![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Основи теорії ймовірностей і статистичні методи обробки даних у психологічних і педагогічних експериментах.– Львів: Видавничий центр лну імені Івана Франка, 2006. – 168 с.
- •І. Основи теорії ймовірностей
- •Формула повної ймовірності
- •Формули Байєса
- •Задачі до розділу і.
- •Іі. Випадкова величина Поняття випадкової величини
- •Функція розподілу випадкової величини
- •Щільність розподілу неперервно розподіленої випадкової величини
- •Характеристики розподілу випадкової величини
- •Математичне сподівання випадкової величини
- •Дисперсія та стандартне відхилення випадкової величини. Асиметрія і ексцес.
- •Квантилі
- •Деякі дискретні розподіли Розподіл Бернуллі
- •Біномний розподіл
- •Апроксимаційні формули Муавра-Лапласа Локальна теорема Муавра-Лапласа Якщо у схемі Бернулі величина , коли , то
- •Функція розподілу двовимірної випадкової величини
- •Умовні закони розподілу
- •Коваріація і коефіцієнт кореляції
- •Коваріаційна матриця і матриця парних кореляцій
- •Граничні закони теорії ймовірностей Нерівність Чебишева
- •Теорема Чебишева
- •Закон Бернуллі
- •Теорема Ляпунова
- •Задачі до розділу іі.
- •Ііі. Елементи математичної статистики
- •Генеральна сукупність і вибірка
- •Дискретний варіаційний ряд
- •Інтервальний варіаційний ряд
- •Точкові та інтервальні оцінки
- •Поняття про статистичну перевірку гіпотез
- •Задачі до розділу ііі.
- •Іv. Методи математичної обробки даних у психології Ознаки і змінні. Шкали вимірювання ознак
- •Перевірка гіпотези про однорідність вибірки
- •Перевірка гіпотези про узгодженість розподілів
- •Критерій Пірсона
- •Критерій Колмогорова
- •Критерій Смирнова
- •Перевірка гіпотези про рівність двох дисперсій
- •Виявлення відмінностей у рівні досліджуваної ознаки Критерій Розенбаума
- •Критерій Манна-Уітні
- •К ритерій Стьюдента
- •І. Вибірки взяті з однієї генеральної сукупності
- •Іі. Вибірки взяті з різних генеральних сукупностей
- •Перевірка наявності зсуву у значеннях досліджуваної ознаки
- •Критерій знаків
- •Критерій Вілкоксона
- •Парний t-тест Стьюдента
- •Перевірка впливу фактора на зміну рівня досліджуваної ознаки
- •Критерій Краскела-Уоллеса
- •Критерій тенденцій Джонкхієра
- •Критерій Фрідмана
- •К ритерій тенденцій Пейджа
- •Однофакторний дисперсійний аналіз
- •П еревірка наявності зв’язку між двома ознаками
- •Зв'язок ознак, виміряних у номінативних шкалах
- •Зв'язок ознак, виміряних у порядкових шкалах
- •Зв'язок ознак, виміряних в інтервальних шкалах
- •Задачі до розділу іv.
- •Критичні значення розподілу
- •Критичні значення розподілу Фішера-Снедекора
- •Критичні значення критерію Розенбаума
- •Критичні значення критерію Манна-Уітні
- •Критичні значення критерію знаків
- •Критичні значення критерію Вілкоксона
- •Критичні значення критерію Краскела-Уоллеса
- •Критичні значення критерію Джонкхієра
- •Критичні значення критерію Фрідмана
- •Критичні значення критерію Пейджа
- •Критичні значення рангового коефіцієнта кореляції Спірмена
- •Д о д а т о к 2: Елементи вищої математики Матриці, визначники, системи лінійних рівнянь Поняття матриці. Операції над матрицями.
