодорученнянасплатусумиподатковогоборгу. Уразі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені припиняється на таку сплачену частку.

Розмір нарахування пені становить 120 % річних облікової ставки НаціональногобанкуУкраїни, діючоїнаденьвиникненняподаткового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день простроченняуйогосплаті. Зазначенийрозмірпенідієщодовсіхвидів податків і зборів (обов’язкових платежів), крім пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

§ 5. Адміністративний арешт активів

Процедура застосування адміністративного арешту активів платника податків як способу забезпечення зобов’язань регулюється ст. 9 Закону України від 21 грудня 2000 року. Адміністративний арешт активів платника податків є винятковим способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Арештактивівполягаєвзаборонівчинятиплатникамподатківбудьякі дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій по їх охороні, збереженню і підтриманню у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладений на будь-які активи юридичної особи, а стосовно фізичної особи — на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту відповідно до чинного законодавства.

101