0.3. Особливостi дiяльностii управлiння процесом виробництва та реалiзацii продукцiї в сучасних умовах господарювання.

Ринкова економіка вимагає адекватної їй системи управління, котра повинна витримати радикальні перетворення разом із усім суспільством. В умовах переходу до ринкових відносин найважливішим фактором успіху стає неперервне вдосконалення теорії та практики управління.

Великого значення набуває вивчення передового і прогресивного досвіду управління зарубіжних країн і використання його при аналізі власних управлінських проблем. Тому вивчення історії розвитку теорії і практики зарубіжного менеджменту дуже актуальне.

В сучасних умовах перебудови економіки на основі ринкових відносин одним із пріорітетних її напрямків є вироблення основних теоретичних і методологічних позицій із використання менеджменту в практичній діяльності організацій. Основною особливістю управлінської думки стає пошук нових конкретних і реальних шляхів вдосконалення системи управління, вироблення позиції стосовно різних проблем управління з урахуванням ринкових умов і на основі творчого осмислення передового іноземного досвіду.

0.4. Значення, змiст та структура даного курсу, його основнi складовi.

Зміст курсу передбачає набуття теоретичних та практичних навичок в управлінні організаціями різних форм власності та різної правової форми з урахуванням специфіки їх функціонування в умовах ринку.

Головною метою викладання дисципліни є формування у майбутніх інженерів та різних менеджерів сучасного управлінського мислення, розуміння концептуальних основ системного управління організаціями; набуття умінь аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища, прийняття адекватних рішень.

Предметом навчальної дисципліни є теоретичні, економічні, математичні, інформаційні та психологічні аспекти організації, здійснення та оцінки ефективності управлінської діяльності.

Дисципліна має на меті: навчити студентів основам теорії менеджменту, розумінню процесів та функцій управління, принципам та методам управління трудовими колективами в умовах формування ринкової економіки, сформувати сучасне економічне мислення, озброїти знаннями та навичками управлінської діяльності майбутніх фахівців.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

ЗНАТИ:

1. Теорію і методологічні основи управління в умовах ринку.

2. Функції та методи управління.

3. Методи та моделі прийняття управлінських рішень.

4. Психологію управління, теорію керівництва та лідерства.

5. Організацію управлінської діяльності в організаціях, особливості роботи менеджерів.

1.1. Товарне виробництво - основа розвитку економiки.

Товарне виробництво – це така система організаційно-економічних відносин, при котрій корисні продукти створюються для їх продажу на ринку.

Ознаки такої системи передбачають: що виробляти, як використовувати для цього фактори виробництва і для кого передбачений товар:

Виробництво товарів засновано на суспільному розподілі праці, котре виникає між окремими господарюючими одиницями. Його розвиток передбачає прогрес виробництва: ріст кваліфікації та вмінь робітників, а також розробка нових машин, котрі скорочують працю. Збільшення випуску товару на спеціалізованому підприємстві створює можливість і необхідність обмінювати зайву їх кількість на інші корисні речі. Тож товарне виробництво дає широкий простір загальному економічному закону розподілу праці: економіка прогресує внаслідок все більшої якісної диференціації трудової діяльності.

Товарне господарство є відкритою системою організаційно-економічних відносин. Тут робітники створюють корисні продукти не для особистого використання, а для продажу. Увесь потік нових речей виходить, за межі кожної виробничої одиниці і йде на ринок для задоволення попиту покупців.

Товарному господарству належні непрямі зв’язки між виробництвом та використанням. Вони розвиваються за формулою: виробництво – обмін – використання. Виготовлена продукція йде спочатку на ринок для обміну на інші вироби (або на гроші) і лише після цього попадає у сферу використання. Ринок підтверджує, або не підтверджує необхідність виготовляти дану продукцію для продажу. Саме через ринковий обмін встановлюються економічні відносини між виробником та покупцем товарів.

Як наслідок, розвиток розподілу праці, відкритість та ринковий характер господарчих зв’язків зняли ті обмеження для прогресу економіки, які встановило натуральне господарство.