Глава 4

Система і джерела податкового права

§ 1. Система податкового права

Податкове право включає досить велику сукупність фінансових норм, які об’єднані у певну систему. Ця система поділяється на певні групи, які характеризуються специфічними особливостями, логічною структурою, об’єктивним складом. Система податкового права — об’єктивна сукупність суспільних фінансових відносин, що визначає внутрішню структуру податкового права, зміст і особливість розміщення норм, що регулюють податкові правовідносини.

Нормиподатковогоправазалежновідособливостейвідносин, ним урегульованих, розподіляютьсянаокреміструктурніпідрозділи. Усистемі складного інституту податкового права існує кілька підсистем інститутів, які можна виділити в розділи.

Загальна частина податкового права акумулює інститути, які закріплюють загальні підходи до регулювання системи оподаткування, що мають відношення до усіх видів податків і зборів, до всіх норм Особливої частини. Загальна частина охоплює норми, що винесені ніби за дужки. У дужках — інститути Особливої частини і саме до них застосовуються положення Загальної частини, але вже в конкретному випадку, обумовленому певним податком чи збором. У Загальну частину включаються норми, які визначають характер інституту податкового права, зміст податкової системи, податку, елементи правового механізму податку, підстави відповідальності за порушення податкового законодавства, усунення подвійного оподаткування тощо.

Особлива частина податкового права включає систему інститутів, які деталізують податкову систему в цілому та визначають конкретні механізмиокремихподатківізборів. СамеОсобливачастинаіохоплює правові механізми елементів податкової системи.

20

Глава 4. Система і джерела податкового права

§ 2. Джерела податкового права

Джерелами податкового права є форми вираження правотворчої діяльності держави з приводу прийняття компетентними державними органами нормативних актів, що встановлюють норми податкового права.

Джерела податкового права можуть бути розділені за декількома принципами:

I. На підставі владно-територіальної ознаки (в основному це стосується видів нормативних актів):

1.Загальнодержавні нормативні акти.

2.Республіканські (Автономна Республіка Крим).

3.Місцеві нормативні акти.

II. За характером правових норм:

1.Нормативні— акти, якімістятьправовінормизагальногохарактеру, ухвалені компетентними органами у встановленому порядку.

2.Ненормативні — акти, що не містять правових норм загального характеру.

III. За особливостями правового регулювання і характеру встановлення:

1.Звичай, який санкціонується компетентними органами у встановленому порядку. Найчастіше йдеться про звичай, до якого робиться відсилка в законі. Звичаєм, як правило, регулюються процесуальні сторонифункціонуванняподатковихактів, межікомпетенціїдержавних органів у сфері оподаткування.

2.Прецедент одержав широке поширення в правових системах англо-саксонського типу, особливо при наявності прогалин у законодавстві. Специфіка в даному випадку полягає в тому, що правозастосовний орган фактично виступає як нормотворча структура. Багато процесуальних норм народилися в ході судових слухань з податкових справ. Так, розглядподатковихправопорушеньвамериканськомусуді ускладнювавсяпосиланняминап’ятупоправкуКонституціїСША, що надавала право відмовитися від дачі показань, оскільки це могло призвестидо«самозвинувачення». ВерховнийСудСША, наділенийповноваженнямиконституційногоконтролю, відмовивпідозрюванимуможливості використовувати п’яту поправку до Конституції у випадку розгляду справ з податкових правопорушень.

21

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Подібні ситуації призводять і до необхідності систематизації найважливіших судових рішень. У США судову нормотворчість здійснюють Верховний Суд, апеляційні суди, претензійний суд, федеральні окружні суди і податковий суд США.

3.Міжнародні договори (конвенції, угоди) важливого значення набуваютьприврегулюванніподвійногооподаткування, іншихпитань оподаткування. Застосування даного джерела податкового права не завждиоднозначне. Міжнароднідоговоринаділенірізноююридичною чинністю. Якщо в Україні вони мають перевагу над законами, прийнятими Верховною Радою, то в США їх дія рівнозначна законам,

івключаютьсяміжнароднідоговоридосистемизаконодавстванарівні з законами США. Це породжує проблеми як забезпечення правового регулювання таких норм, так і системи гарантій їх забезпечення.

