- •ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
- •Глава 1. Податкове право як інститут фінансового права
- •Контрольні питання
- •Глава 2. Предмет і метод податкового права
- •Контрольні питання
- •Глава 4. Система і джерела податкового права
- •Глава 5. Правове регулювання податкової системи
- •Глава 6. Правове регулювання податку
- •Глава 7. Платники податків і зборів
- •Контрольні питання
- •Глава 8. Об’єкт оподаткування
- •Контрольні питання
- •Глава 9. Ставка оподаткування
- •Глава 10. Предмет, масштаб і одиниця оподаткування
- •Контрольні питання
- •Глава 11. База оподаткування
- •Контрольні питання
- •Глава 12. Податкові пільги
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Глава 14. Обчислення податків і зборів
- •Контрольні питання
- •Глава 15. Сплата податків і зборів
- •Контрольні питання
- •Глава 16. Податкова звітність
- •Контрольні питання
- •Глава 17. Податковий обов’язок
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Глава 19. Правовий статус податкових органів в Україні
- •Контрольні питання
- •Глава 20. Податковий контроль
- •Контрольні питання
- •Глава 21. Відповідальність за порушення податкового законодавства
- •Контрольні питання
- •Глава 22. Усунення подвійного оподаткування
- •Контрольні питання
- •ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
- •Глава 23. Податок на додану вартість
- •Контрольні питання
- •Глава 24. Акцизний збір
- •Контрольні питання
- •Глава 25. Податок на прибуток
- •Контрольні питання
- •Глава 26. Податок з доходів фізичних осіб
- •Контрольні питання
- •Глава 27. Мито та державне мито
- •Контрольні питання
- •Глава 28. Плата (податок) за землю
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Глава 30. Податок на промисел
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Глава 32. Єдиний податок. Єдиний (фіксований) сільськогосподарський податок
- •Контрольні питання
- •Глава 33. Правове регулювання місцевих податків і зборів
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
Глава 9
Ставка оподаткування
§1. Поняття ставки податку (оподаткування)
Чинне законодавство України не містить поняття ставки податку (оподаткування), проте український законодавець близький до його закріплення. Нанашудумку, цілкомможнапогодитисязвизначенням, викладенимуст. 1006 проектуПодатковогокодексуУкраїни(№3266-1, прийнятого в першому читанні 13 липня 2000 року): податкова ставка (норматив) — цевеличинаподатковихвідрахуваньнаодиницювиміру бази оподаткування.
Іншими словами, ставка податку (норма податкового обкладання) являє собою законодавчо визначений розмір податкового платежу, що встановлюється на одиницю оподаткування.
У сучасних умовах особливістю регулювання ставки податку є її предметнийдинамізм, імовірно, цесамийрухливийзелементівправовогомеханізмуподатку. Цедозволяєненайбільшоперативнореагувати на виникаючі реалії, але і йти при цьому ніби шляхом «найменшогоопору». Однакнайчастішетакапідвищенамобільністьміститьусобі негативні моменти, створюючи протиріччя в чинному законодавстві. Так, мабуть, жоденіззаконівУкраїнипроДержавнийбюджетУкраїни на конкретний рік не обійшовся без перегляду ставок оподаткування.
Відповіднодост. 7 ЗаконуУкраїни«Просистемуоподатковування» ставки податків і зборів (обов’язкових платежів) встановлюються ВерховноюРадоюУкраїни, ВерховноюРадоюАвтономноїРеспубліки Крим і органами місцевого самоврядування відповідно до законів Українипрооподаткуванняінезмінюютьсяпротягомбюджетногороку. Зміна податкових ставок і механізм стягування податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть вводитися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
За загальним правилом, ставки загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) установлюються Верховною Радою України. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування у встановленні ставок оподатку-
57
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
вання поширюються тільки на місцеві податки і збори, при цьому вона істотно обмежена чинним законодавством. Зокрема, відповідно до ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування» місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), механізм справляння і порядок сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку та у рамках граничних розмірів ставок, встановлених законами України. При цьому такі податки і збори (обов’язкові платежі), як комунальний податок, збір за припаркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квартиру, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, збір з власників собак — є обов’язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об’єктів оподаткування або умов, з якими пов’язане запровадження цих податків і зборів.
§2. Види ставок податку (оподаткування)
Унауцііснуєкількапідходівдокласифікаціїставокоподаткування. Мивважаємозаможливевиділититакіпідставидиференціаціїставок залежно від:
− рівня податкового тиску; − методу встановлення; − формування стимулів;
− економічних наслідків оподаткування. Розглянемо докладніше види ставок податків.
1. Залежновідрівняподатковоготиску(тягаря) наплатникаподатків: а) єдинаставка— ставкаподатку, однаковадлявсіхкатегорійплатниківподатківконкретногоподатку, щозабезпечуєїхрівнестановище, однаковий рівень податкового тиску. Фактично в цих умовах йдеться
про використання єдиної ставки податку; б) диференційована ставка — ставка податку, що створює різні
умови оподаткування (більш-менш сприятливі для окремих категорій платників податків) і відповідно підрозділяється на:
– базову (основну) ставку, що застосовується до більшості платників, що не бере до уваги особливості платника і характер здійснюваної ним діяльності або інші критерії;
58
Глава 9. Ставка оподаткування
–знижену ставку, яка застосовується до деяких категорій платників, що характеризуються окремими ознаками або здійснюють певну діяльність, уякійнаданомуетапінайбільшзацікавленадержава, атому
йобов’язок по сплаті податку встановлюється в розмірі нижчому, ніж при базовій ставці;
–підвищену ставку — застосовується до деякої категорії платників, що характеризуються окремими ознаками або здійснюють певну діяльність, уякійнаданомуетапінайбільшзацікавленідержава, атому
йобов’язок по сплаті податку встановлюється в розмірі вищому, ніж при базовій ставці;
2.Залежно від методу встановлення:
а) абсолютна (тверда, фіксована або специфічна) ставка — ставка податку, що встановлюється в чітко позначеній, конкретній величині, вираженій в абсолютній сумі;
б) відносна ставка — ставка податку, встановлювана у певній пропорції до одиниці обкладання; підрозділяється відповідно на:
–процентні (адвалорні) ставки чи квоти — встановлювані у відсотках;
–кратніставки— встановлюваніувеличині, кратнійпевномупоказнику;
–грошовіставки— встановлюванівконкретнійгрошовійсумідо частини предмета оподаткування;
в) змішана (комбінована) ставка — ставка податку, що поєднує
усобі риси наведених вище видів податкових ставок, диференційованих залежно від методів установлення.
3. Залежно від формування інтересу в платника:
а) стимулююча (позитивна) ставка — ставка податку, що сприяє підвищенню ефективності господарської діяльності, створює в платника позитивні стимули, інтерес до розширення і розвитку виробництва;
б) (негативна) ставка — ставка податку, що спричиняє негативні наслідкиіприпускаєвтратуінтересуплатникадопродовженнягосподарської діяльності в таких умовах;
в) обмежуюча(стабілізуюча) ставка— ставкаподатку, щовпливає на платника, стимулюючи його діяльність у незмінних межах, масштабах, виключає який-небудь розвиток, придушуючи розширення виробництва.
4. Залежно від економічних наслідків оподаткування:
59
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
а) фактична ставка — ставка податку, що визначається як співвідношення розміру податку, що сплачується, і величиною податкової бази;
б) економічна ставка — ставка податку, що визначається як співвідношення розміру податку, що сплачується, і всього отриманого доходу.
Контрольні питання:
1.Поняття ставки податку.
2.Види ставок податку.
60