- •Тема 1.Сутність креативності у бізнесі…………………………..8
- •Тема 2.Місце мислення в дослідницькій та управлінській діяльності…………………………………………………...22
- •Тема 3.Мислення і творчий потенціал особистості…………...45
- •Тема 4. Латеральне мислення і свідома творчість у бізнесі….67
- •Тема 5.Формування креативного середовища в організації..........................................................................................................100
- •Тема 6.Створення творчого потенціалу в організаціях……..120
- •Тема 7. Креативні ролі в професійній діяльності менеджера…………………………………………………………...151
- •Передмова
- •Тема 1. Сутність креативності у бізнесі
- •1.1. Природа креативності
- •Джерела креативності
- •Боже озаріння
- •Щасливий випадок
- •«Заплановане везіння»
- •Настійливість
- •«Метод»
- •1.2. Суть креативного менеджменту та основні складові креативності
- •1.3.Управління креативністю
- •1.4. Бар’єри, що заважають креативно мислити
- •Запитання для повторення і обговорення
- •Тема 2. Місце мислення в дослідницькій і управлінській діяльності
- •2.1. Процес і природа людського мислення
- •2.2. Характеристика видів мислення
- •2.3. Принцип єдиного інтелекту та професійне мислення
- •2.4. Проблемна ситуація і задача. Проблемне навчання
- •2.5. Інтелектуальні властивості особистості
- •2.6. Психологія мислення і дослідження в галузі штучного інтелекту
- •Запитання для повторення і обговорення
- •Тема 3. Мислення і творчий потенціал особистості
- •3.1. Поняття про творчість
- •3.2. Особистість і творчість
- •3.3. Характеристика творчого потенціалу
- •3.4. Індивідуальний творчий потенціал
- •3.5. Інтуїція – рушійна сила бізнесу
- •Запитання для повторення і обговорення
- •Тема 4. Латеральне мислення і свідома творчість у бізнесі
- •4.1. Поняття латерального мислення
- •4.2. Пошук і генерування нових ідей
- •4.3. Методи активізації пошуку і вирішення творчих задач в організації
- •4.4. Метод нового покоління: «Еврика! Відповідь на стимули»
- •1. Повне заглиблення
- •2. Евріка! Стрімке зростання
- •3. Міжстадійне винахідництво
- •4.5. Десять заповідей для того, хто хоче перетворити мрію в реальність [38] Заповідь №1. Побудувати прототип
- •Заповідь №2. Ви повинні вірити
- •Заповідь №3. Будьте відповідальні
- •Заповідь №4. Погляньте на речі простіше
- •Заповідь №5. Перевірте мотиви
- •Заповідь №6. Продавайте і ще раз продавайте
- •Заповідь №7. Будьте наполегливим
- •Заповідь №8. Надихайте свою команду на великі звершення
- •Заповідь №9. Продумуйте деталі
- •Заповідь №10. Будьте моторним
- •Запитання для повторення і обговорення
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тестові завдання до змістового модуля № 1 Тести до теми 1
- •Тести до теми 2
- •Тести до теми 3
- •Тести до теми 4
- •Теми рефератів
- •Тема 5. Формування креативного середовища
- •5.1.1. Креативність – погляд американського менеджменту
- •5.1.2. Модель чотирьох р
- •5.2. Стратегії розвитку систем креативного менеджменту
- •5.3. Принципи формування систем креативного менеджменту
- •5.4. Зовнішні бар’єри проявлення креативності в організації
- •5.4.1. Зовнішнє середовище
- •5.4.2. Синдроми поведінки
- •5.4.3. Синдроми здібностей
- •5.4.4. Синдроми переконань
- •5.4.5. Синдроми особистісні
- •Адаптувати старе або винайти нове – ось в чому питання
- •Адаптатори:
- •Інноватори:
- •Запитання для повторення та обговорення
- •Теми рефератів
- •Тема 6. Створення творчого потенціалу в організаціях
- •6.1. Як створити креативну організацію?
- •6.2. Принципи побудови структури креативної організації
- •6.3. Види організаційних структур і креативність
- •Характеристика формальних та неформальних організаційних структур
- •6.3.1. Бюрократична організація
- •6.3.2. Матрична структура організації
- •6.3.3. Неформальні структури – ключ до креативності
- •6.3.4. Структури, що активізують креативність
- •6.4. Культура креативної організації
- •6.4.1. Модель організаційної культури Хенді
- •6.4.2. Сильна чи слабка культура?