- •Визначник матриці. Обернена матриця
- •Системи лінійних алгебричних рівнянь
- •Вступ до математичного аналізу
- •Числові послідовності та їх границі
- •Границя функції в точці. Односторонні границі
- •Неперервність функції
- •Диференціальне числення функцій однієї змінної Похідна функції в точці
- •Диференційовність функції
- •Монотонність функції. Екстремуми
- •Похідні вищих порядків
- •Інтегральне числення функцій однієї змінної Первісна функції. Невизначений інтеграл
- •В изначений інтеграл
- •Невластиві інтеграли
- •Частинні похідні функцій багатьох змінних
- •Д о д а т о к 3: Деякі команди Maple 8.
- •Алфавітний покажчик
- •Основи теорії ймовірностей і статистичні методи аналізу даних у психологічних і педагогічних експериментах
В изначений інтеграл
Нехай
на відрізку
задано обмежену функцію
.
Спробуємо знайти площу фігури, обмеженої
лініями
,
,
та
(рис. 33). Для цього побудуємо розбиття
відрізка
точками
,
так що
.
На кожному елементі розбитя виберемо
точки
,
які утворять набір
.
Позначимо
і
.
Число
називатимемо
інтегральною сумою функції f,
яка відповідає розбиттю
і набору точок
.
Цю суму можна вважати наближеним
значенням площі заданої криволінійної
трапеції. Точне значення площі могло б
бути знайдене при нескінченному
подрібненні розбиття
.
Якщо
існує
,
яка не залежить ні від способу розбиття,
ні від вибору точок на елементах розбиття,
то її називають визначеним інтегралом
функції
на відрізку
:
.
У цьому випадку кажуть, що функція інтегровна за Ріманом на відрізку . Неперервні та кусково неперервні на відрізку функції є інтегровними за Ріманом на цьому відрізку.
Визначений інтеграл має такі властивості.
Якщо і
— інтегровні за Ріманом на відрізку , то
.
Якщо — інтегровна за Ріманом на відрізку і
, то
.
.
.
Якщо функція неперервна на відрізку , то функція
є первісною для функції f
.
Якщо
— будь-яка інша перевісна функції
,
то
.
Покладаючи в цій рівності
,
отримаємо
.
Звідси
і
.
Останню формулу називають формулою Ньютона-Лейбніца і використовують для обчислення визначених інтегралів від неперервних функцій. Наприклад,
=
.
Формула інтегрування частинами для визначеного інтеграла матиме вигляд
.
Якщо
функція
диференційовна на
разом з оберненою до неї функцією,
причому
,
а функція
— неперервна на відрізку
,
то справджується рівність
,
яку називають формулою заміни змінної у визначеному інтегралі.
Невластиві інтеграли
Якщо
функція
обмежена на
і інтегрована за Ріманом на будь-якому
відрізку всередині цього проміжка, то
невластивим інтегралом першого роду
від функції f на
проміжку
називають границю
.
Якщо ця границя існує і скінченна, то
інтеграл
називають збіжним.
Якщо
функція
необмежена на
,
але інтегрована за Ріманом на будь-якому
відрізку
всередині цього проміжка, то невластивим
інтегралом другого роду від функції f
на відрізку
називають границю
.
Якщо ця границя існує і скінченна то
інтеграл
називають збіжним. Наприклад, інтеграл
є збіжним, бо
.
Інтеграл
— розбіжний, бо
.
Частинні похідні функцій багатьох змінних
Частинною
похідною за змінною
функції
у внутрішній точці
її області визначення називають границю
.
Для
обчислення частинних похідних функції
багатьох змінних користуються тими ж
правилами диференціювання, що й для
похідної функції однієї змінної.
Наприклад, для функції
частинні похідні за змінними х, у
та z відповідно
дорівнюють
,
,
.
Диференціал
першого порядку функції багатьох змінних
обчислюється за формулою
.
Якщо
частинні похідні функції багатьох
змінних розлядати як функції точки, то
послідовним диференціюванням можна
обчислювати похідні вищих порядків
,
і т.д.
Д о д а т о к 3: Деякі команди Maple 8.
Команди у Maple 8 завершуються крапкою з комою або двокрапкою. Двокрапка означає, що команда має бути виконаною, але результат її виконання не треба виводити на екран.
