- •1 Об'єкт і предмет країнознавства
- •3 Комплексна країнознавча характеристика
- •4 Типології країн у сучасному світі
- •5 Загальна характеристика фізичної географії пострадянського простору
- •6 Загальна характеристика економічної географії стран пострадянського простору
- •19. Господарство України…
- •20. Геополітичне середовище та зовнішньополітичні пріоритети України.
- •21. Участь України в міжнародних організаціях.
- •22. Демографічний потенціал і національний склад населення України.
- •23. Релігійне життя та міжконфесійні стосунки України.
- •24. Природно-кліматичні умови і сировинні ресурси Російської Федерації.
- •25. Основні етапи історії рф
- •26. Державно-політичний устрій рф
- •29. Чисельність та етнонаціональний склад населення
- •30. Етноконфесійний склад населення та релегійне життя в Росії
- •28. Зовнішня політика рф
- •27. Господарство рф,його галузева і територіальна структура
- •31. Географічне розташування, природно-кліматичні умови, продуктивні сили Республіки Білорусь.
- •32. Особливості історичного розвитку Білорусі.
- •33. Політична система і політичний розвиток Республіки Білорусь.
- •34. Білоруська модель посткомуністичних трансформацій.
- •35. Господарство Білорусі, його потенціал, галузева і територіальна структура.
- •36. Основні напрями і пріоритети зовнішньої політики Республіки Білорусь.
- •83. Специфічні риси „західної” цивілізації.
- •84. Рельєф‚ клімат та географічні регіони Європи.
- •85 Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Європи.
- •86 Водні та земельні ресурси Європи.
- •87. Етногенез та розселення германських народів Європи.
- •88. Етногенез та розселення романських народів Європи.
- •89. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.
- •90. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських народів Європи.
- •91. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної Америки.
- •92. Економічна інтеграція держав Західної Європи.
- •93. Рельєф‚ клімат, географічні регіони Північної Америки.
- •94. Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Північної Америки.
- •95. Водні та земельні ресурси Північної Америки.
- •96. Економічна інтеграція держав Північної Америки.
- •97. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.
- •98. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
- •99. Країнознавча характеристика Ірландії.
- •100. Федеративний устрій Канади.
- •102Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій сша.
- •103Конституція сша.
- •104Демократична й Республіканська партії в політичному житті сша.
- •105Роль української діаспори у культурному житті сша і Канади.
- •106Державний устрій фрн: поділ компетенцій між центральним урядом і федеральними землями.
- •107Партійна система фрн.
- •108Економічний потенціал фрн.
- •109Федеративний устрій Австрійської Республіки.
- •110Державний лад Швейцарії.
- •111Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.
- •112Економічний потенціал Франції.
- •Сільське господарство.
- •2) Лісництво
- •3) Рибальство
- •4) Промисловість
- •5) Фінансові послуги та страхування
- •6) Транспорт
- •7) Туристичні послуги
- •8) Третинний сектор (сфера послуг)
- •113П’ята республіка у Франції.
- •114Специфіка державного устрою Французької Республіки.
- •115Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.
- •116Політична система Італійської Республіки.
- •117 Розв’язання етнонаціональних проблем в Королівстві Бельгія.
- •118 Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.
- •Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних відносин.
- •120Ісландія. Міжнародне становище
- •121Економічний потенціал Норвегії.
- •122Політична система Фінляндії у післявоєнний період.
- •123Особливості державного устрою та політичної системи Королівства Швеція.
- •124Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально–економічні та політичні аспекти.
6) Транспорт
Франція має одну з найбільш розвинутих транспортних систем в Європі.
Французька національна залізнична компанія (SNCF) обслуговує залізниці довжиною 32275 км. Як державний заклад ця компанія субсидується державою. Біля 30% товарів в Франції експортується залізницею. Інновацією залізниці в Франції було розробка та впровадження в 80-х роках швидкісних поїздів - TGV (train a grande vitesse). Перевагами компанії SNCF є безпечність, швидкість, пунктуальність та комфорт.
Франція має найбільш розвинуту в Європі сіть автодоріг. Їх довжина в 1997 році була 965916 км, серед яких 9011 км швидкісних автомагістралей, які зв'язують Францію з сусідніми країнами.
Морським транспортом переправляється приблизно 4% внутрішніх вантажів. Цьому існує декілька причин: тенденція до спаду в вугільній та сталевій промисловостях, конкуренція з боку залізниці та ін. З довжиною морських маршрутів в 8500 км, Франція має в своєму розпорядженні флот в 210 кораблів. За тоннажем вона займала в 1997 році 27 місце. Марсель - найбільший порт Середземномор'я та третій в Європі за тоннажем (86,6 млн. тон).
Авіатранспорт. Біля 900 машин (авіалайнерів та гелікоптерів) літають під прапором Франції. Дуже перевантажені аеропорти Парижу (біля 60 млн. пасажирів на рік, восьмий в світі), Ніцци, Марселю, Леона та Тулузи. Найбільші компанії: Air France- діє по всьому світу, Air Inter- всередині країни. Працюють також декілька приватних компаній.
Дуже розвинута також поштова система та телефонне забезпечення (France Telecom), телематика та інформатика.
7) Туристичні послуги
Туристична індустрія Франції надає їй біля 2 млн. робочих місць, та принесла в 1997 році 140 млрд. франків (30 млрд. дол.) іноземної валюти в країну. Біля 63 млн. туристів відвідали Францію в 1997 році. Франція має в розпорядженні 17,5 млн. туристичних місць, включаючи 1,2 млн. в 40800 готелях, 16,3 млн. в кемпінгах, санаторіях та дитячих таборах. Торгівельне сальдо сектору складало в 1997 році 60 млрд. франків. Сьогодні не має жодної країни яка б так притягувала туристів як Франція. Відсоткове співвідношення туристів: 73% з країн Європейського Союзу (головним чином Німеччина, Великобританія, Бельгія та Данія; американські туристи- 5,6%, трохи менше японські).
