Глава 20. Податковий контроль
6.Оперативна — перевірка, що проводиться з метою визначення факту дотримання чи недотримання суб’єктами підприємницької діяльності, щоздійснюютьрозрахункизіспоживачамизаготівку, вимог податкового законодавства, виявлення порушень, а також одержання інформації в інтересах повноти, своєчасності і правильності сплати
вбюджети і державні цільові фонди податків і зборів (обов’язкових платежів).
7.Повторна— вториннаперевіркаподатковиморганомобов’язків платника податків. Повторна податкова перевірка допускається при реорганізації чи ліквідації організації — платника податку, а також упорядкуконтролювищестоящогоподатковогоорганузаподатковим органом, що проводив податкову перевірку.
Контрольні питання
1.Поняття, види і методи податкового контролю.
2.Податкова перевірка: зміст та види.
117
Глава 21
Відповідальність за порушення податкового законодавства
§1. Підстави відповідальності за порушення податкового законодавства
Порушення приписів правових норм завдає суспільству істотну шкоду. Різніпричини, умови, суб’єктиіхарактеручиненихпротиправнихдіяньневиключаютьнаявностізагальнихознакправопорушення. Держава, видаючи норми права, визначає юридичну відповідальність суб’єктів, незалежновідїхволіібажання. Уцьомуполягаєдержавнопримусовийхарактерюридичноївідповідальності. Особливістюподібних заходів у галузі оподаткування є захист державою фінансових основ існування — централізованих грошових фондів.
Підставоювідповідальностієвинне, передбаченезакономсуспільно небезпечне діяння, що має певні юридичні ознаки. Як сукупність цих ознак, що визначають конкретне діяння як правопорушення, і виступає склад правопорушення.
Загальнимиознаками, характернимидлявсіхвидівправопорушень,
утому числі і для податкових, є такі:
1)суспільна небезпека (або шкідливість) діяння;
2)протиправність дій чи бездіяльності;
3)винна поведінка як результат вільного волевиявлення правопорушника;
4)караність.
Таким чином, податкове правопорушення — протиправне (передбаченеподатковимзаконодавством), виннедіяння(діячибездіяльність) особи, пов’язана з невиконанням чи неналежним виконанням податкового обов’язку, за яке передбачена юридична відповідальність.
Під складом правопорушення розуміється закріплена правовими нормами сукупність ознак, що характеризують дане діяння як правопорушення.
118
Глава 21. Відповідальність за порушення податкового законодавства
Об’єктомправопорушенняєсуспільнівідносини, щорегулюються
іохороняються правом. У сфері податкового права такими відносинами є відносини, що регулюють встановлений порядок реалізації податковогообов’язкуплатникомподатків, порядокобчислення, сплати, стягування податків, подання податкової звітності і здійснення податкового контролю. Фактично об’єктом податкового правопорушення
єсуспільні відносини у сфері фінансової діяльності держави, у процесіреалізаціїякихформуєтьсядохідначастинабюджетівідержавних цільових фондів.
Об’єктивна сторона правопорушення є його зовнішнім вираженням. Зміст об’єктивної сторони утворює протиправне діяння, його суспільно несприятливі наслідки, причинний зв’язок між діянням
ійого наслідками. Об’єктивна сторона податкового правопорушення характеризується протиправністю дії (бездіяльності) суб’єкта, за яку передбаченаюридичнавідповідальність. Цейелементскладуподатковогоправопорушенняхарактеризуєзовнішніпроявиправопорушення воб’єктивнійдійсності(моментучинення(закінчення) правопорушення, спосіб, повторність і т. ін.).
Суб’єктом правопорушення визнається осудна особа, що досягла певного віку, на яку відповідно до чинного законодавства може бути покладено юридичну відповідальність.
Суб’єктивна сторона правопорушення характеризує внутрішню сторону правопорушення, що відображає індивідуальну волю особи, спрямовану на досягнення певних цілей, яка конкретизує психічні процеси, що відбуваються в її свідомості. Із суб’єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини (психічним ставленням особи до вчиненого). Ступінь її разом з мотивом, метою правопорушення залежить від характеру оцінки правопорушником своїх діянь, передбачення суспільно небезпечних наслідків цього.
Доцільнимздаєтьсязакріпитиконкретніскладиподатковихправопорушень за двома напрямами:
—матеріальні склади, пов’язані в основному з приховуванням чи заниженням об’єкта оподаткування;
—формальнісклади, щополягаютьунеподаннічинесвоєчасному поданні до податкового органу необхідних документів.
119
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
§2. Класифікація податкових правопорушень
Класифікація податкових правопорушень може здійснюватися за різними критеріями.
