5.3.7. Основні принципи лікування вегетативних дисфункцій у дітей

1. Режим – достатній нічний (у багатьох випадках і денний) сон, чергування розумової і фізичної діяльності, ранкова гімнастика, загартовування, водні процедури.

2. Дієта – визначається формою вегетативної дисфункції і може включати обмеження солоної та гострої їжі, жирів тваринного походження.

3. Лікувальній масаж, особливо хребта, шийно-комірцевої зони.

4. Фізіотерапевтичні заходи – гальванізація, діатермія синокаротидної зони, електрофорез, загальне УФО, електросон, перемінні магнітне поле та ін. Показані водні процедури, велике значення має психотерапія.

5. Вегетотропні засоби – настоянка беладони, белатамінал, белоїд, беласпон, настоянка валеріани, собачої кропиви тощо.

6. Симптоматична і патогенетична терапія з урахуванням варіанта вегетативної дисфункції.

Лікування хворих з вегетативними дисфункціями має бути індивідуальним, комплексним, тривалим, спрямованим на всі ланки патогенезу. Успіх багато в чому залежить від своєчасності і адекватності проведеної терапії. Перевагу слід надавати немедикаментозним шляхам корекції в сполученні з загально режимними та психотерапевтичними заходами.

5.3.8. Немедикаментозні методи лікування вегетативних дисфункцій у дітей

Немедикаментозні методи лікування вегетативних дисфункцій у дітей, перш за все, включають організацію правильного режиму праці і відпочинку, достатній сон, усунення стресових ситуацій та нервово-емоційних перевантажень, активний руховий режим, ранкова гімнастика, перебування на свіжому повітрі (2 – 3 години на день). Сприятливу дію на вегетативний гомеостаз має плавання, прогулянка на лижах, ковзанах, дозована ходьба, туризм.

Дієтичні заходи.

Їжа дитини має містити достатню кількість основних інгредієнтів (білків, жирів, вуглеводів), необхідних для організму, який росте, має бути смачно приготовленою, красиво оформленою, багатою на аскорбінову кислоту, солі калію і магнію (гречана, вівсяна, пшоняна, кукурудзяна крупи; фініки, курага, персики, ізюм, горіхи, цибуля, петрушка, селера). У харчування обмежити кількість кухонної солі, жирні сорти м'яса, борошняні вироби, солодощі. Рекомендувати маслинову, кукурудзяну, арахісову, соняшникову олії – джерела поліненасичених жирних кислот.

Лікувальний масаж.

Показані всі види масажу: загальний, точковий з використанням курсів рефлексотерапії – іглорефлексотерапії, поверхневої іглорефлексотерапії (ПІТ), масаж біологічно активних точок (БАТ). Курс складається з 10 – 13 процедур.

Фізіотерапевтичні методи

- При лікуванні вегетативної дисфункції у дітей із симпатикотонією обґрунтованим є застосування процедур, що мають седативну, гіпотензивну, спазмолітичну дію. З цією метою показані гальванізація, діатермія синокаротидної зони, електрофорез на комірцеву зону 5 %-го розчину броміду натрію, 4 %-го розчину сульфату магнію, 2 %-го розчину еуфіліну, 1 %-го розчину папаверину.

- При вегетативній дисфункції з переважанням ваготонії застосовують електрофорез 5 %-го розчину хлориду кальцію, 1 %-го розчину кофеїну, ефедрину, мезатону за комірцевим методом або за методикою рефлексів, за Щербаком, загальне ультрафіолетове опромінення в поступово зростаючих дозах (від 1 до 2 біодоз) на курс – 16-20 процедур. Для стимуляції функції кори надниркових залоз призначають ДМВ терапію ділянки надниркових залоз (ThX-LIV).

Застосовують електросон за очно-потиличною методикою з тривалістю 20-40 хвилин або 2 дні поспіль з 1-денною перервою, на курс лікування – 10-14 процедур (при симпатикотонічній спрямованості тонусу застосовують частоту імпульсів 10 Гц, а при переважанні ваготонії – 100 Гц). Враховуючи гальмуючий вплив магнітного поля на ЦНС, а також виражену антиаритмічну і гіпотензивну дію, застосовують перемінне магнітне поле на комірцеву ділянку. Показано водні процедури: загальні хвойні та радонові ванни при ваготонії, сульфідні – при симпатикотонії.

Психологічне консультування

Психологічне консультування хворого сприяють корекції тривожності, передачі пацієнту нової інформації або зміні значущості вже існуючої, навчанню адекватного емоційного реагування. При цьому використовуються психотерапевтичні методики:

• Аутогенне тренування – це система розслаблюючих вправ (слово "аутогенний" означає "той, що самозароджується" або "той, що йде з середини"). До аутогенного тренування входять 6 вправ, кожна з яких сконцентрована на одному з почуттів.

• Сугестивна психотерапія використовує інформаційний вплив на психічну сферу пацієнта у вигляді навіювання.

• Раціональна психотерапія – основним психотерапевтичним прийомом є переконання.

• Групова психотерапія – використання сукупності взаємин і взаємодій, що виникають у групі між її учасниками.