Міжнародний туризм стає все більш важливим фактором економічного розвитку деяких регіонів. Він спонукає до бурхливого росту промислової активності- наприклад, виробництву човнів та спортивного обладнання, також як і будівництву. Можна сказати, що ця перспективна галузь буде й надалі жваво розвиватись та залишатиметься провідної галуззю в сфері послуг країни.
8) Третинний сектор (сфера послуг)
Торгівля 90-і роки характеризуються зростанням обсягів продажів споживчих товарів як у роздрібній, так і в оптовій торгівлі. У структурі роздрібної торгівлі переважають продовольчі товари. Два чинники істотно вплинули на структуру роздрібної торгівлі починаючи ще з 60-х років. По-перше, організація торгівлі продовольчими товарами на великих торгових площадках. По-друге, поява дуже крупних магазинів по торгівлі споживчими товарами. Їхнє стрімке зростання призвело до того, що в 1990 р. через них здійснювалося 53% усіх продажів проти 20% у 1980 році. Цей успіх був забезпечений широким використанням гнучкої системи знижок при здійсненні декількох покупок в одному магазині. Особливо це проявилося при торгівлі спортивними товарами, побутовою технікою, одягом, книгами. Але в період із 1993 по 1996 роки впевнене зростання числа крупних магазинів площею більш 2500 м2 значно сповільнився. Навпроти, стало швидко рости число магазинів із відносно невеличкою торговою площею. На початку 90-х років число зайнятих у цій галузі скоротилося на 60 тис. чоловік, проте вже в 1994 році в торгівлі було створено 40 тис. нових робочих місць.
Фінансово-кредитний сектор Франції наприкінці 80-х років пережив глибоку реструктуризацію, викликану складною кон'юнктурною ситуацією як на самому фінансовому ринку Франції, так і в зв'язку з наслідками відкриття єдиного європейського ринку. Число кредитних установ скоротилося майже на 20%, із 2050 фінансових інститутів, що діяли в 1990 році, до 1670 до кінця 1993 року. Фінансово-кредитний сектор поданий складною системою, у якій виділяються Асоціація французьких банків, ощадні й ощадні-депозитні каси, фінансові компанії і цілий ряд інших установ. Найбільш крупні французькі банки міцно улаштувалися в головному десятку найкрупніших європейських банків. Це «Parisbas», Банк сільськогосподарського кредиту («Credit agricole»), «Societe generale».
В Франції існує 28 спеціалізованих кредитних інститутів, згрупованих у 1984 р. в Об'єднання спеціалізованих фінансових установ. До них відносять такі організації, як:
«Креді фонсьє де Франс», що спеціалізується на кредитуванні будівництва і нараховує більш 50 агентств із загальним числом зайнятих 3,6 тис.;
«Сосьєте де девелопман режіональ» - організації регіонального розвитку, що об'єднують 19 фінансових інститутів, що обслуговують дрібні і середні підприємства;
СОФАРИС, утворена в 1982 р. для фінансування дрібних і середніх підприємств.
Особливе місце тут займає «Банк франсе дю коммерс екстер'єр» - Французький банк для зовнішньої торгівлі (ФБВТ), створений у 1947 р. і здійснює фінансування зовнішньоекономічних операцій.
Французькі банки грають помітну роль на світовій арені. Чотири головних серед них - БНП, «Креді агриколь», «Креді Ліонне», «Сосьєте женераль» - входять у число 25 найкрупніших банків світу.
Централізоване регулювання, процеси утворення і діяльності банків, охорона банківської системи від банкрутства, контроль кількості грошей і кредитів, страхування банківських депозитів повинно здійснюватися державою. Органом такого регулювання раніше був покликаний бути Банк Франції. Зараз ці права на загальноєвропейському рівні передано Європейському Центральному Банку.
Нефінансові послуги. В Франції під терміном нефінансових послуг розуміють усі види діяльності в третинному секторі за винятком власне фінансових (банківських) послуг, торгівлі і транспортних послуг. Традиційно в цю групу включають освіту, охорону здоров'я, науку, соціальні послуги. Відповідно до використовуваної зараз у Франції нової класифікації нефінансових послуг, їх підрозділяють на вісім складових: пошта і зв'язок, консультаційні, побутові (охоронний бізнес, фото послуги, спортивно-оздоровчі послуги, оренда автомобіля й інші), готельний і ресторанний бізнес, ріелторскі послуги і туризм. До середини 90-х років намітилася тенденція уповільнення темпів зростання обсягу нефінансових послуг, що виконуються, тоді як у другій половині 80-х років відзначався їх стабільний щорічний приріст. У цій сфері функціонує більш 530 тис. підприємств, що надають послуги на суму більш півтора трильйонів франків.
Загальне число зайнятих на цих підприємствам досягає 3,2 млн. чоловік. Біля половини усіх фірм (47,5%) зайняті обслуговуванням приватних осіб, проте знову створена ними вартість складає лише четверту частину всієї доданої вартості, створеної в цьому секторі економіки. На противагу цьому на частку фірм, що займаються обслуговуванням юридичних осіб, припадає 62% знову створеної вартості. Це обумовлено істотною різницею цін на послуги, що надаються для населення і юридичних осіб.