- •Тема 1.Сутність креативності у бізнесі…………………………..8
- •Тема 2.Місце мислення в дослідницькій та управлінській діяльності…………………………………………………...22
- •Тема 3.Мислення і творчий потенціал особистості…………...45
- •Тема 4. Латеральне мислення і свідома творчість у бізнесі….67
- •Тема 5.Формування креативного середовища в організації..........................................................................................................100
- •Тема 6.Створення творчого потенціалу в організаціях……..120
- •Тема 7. Креативні ролі в професійній діяльності менеджера…………………………………………………………...151
- •Передмова
- •Тема 1. Сутність креативності у бізнесі
- •1.1. Природа креативності
- •Джерела креативності
- •Боже озаріння
- •Щасливий випадок
- •«Заплановане везіння»
- •Настійливість
- •«Метод»
- •1.2. Суть креативного менеджменту та основні складові креативності
- •1.3.Управління креативністю
- •1.4. Бар’єри, що заважають креативно мислити
- •Запитання для повторення і обговорення
- •Тема 2. Місце мислення в дослідницькій і управлінській діяльності
- •2.1. Процес і природа людського мислення
- •2.2. Характеристика видів мислення
- •2.3. Принцип єдиного інтелекту та професійне мислення
- •2.4. Проблемна ситуація і задача. Проблемне навчання
- •2.5. Інтелектуальні властивості особистості
- •2.6. Психологія мислення і дослідження в галузі штучного інтелекту
- •Запитання для повторення і обговорення
- •Тема 3. Мислення і творчий потенціал особистості
- •3.1. Поняття про творчість
- •3.2. Особистість і творчість
- •3.3. Характеристика творчого потенціалу
- •3.4. Індивідуальний творчий потенціал
- •3.5. Інтуїція – рушійна сила бізнесу
- •Запитання для повторення і обговорення
- •Тема 4. Латеральне мислення і свідома творчість у бізнесі
- •4.1. Поняття латерального мислення
- •4.2. Пошук і генерування нових ідей
- •4.3. Методи активізації пошуку і вирішення творчих задач в організації
- •4.4. Метод нового покоління: «Еврика! Відповідь на стимули»
- •1. Повне заглиблення
- •2. Евріка! Стрімке зростання
- •3. Міжстадійне винахідництво
- •4.5. Десять заповідей для того, хто хоче перетворити мрію в реальність [38] Заповідь №1. Побудувати прототип
- •Заповідь №2. Ви повинні вірити
- •Заповідь №3. Будьте відповідальні
- •Заповідь №4. Погляньте на речі простіше
- •Заповідь №5. Перевірте мотиви
- •Заповідь №6. Продавайте і ще раз продавайте
- •Заповідь №7. Будьте наполегливим
- •Заповідь №8. Надихайте свою команду на великі звершення
- •Заповідь №9. Продумуйте деталі
- •Заповідь №10. Будьте моторним
- •Запитання для повторення і обговорення
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тестові завдання до змістового модуля № 1 Тести до теми 1
- •Тести до теми 2
- •Тести до теми 3
- •Тести до теми 4
- •Теми рефератів
- •Тема 5. Формування креативного середовища
- •5.1.1. Креативність – погляд американського менеджменту
- •5.1.2. Модель чотирьох р
- •5.2. Стратегії розвитку систем креативного менеджменту
- •5.3. Принципи формування систем креативного менеджменту
- •5.4. Зовнішні бар’єри проявлення креативності в організації
- •5.4.1. Зовнішнє середовище
- •5.4.2. Синдроми поведінки
- •5.4.3. Синдроми здібностей
- •5.4.4. Синдроми переконань
- •5.4.5. Синдроми особистісні
- •Адаптувати старе або винайти нове – ось в чому питання
- •Адаптатори:
- •Інноватори:
- •Запитання для повторення та обговорення
- •Теми рефератів
- •Тема 6. Створення творчого потенціалу в організаціях
- •6.1. Як створити креативну організацію?
- •6.2. Принципи побудови структури креативної організації
- •6.3. Види організаційних структур і креативність
- •Характеристика формальних та неформальних організаційних структур
- •6.3.1. Бюрократична організація
- •6.3.2. Матрична структура організації
- •6.3.3. Неформальні структури – ключ до креативності
- •6.3.4. Структури, що активізують креативність
- •6.4. Культура креативної організації
- •6.4.1. Модель організаційної культури Хенді
- •6.4.2. Сильна чи слабка культура?
- •6.4.3. Що таке креативна культура?
- •6.4.4. Необхідність конфлікту
- •6.5. Навички і ресурси
- •Як залучати творчих людей і творити привабливих людей?
