§ 2. Основи теорії криміналістичного прогнозування

Реалізація прогностичної функції криміналістики не­можлива без поглибленої розробки теоретико-методоло-гічної бази, побудови та перевірки криміналістичних прогно­зів, створення необхідного робочого інструментарію здійс­нення прогностико-криміналістичних досліджень. При цьо­му важливо розрізняти прогностику — теорію розробки прогнозів і прогнозування — практику розробки прогнозів, добиваючись випереджаючого розвитку першої у порів­нянні з останнюю.

Криміналістична прогностика — це самостійне вчен­ня, яке являє собою систему наукових положень про за­гальні закономірності побудови і перевірки прогнозів, які відображують перспективи і напрями розвитку криміна­лістики та об'єктів її пізнанйя в майбутньому.

Термін «криміналістичне прогнозування» доцільно розг­лядати у двох аспектах:

а) як спеціальну діяльність щодо реалізації положень криміналістичної прогностики на практиці за допомогою використання найефективніших прогностичних методик і спрямовану на побудову прогнозів щодо визначення основ­них тенденцій, шляхів розвитку криміналістичних об'єк­тів, їх стану в майбутньому;

б) як галузь правового (юридичного) прогнозування, що є різновидом передбачення у сфері боротьби зі злочин­ністю, де спільною сферою прогностичних досліджень пра­вознавців, процесуалістів та криміналістів є передбачення тенденцій і перспектив розвитку та вдосконалення методів _______________________________________________ -зо

г.™™™™,,,,.-,!,™-.™-.-- ч-іяті.^-»!.-.-.^.!™^-.-...^-.-.-^.^..-.^-^-.-.-».,., т ,,,,. •_тг-,_т^,^,^^,^^„^_1г:_1тг.^т^_л™_гггтг-^^-^_ГТ^ .„™г,,>™.«™т,я.™™™™™™»»»™,----™™. ^ 7

Розділ перший. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ_________

і засобів здійснення розслідування, розширення доказової бази, своєчасного введення нормативного регулювання і відповідальності.

Оскільки прогнозування є невід'ємною функцією кри­міналістики, то й об'єктами прогнозу виступають сама нау­ка криміналістика та об'єкти її пізнання:

а) злочин (функціональна сторона злочинної діяльнос­ті) і породжувані ним наслідки;

б) діяльність по розкриттю, розслідуванню та попере­дженню злочинів.

Спрямованість здійснення прогностичних досліджень може мати науковий, науково-прикладний та практич­ний характер.

Точність і обґрунтованість криміналістичних прогнозів обумовлена якістю вихідної інформації, яку можна упо­рядкувати таким чином:

а) за джерелами — офіційна (відомості, які містяться в різних офіційних документах, що виходять від компетент­них державних органів та посадових осіб; відомості із ма­теріалів кримінальних справ та інших офіційних провад­жень) та неофіційна (монографії, періодичні видання, ре­зультати криміналістичного моніторингу тощо);

б) по відношенню до прогнозованої системи — внут­рішня (перероблена за певною схемою, тобто перекодова-на та згрупована за чіткими ознаками, наприклад, у коре­ляційні таблиці, що відображають залежності між конкре­тним способом вчинення певного виду злочину та особою злочинця) і зовнішня (первинна інформація, що характе­ризує як сам об'єкт прогнозу, його властивості та ознаки з позиції методології криміналістичного прогнозування, так і прогнозний фон, тобто чинники-детермінанти, передпро-гнозну ситуацію тощо);

40 ------------------------------------------------------------------------------------------

____________Главо< 4. Криміналістична профілактика і прогнозування

в) за характером відображуваних знань — якісна (фактографічні дані та експертні оцінки) та кількісна;

г) за функціональним призначенням — інформація для побудови прогнозів у науці; інформація для науково-прикладного прогнозування; інформація для практичного прогнозування.

Джерела формування вихідної для прогнозування ін­формації доцільно поділити в такий спосіб: 1. Наукові дані:

а) положення загальної теорії та окремих криміналіс­тичних теорій (наприклад, дані щодо повторюваності способу вчинення і приховання злочинів, механізмів слідо-утворення, навичок злочинної діяльності при збереженні стабільності детермінуючих чинників);

б) результати наукометричних досліджень у криміна­лістиці (наприклад, висновки щодо напрямів, інтенсивнос­ті та змісту дисертаційних досліджень з певних проблем криміналістики);

в) відомості, що характеризують сучасний рівень роз­витку природничих та технічних наук, дані яких викорис­товуються в криміналістиці, а також тенденції і перспекти­ви розвитку науково-технічного прогресу (наприклад, ре­зультати досліджень у сфері природничих, технічних та суспільних наук виступають інформаційною базою для по­будови прогнозів про шляхи та напрями трансформації та адаптації цих результатів для удосконалення науково-те­хнічних засобів криміналістики і методів їх практичного застосування);

г) результати соціологічних, правових та кримінологіч­них прогнозів;

ґ) опитувальні дані (результати анкетування, інтер­в'ювання наукових і практичних працівників, а також ви­сновки (думки) експертів щодо об'єкта і ситуації прогнозу).