а) залежно від об’єкта:
—приховування доходу;
—заниження доходу;
—відсутність обліку об’єкта оподаткування чи ведення його з порушенням установленого порядку;
—несвоєчасна сплата податку;
—неподання документів та іншої інформації тощо;
б) залежно від спрямованості діянь:
—правопорушення проти прав і свобод платників податків;
—правопорушенняпротипорядкуведеннябухгалтерськогообліку
ізвітності;
—правопорушення проти реалізації контролюючими органами функцій податкового контролю тощо;
в) залежно від характеру санкцій і галузей, що їх закріпляюють:
—кримінальна;
—адміністративна;
—фінансова.
Кримінальна відповідальність передбачена ст. 212 Кримінального кодексу України від 5 березня 2001 року за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що входять у системуоподаткування, введенихувстановленомузакономпорядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштівузначних(ч. 1), великих(ч. 2) абоособливовеликих(ч. 3) розмірах. Слід підкреслити положення ч. 4 ст. 212 КК України: «особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).
120
Глава 21. Відповідальність за порушення податкового законодавства
Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків характеризується деякими особливостями:
—суб’єктами є фізичні особи (платники податків або посадові особи);
—регулюється кримінально-правовими нормами;
—здійснюється тільки в судовому порядку;
—має певні процесуальні особливості.
Законодавецьпов’язуєзастосуваннякримінальноївідповідальності саме з умисним ухиленням від виконання податкового обов’язку, тобто таке діяння повинне бути вчинене тільки з прямим умислом.
Окремою статтею Кримінального кодексу України (2121) встановленакримінальнавідповідальністьізаухиленнявідсплатистрахових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, вчиненеслужбовоюособоюпідприємства, установи, організаціїнезалежновідформивласності, абоособою, щозаймаєтьсяпідприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до Пенсійного фонду України коштів у значних, великих та особливо великих розмірах. Особа, яка вперше вчиниладіяння, передбаченічастинами 1 чи 2 цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодувала шкоду, завдану Пенсійному фонду України їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).
Адміністративна відповідальність являє собою заходи адміністра- тивноговпливунапідставіадміністративно-правовихнормзавчинен- ня податкового правопорушення.
Підставою адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність складу адміністративного правопорушення (проступку). Подібні діяння закріплені в Кодексі України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року (ст. 1641 «Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат»; ст. 1642 «Порушення законодавства з фінансових питань»; ст. 1651 «Порушеннязаконодавстваусферізагальнообов’язкового державного пенсійного страхування».
До адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті громадяни і посадові особи, винні в порушенні податкового законо-
121
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
давства. Адміністративній відповідальності підлягають осудні особи, щодосяглидомоментувчиненняправопорушенняшістнадцятирічного віку. З усіх видів адміністративних стягнень податковим органам надане право використовувати адміністративний штраф. Особливостями адміністративних санкцій є їх застосування в разі відсутності тяжких правових наслідків; застосування за нетяжкі податкові правопорушення (проступки) і те, що застосування адміністративних санкцій не тягне за собою судимості.
Фінансовавідповідальністьпередбачаєпокаранняуповноваженим органом платника податків за вчинення податкового правопорушення в порядку, встановленому фінансово-правовими нормами, з метою реалізаціїсуспільнихінтересівпозабезпеченнюгрошовихнадходжень у бюджет.
Відповідальність за порушення податкового законодавства реалізується шляхом:
—стягнення всієї суми прихованого чизаниженого платежу в бюджет у формі податку, збору, іншого обов’язкового платежу;
—штрафу (накладається податковим органом);
—пені, що стягується з платника за порушення строку сплати податку, збору, іншого обов’язкового платежу.
Сплата сум, нарахованих податковим органом за порушення податкового законодавства, регулюється конкретними нормативними актами, що характеризують окремі види податків чи відповідальність платників податків. Механізм застосування штрафних санкцій викладенийуст. 17 ЗаконуУкраїнивід21 грудня2000 рокутадеталізований Наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року «Інструкція про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби».
Поряд зі штрафом сплата пені також розглядається як міра фінансовоївідповідальності, асамеякплатаувиглядівідсотків, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється
зплатникаподатківузв’язкузнесвоєчаснимпогашеннямподаткового зобов’язання. Порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування і погашення пені, що справляється з платника податків у зв’язку із несвоєчасним погашенням узгодженого податковогозобов’язаннярегулюєтьсяНаказомДержавноїподатковоїадміністрації України від 1 березня 2001 року «Інструкція про порядок нарахування та погашення пені».
122