- •6.5.2. Інструменти розвитку креативності
- •6.5.3. Створення клімату, в якому креативність є способом життя
- •6.5.4. Роль людських ресурсів
- •6.5.5. Управління інформацією і креативністю
- •Організація, що навчається
- •Запитання для повторення і обговорення
- •Тема 7. Креативні ролі в професійній діяльності менеджера
- •7.1. Творча робота менеджера і підлеглого [25]
- •7.2. Вплив лідерства на креативний потенціал менеджера
- •Творчість і гармонійний розвиток менеджера
- •7.3. Створення та розвиток творчого потенціалу в організаціях
- •7.4. Навчання та зміни
- •7.5. Як креативність пов’язана з навчанням та змінами?
- •Розуміння змін
- •Розробка стратегії змін
- •Впровадження змін
- •Запитання для повторення і обговорення
- •Тестові завдання до змістового модуля №2 Тести до теми 5
- •Тести до теми 6
- •Тести до теми 7
- •Короткий термінологічний словник
- •Список літератури
- •Інформаційні ресурси
2.3. Принцип єдиного інтелекту та професійне мислення
Усі наведені види й типи мислення неодмінно співіснують в інтелекті дорослої людини, взаємодоповнюючи один одного. Залежно від конкретної мети діяльності й задачі, що розв’язується, той чи інший тип мислення може превалювати, переважати або в даний конкретний момент, або в певній професійній діяльності. Однак мислить суб'єкт, і всі задачі, які стоять перед ним, він вирішує завдяки своєму інтелектові. Вже згадуваний «принцип єдиного інтелекту» Б. М. Теплов формулює таким чином: «інтелект у людини єдиний і єдині основні механізми мислення, однак відрізняються форми мисленнєвої діяльності, оскільки відрізняються задачі, які стоять у тому або іншому випадку перед розумом людини».
Принцип єдиного інтелекту має важливе значення для з'ясування сутності професійного мислення. Поняття «професійне мислення» широко застосовується в другій половині XX ст. у зв'язку з об'єктивною інтелектуалізацією праці, потребою у формуванні в професіонала (інженера, лікаря, вчителя, агронома, менеджера, економіста та ін.) мислення, яке дає змогу оновлювати знання, підвищувати кваліфікацію, критично мислити й знаходити нові оригінальні засоби розв'язування професійних задач, добре орієнтуватися в потоці різноманітної інформації, переборювати «нештатні», екстремальні ситуації. Дуже важливою є здатність суб'єктивно інтелектуально насичувати власні трудові процеси, тобто передбачати та, виділяти проблеми в трудовій діяльності й творчо розв'язувати їх. Останнє властиве новаторам, раціоналізаторам, винахідникам, котрі, як правило, бачать проблеми там, де їх не помічають інші професіонали.
Отже, професійне мислення – це інтелектуальна діяльність щодо розв'язування професійних задач. Оскільки специфіка професійної діяльності зумовлена особливостями задач, що їх розв'язують різні спеціалісти, то якість професійної діяльності, або рівень професіоналізму, залежить від типу мислення. Високий рівень професіоналізму пов'язаний з теоретичним, творчим, часто інтуїтивним мисленням і розвиненим практичним інтелектом. Підготовка професіонала вимагає обов'язкового аналізу специфіки професійних задач і стратегії їхнього розв'язування, оскільки процес мислення полягає в розв'язуванні тих або інших задач.
Специфічність професійного мислення здебільшого пов'язана з орієнтуванням фахівця у предметі своєї діяльності, а також з використовуваними знаряддями, засобами впливу на цей предмет, тобто технологічним боком професійної діяльності. Дослідники підкреслюють зв'язок предметного змісту й технології професійної дії з формами й логікою професійного мислення. Специфічний предмет ніби «диктує» спосіб його осмислення.
Велике значення для професійного мислення має «почуття» матеріалу, партнера, супротивника, дії, більше того, «почуття» проблемної ситуації, яка ще не виникла, але може виникнути в професійній діяльності. Ясно, що це «почуття», незважаючи на таку назву, базується не на сприйманні або емоціях, а на комплексній скоординованій роботі всіх інтелектуальних структур, згорнутому, автоматизованому мисленні, яке миттєво обробляє всі дані, що отримують органи чуттів, пропонує пам'ять, виділяє увагу відповідно до потреб особистості. Тому в даному разі можна безумовно говорити про професійний інтелект.
Зазначене вище почуття слугує основою для вибору адекватних засобів і способів розв'язування професійних задач. Так, професіонали високого класу часто відчувають предмети й знаряддя діяльності як «свої власні органи», як продовження свого тіла. Хірург, який зондує рану, сприймає зонд як продовження своєї руки, і кінець зонда, яким він шукає кулю, для нього є «відчутним». Досвідчений машиніст відчуває поїзд у русі весь, до самого останнього вагона.