- •0.1. Необхiднiсть вивчення основ органiзацiї виробничого процесу вiдповiдно до фаху спеціаліста.
- •0.2. Чим викликана необхiднiсть управлiння органiзацiями.
- •0.3. Особливостi дiяльностii управлiння процесом виробництва та реалiзацii продукцiї в сучасних умовах господарювання.
- •0.4. Значення, змiст та структура даного курсу, його основнi складовi.
- •1.1. Товарне виробництво - основа розвитку економiки.
- •1.2. Пiдприємство - первинна ланка промисловостi.
- •1.3. Основнi принципи органiзацii пiдприємства.
- •1.4. Закон Украiни про пiдприємство.
- •1.5. Закон Украiни про пiдприємництво.
- •1.6. Форми органiзацii виробництв, перспективи iх розвитку.
- •1.7. Права та обов"язки пiдприємств рiзних органiзацiйно-правових форм.
- •1.8. Порядок органiзацii та функцiювання пiдприємств рiзних органiзацiйно-правових форм.
- •1.9. Що таке виробничий процес.
- •1.10. Рiзновиди виробничих процесiв.
- •1.11. Структура виробничого процесу.
- •1.12. Принципи спецiалiзацiї окремих частин виробничого процесу
- •1.13. Типи виробництва
- •1.14. Виробнича структура виробництв та її визначальні фактори.
- •1.17. Рiзновиди виробничих структур та їх елементи.
- •1.18. Напрями вдосконалення виробничої структури.
- •1.19. Зв"язок мiж виробничою структурою та формою бiзнесу.
- •1.20. Основнi елементи виробничого процесу та способи їх сумiщення в часi I просторi.
- •1.21. Якi є форми органiзацiї виробництва на рiзних пiдприємствах.
- •1.22.Задачi та принципи рацiональної органiзацiї виробничого процесу.
- •1.23. Основнi параметри, якi характеризують форми органiзацiї виробництва.
- •1.25. Недоліки та переваги різних форм виробництва
- •2.1. Поняття організації
- •2.2. Менеджери, їх роль в успішному управлінні
- •2.3.Рівні управління
- •2.4. Змiст та складовi успiшного управлiння, основнi пiдходи: узагальнення, ситуацiйний, iнтегрований пiдхiд, критичний.
- •2.5. Органiзацiя (пiдприємство) як система.
- •2.6. Об’єкт управлiння в органiзацiї.
- •2.7. Внутрiшнє середовище, його структура та характеристики.
- •2.8. Зовнiшнє середовище, його структура та характеристики.
- •2.9. Комунiкацiї, їх рiзновиди.
- •2.10. Вплив комунiкацiй на прийняття рiшень.
- •2.11. Моделi обгрунтування I прийняття управлiнських рiшень.
- •2.12. Типи моделей систем, процес їх побудови.
- •2.13. Головнi рiзновиди моделей науки управлiння.
- •7. Прогнозні моделі.
- •2.14. Платiжна матриця, як метод прийняття управлiнських рiшень.
- •2.15. Дерево рiшень, як метод прийняття управлiнських рiшень.
- •2.16. Застосування методiв прогнозування для прийняття управлiнських рiшень.
- •3.1.Функцiї управлiння
- •3.2. Основнi пiдходи до видiлення функцiй управління.
- •3.3. Сутнiсть, функцiї та вигоди стратегiчного планування.
- •3.4. Цiлi органiзацiї та фактори, якi їх визначають.
- •3.5. Сутнiсть та змiст управлiнського обстеження.
- •3.6. Вибiр альтернатив та обгрунтування стратегiї.
- •3.7. Основнi пiдходи та складовi реалiзацiї стратегiчного плану.
- •3.8. Бюджет, як засiб управлiння реалiзацiєю стратегiї.
- •3.9. Управлiння по цiлям як засiб управлiння реалiзацiєю стратегiї.
- •3.10. Принцип єдиноначалля.
- •3.11. Бюрократична структура управлiння органiзацiєю.
- •3.12. Функцiональна структура управлiння органiзацiєю.