Вирази у Maple
8 записують як і в
більшості мов програмування.
Наприклад, вираз
задається командою
(a-3*b*sin(x^2))/(exp
(x)+З*cos(2*x)^2);.
Для спрощення виразів
використовують команду simplify,
аргументом якої є
спрощуваний вираз. Для обчислення
наближеного значення виразу використовують
команду evalf.
Наприклад, evalf(Pi,
100);
виведе на екран 100 знаків числа
.
Знайти розв'язок рівняння,
або системи рівнянь можна командою
solve.
Наприклад,
solve(х^3-5*х^2+6=0,х);
знаходить розв'язки рівняння
,
а команда solve({5*x-3*y=5,2*x+7*y=b},{х,у});
— розв’язки системи рівнянь
Для розв'язування задач лінійної алгебри треба спочатку завантажити відповідний пакет командою with(linalg);
Матрицю А
розмірності
задає команда matrix.
Наприклад, команда
A:=matrix(3,4,[5,7,-2,4,3,-5,0,2,5,7,-1,2]);
задає матрицю
.
Операції додавання матриць та множення матриці на число записують за допомогою звичайних знаків арифметичних операцій. Наприклад, А+В; -В; -2*В+3*А; А-х*Е;. Множення матриць позначається знаком &*. Наприклад, A&*B; B&*A; A&*A&*A+5*A&*A-3*A+5*E;. Вивести на екран матрицю можна командою evalm.
Визначник квадратної матриці С обчислюють командою det(C);. Для знаходження матриці, оберненої до матриці С, можна використати команду inverse(C); або команду С^(-1);.
Власні значення матриці знаходить команда eigenvalues, а власні вектори — eigenvectors.
Для задання функції слугує
команда ->.
Наприклад, команда f:=x->
exp(5*sin(x));
задає функцію
,
команда F:=(x,y)->(x-у^3
)/(х+3*у);
— функцію
,
а команда z:=x->piecewise(x
<=5 and
x>-3,x-5,x+3);
—
функцію
Для побудови графіків
функцій використовують пакет, що
завантажується командою with(plots);.
Команда plot(f(x),x=a..b);
будує графік функції
на проміжку
.
Команда plot(f(х,у),х=а..
b,
у=с..d);
будує
поверхню,
яка є
графіком функції
на
прямокутнику
.
Для обчислення
границь
послідовностей
і функцій
можна
використати
команду
limit.
Команда
limit((1+1/n)^n,n=infinity);
обчислює
границю
послідовності
,
коли
.
Команда
limit((х^3-8)/(х^2-4),х=2);
обчислює
,
а команди limit(abs(x-l)/
sin(x-1),x=l,left);
та limit(abs(x-l)/sin(x-l),x=l,right);
— односторонні
границі
та
.
Для обчислення похідних
функцій використовують команду diff.
Так команда diff(x^2*cos(ln(x)),x);
обчислює похідну за х
функції
,
послідовність команд
g:=x->diff(x^2*cos(ln(x)),х$2);
g(1);
— другу похідну цієї функції в точці х
= 1, а, наприклад,
команда diff
((х^2+у^2)*ехр(х-у),х$2,у$3);
— частинну похідну
.
Команда int
служить для обчислення
як невизначених, так і визначених
інтегралів. Наприклад, команда
int((x+3)*sin(2x/3),x);
обчислює невизначений інтеграл
,
а команда
int((x^3-2*х+5)*
ехр(-х),х=0..2); —
визначений інтеграл
.
Збіжний невластивий інтеграл
обчислюють командою int(x
^2*ехр(-х^2),х=0..infinity);.
Кратні інтеграли можна
обчислити після
їх попереднього
зведення до повторних. Наприклад, команда
int(int(x*y,y=-sqrt(4-x^2)..
sqrt(4-x^2)),x=-2..2);
обчислює подвійний інтеграл
.
Суму збіжного ряду можна
обчислити за допомогою команди sum.
Наприклад, команда
sum((-1)^n/n^2,n=1..infinity);
обчислить суму
ряду
.