4.Правова доктрина характерна для мусульманських країн, де, будучи одним з важливих джерел шаріату, заповнює прогалини законодавства відповідно до приписів мусульманської доктрини.

5.Нормативнийправовийакт— найважливіше, аінодієдинеджерелоподатковогоправа. Удеякихвипадкахіншіджереларозглядаються як похідні від нормативного акта.

§ 3. Податкове законодавство

Податкове законодавство, виступаючи формою реалізації податковогоправа, міститьдоситьширокеколонормативнихактів, якірегулюють оподаткування. Основу податкового законодавства повинні становити тільки закони і найбільш важливі підзаконні акти (у більшості випадків — прирівняні до законів. Такими були Декрети Кабінету Міністрів України наприкінці 1992 — на початку 1993 року). Іншими словами, ценормативніакти, щовстановлюютьосновніправайобов’язки платників, механізм дії окремого податкового важеля. С. Г Пєпєляєв уважає, що податкове законодавство включає взагалі тільки закони і рішення органів влади, які видаються на підставі Конституції.

Термін «законодавство» широко використовується в правовій системі в основному в значенні сукупності законів та інших нормативноправових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносинієджереламипевнихгалузейправа. Цейтермінбезвизначення його змісту використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118,

22

Глава 4. Система і джерела податкового права

п. 12 Перехідних положень). У законах залежно від важливості і специфіки регульованих суспільних відносин цей термін уживається врізнихзначеннях: однімаютьнаувазілишезакони; інші, насамперед кодифіковані, допоняття«законодавство» включаютьякзаконийінші актиВерховноїРадиУкраїни, такіактиПрезидентаУкраїни, Кабінету МіністрівУкраїни, авдеякихвипадках— такожінормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Частиноюнаціональногозаконодавствавідповіднодост. 9 КонституціїУкраїниєтакожчинніміжнароднідоговори, згоданаобов’язковість яких дана Верховною Радою України.

Таким чином, терміном «законодавство» охоплюються закони України; діючі міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; постанови Верховної Ради України; укази Президента України; декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в рамках їх повноважень і відповідно до Конституції України і законів України.

Законодавчі акти, які лежать в основі податкового законодавства, становлять певну систему.

1.Загальнінефінансовізакони— конституційнізакониабозакони, що належать до інших галузей права, які містять податкові норми. Найбільшпринциповіположення, щорегулюютьосновиоподаткування, закріплюються на конституційному рівні (повноваження органів державної влади і керування, загальні принципи оподатковування тощо).

2.Загальні фінансові закони — в основному їх представляють бюджетнізакони. Причомуцеякфундаментальнібюджетнізакони, які встановлюють основи бюджетної системи, місце податкових надходжень у доходах держави, так і поточні бюджетні закони, якими затверджуєтьсяфінансовийпланщороку. БагатозаконівпроДержавний бюджетУкраїнинарікбільшніжнаполовинускладаютьсязподаткових норм.

3.Загальні податкові закони — законодавчі акти, які містять положення, щорегулюютьподатковусистемувцілому, їїоснови, головні характеристики податкових важелів. У даних актах відсутня деталізаціяконкретнихвидівподатків. Восновномудонихналежатьподаткові кодекси, що поєднують матеріальні і процесуальні сторони податкової системи, а також основні закони загального характеру (Закон України «Про систему оподаткування»).

23

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

4. Спеціальні податкові закони — законодавчі акти, які регулюють окремі групи чи види податків. До них належать закони, що містять характеристику окремого виду податку, детальний механізм його обчислення і сплати.

Контрольні питання:

1.Система податкового права.

2.Джерела податкового права.

3.Податкове законодавство.

24