- •6.4.3. Що таке креативна культура?
- •6.4.4. Необхідність конфлікту
- •6.5. Навички і ресурси
- •Як залучати творчих людей і творити привабливих людей?
- •6.5.2. Інструменти розвитку креативності
- •6.5.3. Створення клімату, в якому креативність є способом життя
- •6.5.4. Роль людських ресурсів
- •6.5.5. Управління інформацією і креативністю
- •Організація, що навчається
- •Запитання для повторення і обговорення
- •Тема 7. Креативні ролі в професійній діяльності менеджера
- •7.1. Творча робота менеджера і підлеглого [25]
- •7.2. Вплив лідерства на креативний потенціал менеджера
- •Творчість і гармонійний розвиток менеджера
- •7.3. Створення та розвиток творчого потенціалу в організаціях
- •7.4. Навчання та зміни
- •7.5. Як креативність пов’язана з навчанням та змінами?
- •Розуміння змін
- •Розробка стратегії змін
- •Впровадження змін
- •Запитання для повторення і обговорення
- •Тестові завдання до змістового модуля №2 Тести до теми 5
- •Тести до теми 6
- •Тести до теми 7
- •Короткий термінологічний словник
- •Список літератури
- •Інформаційні ресурси
Запитання для повторення і обговорення
Дайте загальну характеристику мислення.
Чи збігаються поняття «мислення» та «інтелект»?
Які ви знаєте мисленнєві операції?
У чому полягає специфіка аналізу через синтез?
У чому виявляється істотна відмінність абстрактного пізнання дійсності від чуттєвого?
Охарактеризуйте головні операції мислення.
Що є кінцевим продуктом мисленнєвого пізнання дійсності?
На яких засадах класифікують види мислення?
Що таке оперативне мислення?
Що таке оперативний образ?
Чим відрізняється інтуїтивне мислення від дискурсивного?
У чому полягає відмінність понять від уявлень як форм пізнання дійсності?
Як співвідносяться між собою проблемна ситуація та завдання?
Якими є основні особливості внутрішнього мовлення?
Що розуміється під широтою, глибиною та імпульсивністю мислення?
Яку роль відіграє в діяльності менеджера швидкість протікання мисленнєвих процесів?
Що таке рефлексивна позиція щодо задачі, яка розв'язується?
Які особливості та відмінності між конвергентним та дивергентним мисленням?
Тема 3. Мислення і творчий потенціал особистості
Основні питання: 3.1. Поняття про творчість. 3.2. Особистість і творчість. 3.3. Характеристика творчого потенціалу. 3.4. Індивідуальний творчий потенціал. 3.5 Інтуїція – рушійна сила бізнесу.
3.1. Поняття про творчість
Секрет генія – внести дух дитинства до похилого віку, тобто ніколи не втрачати ентузіазму.
Альдус Хакслі
Психологія, переживаючи піднесення, інтегруючи знання, зберігаючи свою цілісність, знаходячи все у всьому, прагне пояснити внутрішній світ людини творчої. Пояснити людину, яка виконує (або намагається виконати) своє природне покликання – стати творцем.
Людина творча – homo creator, людина діюча – людина, здатна творити, оскільки здатність до творчості – головна властивість людини. Якраз здатність до творчості і відрізняє людину від інших істот.
Людина може бути дуже розумною і розсудливою, обмірковувати кожний свій крок, і лишатися виконавцем, або мовлячою машиною.
Разом з тим наука, захоплена диференціюванням, розчленувавши на елементи людину, як машину, приписала кожному органу людини певну функцію. Вухо необхідне людині, щоб чути, рука потрібна, щоб щось робити, серце - щоб штовхати кров, м'яз, щоб рухатись, і так кожний її орган.
А про орган творчості, його будову і розвиток вона нічого не говорить.
Основні теорії творчості [25]
Ось декілька поглядів на процеси творчості.
Інтуїтивізм - знання в людини виникає без усвідомлення шляхів і умов його появи, і тому творчість розглядається як "осяяння", "бачення істини" - інсайт. Інтуїція протиставляється дискурсивному, логічному мисленню, раціональному знанню. У творчому процесі людина в стані натхнення зливається зі створюваним предметом і тоді протилежності між ними зникають.
