Глава 77. Допит

чає певні способи пред'явлення доказової інформації. Най­доцільнішою є класифікація способів пред'явлення доказів за декількома підставами:

1. За характером використання доказів у розслідуванні:

а) пред'явлення доказів на одному допиті;

б) пред'явлення доказів під час низки допитів однієї

особи.

2. За характером взаємозв'язку доказів у кримінальній

справі:

а) роздільне пред'явлення одиничних доказів;

б) пред'явлення комплексу взаємопов'язаних доказів;

в) пред'явлення всієї системи доказів.

3. За характером демонстрації доказів на допиті:

а) згадування про наявні докази на допиті;

б) перерахування доказів, що мають місце, із зазна­ченням джерел їх походження;

в) показ доказів допитуваному не повністю, мимохідь;

г) надання допитуваному можливості розглядати, вив­чати докази;

ґ) підкреслена демонстрація ознак об'єкта, що пред'яв­ляється.

4. За характером послідовності пред'явлення доказів:

а) пред'явлення доказів у послідовності «зростання си­ли»;

б) пред'явлення доказів у послідовності «зменшення

сили».

5. За характером додаткових умов, що підсилюють вплив на допитуваного доказів, що пред'являються:

а) несподіване пред'явлення доказів;

б) пред'явлення доказів після попереднього з'ясування

обставин, які пов'язані з ними;

----------------------------265

Розділ третій. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА

/лово 17. Допит

в) пред'явлення доказів і роз'яснення їх значення у кримінальній справі;

г) використання науково-технічних засобів для роз'яс­нення допитуваному особливостей доказів, що пред'явля­ються;

ґ) супроводження пред'явлення доказів описом перед­бачуваного перебігу розслідуваної події та її обставин (за­пропонована система пред'явлення доказів була дослідже­на В. С. Комарковим*).

Використання тактичних прийомів у процесі допиту повинно мати не хаотичний характер, а логічну доціль­ність їх реалізації. Тактичні прийоми можуть бути упо­рядковані відповідно до ситуації допиту. Дослідження ти­пових ситуацій допиту дозволяє встановити такі їх види:

1) повідомлення правдивих показань;

2) добросовісна помилка допитуваного;

3) суперечності у показаннях допитуваного;

4) відмова від давання показань;

5) повідомлення неправдивих показань.

Побудова і використання систем тактичних прийомів допиту залежать не тільки від ситуаційної обумовленості, а й від мети допиту, його виду, процесуального становища допитуваного та інших чинників.

Можна запропонувати системи тактичних прийомів (тактичні комбінації), що мають на меті:

1) встановлення психологічного контакту з допитува­ним;

2) спонукання його до давання показань;

3) уточнення свідчень і усунення в них суперечностей;

* Комарков В. С. Тактика допроса. — Харьков, 1975.

266------------------------------------------------------------------------

4) актуалізацію забутого в пам'яті допитуваного;

5) викриття неправди;

6) усунення перекручень при добросовісній помилці допитуваного.

Запропоновані системи тактичних прийомів допиту можуть містити у своєму складі підсистеми прийомів, що обумовлено можливістю конкретизації мети тієї чи іншої системи і відмінністю в процесуальному становищі допи­туваного. Можливі варіанти систем тактичних прийомів та їх динамічна залежність від ситуацій допиту наведені на рис. ЗО.

«Контакт»

Конфліктна ситуація

бс

кс

бс

Відмова віл показань

4-

«Спону-кання».

Неправда в показаннях

«Викриття неправди»

Рис. ЗО. Системи тактичних прийомів

та їх динамічна залежність від ситуацій допиту:

кс — конфліктна ситуація; бс — безконфліктна ситуація

267

ій

Запропонована схема показує, що після використання системи тактичних прийомів, спрямованої на встановлен­ня психологічного контакту з допитуваним («Контакт»), можливе виникнення двох видів ситуацій: безконфліктної або конфліктної. Як безконфліктні ситуації на схемі за­пропоновані:

1) повідомлення достовірних показань допитуваним;

2) виникнення перекручень у показаннях;

3) виникнення суперечностей у показаннях;

4) неможливість повідомлення певної інформації внас­лідок забування окремих моментів.

Конфліктні ситуації передбачають наявність двох си­туацій:

1) відмови допитуваного від показань;

2) повідомлення неправди у показаннях.

До кожної із запропонованих ситуацій рекомендується відповідна система тактичних прийомів.

Розглянемо роботу схеми. Припустімо, що під час встановлення психологічного контакту необхідний рівень його не було досягнуто і виникла конфліктна ситуація. У такому разі є необхідність у використанні системи тактич­них прийомів, спрямованої на спонукання до давання по­казань («Спонукання»). Реалізація такої системи передба­чає перехід у блок безконфліктних ситуацій. Однак мож­ливий перехід й в іншу — конфліктну ситуацію у вигляді повідомлення неправди, що змушує до використання сис­теми тактичних прийомів, спрямованої на викриття не­правди в показаннях («Викриття неправди»). На схемі по­казана можливість переходу від безконфліктної ситуації до конфліктної, що може бути пов'язано зі зміною позиції допитуваного внаслідок тактичних помилок слідчого. Мо­жливий також і перехід від однієї безконфліктної ситуації до іншої (наприклад, від ситуації, яка характеризується 268

забуванням окремих моментів допитуваним, до ситуації перекручення в показаннях).