------------------------------------------------------------------------------------------41

Розділ перший. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ_________

2. Статистичні дані:

а) статистичні дані криміналістичних обліків (інформа­ція про осіб, які вчинили злочини, способи вчинення зло­чину і відповідні сліди, предмети злочинного посягання);

б) кількісні характеристики злочинності, її окремих видів, динаміки.

3. Узагальнені дані практики (в тому числі зарубіж­ний досвід):

а) інформація про нові способи вчинення злочинів, нові різновиди злочинних посягань, нові види предмета пося­гань, трансформацію обстановки, в якій вчиняються ті чи інші злочини;

б) відомості про ефективність тих чи інших засобів, прийомів та методів криміналістики для процесу розсліду­вання і попередження злочинів певного виду;

в) інформація про нові засоби і прийоми судового до­слідження, що виникли на практиці тощо.

За масштабом охоплення обставин і фактів, що відо­бражаються в прогностичних судженнях, та обсягом роз­в'язуваних завдань в судово-слідчій практиці прогнозуван­ня диференціюється на стратегічне, тактичне та індиві­дуальне.

Стратегічне прогнозування пов'язане з прогнозуван­ням перспектив розслідування і судового розгляду по справі в цілому, з моделюванням наслідків процесуальних рішень, що приймаються, і заходів щодо нейтралізації або мінімізації негативних результатів їх реалізації, а його ви­сновки є невід'ємною частиною процесу доказування у справі, забезпечуючи планування, визначаючи найприй-нятніші форми взаємодії та характеризуючи можливі ва­ріанти розвитку слідчих і судових ситуацій та ін.

Тактичне прогнозування — це прогнозуванням ре­зультативності планованих тактичних операцій, слідчих

42 ----------------------------------------------------------------------------------------------

____________Глава 4. Криміналістична^^профілдктикд і прогнозування

дій та прийомів з метою вирішення тактичних завдань у конкретних ситуаціях розслідування і судового розгляду, а також наслідків використання одержаних результатів у доказуванні, ступеня тактичного ризику і засобів його мі­німізації тощо.

Індивідуальне прогнозування спрямоване на розробку прогностичної моделі щодо:

а) можливої поведінки професіональних і непрофесіо­нальних учасників під час досудового слідства та судового розгляду (наприклад, поведінка обвинуваченого на допиті, його реакції, форми протидії та ін.);

б) можливого прояву в невстановленого і незатримано-го злочинця та його спільників елементів доказової пове­дінки;

в) можливого місця і часу вчинення злочину, що готу­ється (наприклад, вивчення і аналіз просторового розта­шування місць вчинення серійних зґвалтувань і вбивств із зґвалтуванням і розробка на цій підставі моделей для про­гнозування імовірних районів можливих повторних або се­рійних злочинів даної категорії дають змогу локалізувати межі пошуку можливого злочинця в реальних умовах, оскільки вибір злочинцем місця вчинення задуманого зло­чину з високим ступенем імовірності пов'язаний із місцем його проживання або з місцем вихідної «бази», із якої він, як правило, діє);

г) варіантів підготовки можливих місць переховування осіб, причетних до вчинення злочину тощо.

Результатом прогностичних досліджень є прогнози, які, у свою чергу, можуть бути поділені на пошукові та нормативні, конструктивні, деструктивні або застерігаючі, групові та індивідуальні, поточні, коротко- та довгостроко­ві. Базисними методами розробки цих прогнозів є опиту­вання експертів, моделювання та екстраполяція (поши----------------------------------------------------------------------- 43

Розділ перший. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ_________

рення знань з однієї предметної галузі на іншу, ще не до­сліджену).

Завершальний етап прогностичних досліджень пов'я­заний з визначенням форм та шляхів реалізації сформу­льованих прогнозів. При цьому зміст рекомендацій для осіб (органу), що приймають рішення на основі прогности­чних висновків, видозмінюється залежно від характеру і специфіки об'єкта прогнозу, цілей прогнозних розробок і спрямованості проведених досліджень. Так, якщо резуль­татами криміналістичного прогнозування є судження що­до імовірності появи в майбутньому нових способів учинен­ня злочинів, нових об'єктів (предметів) посягання і нових обставин, які сприятимуть вчиненню злочинів даної кате­горії, то й рекомендації мають бути деструктивного харак­теру. У таких рекомендаціях повинні бути відображені пропозиції, спрямовані на здійснення комплексу заходів (нормативних, організаційно-технічних, інформаційних та ін.) щодо запобігання вчиненню злочинів новим способом, недопущення можливості виникнення нових обставин, що сприятимуть вчиненню злочину, розробки пропозицій, які активізують процес розкриття злочинів, котрі вчиняються новим способом і котрі не вдалося відвернути.

Якщо ж йдеться про перспективи розвитку криміна­лістичних методів, прийомів та засобів, то й рекомендації повинні носити конструктивний, відтворюючий характер і сприяти вдосконаленню або створенню нових техніко-кри-міналістичних засобів і прийомів (наприклад, пропозиції щодо створення найбільш сприятливих умов для їх роз­робки тощо). При цьому пропоновані рекомендації можуть ґрунтуватися на минулому досвіді вирішення подібних за­вдань (у тому числі й зарубіжному) і оперуванні вже апро­бованими методами, а можуть мати суто пошуковий хара­ктер, тобто включати пропозиції щодо відшукання нових 44 -----------------------------------------------------------------------