Теорія неусвідомлюваної творчості - акти і стани людини, які є відображенням дійсності, але вона не усвідомлює цього і не може відтворити шляху творчості; надсвідоме, неусвідомлені установки і мотиви - неусвідомлювані регулятори способів дій. Дій автоматизованих, зумовлених неусвідомленими образами, субсенсорними сприйманнями, які спрямовують людину до доцільних дій.
Теорія конструктивного інтелекту – розуміння, осягнення як результат вияву розумових здібностей, які пов'язані: з системою розумових операцій, зі стилем і стратегією розв'язання проблем, з особливостями індивідуального підходу і осмислюванням: а) завдань; б) задач; в) проблемних ситуацій, що вимагають пізнавальної активності і напруження розуму.
Теорія детермінуючих тенденцій, яка включає окремі напрями:
системний детермінізм - залежність предмета в цілому від його окремих елементів і навпаки - залежність окремих елементів від властивостей цілого;
вплив типу зворотного зв’язку - наслідок впливає на причину, яка його зумовила;
статистичний - за однакових причин виникають різні ефекти в межах статистичних закономірностей.
Душа і творчі здібності
З чого починається душа? З дій людського тіла.
У тілі є все для процесу творчості. Це "все" має безліч різноманітних механізмів. Але оскільки йдеться про механізми творчості, то важливо зрозуміти, що кожна клітина людського тіла почуває і як кожна клітина рухається.
А якщо є почування - це означає, що є душа (психе). Якщо є рух, то є й моторика.
З одного боку, все живе має душу. З другого - залежно від рівня розвитку життя вона буває: 1) рослинна; 2) тваринна; 3) поетична.
Кожна і цих "душ" 1) відчуває; 2) пам'ятає; 3) співіснує з іншими душами.
А в людини в оптимальному стані ця тріада перебуває в гармонії: функції всіх трьох душ працюють спільно. Чим же різняться душі - рослинна, тваринна і поетична.
Природне покликання рослинної душі - бути живою істотою.
Природа через рослинну душу здійснює досі не пізнане - перетворення неживого на живий матеріал.
Природне покликання тваринної душі - підтримувати життя власне та подібних собі в стані комфорту.
Через тваринну душу жива істота зберігає гармонію всього живого на землі.
Тваринна душа, на відміну від рослинної, не прив'язана до місця, а має змогу пересуватися. Рівновага в природі, непочування впливів природи - ось ідеал тваринного існування.
Природне покликання поетичної душі - творити.
Поетична, творча душа людини - суть, плід спільної роботи механізмів: 1) почуття; 2) мислення і 3) уяви.
Це означає, що поетична душа людини: 1) чутлива до найменших порушень гомеостазу (за рахунок змін навколо неї); 2) оцінює ситуацію і 3) включає моторику, щоб зберегти свою цілісність.
Людина саме через поетичну душу перетворює живе на духовне - продукт роботи почуттів, мислення і уяви.
Щоб жити в ноосфері, людина повинна бути їй відкрита. Задля досягнення своєї мети вона користується її здобутками, як і її тіло фізіологічне потребує повітря, води і їжі.
Аби використовувати здобутки ноосфери, людина повинна приймати енергію та інформацію, як антена. Людина бере для себе матеріал та енергію із природи, а інформацію - із ноосфери.
Якщо програма життя людини скерована на духовність, вона бере інформацію і енергію з ноосфери.
Духовність - це гармонійні форми енергії та інформації, сили людини, якими вона здатна винаходити, відкривати і створювати художні образи.
Дух створює душу. Дух - це муляр, що будує душу з цеглин ноосфери.
Отже, якщо новонароджений не має контактів з ноосферою (Мауглі, що мешкає серед звірів), у його духу не буде матеріалу для будівництва душі. Замість механізму творчості в людині розвиватиметься тваринна сутність. І головна відмінність між людиною і твариною - здатність створювати духовність.
Духовність- продукт роботи механізму творчості, перетворення живого, душевного на духовне.
Будова і функції механізму творчості
Механізм - сукупність інструментів, що здійснюють певні рухи, генерують думки, почуття, уяву та психомоторику для збирання, обробки інформації або виконання роботи.