- •3.13. Продуктова структура управлiння органiзацiєю.
- •3.14. Адаптивна структура управлiння органiзацiєю.
- •3.15. Централiзована структура управлiння органiзацiєю.
- •3.16. Децентралiзована структура управлiння органiзацiєю
- •3.17. Мотивацiї, їх призначення, обгрунтування необхiдностi
- •3.18. Потреби I мотивацiї
- •3.19. Види потреб та їх взаємозв"язок
- •3.20. Змiстовнi теорiї мотивацiї та засоби їх реалізації
- •3.21. Процесуальнi теорiї мотивацiї та засоби їх реалізації
- •3.22. Контроль, його сутнiсть, основнi складовi
- •3.23. Рiзновиди та етапи контролю
- •3.24. Стандарти та їх роль в контролi
- •3.25. Автоматизованi системи контролю
- •4.1.Сенс ефективної дiяльностi.
- •4.2.Особливiсть пiдприємницької дiяльностi.
- •4.3.Полiтика I практика пiдприємницької дiяльностi.
- •4.4.Основнi складовi дiяльностi пiдприємця.
- •4.5. Зміст та структура бізнес-плану
- •4.6. Стратегія розвитку та управління бізнесом
- •4.7. Народногосподарський економічний ефект
- •2. Річний економічний ефект
- •3. Економічний ефект по питомому приведеному доходу
- •4.11. Поняття інвестиційного проекту та методика його обґрунтування
- •6.1. Зміст підприємницького управління
- •6.2. Управління трудовими ресурсами – важливий аспект бізнесу
- •6.3. Динаміка групових взаємовідносин в організації
- •6.4. Суть групової динаміки
- •6.5. Поняття формальних і неформальних малих груп
- •6.6. Основні характеристики неформальних малих груп
- •6.7. Фактори, які впливають на ефективність роботи групи
- •6.9. Влада та вплив і їх значення в управлінні
- •6.10. Форми і методи влади та впливу
- •6.11. Стиль управління. Основні теорії лідерства
- •6.12. Конфлікти. Природа конфлікту в організації
- •6.13. Типи конфліктів та їх причина
- •6.14. Управління конфліктною ситуацією
- •6.15. Стреси. Їх причини. Методи захисту від стресу.
- •6.16. Організація управління по кінцевим результатам
- •6.17. Поняття «результат». Особливості управління по результатам.
- •6.18. Особливості організації при управлінні по результатах.
- •6.23. Управлiння в умовах конкуренцiї.
- •6.24. Поняття конкурентної стратегiї.
- •6.25. Вибiр конкурентної стратегiї.
- •6.26. Джерела конкурентних переваг. Як створюються переваги.
- •6.27. Утримання переваг. Детермiнанти конкурентних переваг.
- •7.1. Поняття маркетингу, як дiяльностi, направленої на роботу з ринком.
- •7.2. Основнi елементи процесу маркетинга, складовi поняття та основоположнi концепцiї.
- •7.3. Система маркетингових дослiджень та маркетингової iнформацiї.
- •7.4. Маркетингове середовище.
- •7.5. Порядок встановлення цiни на товар.
- •7.6. Аналiз ринку споживачiв.
- •7.7. Моделювання поведiнки споживачiв.
- •7.8. Сегментацiя ринку, вибiр цiльових сегментiв.
- •7.9. Позицiювання товару. Методи перемiщення товарiв в ринковому середовищi.
- •7.10. Реклама.
- •7.11. Канали розподiлу, товароперемiщення I торгiвлi.
6.26. Джерела конкурентних переваг. Як створюються переваги.
Конкурентна перевага - рівень ефективного використання наявних у розпорядженні фірми всіх видів ресурсів.
Найбільш важливий критерій класифікації - базова умова, що визначає характер джерела конкурентної переваги. 1. Конкурентні переваги, засновані на економічних факторах, визначаються:
- кращим загальноекономічним станом ринків,
- стимулюючою політикою уряду в області обсягів інвестицій, кредитних, податкових і митних ставок в аналізованій товарній сфері;
- об'єктивними факторами, що стимулюють попит, і ефектом масштабу,
2. Конкурентні переваги, що ґрунтуються на нормативно-правових актах, існують у силу законів, постанов, особливих привілеїв та інших рішень органів влади й управління:
- пільги або інші привілеї, надані регіону або окремим підприємствам органами влади й управління можливості безперешкодного ввозу-вивозу товарів за межі адміністративно-територіальної зони (області, краю);
- виключні права на інтелектуальну власність, що забезпечують монопольні позиції протягом певного періоду.
3. Конкурентні переваги структурного плану визначаються головним чином: високим рівнем інтеграції процесу виробництва й реалізації в компанії, що дозволяє реалізувати переваги усередині корпоративних зв'язків у вигляді трансферних внутрішніх цін, доступу до сукупних інвестиційних, сировинних, виробничих, інноваційних й інформаційних ресурсів, загальної збутової мережі; можливість швидкої експансії в незайняті сегменти ринку, що відтискує реальних і потенційних конкурентів.
4. Конкурентні переваги, спричинені адміністративними заходами, пов'язані з наявністю обмежень діяльності виробників (постачальників), які не всім вдається перебороти. До їх числа належать обмеження з боку органів державної й муніципальної влади у видачі патентів і ліцензій, квотування, ускладнений порядок реєстрації підприємств, перешкоди у відведенні земельних ділянок, наданні виробничих і службових приміщень і т.п.
5. Переваги, зумовлені рівнем розвитку інфраструктури ринку, виникають у результаті різного ступеня:
- розвитку необхідних коштів комунікації (транспорту, зв'язку);
- організованості й відкритості ринків праці, капіталу, інвестиційних товарів і технологій у регіонах;
6. Технічні (технологічні) конкурентні переваги визначаються високим рівнем розвитку прикладної науки й техніки в галузі; спеціальними технічними характеристиками машин й устаткування, технологічними особливостями сировини й матеріалів, використовуваних у виробництві товарів; технічними параметрами продукції.
7. Конкурентні переваги, зумовлені гарною інформованістю, базуються на наявності великого банку даних про продавців, покупців, рекламну діяльність, інформації про інфраструктуру ринку. Відсутність, недостатність або невірогідність інформації є серйозною перешкодою для ведення конкурентної боротьби.
8. Конкурентні переваги, що ґрунтуються на географічних факторах, пов'язані з можливістю економічного подолання географічних меж ринків (локальних, регіональних, національних, світових), а також вигідним географічним розташуванням підприємства.
9. Конкурентні переваги, що ґрунтуються на демографічних факторах, формуються в результаті демографічних змін у цільовому сегменті ринку і їхнього позитивного впливу на обсяг і структуру попиту на пропоновану продукцію, а збільшення чисельності цільової групи населення, зміна його вікового складу, міграції населення, а також зміни освітнього й професійного рівня.
Найбільш типовими причинами новацій, що дають конкурентну перевагу, виступають: нові технології; нові або такі, що змінюються, запити споживачів; зміна вартості або наявності компонентів виробництва; поява нового сегменту галузі; зміна урядового регулювання
1. Зміна технології може створити нові можливості для розроблення товару, нові способи маркетингу, виробництва або доставки й поліпшення супутніх послуг.
2. Часто конкурентна перевага виникає або переходить із рук у руки тоді, коли в покупців з’являються зовсім нові запити або ж їхнє уявлення «ідеального» товару різко змінюється.
3. Конкурентна перевага часто переходить із рук в руки через зміну абсолютної або відносної вартості компонентів виробництва, таких як робоча сила, сировина, енергія, транспорт, зв'язок, засоби інформації та устаткування.
4. Ще одна можливість одержання конкурентної переваги з’являється, коли утворюється зовсім новий сегмент галузі або відбувається перегрупування існуючих сегментів.
5. Зміна політики уряду в таких областях, як стандарти, охорона навколишнього середовища, вимоги до нових галузей і торговельні обмеження, – ще один поширений стимул для новацій, що тягнуть за собою конкурентну перевагу.