Механізм творчості - орган людини. Людини, а не її тіла. Але, на відміну від анатомічних органів тіла, цей орган творчості – морфологічний:
він не має постійної просторової локалізації і працює поза тілом;
він не пов'язаний з роботою конкретних органів чуттів та інших систем тіла;
створюється протягом життя і є прямим продуктом діяльності людини.
Механізм творчості, виконуючи суто людські функції, виходить далеко за межі тіла і його найближчого місця перебування А саме:
дає людині змогу жити в ноосфері і користуватися її здобутками;
забезпечує зв'язок з логосом;
є провідною умовою життя - інструментом творчості.
Механізму творчості властива здатність користуватися і перетворювати енергію з однієї форми на іншу, що є важливим для розуміння процесів творчості людини.
Якщо механізм творчості людини в дійовому стані, то людина здатна сприймати і відтворювати відображене, перетворювати його на власні здобутки, опанувати його і користуватися як інструментом дій. Людина в цьому стані здатна не лише на фізичну або рутинну роботу, а й на творчу: людина набуває здатностей - мудреця, генія або таланта.
Механізм творчості наведено на рис.3.1.
Кожне поняття на схемі - назва механізму, знак з певним смислом, а всі разом становлять цілісність. Але сталося так. що в науці кожен механізм творчості вивчався окремо. У живій діяльності все навпаки механізм творчості - неподільна цілісність, в якій механізми можуть перебувати в трьох станах дієздатності: а) працювати разом; б) підсилювати один одного; в) виключати один одного із активності.
Уява
ЛЮДИНА
Мислення
Почуття
Психомоторика
Енергопотенціал
Рис. 3.1. Схематичне зображення механізму творчості
Продукти творчості
Творчість - процес народження нового, що об'єктивно здійснюється в природі або в людині: у природі - зародження, зростання, визрівання; у людській роботі - створення нових думок, почуттів або образів, які стають безпосередніми регуляторами творчих дій.
Отже, зародження, зростання і визрівання нових думок, почуттів або образів цих регуляторів на відміну від конструювання, яке комбінує старе і відоме, - це новий принцип дій творчої людини.
І тому творчий процес має результатом продукт оригінальний, об’єктивно цінний і самодостатній.
Продуктами творчості бувають: відкриття, винаходи та художні твори. Суть у них одна. Різняться вони лише засобами проникнення у природу.
Відкриття - процес і результат виявлення того, що існує в природі, суспільстві або людині. Відкриття бувають: для себе - не знав і узнав; для близьких - це відкрив він; і відкриття для людства. Відкриття - рідкісна удача. Про кожне з них відразу дізнається увесь світ. Але можна його зробити і не помітити. Отож, аби творці могли розпізнати, що саме є відкриття, наведемо кілька прикладів:
а) у відомій речовині, предметі, процесі, явищі тощо відкрива- ються невідомі властивості;
б) за відомими властивостями відкриваються невідомі предмети;
в) відкривається нова речовина з невідомими властивостями тощо.
Винахід - створення нових предметів, техніки та технології (для себе, оточуючих і для людства) із природних речовин.
Якщо відкриття є продуктом реалізації творчого начала в людині, є проривом природної необхідності, розумної доцільності її діяльності і виходом за межі відомого, то винахід - результат її прагматичних дій.
Мета прагматичних дій - розв'язати задачу, яка поставлена життєвою ситуацією або в процесі діяльності
Художній твір - створення образів, які допомагають пізнати душу іншої людини і таким чином вдосконалювати свою, пережити тисячі чужих життів, щоб визначити свій життєвих шлях; а цей шлях можна пройти за посередництвом засвоєння здобутків ноосфери.
Людина має самотужки здолати декілька незалежних етапів розвитку і навчитися робити відкриття, винаходи і створювати художні образи: а) для себе, відкриваючи світ; б) для найближчого оточення, дивуючи його своїми діями, а вони оцінюють "Молодець!"; в) для всього людства, і вершина цих досягнень - Нобелівська премія.
Геній мистецтва і науки працювали захоплено. Вони не просиджували цілими днями під яблунями, очікуючи, коли на голову їм впаде плід або в дерево вдарить блискавка. «Коли до мене не приходить натхнення, - писав Фрейд, - я проходжу половину шляху йому назустріч». Бах писав по одній кантаті кожного тижня, навіть коли хворів або перебував у депресії.
Кейт Сімантон
декан Каліфорнійського
університету